Рішення

від 19.10.2020 по справі 409/1211/20

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №409/1211/20

Пров.№2-а/409/18/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року смт Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань: А.М.Малик

за участю позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Білокуракине адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.07.2020 року № 267-ДК/0088По/08/01/-20 та постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.07.2020 року № 268-ДК/0089По/08/01/-20, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.07.2020 року № 267-ДК/0088По/08/01/-20 та постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.07.2020 року № 268-ДК/0089По/08/01/-20.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.07.2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Гончаровим Ю.Є. стосовно позивача було винесено постанови про накладення адміністративного стягнення № 267-ДК/0088По/08/01/-20 та № 268-ДК/0089По/08/01/-20 за результатами розгляду протоколів про адміністративне правопорушення № 267-ДК/0088П/07/01/-20 та № 268-ДК/0089П/07/01/-20 від 02 липня 2020р. Вказаними постановами позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 53 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн по кожній окремо. При винесенні постанов № 267-ДК/0088По/08/01/-20 та № 268-ДК/0089По/08/01/-20 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Гончаровим Ю.Є. не було взагалі встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, що потягло за собою невірне застосування ст. 53 КУпАП. При розгляді справи уповноваженим органом не взято до уваги, що цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Так, відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку, розробленою ТОВ Деметра , було сформовано земельну ділянку державної власності за межами населеного пункту на території Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, площею 33,7111 га, для ведення фермерського господарства та присвоєно їй кадастровий номер 4420983400:15:001:0004 з метою подальшої передачі її в оренду СФГ Березень для використання за обраним цільовим призначенням. 20.01.2004 року розпорядженням голови Білокуракинської РДА Луганської області № 11 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка надається в оренду СФГ Березень строком на 49 років для ведення фермерського господарства із земель державної власності на території Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області. Крім того, відповідно до проекту відведення земельної ділянки, що надається в оренду строком на п`ятдесят років ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства із земель державної власності, розташованих на території Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, було сформовано земельну ділянку площею 26,9228 га, для ведення фермерського господарства та присвоєно кадастровий номер 4420983400:16:001:0003, з метою подальшої передачі її в оренду СФГ Березень для використання за обраним цільовим призначенням. 03.04.2003 року розпорядженням голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області № 153 було затверджено проект відведення земельної ділянки, що надається в оренду строком на 50 років ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства із земель державної власності, розташованих на території Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області. На виконання вимог ст. 20 Земельного кодексу України Розпорядженням № 11 та Розпорядженням № 153 орган державної влади, у даному випадку Білокуракинська РДА, відповідно до покладених на неї повноважень затвердила вид використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 33,7111 га (кадастровий номер 4420983400:15:001:0004) та площею 26,9228 га (кадастровий номер 4420983400:16:001:0003) - для ведення фермерського господарства. В подальшому, 27.01.2004 між Білокуракинською РДА та СФГ Березень було укладено договір оренди земельної ділянки площею 33,7111 га для ведення фермерського господарства, який 03.02.2004 зареєстровано Білокуракинським районним відділом Центру ДЗК у книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 040441500001 та 19.05.2003 року між Білокуракинською РДА та СФГ Березень укладено договір оренди земельної ділянки площею 26,9228 га, який зареєстровано Білокуракинським райвідділом земельних ресурсів у книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 92. Згідно Витягів з Державного земельного кадастру України від 09.07.2020 за № НВ-4404596722020 та № НВ-4404596762020 земельні ділянки площею 33,7111 га (кадастровий номер 4420983400:15:001:0004) та площею 26,9228 га (кадастровий номер 4420983400:16:001:0003) відносяться до земель сільськогосподарського призначення: код 01.02. - для ведення фермерського господарства. З огляду на вищевказане вбачається, що, як на момент передачі в оренду Фермерському господарству Березень (27.01.2004 та 25.05.2003), так і на момент винесення оскаржуваних постанов № 267-ДК/0088По/08/01/- 20 (02.07.2020) та № 268-ДК/0089По/08/01/-20 (02.07.2020) цільове призначення земельних ділянок (землі сільськогосподарського призначення ) площею 26,9228 га (кадастровий номер 4420983400:16:001:0003) та площею 33,7111 га (кадастровий номер 4420983400:15:001:0004), а також вид їх використання (для ведення фермерського господарства) залишились незмінними. В описових частинах оскаржуваних Постанов № 268-ДК/0089По/08/01/-20 та № 267-ДК/0089По/08/01/-20 зазначено, що в ході перевірки земельної ділянки площею 33,7111 га (кадастровий номер 4420983400:15:001:0004) та земельної ділянки площею 26,9228 га (кадастровий номер 4420983400:16:001:0003) на всій її площі наявні паростки висіяної пшениці . Саме цей факт контролюючим органом покладено в основу висновку про нібито нецільове використання вищезазначених земельних ділянок. Як вбачається з Витягів з державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 26,9228 га (кадастровий номер 4420983400:16:001:0003) та площею 33,7111 га (кадастровий номер 4420983400:15:001:0004) земельні ділянки, передані СФГ Березень в оренду для ведення фермерського господарства, відносяться саме до категорії земель сільськогосподарського призначення. Отже, орендовані для фермерського господарства земельні ділянки використовувались СФГ Березень в законний спосіб, що само по собі виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП. Протоколи про адміністративне правопорушення № 267ДК/0088П/07/01/-20 від 02 липня 2020 року та № 268-ДК/0089П/07/01/-20 від 02 липня 2020 року не відповідають вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки їх було складено уповноваженою посадовою особою після спливу двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, якою нібито вчинено правопорушення. Також при проведенні перевірки інспектор не спрямував на адресу СФГ Березень письмового повідомлення про проведення планового заходу не пізніше як за десять днів до дня здійснення цього заходу, як це передбачено ч. 4 ст. 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . 12.06.2020 року державним інспектором Гончаровим Ю.Є. фактично проведено огляд земельної ділянки площею 33,7111 га (кадастровий номер 4420983400:15:001:0004), та земельної ділянки площею 26,9228 га (кадастровий номер 4420983400:16:001:0003), однак Акт обстеження земельної ділянки від 12.06.2020 № 268-ДК/79/АО/10/01/-20 та Акт обстеження земельної ділянки від 12.06.2020 року № 267-ДК/65/АО/10/01/-20 ним були складені не на місці обстеження земельної ділянки, а набагато пізніше - 02.07.2020 року. Вважає, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Гончаровим Ю.Є. при винесенні вказаних постанов було допущено порушення вимог ст.ст. 245, 247, 251, 252, 254, 280 КУпАП під час перевірки. Просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 02.07.2020 року № 267-ДК/0088По/08/01/-20 та постанову про накладення адміністративного стягнення від 02.07.2020 року № 268-ДК/0089По/08/01/-20, провадження у справах про адміністративні правопорушення за ст. 53 КУпАП відносно нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов є необґрунтованим з наступних підстав. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороню земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів від 03.06.2020 № 267-ДК державним інспектором ГУ Держгеокадастру у Луганській області Гончаровим Ю.Є. здійснено державний контроль за дотриманням земельного законодавства шляхом проведення планової перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки державної власності площею 26,9228 га (кадастровий номер 4420983400:16:001:0003), розташованої за межами населених пунктів на території Білокуракинської селищної ради Білокуракинського району Луганської області. До проведення планової перевірки, державний інспектор провів аналіз отриманих відомостей з Національної кадастрової системи та Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 4420983400:16:001:0003 яка підлягала перевірці. На виконання наказу державним інспектором було проведено обстеження земельних ділянок площею 26,9228 га (кадастровий номер 4420983400:16:001:0003) та 33,7111 га (кадастровий номер 4420983400:15:001:0004) , розташованих за межами населених пунктів на території Білокуракинської селищної ради Білокуракинського району Луганської області, у зв`язку з необхідністю встановлення фактів порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки. В результаті обстеження земельних ділянок було складено акти обстеження земельної ділянки від 12.06.2020 № 267-ДК/65/АО/10/01/-20 та № 268-ДК/79/АО/10/01/-20. Стан перевіряємих земельних ділянок (сіножаті) площею 26,9228 га (кадастровий номер 4420983400:16:001:0003) та 33,7111 га (кадастровий номер 4420983400:15:001:0004) , розташованих за межами населених пунктів на території Білокуракинської селищної ради поблизу с. Коноплянівка Білокуракинського району Луганської області - на зазначених земельних ділянках встановлено відсутність дернини та трав`янистої рослинності (що є невід`ємною частиною складу сіножатей), натомість вони мають ознаки аграрної обробки, на всій площі перевіряємих земельних ділянок наявні паростки висіяної пшениці, що підтверджується фотофіксацією. Зазначені факти свідчать, що вказані земельні ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (угіддя - сіножаті) використовується не за цільовим призначенням, чим порушено вимоги пункту 2 частини 5 статті 20, пункту а частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, стаття 37 Закону України Про охорону земель , за що передбачена відповідальність згідно пункту г частини 1 статті 211 Земельного кодексу України. Згідно з переліком угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ), який є Додатком 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051: Рілля - Група включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища , що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви (код згідно КВЗУ 001:01); Сіножаті - Підгрупа включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння (ГОСТ 26640-85), до яких потрібно включати рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки (код згідно КВЗУ 002:01). До ділянок ріллі не належать сіножаті, що розорані з метою їхнього докорінного поліпшення й використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння й випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовують під посіви. Враховуючи роль і мету сіножаті, використання земельної ділянки, що є сіножаттю, з метою розорювання та засівання будь-яких культур суперечить статусу цих сільськогосподарських угідь. Тож, якщо відповідно до договору оренди земельна ділянка, що передана в користування, за видом угідь є сіножаті, а використовується для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, то здійснюється відхилення без належного дозволу власника земельної ділянки від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою, що свідчить про порушення вимоги раціонального землекористування та один із основних принципів державної політики у сфері охорони земель, визначеного у ст. 3 Закону України Про охорону земель , а саме забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу. Враховуючи обставини, державним інспектором складено приписи від 02.07.2020 № 267-ДК/0107Пр/03/01/-20 та від 02.07.2020 № 268-ДК/0108Пр/03/01/-20, відповідно до яких голові СФГ Березень ОСОБА_2 приписано усунути виявлені порушення земельного законодавства шляхом приведення земельних ділянок у стан придатний для використання за цільовим призначенням. Примірники наказу, актів обстеження земельної ділянки, актів перевірки земельної ділянки, протоколи про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення, приписи від 02.07.2020, розрахунку розміру шкоди, отримані головою СФГ Березень ОСОБА_2 особисто , що підтверджується його підписом на вказаних документах. Вимоги, викладені в адміністративному позові позивача є незаконними та необґрунтованими і просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, попередньо надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Луганській області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Білокуракинського нотаріального округу Носулею В.М. 19.05.2003 року та зареєстрованого в реєстрі за № 447, між орендодавцем Білокуракинською РДА та орендарем СФГ Березень код ЄДРПОУ: 32365279 в особі засновника Писаренка Володимира Вікторовича, 19.05.2003 року був укладений договір оренди землі строком до 19.05.2053 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення (угіддя - сіножаті) загальною площею 26,9228 га розташованої на території Білокуракинської селищної ради Білокуракинського району Луганської області, для ведення фермерського господарства. Державна реєстрація зазначеного договору оренди землі здійснена 19.05.2003 року за № 292 Білокуракинським районним відділом земельних ресурсів у книзі записів державної реєстрації договорів оренди (а.с.20-21).

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 12.06.2020 року № 267-ДК/65/АО/10/01/-20 Стан перевіряємої земельної ділянки (сіножаті) площею 26,9228 га (кадастровий номер 4420983400:16:001:0003), розташованої за межами населених пунктів на території Білокуракинської селищної ради поблизу села Коноплянівка Білокуракинського району Луганської області - на зазначеній земельній ділянці встановлено відсутність дернини та трав`янистої рослинності (що є невід 'ємною часиною складу сіножатей), натомість вона має ознаки аграрної обробки, на всій площі перевіряємої земельної ділянки наявні паростки висіяної пшениці, що підтверджується фотофіксацією (а.с 23-27).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.07.2020 № 267-ДК/0088П/07/01/-20 в ході проведення перевірки встановлено, що земельна ділянка комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (угіддя - сіножаті), площею 26,9228 га (кадастровий номер 4420983400:16:001:0003), розташованої за межами населених пунктів на території Білокуракинської селищної ради Білокуракинського району Луганської області, використовується орендарем СФГ Березень код ЄДРПОУ: 32365279 в особі засновника ОСОБА_2 не за цільовим призначенням, чим порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 20, п. а ч. 1 ст. 96 ЗК України, ст. 37 Закону України Про охорону земель , за що передбачена відповідальність згідно пункту г частини 1 статті 211 Земельного кодексу України (а.с.28-29).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 02.07.2020 № 267-ДК/0088По/08/01/-20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 53 КУпАП та накладене стягнення у вигляді штрафу (а.с.30-31).

Державним інспектором складено припис від 02.07.2020 № 267-ДК/0107Пр/03/01/-20, відповідно до якого голові СФГ Березень ОСОБА_2 приписано усунути виявлені порушення земельного законодавства шляхом приведення земельної ділянки площею 26,9228 га (кадастровий номер 4420983400:16:001:0003), яка розташована за межами населених пунктів на території Білокуракинської селищної ради Білокуракинського району Луганської області, у стан придатний для використання за цільовим призначенням (а.с.32-35).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 27.01.2004 року між орендодавцем Білокуракинською РДА та орендарем СФГ Березень код ЄДРПОУ: 32365279 в особі засновника Писаренка Володимира Вікторовича, 27.01.2004 року був укладений договір оренди землі строком до 03.02.2053 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення (угіддя - сіножаті) загальною площею 33,7111 га, розташованої на території Білокуракинської селищної ради Білокуракинського району Луганської області, для ведення фермерського господарства. Державна реєстрація зазначеного договору оренди землі здійснена 03.02.2004 року за № 040441500001 Білокуракинським районним відділом центру ДЗК у книзі записів державної реєстрації договорів оренди (а.с.70).

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 12.06.2020 року № 268-ДК/79/АО/10/01/-20 Стан перевіряємої земельної ділянки (сіножаті) площею 33,7111 га (кадастровий номер 4420983400:15:001:0004) , розташованої за межами населених пунктів на території Білокуракинської селищної ради поблизу села Коноплянівка Білокуракинського району Луганської області - на зазначеній земельній ділянці встановлено відсутність дернини та трав`янистої рослинності (що є невід 'ємною часиною складу сіножатей), натомість вона має ознаки аграрної обробки, на всій площі перевіряємої земельної ділянки наявні паростки висіяної пшениці, що підтверджується фотофіксацією (а.с 72-76).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.07.2020 № 268-ДК/0089П/07/01/-20 в ході проведення перевірки встановлено, що земельна ділянка комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (угіддя - сіножаті), площею 33,7111 га (кадастровий номер 4420983400:15:001:0004) , розташованої за межами населених пунктів на території Білокуракинської селищної ради Білокуракинського району Луганської області, використовується орендарем СФГ Березень код ЄДРПОУ: 32365279 в особі засновника ОСОБА_2 не за цільовим призначенням, чим порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 20, п. а ч. 1 ст. 96 ЗК України, ст. 37 Закону України Про охорону земель , за що передбачена відповідальність згідно пункту г частини 1 статті 211 Земельного кодексу України (а.с.77-78).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 02.07.2020 №268-ДК/0089По/08/01/-20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.53 КУпАП та накладене стягнення у вигляді штрафу (а.с.79-84).

Державним інспектором складено припис від 02.07.2020 № 268-ДК/0108Пр/03/01/-20, відповідно до якого голові СФГ Березень ОСОБА_2 приписано усунути виявлені порушення земельного законодавства шляхом приведення земельної ділянки площею 33,7111 га (кадастровий номер 4420983400:15:001:0004), яка розташована за межами населених пунктів на території Білокуракинської селищної ради Білокуракинського району Луганської області, у стан придатний для використання за цільовим призначенням (а.с.81-84).

Земельним кодексом України в статті 19 закріплено, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 22 Земельного кодексу України встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Земельного Кодексу України до складу сільськогосподарських земель входять: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Статтею 34 ЗК України визначено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби, а органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Приписами ч. 5 ст. 20, ст. 34 ЗК України земельна ділянка для випасання худоби може використовуватися лише у межах вказаного виду використання, тобто позивач зобов`язаний був використовувати земельну ділянку виключно як сіножаті, тобто в межах виду користування, передбаченого умовами договорів оренди землі.

Законом України Про охорону земель в статті 36 закріплено, що охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб.

При цьому статтею 35 цього Закону передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані:

- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

- дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

- забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

За змістом статті 37 Закону України Про охорону земель власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель.

При цьому суд враховує, що необхідність дотримання обмежень щодо розорювання земель, а також створення, збереження та відновлення сіножатей та пасовищ відповідно до науково обґрунтованих показників з урахуванням регіональних особливостей та природно-кліматичних умов, передбачена Законами України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року", "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року", Концепцією національної екологічної політики України на період до 2020 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 880-р, Стратегією удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413, Національним планом дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р.

Отже, суд приходить до висновку, що діяльність відповідача щодо розорювання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які за своїми характеристиками відносяться до пасовищ, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання спірної земельної ділянки.

При цьому суд враховує, що статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В статті 14 Конституції України наголошено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення;

д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;

є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Суд також враховує, що у рішенні Європейського Суду з прав людини від 27.11.2007 у справі "Хаммер проти Бельгії" Суд вирішив, що незважаючи на той факт, що навколишнє середовище прямо не захищене в Конвенції, проте саме по собі воно є цінністю, в якій як суспільство, так і державні органи мають живий інтерес. Економічні міркування і навіть право на власність, не мають виходити на перший план у питаннях охорони навколишнього середовища, зокрема, коли ця сфера законодавчо регулюється державою. Таким чином, державні органи зобов`язані діяти з метою захисту навколишнього середовища.

Всупереч вимог чинного законодавства та умов Договору оренди землі, позивач використовував орендовану земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур, а не як пасовище.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Приписами статті 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Згідно з пунктом 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгекадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Згідно положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 (в редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53), відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19.06.2003 № 963-ІV (далі -Закон № 963-ІV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до статті 4 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі статтею 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Так, згідно положень статті 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом зокрема, проведенням перевірок та розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.

Статтею 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Згідно ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі доказів.

Надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд приходить до висновку, що відповідачем було правомірно складено оскаржувану постанову, оскільки користувачем земельної ділянки (Орендарем) СФГ Березень здійснено заходи господарської діяльності (підготовка та обробіток ґрунту сільськогосподарською технікою), спрямовані на зміну певного виду використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення з угідь - сіножаті, в угіддя - рілля, що є порушенням вимог земельного законодавства.

На підставі викладеного та керуючись Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Законом України "Про землеустрій", Законом України Про охорону земель , Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 19, 20, 22, 34, 93, 96, 144, 187, 188, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 9, 251, 254, 256, 268 КУпАП, ст.ст. 2, 3, 7, 8, 9, 10, 11, 17-19, 73- 75, 159-161, 167, 194, 241-244, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.07.2020 року № 267-ДК/0088По/08/01/-20 та постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.07.2020 року № 268-ДК/0089По/08/01/-20 відмовити за необґрунтованістю .

Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Білокуракинським РВ УМВС України в Луганській області 22.12.2007 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Побережна Надія Степанівна, адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 546 від 28.06.2012 року.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру в Луганській області, адреса: проспект Центральний, 17 корп.2 м. Сєвєродонецьк Луганська область, код ЄДРПОУ 39771244.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О. Ю. Максименко