Ухвала

від 15.10.2020 по справі 910/13526/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"15" жовтня 2020 р. Справа№ 910/13526/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Михайлець О.В. за довіреністю від 03.03.2020

від третьої особи: не з`явився;

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроброкер"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 (повний текст складено 16.01.2020)

у справі №910/13526/19 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроброкер"

до Державного агентства резерву України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державне підприємство "Ніжинський комбінат хлібопродуктів"

про стягнення 5 651 028,08 грн,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроброкер" звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України про стягнення: 4 000 000 грн. боргу за непоставлений товар, що утворився у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем укладеного сторонами договору купівлі-продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву від 19.09.2016 №Юр-2в/118з, 347 828,08 грн. - 3% річних та 1 303 200 грн. втрат від інфляції, а всього 5 651 028,08 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13 січня 2020 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроброкер" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки позивач придбане у відповідача зерно не отримував, а акти на виконання розпорядження (наряду) укладені між відповідачем і третьою особою та не підтверджують факт передачі зерна позивачу.

Позивач представника у судове засідання не направив, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

У процесі розгляду справи судом було встановлено, що господарськими судами розглядалась справа №910/13529/19 між цими ж сторонами, предметом розгляду якої є аналогічні вимоги, але за іншим договором, і вказана справа наразі розглядається Верховним Судом, у зв`язку із чим поставлено питання щодо необхідності зупинити провадження у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо зупинення провадження у справі послався на розсуд суду.

Розглянувши доводи та аргументи апеляційної скарги і відзиву на неї, дослідивши обставини справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що провадження у справі підлягає зупиненню з наступних підстав.

Предметом розгляду даного апеляційного провадження є вимоги про стягнення 4 000 000 грн. заборгованості за непоставлений товар, що утворилася в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем укладеного сторонами договору купівлі-продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву від 19.09.2016 №Юр-2в/118з.

Згідно доводів відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, після отримання позивачем розпоряджень (нарядів) на відпуск матеріальних цінностей, а саме, жита 2 класу у кількості 2 661 тонна, останній набув права власності на це майно і у разі невиконання відповідальним зберігачем (третя особа у справі) розпорядження відповідача до переможця аукціону переходять усі права Агентства щодо відповідального зберігача як до боржника.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Бруманеску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним. Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності.

У той же час, при розгляді апеляційної скарги встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження зі справи № 910/13529/19 за касаційною скаргою Державного агентства резерву України.

Предметом розгляду вказаної справи є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроброкер" до Державного агентства резерву України про стягнення 1 884 490, 60 грн., у тому числі 1 335 000, 00 грн. коштів попередньої оплати, 434 943, 00 грн. інфляційних втрат та 114 547, 68грн. - 3 % річних, які мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №Юр-2в/117з купівлі-продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву від 19.09.2016. При цьому суди прийшли до висновку, що отримання позивачем розпоряджень (нарядів) на відпуск матеріальних цінностей не свідчить про належне виконання умов договору, яким може бути лише фактичне отримання зерна.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результат вирішення конкретної судової справи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У цьому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З метою забезпечення єдності судової практики, враховуючи тотожність предмету і підстав спору даної справи та справи №910/13529/19, яка переглядається Верховним Судом, апеляційний господарський суд вважає необхідним запинити провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судового рішення у справі №910/13529/19 та вирішення питання про застосування норм права у подібних правовідносинах.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Зупинити апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи №910/13529/19.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 19.10.2020.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко