Постанова

від 15.10.2020 по справі 915/434/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/434/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Головея В.М., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури - Елісашвілі О.М. за посвідченням №056408 від 29.05.2020;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової фірми «АВС-Цитрус»

від відповідача - адвоката Саушкіна В.В. за свідоцтвом №565 від 26.11.2007 та довіреністю від 02.01.2020;

/інші учасники справи повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином (див. - рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 20.08.2020), але не скористались правом на участь в судовому засіданні/,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2020, проголошене о 12:12:52 суддею Мавродієвою М.В. у м. Миколаєві, повний текст якого складено 06 . 07.2020

у справі №915/434/17

за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі:

1.Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області ;

2.Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової фірми «АВС-Цитрус»

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.01.2005 року, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Березанська РДА) та Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі - Коблівська сільрада) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової фірми (далі - ТОВ ТПФ) "АВС-Цитрус" про внесення змін до пунктів 3, 7 договору оренди земельної ділянки від 28.01.2005 (далі - договір від 28.01.2005), укладеного між Березанською РДА і ТОВ ТПФ «АВС-Цитрус» та зареєстрованого 14.03.2005 у Березанському районному окрузі Миколаївської регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК» за №040500700125, зокрема:

- викласти пункт 3 договору у такій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 4,0800 га становить 14 831 803,92 грн., з яких: земельної ділянки кадастровий номер 4820982200:09:000:0225, площею 2,0200 га - 7 626 893,37 грн., земельної ділянки кадастровий номер 4820982200:09:000:0226, площею 0,9 га - 3 398 120,81 грн., земельної ділянки кадастровий номер 4820982200:07:000:0002, площею 0,8 га - 2 855 447,88 грн., земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:07:000:0003 площею 0,36 га - 951 341,86 грн» ;

- викласти пункт 7 договору у такій редакції: «Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік складає 12 % від її нормативної грошової оцінки і становить 1 779 816,47 грн., з них: 915 227,20 грн. за земельну ділянку, кадастровий номер 4820982200:09:000:0225; 407 774,50 грн. за земельну ділянку, кадастровий номер 4820982200:09:000:0226; 342 653,75 грн. за земельну ділянку, кадастровий номер 4820982200:07:000:0002; 114 161,02 грн. за земельну ділянку, кадастровий номер 4820982200:07:000:0003), або 148 318,04 грн. щомісячно, із них: 76 268,93 грн. за земельну ділянку, кадастровий номер 4820982200:09:000:0225; 33 981,21 грн. за земельну ділянку, кадастровий номер 4820982200:09:000:0226; 28 554,48 грн. за земельну ділянку, кадастровий номер 4820982200:07:000:0002; 9 513,42 грн. за земельну ділянку, кадастровий номер 4820982200:07:000:0003)» .

Позовні вимоги із посиланням на положення статей 632, 651 Цивільного кодексу України, статей 288, 289 Податкового кодексу України, статей 1, 15, 21, 30 Закону України «Про оренду землі» , статей 1, 13, 15, 18 Закону України «Про оцінку земель» , статей 16, 26, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обґрунтовано тим, що згідно з рішенням Коблівської сільради від 25.10.2012 №19 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с.Коблеве, яка вводиться у дію з 25.10.2012, а згідно з пунктом 1 рішення Коблівської сільради від 25.10.2012 №29 має бути переглянуто розмір орендної плати, зазначений у чинних договорах оренди землі.

Прокурор акцентував, що рішенням Коблівської сільради від 10.07.2013 №8 затверджено Положення про встановлення плати за земельні ділянки та об`єкти водного фонду, що знаходяться в платному користуванні на умовах оренди та встановлення податку за земельні ділянки на території Коблівської сільради (далі - Положення), а також визначено ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення.

За змістом пунктів 2.2 і 2.6 Положення для визначення розміру орендної плати застосовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розмір орендної плати встановлюється у відсотках від нормативної грошової оцінки земель, ставка орендної плати для земель рекреаційного призначення становить 12% від нормативної грошової оцінки земель с. Коблеве. Згідно з пунктом 3.3 Положення розмір орендної плати може бути скорегований відповідно до вимог чинного законодавства. Отже, зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі.

Рішення Коблівської сільради, якими змінено нормативну грошову оцінку земель с.Коблеве та затверджено нові ставки орендної плати, є чинними, а отже обов`язковими для виконання, оскільки у договорі від 28.01.2005 орендну плату за земельні ділянки загальною площею 4,0800 га визначено у розмірі 10%, що не відповідає розміру, визначеному сільрадою.

При цьому прокурор, посилаючись на положення статей 2, 29 Господарського процесуального кодексу України та статтю 23 Закону України «Про прокуратуру» , а також положення Закону України »Про місцеве самоврядування в Україні» наголосив на неналежному виконанні своїх обов`язків Березанською РДА (як стороною спірного договору) і Коблівською сільською радою (як новим власником землі), які не вчиняли дій щодо приведення договорів у відповідність до вимог земельного і податкового законодавства, що стало підставою для звернення прокурора до суду.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2017 позов задоволено повністю, внесено зміни до пунктів 3, 7 договору від 28.01.2005 у редакції, запропонованій прокурором у позовній заяві, яку викладено у резолютивній частині рішення.

Суд першої інстанції, ураховуючи положення статей 1, 13, 18, 23 Закону України «Про оренду землі» та статей 632, 653 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що прокурор довів обґрунтованість позовних вимог стосовно внесення змін до пунктів 3, 7 договору від 28.01.2005 та наявність передбачених цим договором підстав для зміни розміру орендної плати за землю.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2017 скасовано частково, викладено резолютивну частину рішення у такій редакції: »Позов задовольнити частково. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 28.01.2005, укладеного між Березанською РДА та ТОВ ТПФ «АВС-Цитрус» , зареєстрованого 14.03.2005 у Березанському районному окрузі Миколаївської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК» за №040500700125.

Викласти пункт 3 договору від 28.01.2005 у такій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 4,0800 га становить 14 788 924,00 грн., з яких оцінка: земельної ділянки, кадастровий номер 4820982200:09:000:0225, площею 2,0200 га - 7 649 134,00 грн.; земельної ділянки, кадастровий номер 4820982200:09:000:0226, площею 0,9 га - 3 408 030,00 грн.; земельної ділянки, кадастровий номер 4820982200:07:000:0002, площею 0,8 га - 2 676 240,00 грн.; земельної ділянки, кадастровий номер 4820982200:07:000:0003, площею 0,36 га - 1 055 520,00 грн.« .

Викласти пункт 7 договору у такій редакції: «Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік складає 12 % від її нормативної грошової оцінки протягом 5-ти місяців у літній період роботи (травень, червень, липень, серпень, вересень) і становить загалом 739 446,20 грн. і 3 % від її нормативної грошової оцінки протягом 7-ми місяців у зимовий період роботи (жовтень, листопад, грудень, січень, лютий, березень, квітень) і становить загалом 258 806,17 грн., з них: за земельну ділянку, кадастровий номер 4820982200:09:000:0225, площею 2,02 га у літній період протягом 5-ти місяців загалом 382 456,70 грн. або 76 491,34 грн. щомісячно, у зимовий період протягом 7-ми місяців загалом 133 859,85 грн. або 19 122,84 грн. щомісячно; за земельну ділянку, кадастровий номер 4820982200:09:000:0226, площею 0,90 га у літній період протягом 5-ти місяців загалом 170 401,50 грн. або 34 080, 30 грн. щомісячно, у зимовий період протягом 7-ми місяців загалом 59 640,53 грн. або 8 520,05 грн. щомісячно; за земельну. ділянку кадастровий номер 4820982200:07:000:0003, площею 0,3600 га у літній період протягом 5-ти місяців загалом 52 776,00 грн. або 10 555,20 грн. щомісячно, у зимовий період протягом 7-ми місяців загалом 18 471,60 грн. або 2 638,80 грн. щомісячно; за земельну ділянку, кадастровий номер 4820982200:07:000:0002, площею 0,8000 га у літній період протягом 5-ти місяців загалом 133 812,00 грн. або 26 762,40 грн. щомісячно, у зимовий період протягом 7-ми місяців загалом 46 834,20 грн. або 6 690,60 грн. щомісячно« .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2019 касаційну скаргу ТОВ ТПФ "АВС-Цитрус" задоволено частково, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2017 у справі № 915/434/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що висновки судів про наявність правових підстав для задоволення позову про внесення змін до договору від 28.01.2005 щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки і розміру орендної плати без з`ясування правомірності визначення розміру нормативної грошової оцінки, є передчасними і такими, що зроблено без дослідження всіх зібраних у справі доказів. Крім того, Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що встановлення розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням вартості таких земельних ділянок, визначеної експертом під час проведення експертного дослідження, є таким, що суперечить положенням чинного законодавства, зокрема пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, положенням Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також змісту частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якою висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

За підсумками нового розгляду спору рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2020 в задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що Коблівською сільрадою не підтверджено належними та допустимими доказами дотримання законодавчих приписів щодо офіційного оприлюднення рішення сільради №19 від 25.10.2012 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с.Коблеве» , а тому суд прийшов до висновку про те, що нормативна грошова оцінка земель с.Коблеве на момент прийняття судового рішення у даній справі не набрала чинності для відповідача, а тому підстави для внесення змін до спірного договору оренди землі щодо збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за нею відсутні.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, на думку скаржника неправомірним є висновок суду першої інстанції щодо недоведення прокурором факту належного оприлюднення рішення Коблівської сільради №19 від 25.10.2012, оскільки суд не врахував пояснення Коблівської сільради щодо дотримання приписів закону про оприлюднення свого рішення шляхом розміщення його на інформаційному стенді, враховуючи відсутність на час прийняття відповідного рішення власного офіційного сайту у мережі інтернет. Разом з тим, прокурором додано до апеляційної скарги копію листа Коблівської сільради №1199 від 20.07.2020, в якому зазначено про відсутність у ради власних друкованих засобів масової інформації, як станом на жовтень 2012, так і на час вирішення справи, який він просить залучити до матеріалів справи, посилаючись на те, що питання порядку опублікування регуляторного акту, яким визначено нормативну грошову оцінку земель на території Коблівської сільради під час судового розгляду не виникало, а відображено лише у тексті оскаржуваного судового рішення.

Крім того, апелянт стверджує, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки розглянувши справу за позовом прокурора про внесення змін до договору оренди землі в частині нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок та розміру орендної плати, відмовив у задоволенні позову виключно з підстав відсутності доказів оприлюднення рішення сільської ради, яким затверджено грошову оцінку землі, не врахувавши що означене може бути підставою для визнання такого акту протиправним та нечинним у судовому порядку, тоді як рішення Коблівської сільради №19 від 25.10.2012 ніким з будь-яких підстав не оспорювалось.

Також за твердженням скаржника, місцевим господарським судом безпідставно не враховано надані прокурором на підтвердження своїх доводів докази, а саме чинні витяги відділу у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не правомірно не прийняв до уваги і висновок експерта № 18-6026/6027 від 15.03.2019, яким підтверджено факт зміни нормативної грошової оцінки орендованих відповідачем ділянок, який у передбаченому законодавством порядку жодним із учасників справи також не оскаржено.

Коблівська сільська рада надала до суду апеляційної інстанції пояснення, в яких зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.ст. 3,236 ГПК України у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а позов прокурора задоволенню.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи прокурора та просить залишити його скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції- без змін.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2005 на виконання розпорядження Березанської РДА №993 від 19.10.2004 зі змінами, внесеними згідно з розпорядженням №83, між Березанською РДА, як орендодавцем, та ТОВ «ТПФ «АВС-Цитрус» , як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування земельну ділянку рекреаційного призначення для розміщення існуючої бази відпочинку «Вінниця» у зоні відпочинку в межах території Коблівської сільради за адресою: провулок Вінницький, 4, Березанського району, Миколаївської області, за межами населеного пункту (п.1 Договору).

В оренду передано земельну ділянку загальною площею 4,0800 га забудованих земель (землі кемпінгів, будинків відпочинку), із них 0,1248 га - під двоповерховою забудовою, 0,1226 га - під трьох - і більше поверховою забудовою, 3,8326 га - під проїздами, проходами та площадками, із земель запасу. Кадастрові номери земельних ділянок: 4820982200:09:000:0225; 4820982200:09:000:0226; 4820982200:07:000:0002; 4820982200:07:000:0003 (п.2 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 140 391,00 грн. згідно до витягу із технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданого Березанським районним відділом земельних ресурсів 28.01.2005 року №01-6-135 (п.3 Договору).

Орендна плата за земельну ділянку сплачується виключно у грошовій формі (у гривнях), її розмір становить 14 039,10 грн. за рік згідно з розрахунком, проведеним Березанським районним управлінням економіки від 06.12.2004 №1152. Орендар вносить орендну плату до Коблівської сільради на розрахунковий рахунок Управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області щомісячно не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним (п.п.7, 9 Договору).

Розмір орендної плати може переглядатися з періодичністю п`ять років у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; - в інших випадках, передбачених законом. (п.10 Договору).

Згідно з інформацією Березанського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області ТОВ «ТПФ «АВС-Цитрус» сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою загальною площею 4,0800 га у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки, що становить 14 039,00 грн.

Відповідно до рішення Миколаївської обласної ради №2 від 23.09.2011 «Про встановлення та зміну межі населеного пункту Коблеве Березанського району Миколаївської області» та рішення Коблівської сільради №6 від 16.12.2011 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів по встановленню та зміни межі населеного пункту Коблеве» на час звернення до суду земельна ділянка загальною площею 4,0800 га, яку передано в оренду ТОВ «ТПФ «АВС-Цитрус» , входить до меж с. Коблеве та належить до комунальної власності, що додатково підтверджено довідкою Коблівської сільради №322 від 16.03.2017.

Рішенням Коблівської сільради №19 від 25.10.2012 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с.Коблеве Березанського району, відповідно до п.2 якого технічна документація вводиться у дію з 25.10.2012.

25.10.2012 Коблівською сільрадою прийнято рішення №29, яким передбачено переглянути розмір орендної плати за чинними договорами оренди землі, укладеними з орендарями земельних ділянок, розмір орендної плати за якими не відповідає нормативній грошовій оцінці за цим рішенням, зобов`язано переукласти договори.

Крім того, рішенням Коблівської сільради №8 від 10.07.2013 затверджено Положення «Про встановлення плати за земельні ділянки та об`єкти водного фонду, що знаходяться в платному користуванні на умовах оренди та встановлення податку за земельні ділянки на території Коблівської сільської ради» , яким визначені ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення (надалі - Положення).

Рішенням Коблівської сільради №1 від 24.03.2017 (т.1 а.с.107) визначено ставки податку за земельні ділянки в межах населених пунктів Коблівської сільської ради на 2017 рік.

Згідно з п.п.2.2, 2.6 Положення для визначення розміру орендної плати застосовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок; розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у відсотках від нормативної грошової оцінки земель; ставка орендної плати для земель рекреаційного призначення становить 12% від нормативної грошової оцінки земель с.Коблеве.

Відповідно до п.3.3 Положення розмір орендної плати може бути скорегований відповідно до вимог чинного законодавства .

Предметом позову даній справі є вимога прокурора в інтересах держави в особі Березанської РДА та Коблівської сільради про внесення змін до пунктів 3 і 7 договору оренди земельної ділянки від 28.01.2005 щодо розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок на 14 831 803,92 грн. та про відповідну зміну розміру орендної плати за землю.

За змістом частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, передбачених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 632 цього Кодексу зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У статті 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Зважаючи на положення статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі", за загальним правилом зміна умов договору, у тому числі стосовно розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, установлених умовами договору або в силу закону.

За змістом пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) та статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель становить основу для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі.

Водночас за змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати.

За змістом частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 -7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

У частинах 1, 2 статті 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 4 статті 23 цього Закону рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

У статті 144 Конституції України і статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

У відповідності до пункту 5 частини 3 статті 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні секретар сільської, селищної, міської ради забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації , забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.

Згідно частин 5, 11 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації .

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Стаття 13 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регулює способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до положень вказаної статті, план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта також оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті:

надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації;

забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.

Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Приписами ст.14 Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено, що оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності, регуляторні органи здійснюють шляхом публікування у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі Інтернет або оприлюднюють в інший спосіб, у тому числі через телебачення і радіо, інформацію про здійснення ними регуляторної діяльності.

Відповідно до положень ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції Коблівською сільрадою не підтверджено належними та допустимими доказами дотримання законодавчих приписів щодо офіційного оприлюднення рішення сільради №19 від 25.10.2012 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с.Коблеве» , а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що нормативна грошова оцінка земель с.Коблеве на момент прийняття судового рішення у даній справі не набрала чинності, а тому підставі внесення змін до спірного договору оренди землі від 28.01.2005 щодо збільшення розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 4,0800 га та збільшення розміру орендної плати за неї вістуні.

З урахуванням зазначених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні відповідного позову.

При цьому, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо дотримання Коблівською сільрадою приписів закону про оприлюднення свого рішення шляхом розміщення його на інформаційному стенді свого підтвердження не знайшли, а той факт, що у ради були відсутні власні засоби масової інформації та сайт на висновки суду не впливає, оскільки відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" у такому разі опублікування їх мало здійснюватися у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником докази чого також відсутні в матеріалах справи.

Не заслуговують на увагу колегії суддів і твердження апелянта про те, що судом першої інтенції безпідставно не був прийнятий до уваги чинний висновок експерта № 18-6026/6027 від 15.03.2019, яким підтверджено факт зміни нормативної грошової оцінки орендованих відповідачем ділянок, оскільки з наведених вище положень Закону України "Про оцінку земель" вбачається що визначення нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок віднесено до виключної компетенції Коблівської сільради, яке має відбуватись у законодавчо врегульованому порядку прийняття регуляторних актів органів місцевого самоврядування, а не на підставі висновку експерта, на що і було вказано Верховним Судом у постанові в даній справі від 15.10.219.

Інші аргументи, викладені в апеляційній скарзі також не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2020 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а відтак колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати скаржника по сплаті судового збору за її подання і розгляд не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2020 у справі №915/434/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області - без задоволення.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.10.2020 о 16.00.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя В.М.Головей

Суддя С.В. Таран