Ухвала

від 19.10.2020 по справі 939/1989/20

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 939/1989/20

УХВАЛА

19 жовтня 2020 року

Слідчий суддя Бородянського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Бородянка клопотання начальника сектору дізнання Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене заступником керівника Фастівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42020111310000151 від 01 жовтня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

16 жовтня 2020 року начальник сектору дізнання Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді із вказаним клопотанням, мотивуючи його тим, що у провадженні сектору дізнання перебуває зазначене кримінальне провадження за фактом самовільного зайняття та незаконного обробітку ТОВ «Землі Київщини» земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані в межах Новокорогодського та Дмитрівського старостинського округів Бородянської селищної ради.

15 жовтня 2020 року за участю в.о. старости Дмитрівського старостинського округу № 1 ОСОБА_5 та начальника земельного відділу виконавчого органу Бородянської селищної ради ОСОБА_6 було проведено огляд земельної ділянки, що знаходиться в межах Дмитрівського старостинського округу за межами населеного пункту с.Озірщина Бородянського району та встановлено, що дана земельна ділянка, згідно даних публічної кадастрової карти, орієнтовною площею 27 га, не сформована і відноситься до земель державної форми власності сільськогосподарського призначення, її розпорядником є ГУ Держгеокадастру в Київській області. На момент огляду земельна ділянка засіяна кукурудзою, поблизу ґрунтової дороги, з якою межує така земельна ділянка, кукурудза частково скошена.

З показів допитаного в ході дізнання свідка встановлено, що 14 жовтня 2020 року на зазначеній земельній ділянці було помічено техніку ТОВ «Землі Київщини», яка намагалась зібрати урожай кукурудзи.

Таким чином, оскільки з показів свідків та зібраних матеріалів дізнання встановлено, що зазначена земельна ділянка не сформована (їй не присвоєно кадастровий номер), відноситься до земель державної форми власності сільськогосподарського призначення, розпорядником її є ГУ Держгеокадастру у Київській області, і відповідно засіяна вона незаконно, то факт самовільного зайняття даної земельної ділянки знайшов своє підтвердження, а тому урожай кукурудзи, що знаходиться на зазначеній земельній ділянці відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

За постановою дізнавача ОСОБА_3 від 15 жовтня 2020 року насадження кукурудзи на земельній ділянці, яка розташована в межах Дмитрівського старостинського округу № 1 за межами населеного пункту с. Озірщина Бородянського району Київської області поблизу провулку Шевченка, орієнтовною площею, згідно даних публічної кадастрової карти, 27 га, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

За доводами дізнавача, з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, забезпечення збереження речового доказу, запобігання можливості його приховування, знищення, відчуження, у дізнання виникла необхідність накладення арешту на майбутній урожай кукурудзи, що знаходиться на вказаній земельній ділянці, шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти дії щодо збору майбутнього урожаю кукурудзи на цій земельній ділянці.

В судове засідання дізнавач ОСОБА_3 не з`явилась, просила клопотання розглядати без її участі, у своїй письмовій заяві зазначила, що клопотання підтримує.

Прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання підтримав.

Представник ТОВ «Землі Київщини» - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував.

Вислухавши прокурора ОСОБА_7 , представника ТОВ «Землі Київщини», вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арештумайна єзапобігання можливостійого приховування,пошкодження,псування,знищення,перетворення,відчуження.Відповідно доп.1ч.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до абз. першого ч. 1, п.2,5,6 ч.2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, повинен, зокрема, враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи викладене, оскільки дізнавачем у повній мірі не доведено необхідності накладення арешту на майбутній урожай кукурудзи, що знаходиться на вищевказаній земельній ділянці, а також наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, то підстав для задоволення клопотання не вбачаю, у зв`язку з чим вважаю необхідним у задоволенні клопотання відмовити.

Керуючись ст. 170-173, п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання начальника сектору дізнання Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погодженого заступником керівника Фастівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42020111310000151 від 01 жовтня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддяОСОБА_9