Вирок

від 19.10.2020 по справі 405/4928/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/4928/19

1-кп/405/165/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 01.05.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201912002003309, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підгайці Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та/чи неповнолітніх дітей, працюючого вантажником в ТОВ «Град Олія», раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

потерпілої ОСОБА_9 ,

представника потерпілої ОСОБА_10 ,

захисника-адвоката ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

встановив:

01.05.2019 о 00 год. 38 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, біля кафе «Куба№1», що розташоване за адресою: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи (колишня вул. Тімірязєва), 62/2, в ході словесного конфлікту з потерпілою ОСОБА_9 ,на ґрунтіраптово виниклихнеприязних відносин, підійшов до останньої та, діючи з необережності у формі кримінальної протиправної недбалості, тобто не передбачаючиможливості настаннясуспільно небезпечнихнаслідків своїхдій,хоча повиненбув іміг їхпередбачити, наніс один удар кулаком правої руки в область лівої половини обличчя потерпілої, від якого ОСОБА_9 втратила рівновагу та почала падати назад, при цьому, вдарившись правою тім`яно-скроневою ділянкою голови об бетонну стіну фасаду кафе. Внаслідок удару правою тім`яно-скроневою ділянкою голови ОСОБА_9 об бетонну стіну фасаду кафе остання отримала тілесні ушкодження у виді черепно-мозкової травми: забою головного мозку, перелому луски скроневої кістки справа з переходом на пірамідку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений не визнав свою вину за ч.1 ст.121 КК України та просив перекваліфікувати його дії на ст.128 КК України. Під час допиту в судовому засіданні вказав, що 30.04.2020 був день народження у його батька, він вживав горілку. Приблизно о 24.00 год. він, його дівчина ОСОБА_12 та знайомий пішли до кафе «Куба», на другому поверсі якого він вжив приблизно 150 гр. горілки, був на підпитку. Після чого, він разом з дівчиною спустились на 1-й поверх кафе, де ОСОБА_12 зачепила раніше невідому йому дівчину, в результаті чого та дівчина запропонувала ОСОБА_13 піти на вулицю перекурити, вони пішли. Приблизно через 10 хвилин вийшов з кафе та сказав ОСОБА_13 , що таксі вже приїхало, конфлікту між дівчатами не було. Потерпіла штовхнула його в плече та сказала, як ти розмовляєш зі своєю дівчиною, в результаті чого він наніс потерпілій удар правим кулаком в ліву щелепу. Умислу наносити тяжкі тілесні ушкодження не мав, щиро кається, матеріальну шкоду потерпілій відшкодовано. В залі судового засідання попросив вибачення у потерпілої. Заявлену потерпілою суму моральної шкоди в сумі 50000 грн. вважає завищеною. Поданий прокурором цивільний позов на суму 8789,43 грн. визнав.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 надала суду покази про те, що в ніч з 30 квітня на 01 травня 2019 року вона вирішила зустрітися з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (прізвище не пам`ятає) в барі «Куба № 1». Близько 23 години приїхала до кафе-бару «Куба № 1», де на неї вже чекали ОСОБА_16 та ОСОБА_15 . В цьому закладі вони відпочивала з подругами, вживала алкоголь, але лише пару бокалів вина. Приблизно о 01 години ночі вже 01 травня потерпіла з ОСОБА_14 вирішили вийти на вулицю, щоб покурити. Вона стояла біля вхідних дверей, трішки далі від неї, ближче до перехрестя, стояв ОСОБА_17 , на той момент незнайомий, та сварився з дівчиною, біля пари стояла знайома їй дівчина ОСОБА_18 . ОСОБА_19 виражався нецензурною лайкою в бік своєї дівчини, погрожував їй, замахувався, судячи з його поведінки та мовлення він перебував в стані алкогольного сп`яніння. Бачила, що дівчина налякана, тому вона вирішила за неї заступитись, підійшла та зробила зауваження обвинуваченому ОСОБА_5 , але він не відреагував. Для того, щоб привернути його увагу, вона штовхнула обвинуваченого, та через те, що останній був у стані алкогольного сп`яніння, він відхилився назад, хоча сила поштовху була невеликою. Після поштовху вона відійшла від ОСОБА_5 приблизно на 3-5 метрів, але він підбіг та правою рукою наніс їй удар в ліву сторону голови в районі щелепи. Самого удару вона не пам`ятає, його місце вказує, орієнтуючись на синці. До цього моменту у неї не виникало ніяких конфліктних ситуацій, щодо її подруг конфліктів вона не помітила. Не вважає, що штовхнувши ОСОБА_5 , вона спровокувала його на удар. З приводу заявленого цивільного позову вказала, що після події в неї розпочалась депресія, оскільки не може виконувати обов`язки матері та дружини. Понесена нею травма дуже відобразилась на доньці, якій 1,5 роки, якій вона за станом здоров`я не може приділяти достатньо уваги. Почав падати зір на правому оці, впав слух на праве вухо, порушений сон, постійна нервозність, лікуватись ще потрібно тривалий час. Більшість чеків за лікування не збереглись, тому вона не заявляла вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, а включила її у суму в розмірі 10 000 грн. в суму моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., яку вона просить стягнути з обвинуваченого. Мати обвинуваченого передала їй на лікування 300 доларів США.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 надала суду покази про те, що з потерпілою вона знайома, обвинуваченого не знає. Неприязних стосунків чи сімейних відносин ні з потерпілою, а ні з обвинуваченим не має. Повідомила, що 01 травня 2019 року відпочивала в кафе-барі «Куба № 1», де познайомилась з дівчиною на ім`я ОСОБА_12 . Після дванадцятої години ночі вони вийшли з нею на вулицю біля кафе-бару, куди приблизно через п`ять хвилин підійшов молодий чоловік, як потім виявилось, хлопець ОСОБА_13 - ОСОБА_19 , який зараз є обвинуваченим. Він наполягав на тому, щоб вони пішли додому, при цьому, кричав та використовував лайку, вірогідно, перебував в стані алкогольного сп`яніння. Потім на вулицю вийшла потерпіла ОСОБА_21 , яка побачила розмовний конфлікт, підійшла, зробила зауваження та штовхнула ОСОБА_19 . Вона заспокоювала ОСОБА_22 , коли побачила, як кулаком правої руки ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_9 в ліву частину обличчя. Після удару потерпіла вдарилась головою об стіну та впала лівою стороною на підлогу, точне покриття не пам`ятає можливо, керамічна плитка. Після падіння ОСОБА_9 досить довгий проміжок часу була без свідомості, з вуха почала текти кров. Швидка допомога і поліція приїхали швидко, приблизно протягом 15 хвилин з моменту виклику. Коли приїхала поліція, ОСОБА_5 біля потерпілої ОСОБА_9 не було, так як у нього виник конфлікт з іншими відвідувачами закладу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 надала суду покази про те, що 30 квітня 2019 року близько о 12 годині ночі вона зі своїм хлопцем ОСОБА_17 поїхали до кафе «Міланж», святкували день народження його батька, де вживали алкогольні напої. Пробули там недовго, після чого пішли до кафе «Куба» зустрітися з друзями. Вони відпочивали на другому поверсі кафе «Куба», але захотіли потанцювати та спустились на перший поверх. Так як вільних місць не було, стали біля барної стійки та замовили собі алкогольні напої. ОСОБА_19 залишився біля барної стійки, спілкувався з друзями та вживав горілку, загалом випив десь три чарки, а вона пішла танцювати. В той вечір вона випадково зачепила дівчину, яка була подругою потерпілої ОСОБА_22 , перед якою вибачилась, а та в свою чергу запропонувала вийти на вулицю. Приблизно через 5 хвилин на вулиці до неї підійшов ОСОБА_19 та наполягав поїхати додому. Подруга ОСОБА_22 , з якою вона спілкувалась, зробила зауваження ОСОБА_19 та вказала, як необхідно розмовляти з дівчиною, тому що їй здалось, що він до мене погано ставиться. Вони почали сперечатись, дівчина почала виражатись нецензурною лексикою в бік ОСОБА_19 , котрий також використовував нецензурну лайку, але не по відношенню до неї чи інших, а в контексті суперечки. В цей момент до нього підбігла ОСОБА_21 , яка почала провокувати ОСОБА_19 , принижувала його чоловічу гідність, штовхнула ОСОБА_19 , на що він наніс їй удар в область вуха, якого точно не пам`ятає. Удар наніс рукою, кулаком чи долонею не бачила, через те, що ОСОБА_5 стояв спиною. ОСОБА_9 вдарилась головою об стіну та впала боком на сходи, які покриті керамічною плиткою. Після падіння вона лежала з відкритими очима. ОСОБА_5 почав відходити від місця події, але незнайомі чоловіки, захищаючи ОСОБА_9 ,почали бити його, виникла бійка. Подальшого розвитку подій не знає, через те, що вони з ОСОБА_5 відправилися додому. В ході її розмови з ОСОБА_5 він вказав, що в ту ніч повністю не зрозумів, що трапилось. Характеризуючи ОСОБА_5 , вона повідомила, що він не часто вживає алкогольні напої, може вжити на свята та вихідні, в стані алкогольного сп`яніння поведінка сильно не змінюється, агресії не виявляє, не наносив їй тілесні ушкодження. В цей вечір їй були нанесені тілесні ушкодження, але це зробив не ОСОБА_5 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_24 надала суду покази про те, що 01.05.2020 після 12 год. ночі перебувала зі своєю подругою ОСОБА_25 в кафе «Куба». Свідок вийшла на вулицю, щоб покурити, де побачила, що потерпіла спілкувалась з раніше невідомою їй дівчиною. Після чого підійшов хлопець на ім`я ОСОБА_19 , який виявився хлопцем тієї дівчини, з якою спілкувалась ОСОБА_22 , поводив себе агресивно в бік своєї дівчини, на що ОСОБА_22 зробила йому зауваження, за що і отримала удар правою рукою в ліву сторону обличчя, від удару ОСОБА_22 впала, після чого у неї пішла кров, мабуть, з вуха. Коли ОСОБА_22 падала, то вдарилась головою, впала саме на спину, чи перебувала в цей час ОСОБА_22 в стані алкогольного сп`яніння, свідок не пам`ятає.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, крім показів обвинуваченого, потерпілої та свідків, які були допитані під час судового розгляду, підтверджуються сукупністю наступних доказів, належність та допустимість яких встановлено під час розгляду справи по суті, а саме:

-протоколом огляду місця події від 01.05.2019 з ілюстративною таблицею, а саме: тротуарна зона біля кафе «Куба №1» по вул. Тімірязєва, 62/2, м.Кропивницький (а.с. 94-99, т. 1);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.05.2019, згідно якого потерпіла ОСОБА_9 в присутності двох понятих впізнала на фотознімку №2 особу чоловічої статі, яка 01.05.2019 приблизно о00год.40хв.нанесла їй тілесні ушкодження біля кафе «Куба №1, та довідкою до протоколу, яка вказує на те, що на фотознімку №2 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 100-101, т. 1);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 05.06.2019, згідно якого потерпіла ОСОБА_9 показала та розповіла в присутності двох понятих про обставини нанесення їй невстановленою особою тілесних ушкоджень біля кафе «Куба №1» та фототаблицею до нього. Так, потерпіла показала, що 01.05.2019 близько першої години ночі у неї виник словесний конфлікт з ОСОБА_5 , під час якого останній їй наніс удар правою рукою їй в голову зліва, від якого вона відчула різкій біль та втратила свідомість (а.с. 102 106 т.1);

-протоколом оглядупредмету від02.05.2019,яким оглянутооптичний дискVidexexellentiDVD-R16x4.7GB120MIN,та виявленовідеофайл № cuba1_ch2_20190501000003_20190501010003, де видно, що о 00 год. 38 хв. 44 сек. ОСОБА_5 наніс ОСОБА_9 один удар кулаком правої руки в область голови (а.с. 108, т. 1) та додатком до нього (а.с. 111, т.1),

-оглянутим в судовому засіданні відеофайлом №cuba1_ch2_20190501000003_20190501010003, який міститься на оптичному диску для лазерних систем зчитування Videx exellenti DVD-R 16x 4.7 GB 120 MIN, який є додатком до протоколу огляду предмету від 02.05.2019. Так, на відео зафіксовано конфлікт обвинуваченого з потерпілою, під час якого 01.05.2020 о 00 год. 38 хв. 46 сек. ОСОБА_5 наніс ОСОБА_9 один удар кулаком правої руки в область голови зліва, від якого остання почала падати в бік бетонноїстіни фасадукафе (а.с.111 т. 1);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 06.06.2019 з фототаблицею, згідно якого свідок ОСОБА_26 показала та розповіла в присутності двох понятих про обставини нанесення ОСОБА_9 невстановленою особою тілесних ушкоджень біля кафе «Куба №1» та фототаблицею до нього. Так, свідок показала, що 01.05.2020 близько першої години ночі під час словесного конфлікту ОСОБА_5 наніс ОСОБА_9 один удар кулаком правої руки в область голови зліва, від якого остання втратила рівновагу та почала падати. Під час падіння потерпіла потилицею вдарилась о бетонну стіну, а далі впала на тротуар та вдарилась потилицею об бетону плитку (а.с. 112 116 т. 1);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.06.2019, згідно якого свідок ОСОБА_26 в присутності двох понятих впізнала на фотознімку №2 особу чоловічої статі, яка 01.05.2019 приблизно о 01 год. ночі нанесла ОСОБА_9 тілесні ушкодження біля кафе «Куба №1», та довідкою до протоколу, яка вказує на те, що на фотознімку №2 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 117-118, т. 1);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 06.06.2019, згідно якого свідок ОСОБА_20 показала та розповіла в присутності двох понятих про обставини нанесення ОСОБА_9 невстановленою особою чоловічої статі тілесних ушкоджень біля кафе «Куба №1» та фототаблицею до нього. Так, свідок показала, що 01.05.2020 близько першої години ночі під час словесного конфлікту невідомий хлопець наніс ОСОБА_9 один удар кулаком правої руки в область голови зліва (а.с. 119 123, т. 1);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 06.06.2019, згідно якого свідок ОСОБА_20 в присутності двох понятих впізнала на фотознімку №2 особу чоловічої статі, яка 01.05.2019 нанесла ОСОБА_9 тілесні ушкодження біля кафе «Куба №1», та довідкою до протоколу, яка вказує на те, що на фотознімку №2 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 124-125, т. 1);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 20.06.2019, згідно якого ОСОБА_24 показала та розповіла в присутності двох понятих про обставини нанесення невідомій їй дівчині невстановленою особою чоловічої статі тілесних ушкоджень біля кафе «Куба №1» та фототаблицею до нього. Так, свідок показала що 01.05.2020близько першоїгодини ночіпід чассловесного конфліктуневідомий хлопецьнаніс невідомійїй ранішедівчині одинудар кулакомправої рукив областьголови зліва, від якого остання втратила рівновагу та почала падати. Під час падіння дівчина потилицею вдарилась о бетонну стіну, а далі впала на тротуар та також вдарилась потилицею (а.с. 126 130, т. 1);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.06.2020, згідно якого свідок ОСОБА_24 в присутності двох понятих впізнала на фотознімку №2 особу чоловічої статі, яка 01.05.2019 нанесла невідомій їй дівчині тілесні ушкодження біля кафе «Куба №1» по вул. Тімірязєва в м. Кропивницькому, та довідкою до протоколу, яка вказує на те, що на фотознімку №2 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 131-133, т.1);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.06.2020, згідно якого ОСОБА_24 в присутності двох понятих впізнала на фотознімку №1 дівчину, якій 01.05.2019 невідома їй особа чоловічої статі, нанесла тілесні ушкодження біля кафе «Куба №1» по віл. Тімірязєва в м. Кропивницькому, та довідкою до протоколу, яка вказує на те, що на фотознімку №2 зображена ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 134-136, т. 1);

-висновком експерта №250 від 13.06.2019, відповідно до якого:

«Згідно наданої медичної документації у гр. ОСОБА_9 мались тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми: гематоми лівої щоки, забою головного мозку, перелому луски скроневої кістки справа з переходом на пірамідку, субарахноїдального крововиливу в ділянці намету мозжечка.

Дані тілесні ушкодження утворились від травматичного контакту з тупи об`єктом (об`єктами), індивідуальні властивості яких в ушкодженнях не відобразились, могли утворитись в строк вказаний в ухвалі суду та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя момент спричинення, згідно «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6. п.2.1.3.

Вищевказані тілесні ушкодження утворились від не менш одного травматичного впливу.

Судово - медичних даних, по яким можливо конкретно говорити про механізм утворення даної травми, немає» (а.с. 143,144 т.1);

-висновком експерта №290/250 від 24.06.2020, відповідно до якого:

«Згідно наданої медичної документації у гр. ОСОБА_9 мались тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми: гематоми лівої щоки, забою головного мозку, перелому луски скроневої кістки справа з переходом на пірамідку, субарахноїдального крововиливу в ділянці намету мозжечка.

Тілесне ушкодження у вигляді гематоми на лівій щоці могло утворитись при обставинах, на які вказують потерпіла ОСОБА_9 в протоколі проведення слідчого експерименту від 05.06.2019, так свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_20 в протоколах слідчих експериментів від 06.06.2019 року» (а.с. 145,146 т.1);

- показами експерта ОСОБА_27 , яка, надаючи роз`яснення висновків №250 від 13.06.2019 та №290/250, повідомила, що всі тілесні ушкодження, які знаходяться в області голови оцінюються комплексно. Не можна сказати, який травматичний вплив заподіяв ушкодження голови, чи це було самовільне падіння чи падіння після удару, що призвело до удару об якусь поверхню. Ушкодження у потерпілої могли утворитися від не менше ніж одного травматичного впливу. Тілесне ушкодження у вигляді гематоми на лівій щоці могло утворитись від удару кулаком в ліву частину обличчя, так як локалізація та механізм пошкодження відповідає показам наданими потерпілою та свідками під час слідчого експерименту. Всі інші ушкодження ймовірно утворитись від послідуючого падіння, але, яке воно було з додатковим прискоренням чи падіння з послідуючим травмуванням після падіння, конкретно визначити неможливо. Розділити ушкодження неможливо через те, що вони оцінюються в комплексі, як черепно-мозкова травма;

-висновком комісійної судово-медичної експертизи №35 від 25.06.2020, відповідно до якого:

«1. Згідно наданої медичної документації у гр. ОСОБА_9 мали місце тілесні ушкодження: а) черепно-мозкова травма: забій головного мозку, перелом луски скроневої кістки справа з переходом на пірамідку; розрив барабанної перетинки справа, гемотимпанум (наявність крові в барабанній порожнині); б) гематома лівої щоки.

2.3. Тілесні ушкодження, які мати місце у гр. ОСОБА_9 виникли не менш, як від 2-х травматичних контактів з тупим об`єктом, індивідуальні властивості якого в ушкодженнях не відобразились, а саме: з лівою половиною обличчя, про що свідчить наявність гематоми лівої щоки, та з правою тім`яно-скроневою ділянкою голови, про що свідчить наявність черепно-мозкової травми з переломом луски скроневої кістки справа, з переходом на пірамідку, наявність забою головного мозку.

4. Морфологічний опис зовнішнього ушкодження у вигляді гематоми, а саме її колір, розміри, наявність чи відсутність набряку, в наданій медичній документації не описано, що не дає можливості говорити про строк її утворення. Однак, враховуючи характер черепно-мозкової травми та механізм її утворення дані вивчення рентген знімків та диску комісії рентгенологів обласної лікарні, не виключає можливість утворення всіх вищеописаних тілесних ушкоджень в строк, вказаний в ухвалі суду.

5. Тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: забою головного мозку, перелому луски скроневої кістки справа з переходом на пірамідку відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення, згідно «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6. п.2.1.3б.

Тілесне ушкодження у виді гематоми лівої щоки відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень згідно «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 п.2.3.2б.

6. Морфологічних змін з боку головного мозку, які як правило, виникають при падінні з положення стоячи на площину у гр. ОСОБА_9 при вивченні рентген знімків та диску, не виявлено.

Наявність ушкоджень з обох сторін голови свідчать про те, що мав місце контакт тупого об`єкта з ділянкою лівої щоки та правою тім`яно-скроневою ділянкою голови.

7. Тілесне ушкодження у вигляді гематоми на щоці зліва виникло від контакту з тупим об`єктом, тобто від травматичного впливу на цю ділянку.

Перелом луски скроневої кістки справа, з переходом в праву середню черепну ямку, де він і закінчується, але не проходить на середню черепну ямку зліва, свідчить про ударний вплив тупого предмету в цю ділянку, тобто не виключається механізм його утворення при ударі головою, об тверду, вертикальну поверхню.

8. Механізм утворення тілесних ушкоджень, на які вказують свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_23 під час судового розгляду, не протирічить механізму утворення тілесних ушкоджень, які мали місці у гр. ОСОБА_9 .

Механізм утворення тілесного ушкодження у вигляді гематоми лівої щоки, не протирічить механізму, на який вказує свідок ОСОБА_24 під час судового розгляду. Але при паданні на спину неможливий контакт з правою тім`яно-скроневою ділянкою голови.

Механізм утворення тілесного ушкодження у вигляді гематоми лівої щоки, не протирічить механізму, на який вказує потерпіла ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду.

Ні потерпіла ОСОБА_9 , ні обвинувачений ОСОБА_5 не вказують на механізм утворення ушкоджень у вигляді черепно-мозкової травми» (а.с.64-74 т.2).

Приведенні вище та дослідженні в судовому засіданні докази є належним, достовірними та допустимими, так як вони отримані у порядку, встановленому КПК України, та містять у собі фактичні дані, які вказують на місце, час та спосіб вчинення ОСОБА_5 злочину та розмір завданої злочином шкоди за обставин, встановлених судом.

Частина 1 ст. 86 КПК України встановлює юридичну форму даних стосовно обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Порядок отримання доказів, вказаних у п. 2 ст. 84 КПК України, передбачає дотримання певних вимог, зокрема, законність процесуального джерела доказів.

Тобто, докази повинні бути отримані тільки із тих процесуальних джерел, що вказані у ч. 2 ст. 84 КПК України. Перелік їх вичерпний і не підлягає розширеному тлумаченню. Процесуальними джерелами доказів є показання (підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, експерта), речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно, витяг з ЄРДР (а.с. 91-92 т.1) та заява від 19.12.2018 потерпілої щодо вчинення відносно неї злочину (а.п. 93 т.1), які були надані стороною обвинувачення, не є процесуальним джерелом доказів, тому вони не є належними доказами і не можуть бути враховані судом на підтвердження винності обвинуваченого у вчиненні злочину.

Протокол тимчасово доступу до речей та документів від 15.05.2019, додаток до протоколу (а.с. 137-138 т.1), протокол тимчасово доступу до речей та документів від 24.05.2019, додаток до протоколу (а.с. 139-140 т.1), на які прокурор послався під час судового розгляду як на докази винуватості обвинуваченого не містять в собі доказів вчинення ОСОБА_5 злочину.

При вирішенні питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд виходить з наступного.

За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідками, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України).

Необережне тяжке тілесне ушкодження (ст. 128 КК України) характеризується аналогічними елементами об`єктивної сторони, а за суб`єктивною стороною проявляється в необережній формі вини у вигляді кримінальної протиправної самовпевненості або кримінальної протиправної недбалості, визначення яких надано у ст. 25 КК України.

Отже, розмежування умисного протиправного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень іншій людині (ч. 1 ст. 121 КК України) і необережне заподіяння таких ушкоджень (ст. 128 КК України) здійснюється як за об`єктивною, так і суб`єктивними сторонами цих злочинів.

Так, під час судового розгляду судом зокрема було досліджено висновки експерта №250 від 13.06.2019 та №290/250 від 24.06.2020, згідно яких експерт не зміг по наявним матеріалам вказати на механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілої та відповідно оцінив всі тілесні ушкодження як черепно-мозкову травму, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення. В судовому засідання експерт ОСОБА_27 , яка проводила зазначені експертизи, зазначила, що тілесне ушкодження у вигляді гематоми на лівій щоці могло утворитись від удару кулаком в ліву частину обличчя, так як локалізація та механізм пошкодження відповідає показам наданими потерпілою та свідками під час слідчого експерименту. Всі інші ушкодження ймовірно утворитись від послідуючого падіння, але, яке воно було з додатковим прискоренням чи падіння з послідуючим травмуванням після падіння, конкретно визначити неможливо. Розділити ушкодження неможливо через те, що вони оцінюються в комплексі, як черепно-мозкова травма.

Враховуючи зазначені вище висновки експертиз та їх роз`яснення, які були надані експертом ОСОБА_27 , суд, задовольняючи клопотання сторони захисту про призначення по комісійної судово-медичної експертизи, прийшов до висновку про неповноту висновків експертиз №250 від 13.06.2019 та №290/250 від 24.06.2020, що об`єктивно не дають можливості належним чином з`ясувати обставини, що мають значення для кримінального провадження (механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, розмежування тілесних ушкоджень по ступеню тяжкості тощо).

Висновком комісійної судово-медичної експертизи №35 від 25.06.2020, який проводився на підставі ухвали суду від 07.02.2020 встановлено, зокрема:

- механізм заподіяння ушкоджень потерпілій та локалізація ушкоджень: тілесні ушкодження, які мали місце у гр. ОСОБА_9 виникли не менш як від 2-х травматичних контактів з тупим об`єктом, індивідуальні властивості якого в ушкодженнях не відобразились, а саме: з лівою половиною обличчя, про що свідчить наявність гематоми лівої щоки, та з правою тім`яно-скроневою ділянкою голови, про що свідчить наявність черепно-мозкової травми з переломом луски скроневої кістки справа, з переходом на пірамідку, наявність забою головного мозку (п.2.3.);

- тілесне ушкодження у вигляді гематоми на щоці зліва виникло від контакту з тупим об`єктом, тобто від травматичного впливу на цю ділянку. Перелом луски скроневої кістки справа, з переходом в праву середню черепну ямку, де він і закінчується, але не проходить на середню черепну ямку зліва, свідчить про ударний вплив тупого предмету в цю ділянку, тобто не виключається механізм його утворення при ударі головою, об тверду, вертикальну поверхню (п.7);

- розмежована тяжкість виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень: тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: забою головного мозку, перелому луски скроневої кістки справа з переходом на пірамідку відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення. Тілесне ушкодження у виді гематоми лівої щоки відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (п.5).

- зазначено про відсутність морфологічних змін з боку головного мозку у потерпілої які як правило, виникають при падінні з положення стоячи на площину, та зазначено про неможливість контакту з правою тім`яно-скроневою ділянкою голови при падінні на спину (п.6, 8).

Враховуючи сукупність доказів, зокрема, показів допитаних під час судового розгляду свідків (крім частково показів свідка ОСОБА_24 ), про те, що після удару обвинуваченого правою рукою в ліву частину голови потерпілої остання вдарилась об бетону стіну головою, суд бере за основу висновок комісійної судово-медичної експертизи №35 від 25.06.2020, який не оспорювався сторонами під час судового провадження та значно доповнює висновки судово-медичних експертиз №250 від 13.06.2019 та №290/250 від 24.06.2020 та роз`яснення експерта ОСОБА_27 .

Покази свідка ОСОБА_24 в частині того, що потерпіла після удару впала саме на спину та вдарилась головою спростовується показами свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_23 та висновками комісійної судово-медичної експертизи №35 від 25.06.2020 (п.8).

Крім того,підлягають виключеннюіз обвинуваченняпосилання органудосудового розслідуваннята те,що потерпілаотримала черепно-мозковутравму,зокрема,і від«падіння натротуар наспину таудару потилицеюголови обтротуарну плитку»,який обґрунтовувавдану обставину,зокрема,показами свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_20 та ОСОБА_23 . Так, даний механізм отримання потерпілою тяжких тілесних ушкоджень спростовується висновками комісійної судово-медичної експертизи №35 від 25.06.2020, яка вказала на можливість утворення черепно-мозкової травми саме при ударі головою потерпілої об тверду вертикальну поверхню, а можливість отримання зазначеної травми при падінні на спину було виключено комісією експертів. Морфологічних змін з боку головного мозку у потерпілої, які як правило, виникають при падінні з положення стоячи на площину не виявлено. Даний експертний висновок не ставився під сумнів сторонами під час судового провадження.

Таким чином, тяжке тілесне ушкодження було не безпосереднім наслідком заподіяного обвинуваченим удару в ліву половину обличчя потерпілої, яким останній завдано легке тілесне ушкодження у виді гематоми лівої щоки, а результатом подальшого падіння після втрати рівноваги останньої та удару правою тім`яно-скроневою ділянкою голови об тверду, вертикальну поверхню бетоннустіну фасадукафе, чого обвинувачений хоч і не передбачав, але повинен був і міг передбачити.

За вказаних обставин, орган досудового розслідування, установивши обставини, за яких потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження, дав діям ОСОБА_5 неправильну юридичну оцінку.

Отже, в конкретному випадку мало місце не умисне, а необережне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, у зв`язку з чим дії ОСОБА_5 підлягають перекваліфікації з ч. 1 ст. 121 на ст. 128 КК України із призначенням йому покарання у межах санкції цього кримінального закону.

Вказані вище висновки суду повністю узгоджується з правовою позицією, яка висловлена ВС ККС у своїй ухвалі від 12 лютого 2019 року у справі № 1-100/11.

Крім того, на переконання суду підлягає уточненню час вчинення злочину з «01 год. 15 хв.» на «00 год. 38 хв.». Так, органом досудового розслідування в обвинувальному акті інкримінується вчинення злочину о 01 год. 15 хв. 01.05.2019. Під час досудового розслідування, зокрема, потерпіла та свідки під час проведення слідчих дій та надання показань в суді зазначали, що подія відбулась приблизно о 01 год. ночі 01.05.2020. В свою чергу, під час перегляду в судовому засіданні відеофайлу з місця вчинення злочину, вбачається, що під час нетривалого словесного конфлікту між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 останній наніс потерпілій удар о 00 год. 38 хв. 01.05.2020 (а.с. 111 т. 1). Відображений у відео час вчинення злочину не суперечить сукупності зібраних у кримінальному провадженні доказів, не ставився під сумнів та не заперечувався сторонами під час судового розгляду.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення № 42310/04, п.150, від 21.04.2011).

Таким чином, суд констатує доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочині за обставин, встановлених судом.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст. 128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує, що він вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії не тяжких злочинів, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно працює, не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався (а.с. 148-150, 153-154, т. 1).

Згідно досудової доповіді від 10.09.2019 встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_5 органом пробації оцінюється, як середній. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення волі (а.с. 75-76, т.1)

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкціях частин статей Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені злочини, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочини, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Наявність щирого каяття, яке сторона захисту просила врахувати, як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду. Так, крім визнання обвинуваченим факту вчинення злочинних дій, за обставин встановлених судом, та добровільно сплати коштів потерпілій в сумі 300 доларів США для лікування, на переконання суду, не є достатнім, щоб прийти до висновку про наявність щирого каяття. На переконання суду, ОСОБА_5 , хоча і визнав свою провину у вчиненому злочині, однак не в повній мірі засуджує свою поведінку, що виразилось у невизнанні в повній мірі негативних наслідків злочину для потерпілої. Слова вибачення перед потерпілою обвинувачений висловив вже під час свого допиту в суді, і, на переконання суду, вони не були достатньо щирими.

Обставини, відповідно до ст. 67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Із врахуванням всіх обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого злочину, думки потерпілої, особи обвинувачуваного, обставини, що обтяжує покарання, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 128 КК України, на строк, який наближений до середнього строку.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1 КК України судом не встановлено.

Законодавець надав дискреційні повноваження судам у визначенні можливості застосувати ст.75 КК України. Так, суд ураховує, зокрема: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що належить до категорії нетяжких; те, що злочин неумисний; обставини, що передували події: поштовх потерпілої в плече обвинуваченого під час словесного конфлікту; реальні добровільні дії обвинуваченого по наданню матеріальної допомоги потерпілій у її лікуванні після вчиненого злочину; те, що обвинувачений позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, працює та раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Таким чином, суд, діючи в межах своїх повноважень, встановив підстави для застосування положення ст. 75 КК України, тобто звільнення обвинуваченого від відбуття основного покарання з випробуванням на строк, який відповідно до частини 4 зазначеної статті є середнім, але в умовах здійснення контролю за поведінкою ОСОБА_5 під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Прокурором в інтересах держави, а саме КНП «Кіровоградська обласна лікарня КМР» подано цивільний позов на суму 8789,43 грн., який підтверджується відповідним розрахунком КНП «Кіровоградська обласна лікарня КМР» від 29.08.2019 №3728/01-16/06 (а.с.79 т.1). Даний позов обвинувачений в судовому засіданні визнав повністю.

Згідно з ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Відповідно до положень ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

За вказаних обставин суд вважає за необхідне задовольнити поданий прокурором цивільний позов в повному обсязі.

Потерпілою ОСОБА_9 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн. та 15 000 грн. витрат на правову допомогу, з приводу чого обвинувачений вказав, що моральна шкода потерпілій завдана, але вказана в цивільному позові сума є завищено.

Згідно вимог ст. 23, ст.1167ЦК України моральна шкода заподіяна особі підлягає відшкодуванню, якщо шкода заподіяна знищенням, пошкодженням майна, знівеченням або ушкодженням здоров`я тощо. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, його майнового стану, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості.

Вирішуючи заявлену вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн., суд зважає на те, що наслідком дій ОСОБА_5 стало спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, яка пережила фізичний біль та страждання, як при отриманні таких, так і в період лікування, яка вимушена була змінити свій звичний спосіб життя, фізично не в змозі приділяти достатньо часу розвитку своєї малолітньої дитини, що підтверджується показами потерпілої та медичною документацією (а.с. 35-38 т.1), у зв`язку з чим суд також бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілої, враховує ступінь вини обвинуваченого, який працюєта немає утриманців. Крім того, суд бере до уваги покази потерпілої, яка в судовому засіданні зазначила, що фактично збільшила свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди на п`яту частину від ціни позову, тобто на 10000 грн., так як це сума витрат на лікування, яку вона не може підтвердити доказами, тому вирішила її стягнути шляхом включення її в суму моральної шкоди. Відповідно виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір заподіяної моральної шкоди потерпілій в сумі 40 000 грн., яка підлягає стягненню з обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої витрат на правову допомогу в сумі 15000 грн. суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий.

Відповідно до ч.1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Сторона захисту, яка висловила заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу, посилалась на те, що ні представником потерпілого, ні потерпілою, яка заявляє про витрати, не надано доказів на підтвердження того, що нею фактично понесені (оплачені) відповідні витрати.

Судом встановлено, що дійсно в додатках до позову міститься вказівка на квитанцію про оплату правничої допомоги, але фактично вказана квитанція не була долучена до позову, про що також свідчить прикріплена до справи №405/4928/19, провадження № 1-кп/405/165/19, користувачем програми Tsegelnik в автоматизованій системі документообігу Ленінського районного суду м. Кіровограда КП Д-3, сканована копія цивільного позову від 15.07.2019 разом з додатками до нього.

В свою чергу витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона уже сплатила чи їх вона ще має сплатити (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19).

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду від 07.04.2020 (справа № 572/3209/17), який визначив достатнім для підтвердження розміру витрат наявність у матеріалах справи договорів, які уклали потерпілі з адвокатами, а також актами виконаних робіт за цими договорами.

Так, представником потерпілого було надано договір про надання професійних правничих послуг від 14.05.2020 між потерпілою та адвокатом та детальний опис робіт (наданих послуг) від 16.10.2020 №263.

Відповідно, суд, враховуючи матеріали кримінального провадження, які підтверджують об`єм наданих послуг, їх складність, витрачений адвокатом час, кількість та тривалість судових засідань по справі тощо, приходить до висновків, що заперечення сторони захисту щодо відсутності підстав стягнення витрат на правову допомогу є необґрунтованими, тому є всі підстави для задоволення вимоги потерпілої щодо стягнення на її користь з обвинуваченого витрат на правову допомогу в сумі 15000 грн.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 8 (вісім) місяців.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, поклавши на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_5 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Речовий доказ оптичний диск DWD R помаранчевого кольору, марки Videx excellenti, - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов прокурора в інтересах комунального некомерційного підприємства «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» до ОСОБА_5 , - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , /уродженця с. Підгайці Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 / на користь комунального некомерційного підприємства «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» /юридична адреса: м. Кропивницький, проспект Університетський, 2/5, ЄРПОУ 01994942/, 8789 /вісім тисяч сімсот вісімдесят дев`ять/ гривень 43 /сорок три/ копійки.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /уродженця с. Підгайці Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_9 /РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою, АДРЕСА_3 / моральну шкоду в сумі 40 000 /сорок тисяч/ гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /уродженця с. Підгайці Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_9 /РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою, АДРЕСА_3 / витрати на правову допомогу у сумі 15 000 /п`ятнадцять тисяч/ гривень.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Ленінському районному суді м. Кіровограда копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_28