Постанова

від 29.09.2020 по справі 404/5412/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2020 року м. Кропивницький

справа № 404/5412/17

провадження № 22-ц/4809/257/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Письменного О.А., Чельник О.І.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Іванов Сергій Іванович;

відповідач - Публічне акціонерне товариство Вторинні ресурси .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2019 року, у складі головуючого судді Павелко І.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Вторинні ресурси про визнання наказу про звільнення незаконним, про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, повернення трудової книжки, поновлення строків звернення до суду, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства Вторинні ресурси (далі ПАТ Вторинні ресурси ) про визнання наказу про звільнення незаконним, про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, повернення трудової книжки, поновлення строків звернення до суду.

Просив зі змінами до позову:

скасувати та визнати незаконним Наказ №40-ОС від 29.08.2014 про звільнення його з посади генерального директора ПАТ Вторинні ресурси ;

зобов`язати ПАТ Вторинні ресурси повернути йому трудову книжку;

стягнути з ПАТ Вторинні ресурси заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу, що належить ОСОБА_1 у розмірі 60 000,00 грн.;

поновити строки позовної давності звернення до суду;

поновити його на посаді голови правління ПАТ Вторинні ресурси .

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вважає, що під час ухвалення рішення, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи, що й призвело до неправильного вирішення даної справи.

Зазначає, що звернувся до суду за захистом порушених відповідачем його прав та інтересів.

Вказав, що суд першої інстанції перш ніж застосувати позовну давність мав з`ясувати та зазначити чи порушено відповідачем його права та інтереси і якщо права не порушені тоді суд має відмовляти за необґрунтованості такого позову.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28.12.2019 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Справу призначено до розгляду з повідомленням (викликом ) учасників справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку із поширенням короновірусної хвороби на території Держави.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам, та не встановлено підстав для його скасування.

Суд першої інстанції дослідив обставини справи, заслухав пояснення сторін та свідка, належним чином встановив, що позивач був звільнений із займаної посади із порушенням чинного законодавства, але ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду, а поважних причин пропуску строку не встановлено.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції послався на те, що позивач звернувся із даним позовом із пропуском строку звернення до суду, а тому це і є підставою для відмови у задоволенні позову.

Колегія суддів, погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 був прийнятий 29.05.2014 на посаду голови правління ПАТ Вторинні ресурси , а 29.08.2014 був звільнений згідно ст.38 КЗпП України та на підставі наказу №40-ОС за власним бажанням (том 1 а.с. 7)

Вказаний наказ підписаний менеджером з персоналу ОСОБА_2 , та самим ОСОБА_1 (а.с.30).

Вказаний наказ він підписав особисто вказуючи на те, що він це зробив, для того щоб вищестояще керівництво виплатило заборгованість по заробітній платі яка існувала на той час.

Протоколу №29/08/14 від 29.08.2014 року ОСОБА_1 був відсторонений 29.08.2014 від виконання посадових обов`язків на час проведення службової перевірки діяльності посадових обов`язків ПАТ Вторинні ресурси , а відповідно до протоколу №28/08/14 від 28.08.2014 призначено комісію для проведення службової перевірки діяльності посадових обов`язків ПАТ Вторинні ресурси .

Вирішено призначити з 30.08.2014 тимчасово виконуючим обов`язки голови правління (генерального директора) ПАТ Вторинні ресурси на строк проведення службової перевірки заступника директора ОСОБА_3 ( том 1 а.с.62).

Позивач отримав трудову книжку після звільнення ( том 1 а.с.31-32).

Відповідно до проведеної почеркознавчої експертизи №4443/4444/18-27 від 01.02.2019 року підпис від імені ОСОБА_1 у книзі обліку трудових книжок і вкладишів до них ПАТ Вторинні ресурси який міститься на 14-му аркуші в рядку №131 в колонці Розписка працівника в отриманні трудової книжки/13 виконаний не самим ОСОБА_1 , а іншою особою з деяким наслідуванням якогось зі справжніх підписів ОСОБА_4 (том 1 а.с.165).

Судом першої інстанції досліджено Статут ПАТ Вторинні ресурси , яким визначено виключну компетенцію наглядової ради товариства, до якої і віднесено обрання та припинення повноважень голови правління та членів правління (п. 7.4.3.8.).

Законом України Про акціонерні товариства та локальними документами товариства визначені повноваження голови правління, які можуть бути припиненні лише за рішення наглядової ради та з підстав визначених законодавством, статутом та договором.

Вказане не суперечить вимогами КЗпП України.

Встановлено, що між сторонами при призначенні відповідача на посаду голови правління було укладено контракт, який і є особливою формою трудового договору.

Позивача було звільнено за п. 8. ст. 36 КЗПпУ , як вбачається з копії протоколу засідання наглядової ради № 01/09/2014 від 01 вересня 2014 року та офіційної інформації на сайті НКЦПФР за ст. 38 КЗПП (за власним бажанням), що вбачається з копії наказу № 40- ОС від 29 серпня 2014 року (том 1 а.с. 64)

Як встановлено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у період з 29 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року та 01 вересня 2014 відсутня інформація що підписантом від імені відповідача та/або виконуючим обов`язки керівника був - ОСОБА_3 ..

ОСОБА_3 пояснив, що він ніколи не був виконуючим обов`язки голови виконавчого органу на підприємстві та не підписував ніяких документів.

В матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про проведення стосовно позивача службового розслідування.

Незаконність звільнення полягає в тому, що наказ про звільнення позивача міг бути виданий лише після погодження із наглядовою радою ,чого не відбулося і внаслідок чого було порушено процедуру звільнення позивача.

Але ,як правильно зазначив суд відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади 29 серпня 2014 року на підставі наказу Л140-ОС.

Відразу позивач працевлаштувався і до цього часу працює на іншій посаді і в іншій установі.

Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду і поважності пропуску такого строку не довів, а тому суд правомірно відмовив у задоволенні позову саме з цих підстав.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

15.10.2020 - складено постанову.

Головуючий суддя: О.Л. Дуковський

Судді: О.А. Письменний

О.І. Чельник