Ухвала

від 13.10.2020 по справі 915/1402/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

13 жовтня 2020 року Справа № 915/1402/16

м.Миколаїв

За позовом: заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1,

54001, м.Миколаїв, вул. Нікольська, 73;

в інтересах держави до відповідачів:

1) Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області,

57456, Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул. Одеська, буд. 4;

2) товариства з обмеженою відповідальністю Арена 23 ,

57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Миру 12;

3) товариства з обмеженою відповідальністю ТРИА ПЛЮС ,

65009, м. Одеса, вул. Черняховського, б. 4;

про: визнання недійсними і скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою та відновлення її стану, який існував до порушення прав,

орган ДВС, дії якого оскаржуються : Березанський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), адреса знаходження: 57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вулиця Центральна, будинок 41.

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар судового засідання Сулейманова С.М.

Представники:

від позивача: прокурор Волкожа С.В.

від відповідача-1: представник не з`явився,

від відповідача-2: Поляков І.В., за ордером,

від відповідача-3: Поляков І.В., за ордером,

в судовому засіданні приймає участь:

СУТЬ СПОРУ : розгляд скарги на дії органу ДВС, -

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018р. в даній справі (суддя Алексєєв А.П.) задоволено позов керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 та, зокрема:

1) визнано недійсним та скасовано видане виконавчим комітетом Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області 10.12.2011р. свідоцтво серії САЕ № 205356 про право власності товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Арена 23 на пляжний торгівельно-розважальний комплекс, розташований за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївської області;

2) визнано недійсним та скасовано видане реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області 30.05.2014р. свідоцтво № 22380996 про право власності товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Триа Плюс на нерухоме майно пляжний торгівельно-розважальний комплекс загальною площею 428 кв.м. за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївської області;

3) зобов`язано ТОВ Триа Плюс відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення об`єктів по проспекту Курортному, 7/4 у с. Коблеве, Березанський район, Миколаївської області: літ. А комплекс розважальний, загальною площею 789,3 кв.м. та літ. Б торгівельний кіоск, загальною площею 13,1 кв.м., сцена з танцювальним майданчиком, замощеними дерев`яними дошками, загальною площею 78,3 кв.м., тимчасова споруда дерев`яної альтанки, загальною площею 27,0 кв.м.

Рішення в зазначених частинах залишене без змін постановами судів апеляційної інстанції.

Під час перебування даної справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій до суду надійшли:

1) скарга ТОВ Триа Плюс від 25.12.2018р. на дії та бездіяльність головного державного виконавця Березанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Осадчої А.С. у виконавчому провадженні № 55872996 з виконання рішення суду в даній справі;

2) заява ТОВ Арена 23 від 25.02.2019р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в даній справі.

Листом від 08.01.2019р. та ухвалою від 04.03.2019р. відповідно повідомлено відповідачів (скаржника та заявника) про те, що розгляд указаних скарги та заяви буде здійсненим після повернення даної справи з судів вищих інстанцій.

21.12.2019р. дана справа повернулась до Господарського суду Миколаївської області та за результатами повторного автоматизованого розподілу була передана судді Давченко Т.М. для розгляду.

Ухвалою суду від 24.12.2019р. суддею Давченко Т.М. був задоволений самовідвід від розгляду даної справи та за результатами повторного автоматизованого розподілу справу №915/1402/16 для розгляду вказаних заяви та скарги було передано судді Ткаченко О.В.

27.12.2019р. справу було направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду у зв`язку з надходженням касаційної скарги ТОВ Триа Плюс на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019р. для подальшого направлення до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 03.03.2020р. касаційну скаргу ТОВ Триа Плюс залишено без задоволення, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019р. - залишено без змін.

31.03.2020р. справа повернулась до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 02.04.2020р. було прийнято скаргу ТОВ ТРИА ПЛЮС до розгляду без визначення дати судового засідання, постановлено провести розгляд скарги у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу COVID-19 , про дату та час судового засідання у справі №915/1402/16 повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою, зобов`язано ТОВ Триа Плюс у 5-ти денний строк з дня отримання даної ухвали направити іншим учасникам справи та органу ДВС копію скарги та доданих до неї документів. Докази направлення надати до суду у 10-ти денний строк з дня направлення скарги. Попереджено скаржника, що у випадку ненадання суду доказів направлення, скаргу буде залишено без розгляду; зобов`язано Березанський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП №55872996 та оригінали матеріалів вказаного виконавчого провадження для огляду у судовому засіданні; запропоновано Березанському районному відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в строк до 24.04.2020р. надати суду письмові пояснення по суті скарги з посиланням на номер справи та докази на їх обґрунтування; запропоновано іншим учасникам справи у випадку наявності у строк до 24.04.2020р. надати до суду свої пояснення та заперечення щодо обставин, викладених у скарзі ТОВ Триа Плюс .

15.04.2020р. від ТОВ Триа Плюс до суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів направлення скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи та органу ДВС.

29.04.2020р. від органу ДВС до суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження №55872996.

04.05.2020р. від Миколаївської місцевої прокуратури №1 до суду надійшов відзив на скаргу ТОВ Триа Плюс , в якому прокурор зазначає, що наразі рішення суду від 09.01.2018р. в частині задоволення позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів по пр-ту Курортному, 7/4 у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області залишено без змін постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019р. та Верховного Суду від 03.03.2020р. Згідно з п.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України визначено, що у разі, коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишено без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ. Отже, прокурор зазначив, що наразі підстави для скасування постанов про арешт майна боржника та закінчення виконавчого провадження №55872996 відсутні, у зв`язку з чим просив суд у задоволенні скарги ТОВ Триа Плюс відмовити.

Ухвалою суду від 29.09.2020р. було, зокрема, призначено розгляд скарги на дії та бездіяльність ДВС на 13.10.2020р.

Представник скаржника в судовому засіданні подану скаргу підтримує в повному обсязі, просить суд її задовольнити.

Прокурор проти скарги ТОВ Триа Плюс заперечує, просить суд у її задоволенні відмовити.

В судовому засіданні 13.10.2020р. судом було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що скарга ТОВ Триа Плюс підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018р. позов задоволено: визнано недійсними та скасовано свідоцтва №205356 і №22380996; зобов`язано ТОВ "ТРИА ПЛЮС" відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення об`єктів по пр-ту Курортному, 7/4 у с. Коблеве, Березанський р-н, Миколаївська обл.: літ. А - комплексу розважального загальною площею 789,3 м 2 і літ. Б - торгівельного кіоску, загальною площею 13,1 м 2 , сцени з танцювальним майданчиком, замощених дерев`яними дошками, загальною площею 78,3 м 2 , тимчасової споруди - дерев`яної альтанки загальною площею 27,0 м 2 .

На виконання вказаного рішення суду 09.02.2018р. були видані відповідні накази, зокрема, наказ про зобов`язання ТОВ "ТРИА ПЛЮС" відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення об`єктів по пр-ту Курортному, 7/4 у с. Коблеве, Березанський р-н, Миколаївська обл.: літ. А - комплексу розважального загальною площею 789,3 м 2 і літ. Б - торгівельного кіоску, загальною площею 13,1 м 2 , сцени з танцювальним майданчиком, замощених дерев`яними дошками, загальною площею 78,3 м 2 , тимчасової споруди - дерев`яної альтанки загальною площею 27,0 м 2 .

Вказаний наказ був пред`явлений прокурором до примусового виконання та постановою Березанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 23.02.2018р. було відкрито виконавче провадження №55872996.

В подальшому, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018р. рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018р. в частині задоволення позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів та розподілу судових витрат скасовано, у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.08.2018р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018р. скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів по пр-ту Курортному, 7/4 у с. Коблеве Березанського р-ну Миколаївської обл. та розподілу судових витрат, справу в цій частині передано на новий апеляційний розгляд; в іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018р. залишено без змін.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019р. рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018р. у частині задоволення позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів по пр-ту Курортному, 7/4 у с. Коблеве Березанського р-ну Миколаївської обл. залишено без змін, у частині розподілу судових витрат змінено і викладено у редакції, наведеній у постанові.

Постановою Верховного Суду від 03.03.2020р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТРИА ПЛЮС залишено без задоволення, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019р. у справі №915/1402/16 залишено без змін.

ТОВ Триа Плюс заявою від 23.04.2018р. повідомив державного виконавця про прийняття Одеським апеляційним господарським судом постанови від 19.04.2018р., якою було скасовано рішення місцевого господарського суду від 09.01.2020р. в частині задоволення позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів та розподілу судових витрат скасовано, у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено, та просив державного виконавця закрити виконавче провадження на підставі п.5 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження .

Копія вказаного листа з додатком міститься в матеріалах виконавчого провадження, наданих суду органом ДВС (а.с.142-144 т.6).

Однак, державним виконавцем, рішення на підставі вказаної заяви прийнято не було, натомість, 18.12.2018р. державним виконавцем Березанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції було винесено постанову про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №55872996, якою з метою виконання рішення суду був накладений арешт на майно, що належить боржнику - літ. А - комплекс розважальний, пляжний торгівельно-розважальний об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 789,3 кв.м та літ. Б - торгівельний кіоск, загальною площею 13,1 кв.м, сцена з танцювальним майданчиком, замощеними дерев`яними дошками, загальною площею 78,3 кв.м, тимчасова дерев`яна альтанка загальною площею 27,0 кв.м, яке знаходиться за адресою Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, пр. Курортний, 7/4.

Вказану постанову було отримано ТОВ ТРИА ПЛЮС 20.12.2018р., що підтверджується відповідною відміткою про отримання на супровідному листі Березанського районного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області (а.с.152 т.6).

У відповідності до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до положень ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1 ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Скаргу може бути подано до суду у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; у 3-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (ч. 1 ст. 341 ГПК України).

Скаргу на вказану постанову було направлено товариством Триа Плюс поштою до Господарського суду Миколаївської області 26.12.2018р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом (а.с.117 т.5).

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Враховуючи, що постанову про арешт майна боржника від 18.12.2018р. було отримано боржником 20.12.2018, а скаргу направлено до суду 26.12.2012, суд доходить висновку, що скарга на постанову про арешт майна подана боржником у строк, встановлений ч. 1 ст. 341 ГПК України.

За таких обставин, строки на оскарження цієї постанови товариством Триа Плюс не пропущені, тому оскільки строк на подання скарги на постанову про арешт коштів від 18.12.2018р. не пропущено, такий строк і не може бути поновлений, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання скаржника про поновлення процесуального строку для подачі відповідної скарги у цій частині.

Окрім цього, у цій же скарзі, товариством Триа Плюс додатково просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Березанського районного управління юстиції ГТУЮ у Миколаївській області щодо незакриття виконавчого провадження №55872996 з виконання наказу від 09.02.2018р. у справі №915/1402/16 про зобов`язання ТОВ Триа Плюс відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення об`єктів по проспекту Курортному 7/4 у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області та зобов`язати державного виконавця закінчити виконавче провадження №55872996 в примусового виконання вказаного наказу.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник повідомив орган ДВС про скасування судового рішення у цій частині 23.04.2018р. (а.с.105 т.5, а.с.142 т.6).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Отже, строк на оскарження бездіяльності державного виконавця щодо незакриття виконавчого провадження розпочався з 23.04.2018р.

Скаржник у скарзі не зазначив наявності поважних причин та істотних перешкод, які б унеможливили подання ним скарги на бездіяльність органу ДВС з 23.04.2018р. по 26.12.2018р. (майже 8 місяців).

Таким чином, підстав для відновлення процесуального строку для оскарження бездіяльності державного виконавця судом не вбачається.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, оскільки вимоги скаржника щодо оскарження бездіяльності головного державного виконавця Березанського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Осадчої А.С. та зобов`язання державного виконавця закінчити виконавче провадження, подана скаржником з пропущенням строку встановленого Господарським процесуальним кодексом України , а підстави для поновлення таких строків відсутні, суд дійшов висновку про залишення скарги в цій частині без розгляду.

У зв`язку з цим розгляду підлягають вимоги скаржника щодо оскарження постанови про арешт майна боржника.

Надаючи оцінку постанові від 18.12.2018р. про арешт майна боржника, суд враховує наступне.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 вказаного Закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

За приписами ч. 1 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Відповідно до ч. 3 зазначеної статті, виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Зі змісту цієї норми вбачається, що вона підлягає застосуванню у разі, якщо виконавчий документ зобов`язує боржника вчинити певні дії.

При цьому, нормами частини 1 статті 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ч. 3 ст. Закону України Про виконавче провадження ).

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (ч. 4 ст. Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

При цьому, стаття 63 закону України Про виконавче провадження передбачає, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Господарський суд зауважує, що виконавче провадження №55872996 було відкрито для примусового виконання наказу суду від 09.02.2018р. у даній справі про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відновлення її стану, який існував до порушення прав, шляхом знесення об`єктів за адресою, вказаною у виконавчому документі.

Законом України Про виконавче провадження не передбачено накладення арешту на майно, яке підлягає фактичному знесенню в ході даного виду виконавчого провадження, оскільки накладення арешту фактично обмежує можливість проведення будь-яких дій із арештованим майном.

При цьому, з огляду на приписи ч.1 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець мав обґрунтувати яким чином накладення арешту на майно боржника, яке підлягає знесенню, сприятиме забезпеченню реального виконання рішення, яке полягало у знесенні цього майна.

За таких обставин, державним виконавцем не доведено, що він діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України Про виконавче провадження .

При цьому, судом також враховано той факт, що на дату винесення спірної постанови державний виконавець був обізнаний про скасування судового рішення в частині, на виконання якої виданий виконавчий документ, з виконання якого відкрито виконавче провадження №55872996, що підтверджується відповідною відміткою про отримання на копії супровідного листа ТОВ Триа Плюс , яким боржник надав органу ДВС копію відповідної постанови суду апеляційної інстанції та просив закінчити виконавче провадження.

В подальшому, матеріали виконавчого провадження №55872996 були передані з Березанського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса).

Також судом прийнято до уваги, що згідно з постановою від 28.04.2020р., головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Павлюк М.А. встановив, що відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018р. у справі №915/1402/16 рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018р. у справі №915/1402/16 скасовано в частині задоволення позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів про проспекту Курортному 7/4 у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області та у зв`язку з чим, на підставі п.5 ч.1 ст. 39 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження з примусового виконання вказаного наказу було закінчено.

Згідно з приписами ч.ч.1,2 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження , у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Враховуючи те, що виконавче провадження №55872996 було закінчено на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження та виконавчий документ згідно з нормами ч.3 ст. 39 вказаного Закону був надісланий на адресу Господарського суду Миколаївської області органом ДВС, арешт, накладений на майно боржника мав бути знятий вказаною постановою, чого зроблено не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про обґрунтованість скарги ТОВ Триа Плюс в частині вимоги щодо визнання неправомірною та скасування постанови від 18.12.2018р. про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №55872996, та вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню.

Суд не приймає до уваги заперечення прокурора стосовно того, що оскільки наразі рішення суду від 09.01.2018р. в частині задоволення позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів по проспекту Курортному 7/4 у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, залишено в силі постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019р. та Верховного Суду від 03.03.2020р., а тому в силу п.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , підстави для скасування постанов про арешт майна боржника та закінчення виконавчого провадження - відсутні, з огляду на те, що по-перше, державний виконавець при виконанні наказу суду про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів за відповідною адресою, в силу наявних у нього повноважень, мав вживати дії з відновлення стану земельної ділянки та знесення об`єктів нерухомого майна, а не накладати на таке майно арешт; по-друге, закінчити виконавче провадження, знявши при закінченні виконавчого провадження відповідний арешт, та направити виконавчий документ до суду державний виконавець згідно з приписами ч.2 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , мав в день, коли йому стало відомо про існування обставин для закінчення виконавчого провадження, а не через два роки; та по-третє, пункт 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , стосується обставин подальшого пред`явлення вже виданого виконавчого документа до примусового виконання у випадку залишення в силі рішення суду, на підставі якого він був виданий без видачі нового виконавчого документу та не стосується обставин необхідності своєчасного закінчення державним виконавцем виконавчого провадження та вирішення питання при цьому про зняття арешту.

Підсумовуючи викладене, скарга ТОВ Триа Плюс підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 86, 91, 129, 233-235, 320, 321, 325 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ТОВ Триа Плюс б/н від 25.12.2018р. (вх. 08.01.2019р.) задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Березанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Осадчої А.С. від 18.12.2018р. про арешт майна боржника ВП №55872996.

3. Зобов`язати Березанський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) скасувати арешт майна ТОВ Триа Плюс , накладений постановою головного державного виконавця Березанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Осадчої А.С. від 18.12.2018р. ВП №55872996.

4. Відмовити у поновленні строку для визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця Березанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Осадчої А.С. щодо незакриття виконавчого провадження №55872996, скаргу ТОВ Триа Плюс в цій частині залишити без розгляду.

4. В задоволенні іншої частини вимог, викладених у скарзі ТОВ Триа Плюс - відмовити.

Ухвала набирає законної сиди в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 20 жовтня 2020 року.

Суддя О.В. Ткаченко