Постанова

від 19.10.2020 по справі 923/189/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/189/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Головея В.М., Разюк Г.П.

Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

на рішення Господарського суду Херсонської області від „02» липня 2020р., повний текст якого складено та підписано „13» липня 2020р.

у справі № 923/189/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація перевізників Каховщини"

про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 75 865,57 грн.,

головуючий суддя - Ярошенко В.П.

місце прийняття рішення: Господарський суд Херсонської області

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2020 року Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація перевізників Каховщини" в якому просило стягнути з відповідача на свою користь75 865,57 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 08.09.2018р. на 437 км автодороги Н-08 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю Забезпеченого ТЗ Renault Premium 340, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія відповідача та ТЗ Renault Master д.н. НОМЕР_2 . Постановою Бериславського районного суду Херсонської області від 20.11.2018р. водія відповідача - ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП. В результаті ДТП пошкоджено автомобіль Renault Master д.н. НОМЕР_2 , що підтверджується вказаною постановою суду. Згідно звіту про оцінку, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Master становить 160 063,97 грн. 05.02.2019 позивачем на підставі зібраних документів та заяви потерпілого про страхове відшкодування складено Страховий акт на суму 75 865,57 грн. та здійснено виплату, що підтверджується платіжним дорученням №8546 від 18.02.2019р.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем в особі представника направлено відповідачу претензію на суму 75 865,57 грн. На вказану вимогу відповідач відповів - надав позивачу рекомендації щодо звернення із вимогою саме до водія - ОСОБА_1 . Крім того, до листа відповідач додав: копію паспорта, копію ідентифікаційного номера та номер телефону водія ОСОБА_1 , що на думку позивача, свідчить про трудові відносини відповідача та водія ОСОБА_1 .

Посилаючись на норми ст.ст. 1172, 1187, 1191,1194 ЦК України, пп.33.1.4 п.33.1 ст. 33, абз. "в" пп.38.1.1. п.38.1. ст.38 ЗУ України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст. 27 ЗУ Про страхування позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 75 865,57 грн. понесених витрат.

Рішенням Господарського суду Херсонської області 02.07.2020 у справі №923/180/20 (суддя ОСОБА_2 ) у задоволенні позову відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення судом першої інстанції з посиланням на приписи ч.ч.1,2 ст.1166, ч.1 ст.1172, ч.2 ст.1187 ЦК України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018р. у справі №426/16825/16-ц, постанову Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.07.2018р. у справі №914/820/17 зазначено, що предметом доказування у даній справі є обставини перебування транспортного засобу Renault Premium 340, д.н.з. НОМЕР_1 у володінні роботодавця, а саме відповідача, та факт перебування фізичної особи винної у ДТП ОСОБА_1 у трудових відносинах з відповідачем. Разом із тим в матеріалах справи відсутні докази, які надають суду можливість встановлення факту перебування винної особи у вчиненні ДТП ОСОБА_1 у трудових (службових) відносинах із відповідачем.

Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ПрАТ "Страхова група "ТАС" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 02.07.2020 по справі №923/189/20 і ухвалити нове рішення у справі, яким позовні вимоги ПрАТ "Страхова група "ТАС" задовольнити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом першої інстанції встановлено, що водій винуватець ДТП на момент вчинення ДТП не перебував у трудових відносинах з відповідачем, але судом також встановлено, що водій діяв за замовленням відповідача, на автомобілі, що був наданий відповідачем.

Суд не застосував ч.2 ст.1172 ЦК України, а також не обґрунтував у своєму рішенні, чому він не застосував цю норму до даних правовідносин.

За твердженням апелянта, ч. 2 ст.1172 ЦК України не передбачає альтернативного способу відшкодування шкоди шляхом її покладення на третіх осіб, зокрема на виконавця, а навпаки чітко і прямо визначає особу, яка відповідає за шкоду, заподіяну підрядником. А тому апелянт вважає, що суд мав застосувати ч.2 ст.1172 ЦК України та стягнути шкоду в порядку регресу саме з відповідача.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 року клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено. Поновлено Приватному акціонерному товариству "Страхова група "ТАС" строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію рішення Господарського суду Херсонської області від 02.07.2020 року у справі № 923/189/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Господарського суду Херсонської області від „10» липня 2020р. у справі №916/1189/20 Розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 09.07.2018 року між Приватним акціонерним товариством Страхова група ТАС та Товариством з обмеженою відповідальністю Асоціація перевізників Каховщини було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортних засобів АМ/7417630. Забезпеченим транспортним засобом за Полісом є автомобіль Renault Premium 340, д.н.з. НОМЕР_1 .

Постановою Бериславського районного суду Херсонської області від 20.11.2018р. по справі №647/2567/18, встановлено, що 08.09.2018р. о 12-25 годині, 437 км. автодороги Н-08 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Рено д/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (невиразна мова, запах алкоголю з порожнини рота), пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці за допомогою алкотестера Драгер , так і у медичному закладі категорично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП. Від підпису в протоколі та надати пояснення відмовився у присутності двох свідків згідно ст. 63 Конституції України.

Крім того, 30.10.2018 року о 23-05 год. на 59 км+700 м. на автодорозі Мар`янське - Берислав, ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Premium 340 д/з НОМЕР_1 та буксирував напівпричеп SCUMITS SK 24 д/н НОМЕР_3 з явними ознаками сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода та у присутності двох свідків продути алкотестер Драгер та пройти медичний огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП. Від підпису в протоколі та надати пояснення відмовився у присутності двох свідків згідно ст. 63 Конституції України.

Крім того, 30.10.2018 року о 23-05 год. на 59 км+700 м. на автодорозі Мар`янське - Берислав, ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Premium 340 д/з НОМЕР_1 та не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Renault Master д/н НОМЕР_4 , чим порушив вимоги п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Від підпису в протоколі та надати пояснення відмовився у присутності двох свідків згідно ст. 63 Конституції України.

За наслідками розгляду справи Бериславський районний суд Херсонської області постановив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 10 200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено ТЗ Renault Master д.н.з. НОМЕР_4 , власник якого звернувся до ПрАТ "Страхова група "ТАС" з повідомленням про ДТП.

Відповідно до Звіту про оцінку майна №087/МУ-18 за визначенням оціночної вартості матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 11.11.2018р., оціночна вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 160 063,97 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована у ПрАТ СК Перша на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/ 8724284 від 12.04.2018р., строк дії якого визначений до 11.04.2019р.

08.01.2019р. ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ СК ТАС із заявою, в якій просила на підставі ст. 35 та пп.а ст.41.1 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснити відшкодуваня шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 30.10.2018р. в Херсонській області, Бериславський район, м. Милове з вини водія транспортного засобу Renault Premium з номерним знаком НОМЕР_1 , договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на дату ДТП серія АМ №7417630. Заявник погодився, що розмір страхового відшкодування складає 75 865 грн. 57 коп. з вирахуванням франшизи.

Згідно наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 8546 від 18.02.2019р. ПрАТ СК ТАС здійснено виплату ОСОБА_3 в розмірі 75865,57 грн. страхового відшкодування (а.с.28) .

З матеріалів справи також вбачається, що представник ПрАТ СК ТАС 18.11.2019 звернувся з досудовою вимогою до ТОВ "Асоціація перевізників Каховщини" про відшкодування суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 75865,57 грн. до 18.12.2019р.

Оскільки ТОВ "Асоціація перевізників Каховщини" в добровільному порядку не компенсовано витрати ПрАТ СК ТАС , останнє звернулось з позовом до ТОВ "Асоціація перевізників Каховщини" про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу сплаченого страхового відшкодування в розмірі 75865,57 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність заявлених позовних вимог, у зв`язку із чим відмовив у задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відносини у сфері страхування регулюються Цивільним кодексом України, Законом України Про страхування та Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про страхування , з якою кореспондується ст. 979 ЦК України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , згідно з п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання зобов`язань за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/7417630 від 09.07.2018, предметом якого є страхування транспортного засобу Renault Premium з номерним знаком НОМЕР_1 , було відшкодовано на користь потерпілого 75865,57 грн.

Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до статті 27 Закону України Про страхування та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

На підтвердження наведеної правової позиції свідчить те, що стаття 27 Закону України Про страхування та стаття 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою.

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо) ( вказаний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. ( справа № 243/10982/15-ц (провадження № 14-81цс18)).

Тобто, володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є не лише його власник, але й інша фізична чи юридична особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим об`єктом.

У відповідності до п.п.1, 3 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи, вина особи ( ОСОБА_1 ), яка керувала транспортним засобом автомобілем Renault Premium з номерним знаком НОМЕР_1 , який належить ТОВ "Асоціація перевізників Каховщини", встановлена у судовому порядку постановою Бериславського районного суду Херсонської області від 20.11.2018 у справі №647/2567/18 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та стягнення з нього на користь держави штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно ч.6 ст.75 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина вказаної особи є встановленою та не підлягає доведенню.

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Згідно ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналіз норм ст.ст.1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Як встановлено господарським судом та підтверджено під час апеляційного перегляду, транспортний засіб Renault Premium 340, д.н.з. НОМЕР_1 перебуває у володінні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Асоціація перевізників Каховщини .

Крім того, судом встановлено, що водій винуватець ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП не перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Разом з тим, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Асоціація перевізників Каховщини та ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір №201018/1 від 20.10.2018 року.

Відповідно до п. 1.1. цивільно-правового договору № 201018/1 від 20.10.2018 року, виконавець ( ОСОБА_1 ) бере на себе зобов`язання виконати послуги по перевезенню вантажів на автотранспорті замовника, несе повну матеріальну відповідальність за ввірене майно, повну матеріалу відповідальність за спричинені матеріальні збитки третім особам та будь-які матеріальні збитки з вини виконавця при ДТП, не підпадає під правила внутрішнього розпорядку, не має права одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Відповідно до п. 3.1. цивільно-правового договору № 201018/1 від 20.10.2018 року, сторони несуть матеріальну відповідальність за ввірене майно та товарні - матеріальні цінності, а також невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно з чинним законодавством, спричинення будь-яких матеріальних збитків з вини виконавця відшкодовується самим виконавцем.

Зазначений договір був укладений з терміном дій з 20.10.2018 року до 31.10.2018 року.

Таким чином, винною особою - ОСОБА_1 виконувались роботи саме на замовлення ТОВ " Асоціація перевізників Каховщини ".

За приписами ч. 2 ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

За таких обставин, відповідач має відшкодувати позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 75865,57 грн., що була сплачена позивачем.

Згідно п.2 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Господарського суду Херсонської області від 02.07.2020 прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, в частині відмови у задоволенні позову, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню, а позовна заява задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пунктів "б", "в" ч. 4 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються судом апеляційної інстанції на Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація перевізників Каховщини" згідно п.2 ч.1 ст.129, ст.130 ГПК України.

Керуючись статтями 129,269, 270, 275, 277, 281- 284 Господарського процесуального кодексу України,, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 02.07.2020 у справі №923/189/20 скасувати.

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація перевізників Каховщини" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" 75 865,57 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація перевізників Каховщини" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" 2102 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація перевізників Каховщини" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" 3153 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням повних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови

складено 19.10.2020 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя В.М. Головей

Суддя Г.П. Разюк