Постанова

від 15.10.2020 по справі 420/1546/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1546/20 Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника апелянта - Малюченка А.С.

за участю представника позивача - Легенченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальності ХІМАЛЬЯНС ( далі - Позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області ( далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 27.11.2019 року 1) № 000660505, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1495066 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 196053 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 299013 грн.; 2) №000653505, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 3311663 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 2207775 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 103 888 грн.; 3) №000664505, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 557 776, 50 грн., у зв`язку із встановленням відсутності складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму податку на додану вартість 1 115 553 грн.

Аргументами для висновків про протиправність, прийнятих податковим органом рішень, є, на думку позивача, насамперед, порушення суб`єктом владних повноважень приписів п.п. 82.3.1, 82.3.2, п.82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, що виразилося у прийнятті, за відсутності законодавчих підстав, наказу про продовження терміну проведення планової виїзної перевірки, а також у відсутності нових направлень на проведення перевірки, після її продовження.

До того ж, ТОВ "ХІМАЛЬЯНС", заперечуючи проти завищення ГУ ДПС в Одеській області податку на прибуток, вказує, що строк позовної давності за непогашеною кредиторською заборгованістю та нарахованих відсотків не закінчився, оскільки з Кредитором 14.01.2015 р. була укладена Додаткова угода, де встановлений строк позовної давності 10 років, тобто до 14.01.2025 р. Вважаючи, що дана Додаткова угода не повинна проходити реєстрацію в НБУ, позивач наголошує, що у даному випадку слід керуватися не Положенням про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України №270 від 17.06.2994 р., (далі - Положення №270) а нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), про те, що правочин є правомірним, адже його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.

Окрім того, позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, що ним завищена собівартість реалізованих товарів на вартість додаткових витрат, придбання яких не підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а також з тим, що до складу витрат необґрунтовано було віднесено оплату консультаційних послуг ФОП ОСОБА_1 .

На думку ТОВ "ХІМАЛЬЯНС", дані висновки не ґрунтуються на аналізі суті та наслідків господарських операцій, що в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договору за умови наявності первинних документів.

Будь - яких обґрунтувань щодо протиправності податкового повідомлення - рішення про застосування штрафу в розмірі 557 776, 50 грн., у зв`язку із встановленням відсутності складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування представник позивача не навів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року - позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.11.2019 року №000660505, №000653505, №000664505.

В апеляційній скарзі, Головне управління ДПС в Одеській, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 09 червня 2020 року - скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи та наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться в акті перевірки та були предметом розгляду судом першої інстанції. Так, на думку скаржника, спірні правовідносини щодо обов`язку ТОВ "ХІМАЛЬЯНС" реєструвати в НБУ Додаткову угоду до Кредитного договору з нерезидентом регулюються Указом Президента України від 27.06.1999 р. №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» та Положенням №270. Отже, оскільки до податкової перевірки, не були надані докази щодо внесення до реєстраційного свідоцтва НБУ змін до Договору кредиту № STX 2006 від 05.09.2006 р. в частині строку повернення кредиту та нарахованих процентів, після 01.07.2015 р., є підстави, як указує відповідач, вважати, що у платника податків існує заборгованість та зобов`язання щодо яких минув строк позовної давності. Апелянт також зазначає, що збільшення балансової вартості запасів (товарів), відбулося у зв`язку з тим, що неможливо встановити транспортне перевезення щодо конкретного об`єкта запасів товару, адже первинні документи не розкривають сутності операції, відображеної та визначеної як «додаткові витрати при надходженні товару» . Не визнаючи витрати, понесені платником податків на оплату консультаційних послуг ФОП ОСОБА_2 , податковий орган зауважив, що для їх підтвердження були надані лише типові акти про їх надання, без розкриття змісту господарської операції. Обґрунтовуючи нарахування штрафу за фактом відсутності складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму податку на додану вартість 1 115 553 грн., відповідач указує, що таке порушення платник податків допустив по господарських операціях із ТОВ ''МТК» та ТОВ "РЕЙЛТРАК КОМПАНІ", у яких замовляв експедиторські послуги для третіх осіб, оскільки не надав до перевірки документів, що підтверджують укладання із фактичними виконавцями послуг ТОВ ''МТК» (код ЄДРПОУ 33115436) та ТОВ "РЕЙЛТРАК КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 39332978)) договорів, актів виконаних робіт/наданих послуг, в яких би було зазначено третю сторону - довірителя, як фактичного замовника послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач послався на доводи, ідентичні тим, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, п.2 ст. 13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , плану-графіка проведення документальних-планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 12.09.2019 року №81, проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 30.06.2019, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2018 по 30.06.2019р.

Перевірку проведено у період з 30.09.2019 року по 21.10.2019 року. Термін перевірки продовжувався згідно наказу від 11.10.2019 року №791 Про продовження терміну проведення перевірки з 15.10.2019 року по 21.10.2019 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС" №000036/15-32-05-05/33508990 від 28 жовтня 2019 року.

За висновками зазначеного акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ "Хімальянс":

пп. а пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси ,затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044 (зі змінами та доповненнями), п.5, п.6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 - Зобов`язання , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306 (зі змінами та доповненнями), п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153 (із змінами та доповненнями), п.6-7, п. 17-18, 20, 29 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000р. за №27/4248 (із змінами та доповненнями), внаслідок чого було занижено податок на прибуток у сумі 2 207 775 грн., у т.ч. за 1 квартал 2018 року на 19 107 грн., за півріччя 2018 року на 41 463 грн., за 9 місяців 2018 року на 2 003 975 грн., за 2018 рік на 2 178 647 грн., за 1 квартал 2019 року на 58 948 грн., за півріччя 2019 року на 29 128 грн.;

п. 44.1 ст.44, пункта "е" ст.185, п.188.1 ст.188, п.189.4 ст.189, п.194.1 ст.194, підпункт "а" п.193.1 ст.193, п.200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість відповідно до наказу від 28.01.2016 №21 МФУ (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за N 159/28289), внаслідок чого було занижено податок на додану вартість до сплати у сумі 1 196 053 грн., в т.ч. за лютий 2018 року на 37 599 грн., за березень 2018 року на 413 495 грн., за квітень 2018 року на 109 530 грн., за травень 2018 року на 371 641 грн., за червень 2018 року на 44 634 грн., за липень 2018 року на 212 095 грн., за вересень 2018 року на 7 059 грн.;

п. "є" ст.185, п.188.1 ст.188, п.189.4 ст.189, п.194.1 ст.194, пп "а" п.193.1 ст.193, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму ПДВ 1 115 553 грн.

За результатами проведеної перевірки, на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС" №000036/15-32-05-05/33508990 від 28 жовтня 2019 року, відповідачем 27 листопада 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення №000660505, №000653505, №000664505.

Так, рішенням № 000660505 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 495 066 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 1 196 053 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 299 013 грн.

Рішенням №000653505 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 3311663 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 2 207 775 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 103 888 грн.

Рішенням №000664505 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 557 776, 50 грн., у зв`язку із встановленням відсутності складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму податку на додану вартість 1 115 553 грн.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Підставою для висновків податкового органу про наявність порушень наведеного вище законодавства, слугували наступні обставини.

Так, судом встановлено, що 05 вересня 2006 року між Позивачем та компанією TRANS-NAVIGATOR LLC. S.A., Панама (LLC (101 South Spring Street, Suite #220, Little Rock, Arkansas 72201, USA) в особі директора пані Лоран - Кредитор було укладено Договір № STX2006.

Відповідно до умов даного договору, Кредитор надає Позичальнику кредит у розмірі 200000,00 дол. США на поповнення обігових коштів та фінансування витрат, пов`язаних зі статутною діяльністю Позичальника, терміном з 05.09.2006 року по 05.09.2009 року і відсотковою ставкою у розмірі 10% річних. За договором Позичальник зобов`язується сплатити відсотки за користування позиковими коштами у день, передбачений для повернення основної суми кредиту, або по письмовій вимозі Кредитора, направленій Позичальнику. Сторонами не заперечувалось, що Позивачем було надано Відповідачу до перевірки додаткову угоду №1 від 29.11.2007 року щодо збільшення загального обсягу кредиту до 500 000,00 доларів США; додаткову угоду №2 від 28.07.2009 року щодо зміни терміну повернення кредитних коштів на 05.09.2012 року; додаткову угоду про заміну сторони від 05.07.2012 року щодо зміни Кредитора на "TRANS-NAVIGATOR LLC, S.A." (50th Street, Global Plaza, 19th Floor, Suite H, Panama City, Panama); додаткову угоду №3 від 28.07.2014 року щодо збільшення загального обсягу кредиту до 1000000,00 доларів США, зміни відсоткової ставки за договором на 0,3% річних та зміни терміну повернення кредитних коштів на 01.07.2015 року; додаткову угода №SL1H від 14.01.2015 року щодо встановлення строку позовної давності у 10 років.

Згідно листа від 13.10.2014 №18-28/8417 договір № STX2006 разом із змінами зареєстровано в Управлінні НБУ в Одеській області від 28.09.2006 №18-25/5885, від 29.12.2007 №18-25/7913, від 11.08.2009 №18-18/6663, від 19.09.2012 №18-29/6202, від 13.10.2014 №18- 28/8416.

В ході перевірки, Позивачем надавалась перевіряючим для огляду Додаткова угода до Договору від 14.01.2015 року, відповідно до умов якої було встановлено строк позовної давності у 10 років, тобто до 14 січня 2025 року, разом з тим відповідачем не прийнято до уваги умови вказаної додаткової угоди №SL1H від 14.01.2015 року, у зв`язку з відсутністю її реєстрації в НБУ.

ГУ ДПС в Одеській області, проаналізувавши наведені обставини, дійшло висновку, що строк дії Договору кредиту № STX 2006 закінчився 01.07.2015 р., а тому, враховуючи вимоги ст. 257 ЦК України, строк позовної давності для його погашення сплинув 01.07.2018 р.

На його думку, відсутність реєстрації в НБУ останньої Додаткової угоди про встановлення строку позовної давності 10 років, свідчить про її нікчемність.

За таких умов, податковий орган робить висновок, що кредиторська заборгованість за основною сумою кредиту та нарахованими відсотками, з урахуванням позитивних та від`ємних значень курсових різниць, станом на 30.09.2018 р., вважається відповідно до вимог п.п. 14.1.257, п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротною фінансовою допомогою, яка включається до складу доходів.

Далі, податковий орган зазначає, що перевіркою правильності формування собівартості реалізованих товарів встановлено списання на собівартість додаткових витрат без пояснення, що саме до них входить, зокрема послуги перевезення товару, навантаження, розвантаження, пакування тощо. Дані обставини стосуються взаємовідносин з AT УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (код ЄДРПОУ 40075815), ТОВ ГРИН ЛОЖИСТИК (код ЄДРПОУ 41474846), ФГ ВАЛЕРІЯ (код ЄДРПОУ 22750747), ТОВ ЛОГІСТСЕРВІС (код ЄДРПОУ 40134985), ТОВ КАХОВТРАНС (код ЄДРПОУ 41911057), ТОВ ТАРАСІВСЬКА ІСКРА (код ЄДРПОУ 00488958), ТОВ БАЛКАН ТРАНС (код ЄДРПОУ 42196760), ТОВ ДІАМОНДБЛЮЗ , ФОП ОСОБА_3 , ПП ТРАНСПОРТНА АГЕНЦІЯ ВОЗВАРД (код ЄДРПОУ 37597974).

Надані платником податків документи щодо транспортного перевезення, на думку податківців, свідчить, що отримані послуги, пов`язані не тільки з доставкою власного товару від постачальників на склад, а й транспортного перевезення для третіх осіб.

Перевіряючи взаємовідносини позивача з ФОП ОСОБА_2 щодо надання послуг у сфері правового забезпечення, фінансово - господарської діяльності, консультування з питань ведення комерційної діяльності, бухгалтерського та податкового обліку, податковий орган дійшов висновку, що акти наданих послуг не розкривають змісту господарської операції. З огляду на викладені обставини, контролюючий орган дійшов висновку, що платником податків завищені операційні витрати, адже надані послуги документально не підтверджені.

Щодо нарахування штрафу за фактом відсутності складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму податку на додану вартість 1 115 553 грн., відповідач вказав, що таке порушення платник податків допустив по господарських операціях із ТОВ ''МТК» та ТОВ "РЕЙЛТРАК КОМПАНІ", у яких замовляв експедиторські послуги для третіх осіб, однак будь яких доказів стосовно існування між позивачем та зазначеними контрагентами договірних відносин стосовно надання послуг перевезення третім особам представник податкового органу не надав, відсутні вони і в матеріалах справи.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутня підстави для задоволення апеляції ГУ ДПС в Одеській області, з огляду на таке.

Для вирішення питання щодо правильного формування ТОВ "ХІМАЛЬЯНС", доходу та фінансового результату, слід дослідити обґрунтованість доводів скаржника про наявність у ТОВ "ХІМАЛЬЯНС" безнадійної заборгованості за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Так, підпункт 14.1.11. Податкового кодексу України встановлює, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога, зокрема, це: сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Підпункт 134.1.1. Податкового кодексу України, зокрема, унормовує, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1. Положення №270 резиденти (юридичні особи, у тому числі уповноважені банки, фізичні особи - підприємці, фізичні особи) (далі - резиденти-позичальники) можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу, в іноземній валюті (далі в цьому розділі - кредити) від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому розділом I цього Положення.

Пункт 1.16. унормовує, що резиденти-позичальники мають передбачати в договорі, що підлягає реєстрації, умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік.

Вимоги абзацу першого пункту 1.16 глави 1 розділу I цього Положення поширюються на зміни до договору, які стосуються суми, валюти, строку кредиту, розміру платежів, що впливають на розмір виплат за користування кредитом (процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору), у тому числі в разі перегляду сторонами договору його умов у випадках, про які йдеться в пункті 1.19 глави 1 розділу I цього Положення.

В пункті 1.19 глави 1 розділу I цього Положення йдеться мова про заміну резидента-кредитора на нерезидента - нового кредитора (унаслідок купівлі-продажу / відступлення, передавання прав вимоги тощо).

За аналізом Положення №270, зокрема, п.1.16, випливає, що реєстрації в НБУ підлягають зміни, що стосуються істотних умов кредитного договору, проте відсутні підстави вважати, що зазначення про строк позовної давності, яка буде застосовуватися у випадку невиконання зобов`язання, є істотною умовою кредитного договору.

Аналогічні вимоги містяться в пункті 1 глави 2 розділу 1 Положення №270.

Так, указано, що зміни відомостей щодо сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розмірів процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених цим договором зборів, платежів, санкцій за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, а також зміна уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором потребують обов`язкового внесення відповідних змін до реєстрації договору в порядку, установленому для реєстрації договору, та з урахуванням вимог абзацу другого пункту 1.10 глави 1 розділу I цього Положення.

Пункт 12 розділу 1 глави 2 Положення №270 надає право Національному банку анулювати реєстрацію договору (за відповідним зверненням уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором із зазначених нижче підстав) у зв`язку з:

п.п.6 наявністю інформації про порушення резидентом-позичальником норм валютного законодавства під час виконання договору.

Як випливає з матеріалів справи, обслуговуючим банком за Договором кредиту № STX

2006 Позичальника, в особі ТОВ "ХІМАЛЬЯНС" є Управління Національного банку України в Одеській області. Втім, відсутні відомості, що уповноважений банк встановив порушення резидентом-позичальником норм валютного законодавства під час виконання договору та звернувся до Національного банку з проханням анулювати реєстрацію договору.

Аналіз приписів Положення №270, які є визначальними для вирішення спірних правовідносин, дає підстави для висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про відсутність у ТОВ « ХІМАЛЬЯНС » обов`язку реєструвати в Управлінні Національного банку України в Одеській області Додаткову угоду № STX 2006 від 14.01.2015 р., де сторони домовилися, що строк позовної давності за Договором кредиту № STX 2006 від 05.09.2006 р. становить 10 років.

Не можна вважати обґрунтованими доводи скаржника, що строк позовної давності складає три роки та не може бути збільшений за домовленістю сторін.

Так, у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 р. висловлена правова позиція, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

У своєму рішенні Суд зазначив, що договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі (ч.1 ст. 259 ЦК України). Згідно з частинами 1 та 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Переходячи до питання, законодавство якої держави повинно застосовуватися до визначення строку позовної давності у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як було зазначено вище у Договорі кредиту № STX2006 від 05.09.2006 р. та усіх Додаткових угодах зауважено, що спори, які виникають у зв`язку з виконанням даного Договору підлягали вирішенню згідно чинного законодавства держави Кредитора. За останньою домовленістю згідно чинного законодавства Республіки Панама.

Тобто, безпосередньо в договорі застережене, право якої держави регулює відносини сторін за договором.

Стаття 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо.

Вибір права не здійснюється, якщо відсутній іноземний елемент у правовідносинах.

Частина 3 статті 8 згаданого Закону надає право особі, яка бере участь у справі, подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вона посилається в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Користуючись даною нормою, представник ТОВ "ХІМАЛЬЯНС" надала роздруківку з сайту Міжнародного комерційного суду, відповідно до якої строк позовної давності, встановлений ст. 1701 Цивільного кодексу Республіка Панама становить 7 років.

Є важливим, для вирішення даного спору, також правова позиція Верховного Суду, зокрема, яка викладена в постанові від 09.07.2020 р. (справа №814/3437/15).

У цій справі Суд відзначив, «… що умови контракту, які передбачають застереження сторін щодо застосування законодавства Швейцарії у питаннях позовної давності, дають підстави вважати, що розглядувана кредиторська заборгованість позивача перед нерезидентом в охоплений перевіркою період не може бути кваліфікована як безнадійна та бути включена до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, відповідно до вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, адже строк позовної давності у 10 років станом на момент перевірки позивача ще не сплинув» .

Застосовуючи дані правові висновки до спірних правовідносин, слід констатувати, що за спірним Договором кредиту не сплив строк позовної давності, оскільки за законодавством Республіка Панама, він спливає 01.07.2022 р.

Переходячи до дослідження доводів скаржника, які були висловлені в ході судового засідання в суді апеляційної інстанції про те, що завищення собівартості товарів, відбулося із-за того, що в бухгалтерському обліку здійснено проводки:

Дт 281 Кт 631 на суму 249 586 грн, Дт 902 Кт 281 на суму 249 586 грн, колегія суддів встановила таке.

Субрахунок 281 «Товари на складі» використовується для обліку руху та наявності товарів, які знаходяться на складі підприємства. За дебетом відображається надходження товару, а кредитом - вибуття зі складу.

Кореспонденція по дебету рахунку 902 встановлює собівартість реалізованих товарів зі складу.

Представник податкової вказує, що в ході перевірки не надано підтверджуючи первинні документи щодо правомірності збільшення балансової вартості запасів (товарів) зазначеної в бухгалтерській проводці Дт 93 Кт 631.

Бухгалтерською проводкою Дт 93 Кт 631 відображається надходження активів, що придбаваються з метою їх використання в обігу як товари. Така проводка реєструється на підставі накладних, актів та інших приходних документів.

Отже, претензій до первинної документації позивача щодо постачання на його адресу контрагентами: AT УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (код ЄДРПОУ 40075815), ТОВ ГРИН ЛОЖИСТИК (код ЄДРПОУ 41474846), ФГ ВАЛЕРІЯ (код ЄДРПОУ 22750747), ТОВ ЛОГІСТСЕРВІС (код ЄДРПОУ 40134985), ТОВ КАХОВТРАНС (код ЄДРПОУ 41911057), ТОВ ТАРАСІВСЬКА ІСКРА (код ЄДРПОУ 00488958), ТОВ БАЛКАН ТРАНС (код ЄДРПОУ 42196760), ТОВ ДІАМОНДБЛЮЗ , ФОП ОСОБА_3 , ПП ТРАНСПОРТНА АГЕНЦІЯ ВОЗВАРД (код ЄДРПОУ 37597974) транспортних послуг, послуг перевезення вантажу, податковий орган не має.

Головна підстава збільшення податку на прибуток та зменшення від`ємного значення податку на прибуток в сумі 236 233,3 грн., як стверджував представник ГУ ДПС в Одеській області, є неправильне відображення в бухгалтерському обліку витрат на транспортне перевезення, яке включалося до собівартості товару. Як зазначено в акті перевірки такі витрати повинні відображатися бухгалтерською проводкою Дт 289 Кт 902, а при здійсненні реалізації товарів - формувати собівартість реалізованих товарів проводкою Дт 902 Кт 289.

Розв`язуюче питання, чи є помилка, що допущена в бухгалтерському обліку підставою для нарахування податкових зобов`язань та штрафу, колегія суддів дійшла таких висновків.

Фінансова звітність, складена на підставі даних бухгалтерського обліку, має бути достовірною.

У п. 1 ст. 3 Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено: метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

При цьому, інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок. Водночас, у разі виявлення помилок, необхідно внести відповідні коригування і до бухгалтерського обліку, і до фінансової звітності.

У випадку виправлення минулорічних помилок, складається бухгалтерська довідка. Так, у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку бухгалтерська довідка, це документ, що супроводжує виправлення помилок.

Варто відзначити, що в нормативних документах, що регламентують порядок виправлення бухгалтерських помилок, йдеться просто про виправлення помилок, допущених у попередніх роках і не встановлено обмеження строків для їх виправлення (пп. 4 та 5 П(С)БО 6, п. 9 Методрекомендацій № 356).

Резюмуючи викладене, колегія суддів вважає, що помилка, допущена платником податків в бухгалтерському обліку, яка вплинула на його фінансовий результат, повинна бути виправлена, а платник податків не повинен нести за це відповідальність у вигляді нарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій.

Вирішуючи правомірність висновку ГУ ДПС в Одеській області щодо завищення платником податків витрат на оплату ФОП ОСОБА_2 послуг у сфері правового забезпечення, фінансово - господарської діяльності, консультування з питань ведення комерційної діяльності, бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2018 р. по 30.06.2019 р. на суму 385 000 грн. суд апеляційної інстанції встановив таке.

Аналіз змісту договору, що був укладений ТОВ « ХІМАЛЬЯНС » (Замовник) з ФОП ОСОБА_2 (Виконавець), свідчить про те, що Виконавець надає відповідні послуги, користуючись переважно електронною поштою, телефоном або факсом.

За домовленістю сторін місячна оплата Виконавця складає 7 000 грн., проте може бути збільшена або зменшена.

Податковий орган не заперечує, що між сторонами, відповідно до даного договору, складалися акти прийому передачі послуг, але вважає, що вони не розкривають змісту господарської операції, зокрема, не зазначено в якій спосіб Виконавцю надавалася вхідна інформація для виконання завдання, не зазначено як саме здійснювалася консультування з питань ведення комерційної діяльності, бухгалтерського та податкового обліку, у якій формі, не надано документів, які б підтверджували використання отриманих послуг в господарській діяльності платника податків.

Спірні правовідносини регулюються наступними правовими нормами.

Відповідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 унормовує, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Стаття 9 Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні вказує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Під час дослідження письмових доказів, які стосуються ФОП ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції встановив, що до кожного акта приймання робіт від Виконавця долучався додаток, де були зазначені контрагенти, з якими, після проведення відповідних консультаційних послуг, Замовник укладав господарські договори.

Тобто, наявні в матеріалах справи акти підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, а саме: отримання прибутку.

Підтвердженням зміни майнового стану, в результаті здійснення господарських операцій з вищевказаним контрагентом ТОВ « ХІМАЛЬЯНС » , є понесені витрати на їх придбання, що не заперечується податковим органом.

Є доцільним, на думку суду апеляційної інстанції, зазначити, що за аналогічними правовідносинами, Верховний Суд України, висловив у постанові від 06.12.2016 року (справа за позовом ТОВ «Болтог Груп» ) висновок про те, що: «…господарська операція пов`язана не з фатом підписання договору, а з фактом руху активів платника податку та руху його капіталу» .

Дана правова позиція була підтримана Верховним Судом у постанові від 10.07.2020 р. у справі №814/832/15.

Таким чином, за наслідком викладеного, колегія суддів вважає, що висновок податкового органу про завищення ТОВ « ХІМАЛЬЯНС » , витрат по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 є необґрунтованим.

Також, як встановив суд апеляційної інстанції, відсутні у судовому рішенні суду першої інстанції відсутні аргументи щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №000664505, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 557 776, 50 грн., у зв`язку із встановленням відсутності складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму податку на додану вартість 1 115 553 грн.

До того ж, будь - яких підстав для скасування даного податкового повідомлення - рішення не вказав і позивач у своєму позові.

Суд апеляційної інстанції дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи за цим правопорушенням, дійшов висновку про відсутність в діях платника податків порушення п. "є" ст.185, п.188.1 ст.188, п.189.4 ст.189, п.194.1 ст.194, пп "а" п.193.1 ст.193, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму ПДВ 1 115 553 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 встановлено їх заниження у сумі 1115 553 грн.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 ТОВ ХІМАЛЬЯНС здійснював діяльність в межах договорів-доручень на організацію транспортно-експедиторського обслуговування із нерезидентами: Договір від 06.04.2006 №FSN-2006 із TRANS-NAVIGATOR LLC; Договір від 07.02.2017 №FSN-2017 із ELECTRONIC POWER ENGINEERING LTD; Договір від 20.02.2018 №FSN 1-2018 з 0ST-WEST LOGISTIC KFT.

Таким чином, на замовлення нерезидентів було здійснено ТЕО:

у січні 2018 року на суму 1 049 824,49 грн., у т.ч. 139 268,24 грн. винагороди; у лютому 2018 року на суму 869 477,97 грн., у т.ч. 124 356,51 грн. винагороди; у березні 2018 року на суму І 310 776,32 грн., у т.ч. 47 135,37 грн. винагороди; у квітні 2018 року на суму 52 067,58 грн., у т.ч. 1 216,72 грн. винагороди; у травні 2018 року на суму 1 379 528,85 грн., у т.ч. 72 878,36 грн. винагороди; у липні 2018 року на суму 880 791,26 грн., у т.ч. 35 223,70 грн. винагороди; у серпні 2018 року на суму 35 293,44 грн., у т.ч. З 373,43 грн. винагороди.

При цьому, обсяги винагороди Експедитора по зазначеним договорам доручення ТОВ ХІМАЛЬЯНС віднесено до складу рядку 5 Декларацій Операції, що не є об`єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)) , а обсяги наданих ТЕО взагалі не відображено у Деклараціях.

ТОВ ХІМАЛЬЯНС не надано до перевірки документів, що підтверджують укладання із фактичними виконавцями послуг (ТОВ ''МТК» (код ЄДРПОУ 33115436) та ТОВ "РЕЙЛТРАК КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 39332978)) договорів, актів виконаних робіт/наданих послуг, в яких би було зазначено третю сторону - довірителя, як фактичного замовника послуг.

Тобто, на думку податкового органу, умови виконання договору доручення в розумінні статті 1000 Цивільного кодексу України не виконуються.

Однак, будь яких доказів стосовно існування між позивачем та ТОВ ''МТК» , ТОВ "РЕЙЛТРАК КОМПАНІ" договірних відносин стосовно надання послуг перевезення нерезидентам TRANS-NAVIGATOR LLC; ELECTRONIC POWER ENGINEERING LTD; 0ST-WEST LOGISTIC KFT представник податкового органу не надав, відсутні вони і в матеріалах справи.

Таким чином, доказів того, що ТОВ ХІМАЛЬЯНС не оподатковано податком на додану вартість операції по організації послуг ТЕО в межах договорів, укладених із нерезидентами, та отримання винагороди в межах цих договорів, що призвело до заниження рядку 1.1 податкових декларацій „Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою» у сумі 1 115 553 грн., відповідачем не надано.

Переходячи до дослідження доводів суду першої інстанції щодо порушення суб`єктом владних повноважень податкового законодавства під час проведення планової виїзної документальної перевірки, зокрема незаконного її продовження, а також відсутності нових направлень на перевірку, суд апеляційної вважає зазначити таке.

Як обґрунтовано зазначив скаржник, позивач неправильно трактує п.82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, адже він стосується продовження строку фактичних перевірок. Саме при продовження строку фактичних перевірок, контролюючий орган повинен дотримуватися вимог, на які посилався платник податків.

Разом з тим, продовження строків виїзних документальних перевірок проводиться за рішенням керівника контролюючого органу, що і було виконано відповідачем.

Відповідно до п.п. 1.3.4 п.1.3 Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДФС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 р. за №22, при виданні наказу про продовження термінів проведення документальної виїзної та фактичної перевірки нові направлення на перевірку не виписуються. Про продовження строків перевірки вказується у направленнях, що виписувались на проведення перевірки, із зазначенням основних реквізитів наказу та кількості робочих днів (діб), на які продовжено перевірку.

Втім, доводи апелянта щодо порушення процедури проведення перевірки не вплинули на правильність рішення суду першої інстанції, тому, в цій частині воно не підлягає зміні.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Згідно зі ст. 242 КАС України,рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст.315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи, що справа віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 19.10.2020р.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.