7/84-38
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" серпня 2007 р. Справа № 7/84-38.
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”в особі Центру електрозв'язку №3, м. Ківерці
до відповідача: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, м. Луцьк
про стягнення 7151,39 грн.
Суддя Шум М.С.
За участю представників сторін:
від позивача: Олейнікова Л. В., юрисконсульт (довіреність №237 від 13.06.07р.).
від відповідача: Омельчук С. В., нач. відділення бухобліку (довіреність №7/77 від 26.01.07р.).
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки. Заяв та клопотань від сторін на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: позивач - відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №3 Волинської філії ВАТ "Укртелеком" просив стягнути з відповідача –УМВС України у Волинській області грн., в т.ч. 5556,33 грн. заборгованості по оплаті за надані послуги електрозв'язку 612,09 грн. інфляційних нарахувань, 154,34 грн. процентів річних та 828,63 грн. пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, представник у судовому засіданні повідомив, що сума основної заборгованості сплачено, про що надано платіжні доручення. Одночасно просить не застосовувати штрафні санкції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 19 березня 2002 року між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку № 3 та УМВС України у Волинській області було укладено договір "Про надання послуг електрозв'язку" за №2.
Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу телефонного зв'язку.
На виконання умов вказаного договору позивачем впродовж періоду з 01.12.05р. по 01.07.07р. надавались відповідачу послуги електрозв'язку.
Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи оборотною відомістю, особовими рахунками за послуги за відповідні періоди , розрахунками заборгованості та іншими документами.
Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди №2 від 19.03.2002р. зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг телефонного зв'язку (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 5556,33 грн.
В судовому засіданні представником відповідача подано докази сплати суми основного боргу згідно платіжних доручень №№ 651, 652, 654 від 07.08.2007р. на суму 5556,33 грн., а тому провадження в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Разом з тим, відповідачу згідно п. 5.8 договору №2 від 19.03.2002р., Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг електрозв'язку було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків за період прострочки платежів склала 828,63 грн.
Одночасно, господарський суд враховуючи тяжке фінансове становище та недофінансування з державного бюджету, прийшов до висновку про зменшення пені до 100 грн.
Крім цього, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що згідно поданих суду розрахунків становить 612,09 грн. суми інфляційних та 154,34 грн. суми процентів річних.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом, (сплата державного мита, оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 1-1 ст. 80ст.ст. 144, 173, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (м. Луцьк, вул. Винниченка, 11 код 08592112) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №3 Волинської філії ВАТ "Укртелеком" (м. Ківерці, вул. Шевченка, 8, код 23251963) 100 грн. пені, 612,09 грн. інфляційних втрат та 154,34 грн. процентів річних, всього 866,43 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.
3. Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 5556,33 грн. припинити.
4. В частині стягнення 728,63 грн. пені відмовити.
Суддя М.С. Шум
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2007 |
Оприлюднено | 11.09.2007 |
Номер документу | 922855 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Шум М.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні