Постанова

від 05.10.2020 по справі 910/10383/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2020 р. Справа№ 910/10383/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Новаплюс на рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2019

у справі № 910/10383/18 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Італкава

2. ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_3

2. ОСОБА_4

3. ОСОБА_5

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі та визнання недійсним рішення загальних зборів

за участю учасників справ згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Італкава про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Італкава від 01.06.2017, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 ; визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Італкава , оформлене протоколом №1/2017 від 01.06.2017.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що спірний договір він не підписував, а тому в силу ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України договір має бути визнаний судом недійсним. Крім того, позивач зазначає, що він не був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів, а, отже, рішення загальних зборів, на яких вирішувалось питання щодо зміни складу учасників та керівництва також має бути визнане судом недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі №910/10383/18 позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Італкава від 01.06.2017, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 . Визнано недійсним рішення загальних зборів, оформлене протоколом від 01.06.2017 №1/2017 в частині погодження виходу зі складу учасників ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства та передачу його частки яка складає 40% вартістю 280 000,00 грн на користь ОСОБА_2 .

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, дійшов висновку про те, що позивачем не було вчинено вільного волевиявлення на укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Італкава від 01.06.2017, укладений з ОСОБА_2 щодо відступлення частки статутного капіталу позивача. Враховуючи те, що позивач участі в спірних загальних зборах не приймав, а також у зв`язку з відсутністю доказів його належного повідомлення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлене протоколом від 01.06.2017 в частині що стосується виходу позивача зі складу учасників товариства.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі №910/10383/18 та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказував на те, що судом першої інстанції не враховано, що оскільки предметом спору в даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, рішення в даній справі прямо впливає на його права як учасника товариства, оскільки це призведе до зміни складу учасників та розмірів їх часток.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі №910/10383/18 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 . Апеляційну скаргу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 року у справі №910/10383/18 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 року у справі №910/10383/18 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ Новаплюс звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі №910/10383/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ Новаплюс зазначило, що воно участі у справі не приймало, але суд фактично вирішив питання про права та обов`язки апелянта, оскільки він є учасником ТОВ Італкава з розміром частки в статутному капіталі 40,53% вартістю 1 498 000,00 грн.

З урахуванням того, що в січні 2019 відбулось збільшення розміру статутного капіталу ТОВ Італкава , повернення до складу учасників ТОВ Італкава Бертози Йосипа із часткою у розмірі 40% статутного капіталу вартістю 280 000,00 грн, на переконання апелянта, призведе до дисбалансу прав учасників товариства, оскільки для набуття частки в розмірі 40,53% в статутному капіталі внесок апелянта склав 1 498 000,00 грн., а ОСОБА_1 всього 230 000,00 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2020, справа № 910/10383/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), судді Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 апеляційну скаргу ТОВ Новаплюс було залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020, після усунення недоліків апеляційної скарги, поновлено ТОВ Новаплюс строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Новаплюс на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі № 910/10383/18. Запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 встановлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи №910/10383/18, що про час та місце судового засідання у зв`язку із введенням постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 карантину, учасники справи будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 повідомлено учасників справи №910/10383/18 про те, що розгляд апеляційної скарги ТОВ Новаплюс на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 відбудеться 19.05.2020.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 та від 30.06.2020 розгляд справи відкладався на 30.06.2020 та 08.09.2020.

Склад суду, що здійснював розгляд даної справи, неодноразово змінювався.

У зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 справу №910/10383/18 прийнято до провадження визначеним складом суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 розгляд справи відкладено на 05.10.2020.

Таким чином, у зв`язку із неодноразовим відкладенням судових засідань внаслідок необхідності дотримання карантинних заходів, а також зміною колегії суддів, розгляд апеляційної скарги з урахуванням вимог процесуального закону здійснюється в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

В судове засідання представники апелянта та учасників справи не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись судом у встановленому чинним процесуальним законом порядку.

Згідно долучених до матеріалів справи повідомлень про вручення поштових відправлень, позивачем отримано поштову кореспонденцію суду 17.09.2020, третьою особою-1 - 14.09.2020.

Надіслані на наявні в матеріалах справи адреси відповідачів та третьої особи-2 рекомендовані поштові відправлення з ухвалою суду повернуті відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Також рекомендована поштова кореспонденція з ухвалою суду від 08.09.2020 надсилалась на адресу апелянта, яка міститься в матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також зазначалась самим скаржником в його апеляційній скарзі. Клопотань про надсилання поштової кореспонденції за іншою адресою від ТОВ Новаплюс не надходило.

Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 3, 7 статті 120 ГПК України визначено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Беручи до уваги те, що повідомлення апелянта, відповідачів та третьої особи-2 про дату, часу та місце проведення судового засідання здійснювалось за місцезнаходженням юридичної особи та місцем реєстрації фізичної особи, судова колегія вважає, що вказані учасники справи належним чином повідомлені, в розумінні приписів ст. ст. 120, 242 ГПК України.

Колегія суддів, серед іншого, вважає за необхідне зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження, про призначення справи до розгляду та про відкладення були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua), тобто усі учасники справи, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру, мали можливість ознайомитися зі змістом вказаних ухвал.

За змістом § 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України" обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Разом з цим, застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989) (аналогічне застосування прецедентної практики Європейського суду з прав людини викладено в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 908/98/18; від 13.09.2019 у справі № 904/4105/18).

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи в сукупності вищенаведене, судова колегія вважає, що судом було вчинено необхідні дії, спрямовані на належне повідомлення усіх учасників провадження та апелянта про перегляд в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а тому неотримання рекомендованих поштових відправлень, направлених за останньою відомою суду адресою - не є підставою для порушення розумних строків розгляду апеляційної скарги, унормованих п. 10 ч. 3 ст. 2, ст. 256 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників учасників судового процесу судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони та третьої особи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи та апелянта.

Колегія суддів, розглянувши доводи та аргументи стосовно обґрунтувань звернення з апеляційною скаргою скаржника, який не є стороною у даній справі, виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Отже після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15.

Обґрунтовуючи звернення з апеляційною скаргою, ТОВ Новаплюс вказує на те, що суд фактично вирішив питання про його права та обов`язки, оскільки апелянт є учасником ТОВ Італкава з розміром частки в статутному капіталі 40,53 %, а прийняте судом рішення про задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки призводить до зміни складу учасників та розмірів їх часток.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю Італкава є ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та Товариство з обмеженою відповідальністю Новаплюс .

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Беручи до уваги те, що з січня 2019 апелянт є учасником ТОВ Італкава , рішення загальних зборів про зміни в складі учасників якого, зокрема, визнано недійсним рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2019, як і правочин щодо відчуження позивачем його частки, судова колегія приходить до висновку про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ Новаплюс .

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 станом на момент реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю Італкава був учасником товариства з часткою у статутному капіталі 40%. Також учасниками товариства були ОСОБА_3 із часткою 40% та ОСОБА_4 із часткою 20%.

Як зазначав позивач, у листопаді 2017 року йому стало відомо, що 01 червня 2017 року нібито між ним та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Італкава , за умовами якого позивач відчужив належну йому частку у статутному капіталі товариства в розмірі 280 000,00 грн, що складає 40% статутного капіталу товариства ОСОБА_2 .

Рішенням загальних зборів, оформленим протолоком №1/2017 від 01.06.2017, було вирішено: Обрати головою зборів ОСОБА_3 та секретарем зборів ОСОБА_4 . Товариству з власного установчого документа перейти на діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1182. ОСОБА_1 вийшов зі складу учасників товариства та на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі в розмірі 40% статутного капіталу вартістю 280 000,00 грн передав частку ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 , вийшов зі складу учасників товариства та передав свою частку на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі в розмірі 40% статутного капіталу вартістю 280 000,00 грн ОСОБА_2 ; ОСОБА_4 , вийшла зі складу учасників товариства та передала свою частку на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі в розмірі 20% статутного капіталу вартістю 140 000,00 грн ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 увійшов до складу учасників товариства та набув частку у розмірі 100% статутного капіталу вартістю 700 000,00 грн. Звільнено з посади директора товариства ОСОБА_4 з 01 червня 2017 року та призначено на посаду нового директора ОСОБА_8 з 02 червня 2017 року.

Вищевказаний протокол підписаний головою зборів ОСОБА_3 та секретарем ОСОБА_4 .

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, підлягає встановленню наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, за результатами вирішення спору в судовому рішенні вказується в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

В обґрунтування позовних вимог, позивач, зокрема, посилався на те, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Італкава від 01.06.2017 ним не підписувався, наміру укладати такий договір у сторони не було.

Під час розгляду справи судом першої інстанції ухвалою від 04.12.2018 було призначено судову почеркознавчу експертизу. На вирішення експерта було поставлено наступне питання: чи виконано підпис на договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Італкава від 01.06.2017 Бертозою Йосипом? .

Згідно висновку експерта Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 28.02.2019 №1.1-02/19 підпис від імені ОСОБА_1 в графі Підписи сторін Продавець в примірнику договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Італкава від 01.06.2017 виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Беручи до уваги те, що належними засобами доказування у даній справі спростовано вчинення позивачем волевиявлення з укладення оспорюваного правочину, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Італкава від 01.06.2017.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 98 ЦК України унормовано, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Відповідно до ст. 116 ЦК України та ст. 10 Закону України Про господарські товариства (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України Про господарські товариства (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (ст.ст. 59 та 60 Закону України Про господарські товариства , ст.ст. 41 та 42 Закону України Про акціонерні товариств , ст. 15 Закону України Про кооперацію ); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 6 ст. 42 Закону України Про акціонерні товариства ); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (ч. 5 ст. 61 Закону України Про господарські товариства ); відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (ч. 6 ст. 60 Закону України Про господарські товариства ); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (ст. 46 Закону України Про акціонерні товариства ).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №911/190/17, від 08.05.2018 у справі №916/3457/16, від 17.04.2018 у справі №922/1671/16.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає за необхідне зауважити, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

При цьому, права учасника юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Дане право (право участі в управлінні товариством) є безумовним і не може бути проігноровано товариством, а учасник не може бути позбавлений права участі в управлінні товариством з тих мотивів, що рішення загальних зборів не зачіпають розміру частки визначеного учасника.

Обов`язок доказування належного повідомлення учасника товариства про дату, час та місце проведення загальних зборів та їх порядок денний покладається законодавством саме на товариство.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач, як учасник ТОВ Італкава , не був повідомлений про проведення 01.06.2017 загальних зборів учасників товариства. Учасники справи не надали суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини повідомлення позивача у встановлені законом та статутом відповідача-1 порядку і строки про проведення спірних загальних зборів учасників товариства, про дату, час, місце їх проведення та порядок денний. Реєстру учасників товариства, що приймали участь в спірних загальних зборах до матеріалів справи не надано.

Враховуючи доведеність тієї обставини, що позивач не підписував спірний договір, що підтверджується висновком експерта, а також з огляду на відсутність доказів належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого суду про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо доводів апелянта про те, що в січні 2019 відбулось збільшення розміру статутного капіталу ТОВ Італкава , а повернення до складу учасників ТОВ Італкава ОСОБА_1 із часткою у розмірі 40% статутного капіталу вартістю 280 000,00 грн призведе до дисбалансу прав учасників товариства, оскільки для набуття частки в розмірі 40,53% в статутному капіталі внесок апелянта склав 1 498 000,00 грн, а ОСОБА_1 всього 230 000,00 грн., то зазначене не спростовує висновок суду про наявність підстав для визнання недійсними договору купівлі-продажу та рішення загальних зборів від 01.06.2017 №1/2017 в частині погодження виходу зі складу учасників ОСОБА_1 та передачі його частки яка складає 40% вартістю 280 000,00 грн на користь ОСОБА_2 .

До того ж, ТОВ Новаплюс у разі підтвердження належними доказами внесення усього розміру частки не позбавлений права вимагати від товариства повернення коштів. Питання дисбалансу прав учасників товариства не входить до предмета доказування у даній справі, а тому не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Однак, зважаючи на те, що Господарським судом міста Києва було вирішено питання, що впливають на права та обов`язки ТОВ Новаплюс , як учасника товариства, судова колегія, з огляду на приписи п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення. Позовні вимоги про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Італкава від 01.06.2017, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 ; рішення загальних зборів ТОВ Італкава , оформлене протоколом №1/2017 від 01.06.2017, підлягають задоволенню.

Оскільки підставою для скасування оскаржуваного рішення стало порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційну скаргу ТОВ Новаплюс слід залишити без задоволення.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 50, 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Новаплюс в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Новаплюс на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі № 910/10383/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі №910/10383/18 скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італкава" та ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю Новаплюс про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 01.06.2017 та визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 01.06.2017 №1/2017, задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Італкава" від 01.06.2017, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .

Визнати недійсним рішення загальних зборів, оформлене протоколом загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Італкава" від 01.06.2017 №1/2017 в частині погодження виходу зі складу учасників ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства та передачу його частки, яка складає 40% вартістю 280 000,00 грн на користь ОСОБА_2 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Італкава" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414; ідентифікаційний код 33788802) на корить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору та 450 (чотириста п`ятдесят) грн 24 коп. витрат, пов`язаних із проведенням експертного дослідження.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на корить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору та 450 (чотириста п`ятдесят) грн 24 коп. витрат, пов`язаних із проведенням експертного дослідження.

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Новаплюс .

Справу №910/10383/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець

Повний текст постанови складено 19.10.2020 - у зв`язку з перебуванням головуючої судді Алданової С.О. на лікарняному