Ухвала

від 09.10.2020 по справі 761/46699/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/46699/19

Провадження № 2-з/761/975/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Савенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу Кудіна Олександра Миколайовича, ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федоришина Олега Петровича про визнання права власності та усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні майном,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна права.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.10.2018 року державним реєстратором Кудіним О.М. Філії № 1 КП Реєстраціний центр реєстрації нерухомості та бізнесу на підставі підробленого Договору купівлі-продажу № 10425 від 08.07.2008 року, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоришиним О.П., зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 20.01.2020 року було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

07.10.2020 року до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, згідно з якою позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:129:0083, площею 0,1000га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1687572980000 до набрання законної сили рішення, прийнятого за результатами розгляду справи № 761/46699/19.

Заява мотивована тим, що 31.01.2019 року Шевченківським управлінням поліції ГУНП у м. Києві внесено відповідні відомості за заявою позивача до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100100000948 від 31.01.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушення, передбачень ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2020 року дану заяву передано для розгляду судді Рибаку М.А.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Так, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову суд прийшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:129:0083, площею 0,1000га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1687572980000 .

31.10.2018 року державним реєстратором Кудіним О.М. Філії № 1 КП Реєстраціний центр реєстрації нерухомості та бізнесу на підставі Договору купівлі-продажу № 10425 від 08.07.2008 року, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоришиним О.П., зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2

31.01.2019 року Шевченківським управлінням поліції ГУНП у м. Києві внесено відповідні відомості за заявою позивача до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100100000948 від 31.01.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушення, передбачень ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі та заявлений позивачем захід забезпечення позову щодо накладення арешту на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:129:0083, площею 0,1000га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1687572980000, є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між одним із заходів до забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення

При цьому, накладення арешту на майно до вирішення спору по суті, не призведе до суттєвого обмеження прав відповідача на володіння та користування його майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом до забезпечення позову (накладення арешту на земельну ділянку) та предметом позовних вимог про визнання права власності та усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні майном, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе накласти арешт на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:129:0083, площею 0,1000га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1687572980000.

Слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 1-3 статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Разом із тим, суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), оскільки обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

Разом із тим, суд роз`яснює учасникам судового розгляду, що згідно із вимогами ч. 6 статті 154 ЦПК України вони мають право подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову, яке вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу Кудіна Олександра Миколайовича, ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федоришина Олега Петровича про визнання права власності та усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні майном - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:129:0083, площею 0,1000га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1687572980000.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Дані про стягувача:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дані про боржника:

ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

СУДДЯ М.А. РИБАК