Постанова

від 19.10.2020 по справі 580/731/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/731/20 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.10.2019 №161875-5533-2325 та №167175-5533-2325.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з моменту переходу права власності на об`єкт від дарувальника до обдарованого до нього перейшло право користування вказаною земельною ділянкою, на якій знаходиться комплекс будівель, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у дарувальника, що виключає обов`язок позивача щодо сплати орендної плати за земельну ділянку.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції прийшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з того, що позивач був орендарем земельної ділянки, проте його право оренди на земельної ділянки припинилось після укладення договору дарування нерухомого майна, разом з чим і припинився обов`язок сплати орендної плати з фізичних осіб.

Апелянт в свою чергу, посилається на те, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем зареєстрований 04.04.2018 і є діючим договір оренди землі за адресою: с. Червона Слобода, вул. Першотравнева, кадастровий номер 7124989000:03:001:1289. З огляду на зазначене, орендарем земельної ділянки є саме позивач, а не його батько, тому саме позивач має сплачувати плату за землю.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 08.09.2016 придбав комплекс будівель і споруд, розташований на земельній ділянки загальною площею 2,6393 га, кадастровий номер земельної ділянки 7124989000:03:001:1289.

06.02.2018 позивач уклав з Червонослобідською сільською радою договір оренди землі, згідно умов якого в оренду передається земельна ділянка площею 2,6393 га (промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), кадастровий номер 7124989000:03:001:1289. На час розгляду справи вказаний договір є чинним.

04.04.2019 за позивачем зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 2,6393 га з кадастровим номером 7124989000:03:001:1289, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7112170512019 від 16.09.2019.

24.05.2018 позивач уклав з ОСОБА_2 (своїм батьком) договір дарування комплексу будівель, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю., зареєстрований в реєстрі за №1521.

Згідно умов договору позивач передав безоплатно у власність, а ОСОБА_2 прийняв в дар комплекс будівель у споруд, належний позивачу на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В. 08.09.2016 №1034. Комплекс будівель розташований на земельній ділянки загальною площею 2,6393 га, кадастровий номер земельної ділянки 7124989000:03:001:1289, яка перебуває в комунальній власності та передана в користування позивача відповідно до договору оренди землі від 06.02.2018.

Після укладення договору дарування від 24.05.2018 з ОСОБА_2 останній договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124989000:03:001:1289 з Червонослобідською сільською радою не укладав.

У зв`язку з наявністю чинного договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124989000:03:001:1289 відповідачем 18.10.2019 було прийнято податкове повідомлення-рішення №161875-5533-2325, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік на загальну суму 63 484 грн. 80 коп.

З розрахунку розміру орендної плати за землю за 2018 рік вбачається, що відповідач нарахував позивачу орендну плату з фізичних осіб за 272 дні перебування в оренді земельної ділянки. Річна оренда плата становить 85 188 грн. 69 коп.

18.10.2019 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №167175-5533-2325, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік на загальну суму 85 188 грн. 69 коп.

З розрахунку розміру орендної плати за землю за 2019 рік вбачається, що відповідач нарахував позивачу орендну плату з фізичних осіб за 365 днів перебування в оренді земельної ділянки. Річна оренда плата становить 85 188 грн. 69 коп.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно із ст.270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з пункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно пункту 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Тобто, фізична особа-власник нежилого приміщення (його частини) є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Частиною першою та другою статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 3 статті 7 Закону України Про оренду землі №161-XIV від 06.10.1998 визначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Пунктом 286.5 статті 286 цього Кодексу встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються статтею 120 Земельного кодексу України та статтею 377 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування).

З моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлового приміщення), обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

04.04.2019 за позивачем зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 2,6393 га з кадастровим номером 7124989000:03:001:1289.

Разом з цим, право власності на комплекс будівель, розташований на вказаній земельній ділянки, відповідно до договору дарування від 24.05.2018 перейшло від позивача до його батька разом з обов`язком зі сплати податку за вказану земельну ділянку.

Отже, в період з 04.04.2018 по 24.05.2018 (26 днів у квітні 2018 року та 24 дні у травні 2018 року, усього 50 днів) позивач був зобов`язаний сплачувати орендну плату за землю, в розмірі 11 669 грн. 50 коп.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №161875-5533-2325 від 18.10.2019 про визначення позивачу грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік на загальну суму 63 484 грн. 80 коп. підлягає скасуванню на суму 51 815 грн. 30 коп. ( 63 484 грн. 80 коп. - 11 669 грн. 50 коп.). Податкове повідомлення-рішення №167175-5533-2325 від 18.10.2019 про визначення позивачу грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік на загальну суму 85 188 грн. 69 коп. підлягає скасуванню в повному обсязі.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності та в межах апеляційної скарги, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 19.10.2020