Рішення

від 13.10.2020 по справі 910/3975/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2020Справа № 910/3975/20 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши заяву Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лищук Людмили Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніан фільм дистриб`юшн

до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лищук Людмили Анатоліївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Королівський продукт

про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій

Представники учасників справи:

від позивача: Нефьодоров С.М.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.03.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніан фільм дистриб`юшн з вимогами до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лищук Людмили Анатоліївни про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 у справі №910/3975/20 відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніан фільм дистриб`юшн .

28.09.2020 до Господарського суду міста Києва від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лищук Людмили Анатоліївни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/3975/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніан фільм дистриб`юшн витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 39850,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 судове засідання щодо розгляду вказаної заяви призначено на 06.10.2020.

У судовому засіданні 06.10.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 12.10.2020.

12.10.2020 позивачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 12.10.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 13.10.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 13.10.2020 просив суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Представник відповідача (заявника) у судове засідання 13.10.2020 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення судового засідання від 12.10.2020 та протоколом судового засідання від 12.10.2020.

У судовому засіданні 13.10.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши подану відповідачем заяву та додані до неї документи і матеріали, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Заявником долучено до матеріалів справи копію Ордера на надання правничої (правової) допомоги на ім`я адвоката Рубана І.В., копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №848 від 19.04.2007.

Судом встановлено, що 27.04.2020 між адвокатом Рубаном І.В. (адвокат) та Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лищук Людмилою Анатоліївною (клієнт) укладено Договір №UA-14/20 про надання правової допомоги (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до умов якого адвокат приймає на себе зобов`язання з представництва інтересів та захисту прав клієнта з будь-яких питань, що зачіпають інтереси клієнта, а клієнт зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх, а також фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору адвокат надає клієнту наступні види правової допомоги щодо предмета даного договору: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; - складання заяв, скарг, адвокатських запитів, процесуальних та інших документів правового характеру в інтересах клієнта; - здійснює представництво інтересів клієнта в судах, в усіх державних органах та органах місцевого самоврядування, в органах юстиції, а також перед фізичними та юридичними особами.

Додатком №1 до вказаного договору визначено порядок оплати та розмір гонорару адвоката та, зокрема, вказано, що розмір гонорару адвоката становить 20000,00 грн (за представництво інтересів в Господарському суді міста Києва у справі №910/3975/20); оплата здійснюється шляхом сплати авансу у сумі 10000,00 грн при укладенні договору, остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунка адвоката після ухвалення рішення у справі.

16.06.2020 між адвокатом Рубаном І.В. (адвокат) та Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лищук Людмилою Анатоліївною (клієнт) укладено Додаткову угоду до Договору №UA-14/20 про надання правової допомоги, якою викладено Додаток №1 до договору у новій редакції.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 16.06.2020 розмір гонорару адвоката за правову допомогу з представництва інтересів в Господарському суді міста Києва та захист прав клієнта у справі № 910/3675/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніан фільм дистриб`юшн до клієнта про визнання протиправними дій та скасування реєстраційної дії по даному Договору розраховується з погодинної ставки адвоката в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень за годину роботи адвоката.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди від 16.06.2020 остаточний розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги визначається виходячи з часу витраченого адвокатом на надання послуг по даному Договору.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди від 16.06.2020 оплата гонорару адвоката по даному Договору здійснюється клієнтом в наступному порядку: аванс гонорару в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень клієнт сплачує адвокату під час укладання Договору, а остаточний розрахунок здійснюється клієнтом на підставі рахунку адвоката після ухвалення судового рішення по справі та підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за даним Договором. Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється клієнтом протягом 2 (двох) робочих днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг за даним Договором.

У п. 4 Додаткової угоди від 16.06.2020 зазначено, що в разі ухвалення Господарським судом міста Києва рішення на користь Клієнта по справі № 910/3675/20, а саме: відмова Товариству з обмеженою відповідальністю Юкрейніан фільм дистриб`юшн в задоволенні позову до клієнта в повному обсязі, клієнт зобов`язується додатково до гонорару, визначеному в пункті 3 даного Додатку № 1 до Договору, сплатити адвокату винагороду ( гонорар успіху ) в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди від 16.06.2020 в межах даного Договору адвокат надає клієнту наступні правничі послуги: - ознайомлення з матеріалами справи та зняття з них копій; - аналіз матеріалів справи, наданих доказів та процесуальних документів сторін; - формування правової позиції щодо захисту інтересів Клієнта; - аналіз існуючої судової практики з розгляду аналогічних справ; - збір доказів; - підготування відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив; - підготування письмових пояснень, клопотань, заперечень та інших процесуальних документів під час розгляду справи; - виготовлення копій документів та направлення їх всім сторонам по справі; - відправлення поштової кореспонденції; - участь в судових засіданнях; - отримання судового рішення по справі; - вчинення інших дій для належного виконання зобов`язань за цим договором.

Як вбачається з Акту приймання-передачі наданих послуг до Договору №UA-14/20 про надання правової допомоги від 27.04.2020, який підписано та скріплено печатками адвоката та клієнта, загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 34850,00 грн, а саме:

- підготування клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення та зняття цифрових фотокопій (1 сторінка) - сума 1275,00 грн;

- підготування клопотання про визначення адреси для направлення процесуальних документів (1 сторінка) - 850,00 грн;

- підготування клопотання про відкладення підготовчого засідання (2 сторінки) - 1700,00 грн;

- подача процесуальних документів до канцелярії суду - 850,00 грн;

- участь в підготовчому засіданні суду - 850,00 грн;

- ознайомлення з матеріалами справи та зняття цифрових фотокопій (120 аркушів) - 2550,00 грн;

- дослідження та аналіз матеріалів справи в фотокопіях (120 аркушів) - 5850,00 грн;

- підготування відзиву на позов (5 сторінок) з додатками (6 аркушів) та копії відзиву на позов з додатками для позивача та третьої особи (14 аркушів) - 6800,00 грн;

- подача процесуальних документів до канцелярії суду - 850,00 грн;

- участь в підготовчому засіданні суду - 850,00 грн;

- участь в підготовчому засіданні суду - 850,00 грн;

- підготування доповнення до відзиву на позов (2,5 сторінки) з додатками (5 аркушів) та копії доповнень до відзи ву на позов з додатками для позивача та третьої особи (14 аркушів) - 2550,00 грн;

- відправлення копії доповнень до відзиву на позов з додатками позивачу та третій особі (2 листа) - 850,00 грн;

- подача процесуальних документів до канцелярії суду - 850,00 грн;

- підготування клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення та зняття цифрових фотокопій (1 сторінка) та подача його до канцелярії суду - 850,00 грн;

- участь в судовому засіданні - 2125,00 грн;

- підготування заяви про ухвалення додаткового рішення у справі (6 сторінок) з додатками (4 аркуші) та копії заяви з додатками для позивача та третьої особи (14 аркушів) - 3400,00 грн;

- відправлення копії доповнень до відзиву на позов з додатками позивачу і третій особі (2 листа) - 850,00 грн.

Судом встановлено, що 27.04.2020 позивачем було сплачено на користь адвоката грошові кошти у сумі 10000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №34 (підстава оплати - Договір №UA-14/20 про надання правової допомоги від 27.04.2020);

28.09.2020 - грошові кошти у сумі 5000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №123 (підстава оплати - Договір №UA-14/20 про надання правової допомоги від 27.04.2020);

28.09.2020 - грошові кошти у сумі 24850,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №122 (підстава оплати - Договір №UA-14/20 про надання правової допомоги від 27.04.2020).

Таким чином, загальний розмір сплачених відповідачем у даній справі на користь адвоката грошових коштів на підставі Договору №UA-14/20 про надання правової допомоги від 27.04.2020 становить 39850,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення заяви відповідача щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на правову допомогу адвоката, позивач вказав на те, що вартість послуг адвоката є значно завищеною, перелік послуг адвоката не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи; адвокатом не надано детального переліку виконаних ним робіт; сума витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому розрахунку.

Крім того, позивач зазначив, що при прийнятті рішення у даній справі суд обґрунтував свою відмову у задоволенні позову нормами ч. 2 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов подано не до тієї особи, тоді як заперечення відповідача під час розгляду справи ґрунтувалися зовсім на інших обставинах.

Також, відповідач звернув увагу на те, що деякі послуги, перелік яких наведений у розрахунку, повторюються та не потребують спеціальних професійних знань; долучені адвокатом квитанції до прибуткового касового ордера не є належним доказом сплати адвокату грошових коштів; а гонорар успіху у сумі 5000,00 грн є необґрунтованим та суперечить чинному законодавству.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, судом враховано те, що за приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами .

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів ).

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Оцінивши заперечення, викладені позивачем у клопотанні про зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката, суд дійшов наступних висновків.

Суд вважає необгрунтованими твердження позивача щодо ненадання адвокатом детального опису виконаних ним робіт, так як такий розрахунок викладений у поданій адвокатом заяві про ухвалення додаткового рішення та перелік наданих послуг адвоката відповідає переліку робіт, вказаному в акті приймання-передачі робіт, підписаному адвокатом та відповідачем.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Таким чином, відмова стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині перевищення є правом, а не обов`язком суду.

Крім того, як вбачається з розрахунку витрат на правову допомогу адвоката та акту приймання-передачі послуг, частина послуг адвоката об`єктивно не могла бути передбачена адвокатом на час подання попереднього розрахунку, який є орієнтовним.

Що стосується заперечень позивача в частині відшкодування гонорару успіху у сумі 5000,00 грн, суд зазначає наступне.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі East/West проти України від 23 січня 2014 року ( East/West. , заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху . ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Отже, за наявності угод, які передбачають гонорар успіху , ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі Пакдемірлі проти Туреччини (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала гонорар успіху у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху , у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Суд зазначає, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності підстав для зменшення гонорару успіху у сумі 5000,00 грн, в тому числі, що такі витрати не відповідають критерію розумності їхнього розміру.

Що стосується тверджень позивача про зазначення адвокатом послуг, які повторюються, суд їх оцінює критично, так як вказаних обставин судом не встановлено.

Наприклад, як вбачається з розрахунку та акту приймання-передачі наданих послуг, адвокатом були надані послуги за участь у різних судових засіданнях 20.05.2020, 17.06.2020, 08.07.2020 та 23.09.2020 та визначено вартість послуг за участь у кожному засіданні окремо.

Однак, суд погоджується з запереченнями позивача, висловленими відносно того, що судом було відмовлено у позові з підстав, які не були вказані відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Так, як вбачається з матеріалів справи, суд відмовив у позові Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніан фільм дистриб`юшн до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лищук Людмили Анатоліївни з тих підстав, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, тоді як відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, у відзиві на позовну заяву та у доповненнях до відзиву на позовну заяву, на вказані обставини не посилався.

За таких обставин, керуючись принципом співмірності та принципом розумності, беручи до уваги, що судом було відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніан фільм дистриб`юшн зовсім з інших підстав, ніж ті, на які посилався відповідач у відзиві на позовну заяву та доповненнях на відзив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача понесених відповідачем витрат на правову допомогу адвоката та зменшити їх суму на 9350,00 грн (6800,00 грн за підготування відзиву та 2550,00 грн за підготування доповнень на відзив).

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лищук Людмили Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніан фільм дистриб`юшн витрат на правову допомогу адвоката у сумі 30500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніан фільм дистриб`юшн (03028, м. Київ, вул. Стратегічне шосе, буд. 2А, літера А; ідентифікаційний код: 35838818) на користь Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лищук Людмили Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 30500 (тридцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено та підписано 19.10.2020

Суддя О.М. Спичак