Постанова

від 14.01.2021 по справі 915/1402/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1402/16 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

при секретарі - Лук`ященко В.Ю.

за участю представників:

від позивача: прокурор Коломійчук І.О.

від 1 відповідача: не з`явився

від 2 відповідача: не з`явився

від 3 відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арена 23»

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 13.10.2020, суддя в І інстанції Ткаченко О.В., повний текст якої складено 19.10.2020 в м. Миколаєві

у справі № 915/1402/16

за позовом: заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави

до відповідачів:

1) Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Арена 23» ,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИА ПЛЮС» ,

про: визнання недійсними і скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою та відновлення її стану, який існував до порушення прав,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі - Коблівська сільрада), Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена 23" (далі - ТОВ "Арена 23"), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИА ПЛЮС" (далі - ТОВ "ТРИА ПЛЮС"), в якому просив:

1) визнати недійсним і скасувати видане виконавчим комітетом Коблівської сільради свідоцтво від 10.12.2011 серії САЕ № 205356 про право власності ТОВ "Арена 23" (далі - свідоцтво № 205356) на пляжний торгівельно-розважальний комплекс, який складається з основного літ. А загальною площею 16,7 м 2 , службових будівель літ. Б, В, Г, Д, Ж, З і споруд, розташованих за адресою: Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, пр-т Курортний, 7/4;

2) визнати недійсним і скасувати видане 30.05.2014 Реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області ТОВ "ТРИА ПЛЮС" свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 22380996 (далі - свідоцтво № 22380996) - пляжний торгівельно-розважальний комплекс загальною площею 428 м 2 за наведеною адресою;

3) зобов`язати ТОВ "ТРИА ПЛЮС" відновити стан земельної ділянки за зазначеною адресою, який існував до порушення прав, шляхом знесення об`єктів: літ. А - комплексу розважального загальною площею 789,3 м 2 і літ. Б - торгівельного кіоску загальною площею 13,1 м 2 , сцени з танцювальним майданчиком, замощених дерев`яними дошками, загальною площею 78,3 м 2 , тимчасової споруди - дерев`яної альтанки загальною площею 27,0 м 2 .

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що ТОВ "Арена 23" і ТОВ "ТРИА ПЛЮС" здійснили забудову зазначеної земельної ділянки всупереч положенням статей 58, 60, 62 Земельного кодексу України, статей 1, 88, 90 Водного кодексу України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за наявності встановленої згідно із законом прямої заборони будівництва будь-яких об`єктів у межах узбережжя Чорного моря (прибережної захисної смуги) та за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Оскільки набуття та оформлення за ТОВ "Арена 23" і ТОВ "ТРИА ПЛЮС" права власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці в межах Коблівської сільради, відбулося з порушенням вимог чинного законодавства та на підставі рішення виконавчого комітету Коблівської сільради від 10.11.2011 № 81 "Про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна", яке в подальшому було скасовано за поданням прокурора, позивач, посилаючись на положення статей 80, 83 ЗК України, статей 62, 88, 90 ВК України, статей 16, 21 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 1.1, 1.2, 1.4, 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, просив задовольнити позов.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018 позов задоволено: визнано недійсними та скасовано свідоцтва № 205356 і № 22380996; зобов`язано ТОВ "ТРИА ПЛЮС" відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення об`єктів по пр-ту Курортному, 7/4 у с. Коблевому, Березанський р-н, Миколаївська обл.: літ. А - комплексу розважального загальною площею 789,3 м2 і літ. Б - торгівельного кіоску, загальною площею 13,1 м2, сцени з танцювальним майданчиком, замощених дерев`яними дошками, загальною площею 78,3 м2, тимчасової споруди - дерев`яної альтанки загальною площею 27,0 м2.

Рішення суду мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позову. Суд також дійшов висновку про поважність причин пропуску прокурором строку на пред`явлення позову щодо визнання недійсним та скасування спірного свідоцтва про право власності ТОВ "Арена 23" на об`єкти нерухомого майна. Стосовно інших позовних вимог суд установив, що позовної давності прокурор не пропустив.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 рішення господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018 в частині задоволення позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів та розподілу судових витрат скасовано, у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.08.2018 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів по пр-ту Курортному, 7/4 у с. Коблевому Березанського р-ну Миколаївської обл. та розподілу судових витрат, справу в цій частині передано на новий апеляційний розгляд; в іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 залишено без змін.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 рішення господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018 у частині задоволення позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів по пр-ту Курортному, 7/4 у с. Коблевому Березанського р-ну Миколаївської області залишено без змін, у частині розподілу судових витрат змінено і викладено у редакції, наведеній у постанові.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ТОВ "Арена 23" та ТОВ "ТРИА ПЛЮС" користувалися спірною земельною ділянкою для розміщення нерухомого майна (пляжного торгівельно-розважального комплексу) за відсутності правовстановлюючих документів на неї та із порушенням установлених обмежень щодо використання земель прибережної захисної смуги Чорного моря.

Постановою Верховного Суду від 03.03.2020 касаційну скаргу ТОВ "ТРИА ПЛЮС" залишено без задоволення а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 у справі № 915/1402/16 - без змін.

У лютому 2019 року ТОВ «Арена 23» звернулося до господарського суду Миколаївської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018р. у справі №915/1402/16 за нововиявленими обставинами, в якій просило скасувати зазначене рішення в частині, що стосується задоволення позовних вимог про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області серії НОМЕР_1 від 10.12.2011р. ТОВ «Арена 23» , визнання недійсним та скасування виданого реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області ТОВ «Триа Плюс» 30.05.2014р. свідоцтва про право власності №22380996 на нерухоме майно, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити.

Підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами заявник вважає рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 у справі № 815/1090/18 за позовом ТОВ «Триа Плюс» до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів та зобов`язання зареєструвати декларації, яке набрало законної сили 17.09.2018, яким позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано накази управління «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт» №23 від 20.02.2018р. та «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта» №24 від 20.02.2018р., а в решті позовних вимог відмовлено. На думку заявника, вказаним рішенням по адміністративній справі встановлено законність будівництва (реконструкції) спірного об`єкту нерухомості та незаконність скасування відповідних декларацій на спірний об`єкт і у випадку встановлення судами попередніх інстанцій таких обставин, у задоволенні первісного позову мало бути відмовлено повністю.

Заявник вказував, що про наявність даного рішення адміністративного суду йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 22.02.2019.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.10.2020 у задоволенні заяви ТОВ «Арена 23» про перегляд рішення у справі №915/1402/16 від 09.01.2018р. в частині, що стосується задоволення позовних вимог про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області серії НОМЕР_1 від 10.12.2011р. ТОВ «Арена 23» , визнання недійсним та скасування виданого реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області ТОВ «Триа Плюс» 30.05.2014р. свідоцтва про право власності №22380996 на нерухоме майно, за нововиявленими обставинами - відмовлено. Рішення господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018р. у справі №915/1402/16 в цій частині залишено в силі.

Ухвала мотивована тим, що прокурор у позові не заперечував факту наявності декларацій ТОВ Триа Плюс на початок будівельних робіт та введення об`єкту в експлуатацію, а обґрунтовано стверджував про відсутність правовстановлюючих документів на землю ще на час будівництва ТОВ Арена 23 спірного об`єкту, всупереч встановлених заборон та обмежень щодо будівництва будь-яких об`єктів в межах пляжної зони Чорного моря, що і було оцінено судами під час задоволення позову.

Суд також прийняв до уваги, що предметом спору в адміністративній справі №815/1090/18 були накази управління ДАБІ у Миколаївській області, видані 20.02.2018р., а саме рішення Одеського окружного адміністративного суду було прийнято 18.05.2018р., тобто після прийняття господарським судом рішення у даній справі - 09.01.2018р., переглянути яке в цій частині за нововиявленими обставинами просить заявник. За таких обставин, заявник просить здійснити оцінку нового доказу (рішення суду від 18.05.2018р. у справі №815/1090/18), який не існував на час винесення рішень судами першої та апеляційної інстанцій, не містить даних про істотність обставин для розгляду справи, оскільки рішенням суду у справі №815/1090/18 не спростовуються факти, які були покладені в основу судового рішення від 09.01.2018р. у даній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини не є нововиявленими для даного спору, а тому, вказані обставини не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

ТОВ «Арена 23» у поданій до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ТОВ «Арена 23» про перегляд рішення у справі №915/1402/16 від 09.01.2018р. за нововиявленими обставинами, скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018р. у справі №915/1402/16 в частині, що стосується задоволення позовних вимог про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області серії НОМЕР_1 від 10.12.2011р. ТОВ «Арена 23» , визнання недійсним та скасування виданого реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області ТОВ «Триа Плюс» 30.05.2014р. свідоцтва про право власності №22380996 на нерухоме майно, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник вважає оскаржувану ухвалу такою, що суперечить положенням чинного матеріального та процесуального законодавства, постановленою за невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланнями на ті ж самі обставини, що викладені в заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, а також доводами про те, що обставини прийняття рішення від 18.05.2018р. у справі №815/1090/18 адміністративним судом є саме нововиявленими обставинами, які судами у рішеннях по справі № 915/1402/16 оцінені не були.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу місцевого суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Прокурор зазначає, що поза увагою ТОВ Арена 23 залишилося те, що господарським судом Миколаївської області прийнято рішення по суті спору у даній справі 09.01.2018, тобто на час розгляду справи не існувало судового рішення у справі №815/1090/18, як і цієї справи взагалі, на яке здійснено посилання у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Врахування у даній справі судового рішення у справі №815/1090/18 не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, оскільки ним не спростовуються факти, які було покладено в основу підстав позову та, як наслідок, судового рішення від 09.01.2018. З огляду на це, заява ТОВ Арена 23 про перегляд рішення суду від 09.01.2018 у справі № 915/1402/16 спрямована на оцінку нового доказу (рішення від 18.05.2018 у справі №815/1090/18), який не існував на час винесення рішення судом першої та апеляційної інстанцій, не містить даних про істотність обставин для розгляду справи.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги усі учасники судового процесу в порядку передбаченому ст. ст. 120, 121 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте відповідачі не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду.

Оскільки частиною 12 ст. 270 ГПК передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників відповідачів за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктами 1, 3 частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи та скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше - їх існування на час розгляду справи, по-друге - ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє - істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно з частиною п`ятою статті 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, тобто те, по відношенню до чого позивач просить у суду захисту. Разом з тим, підстава позову - це ті фактичні обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги. Фактичні обставини, викладені позивачем в позовній заяві, згодом в процесі розгляду справи набувають форму доказів, які можуть оскаржуватися відповідачем. Підставою позову виступають також і правові норми, на які посилається позивач в підтвердження своїх вимог.

Окрім того, під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами статті 86 ГПК України.

Заява ТОВ "Арена 23" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами обґрунтована наявністю істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику, на час розгляду справи, а саме: - рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 у справі № 815/1090/18 за позовом ТОВ «Триа Плюс» до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів та зобов`язання зареєструвати декларації, яке набрало законної сили 17.09.2018, яким позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано накази управління «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт» №23 від 20.02.2018р. та «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта» №24 від 20.02.2018р., а в решті позовних вимог відмовлено.

На думку заявника, вказаним рішенням по адміністративній справі встановлено законність будівництва (реконструкції) спірного об`єкту нерухомості та незаконність скасування відповідних декларацій на спірний об`єкт і у випадку встановлення судами попередніх інстанцій таких обставин, у задоволенні первісного позову мало бути відмовлено повністю.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, що були досліджені судом попередньої інстанції.

Разом з тим, суд першої інстанції переглядаючи рішення у даній справі за нововиявленими обставинами звернув увагу на те, що у вказаному рішенні адміністративного суду зазначено, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.10.2015р. у справі №915/1045/13, яке згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень вступило в законну силу 13.11.2015р., встановлено, а в рішенні господарського суду Миколаївської області від 09 січня 2018 року у справі №915/1402/16, яке згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 19 квітня 2018 року, зазначено, що вказаний у скасованих деклараціях №МК 082140930769 та №МК 142141330541 договір суперфіцію б/н від 31.03.2014 року з Коблівською сільською радою не укладався, а відтак суд погоджується із твердженням відповідача щодо зазначення ТОВ «ТРИА ПЛЮС» у вказаних деклараціях недостовірних даних. Адміністративним судом у вказаній справі також не було прийнято до уваги припущення ТОВ «Триа Плюс» щодо можливої наявності інших документів, що підтверджують його право користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт будівництва «Пляжний торговельно-розважальний комплекс» за адресою: Миколаївська область, с.Коблеве, проспект Курортний 7/4 та щодо наявності помилки у декларації, оскільки доказів на підтвердження цього суду не надано.

Натомість підставами для скасування спірних наказів ДАБІ зазначено порушення управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області порядку проведення контрою за дотриманням позивачем вимог містобудівного законодавства (винесення оскаржуваних наказів про скасування декларацій без проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності), а відтак суд встановив наявність підстав для скасування наказу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 23 від 20.02.2018 року «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт» та наказу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 24 від 20.02.2018 року «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта» , зазначивши при цьому, що скасування оскаржуваних наказів не виключає можливості повторного їх прийняття у випадку дотримання контролюючим органом встановленого законом порядку контролю дотримання ТОВ «ТРИА ПЛЮС» умов містобудівного законодавства.

Також суд обґрунтовано виходив із того, що прокурор у позові не заперечував факту наявності декларацій ТОВ Триа Плюс на початок будівельних робіт та введення об`єкту в експлуатацію, а стверджував про відсутність правовстановлюючих документів на землю ще на час будівництва ТОВ Арена 23 спірного об`єкту, всупереч встановлених заборон та обмежень щодо будівництва будь-яких об`єктів в межах пляжної зони Чорного моря, що і було оцінено судами під час задоволення позову.

Суд також прийняв до уваги, що предметом спору в адміністративній справі №815/1090/18 були накази управління ДАБІ у Миколаївській області, видані 20.02.2018р., а рішення адміністративним судом було прийнято 18.05.2018р., тобто після прийняття господарським судом рішення у даній справі - 09.01.2018р., переглянути яке в цій частині за нововиявленими обставинами просить заявник. За таких обставин, заявник просить здійснити оцінку нового доказу (рішення суду від 18.05.2018р. у справі №815/1090/18), який не існував на час винесення рішень судами першої та апеляційної інстанцій, не містить даних про істотність обставин для розгляду справи, оскільки рішенням суду у справі №815/1090/18 не спростовуються факти, які були покладені в основу судового рішення від 09.01.2018р. у даній справі.

Водночас, при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору також не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п. п. 51 - 52 рішення Суду у справі Рябих проти Росії від 24.06.2003; ухвала суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 Агротехсервіс проти України ; п. п. 42-44 рішення суду у справі Желтяков проти України від 09.06.2011). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п.п. 27 - 34 рішення суду у справі Праведная проти Росії від 18.11.2004).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 927/943/16.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи заявника про наявність нововиявлених обставин для перегляду рішення зводяться виключно до переоцінки доказів у справі, як таких що були оцінені судом, та подання таких нових доказів, що не оцінювалися судом, оскільки не були подані сторонами справи, стосовно обставин, що були встановлені судом. Наведені у заяві ТОВ "Арена 23" обставини є необґрунтованими і ніяким чином не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні від 09.01.2018 та є новими доказами, за допомогою яких заявник має на меті переоцінити докази, яким вже була надана оцінка судом, у зв`язку з чим суд правомірно визнав їх такими, що не тягнуть скасування рішення господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018, яке набрало законної сили.

Доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд відхиляє, оскільки останні не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи заявника щодо наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами зводяться до помилкового ототожнення ним таких понять, як "новий доказ" та "нововиявлена обставина" (як факт)" та не можуть бути підставою для скасування оскарженого у справі судового рішення, оскільки вони не спростовують установленого судом та ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником положень статті 320 ГПК України.

Зважаючи на те, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції, не спростовують висновків про те, що обставини, на які посилається скаржник у заяві про перегляд рішення суду першої інстанції у цій справі за нововиявленими обставинами як на встановлені, не можна визнати істотними обставинами у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України, які б могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення, колегія суддів не убачає підстав для скасування судового рішення, яке є предметом оскарження.

За змістом статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував висновки суду першої інстанції, не довів порушення судом норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення. Також, апелянтом не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Посилання скаржника на неправильне застосування норм процесуального права під час винесення оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту апеляційний господарський суд не вбачає.

Враховуючи викладене та беручи до уваги унормовані статтею 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм процесуального права, отже, оскаржувана ухвала скасуванню або зміні не підлягає.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 2102 грн. покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 253, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 13 жовтня 2020 у справі № 915/1402/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арена 23» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15.01.2021р.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Богатир К.В.

Філінюк І.Г.