Рішення

від 15.10.2020 по справі 917/1243/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020 р. Справа № 917/1243/20

м. Полтава

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Васильєва Валерія Григоровича, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Висотбуд Інвест", вул. Шевченка,8, смт. Нові Санжари, Полтавської області, 39300

про стягнення 192 618,31 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н. І.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про стягнення 192 618,31 грн., в т.ч. 171 000,00 грн. -основної заборгованості за договором на виконання робіт № 21 від 02.09.2019р., 21 618,31 грн. - пені.

Ухвалою суду від 04.08.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 03.09.2020р. на 09-45 год.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем порушено умови договору на виконання робіт №21 від 02.09.2019р. щодо своєчасної оплати отриманих робіт, що і стало приводом подачі позову до суду.

Ухвалою суду від 03.09.2020р. відкладено розгляд справи на 15.10.2020р. на 11-45 год.

Від представника позивача до суду надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. № 10129 від 16.09.2020р. та вх. № 11437 від 15.10.2020р.).

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням.

Згідно ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Висотбуд Інвест" (замовник) (далі-відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Васильєвим Валерієм Григоровичем (виконавець) (далі-позивач) був укладений договір на виконання робіт № 21 від 02.09.2019р. (а.с.11).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених в цьому договорі на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник, зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти та оплатити наступну роботу в місті Яготин, Яготинського району, Київської області по вул. Поштова, 58 на території Елеватора: Підсипання щебеню та відсіву під бетонну площадку вручну по маякам, улаштування плівки, улаштування армокаркасу шагом 170x170мм, укладка бетону h=140мм, вібрування рейкою, шліфування диском, шліфування затірочними ножами, нарізання швів у кількості 2000 м 2 по 130,00 грн. на загальну суму 260 000,00 грн.; Фіксатори для арматури - 1000,00 шт по 1,00 грн. на загальну суму 1000,00 грн.; Матеріали замовника: Бетон П4 - 280 м 3 , Дріт в`язальний - 40 кг, Арматура 10 12м.п/м2 - 24 000 м/п, Плівка - 2200 м 2 , Електроди - 15 кг, Круг відрізний - 10 шт, Пісок - 120 т, Щебінь - 380 т, Фіксатори для арматури - 1000 шт. Всього за роботу 261 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору оплата виконаної підрядчиком роботи, що визначена у п. 1.1 цього договору здійснюється за її договірною ціною, яка становить 261 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору договірна ціна, визначена у п.2.1 цього договору може змінюватись згідно акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата проводиться після виконання робіт.

Відповідно до п. 4.3 договору замовник оплачує виконані підрядчиком роботи в триденний термін після отримання акту виконаних робіт.

Згідно акту №01 від 23 жовтня 2019 року приймання-здавання виконаних будівельних робіт за договором на виконання будівельних робіт №21 від 02.09.2019р. ТОВ Висотбуд інвест було прийнято виконані ФОП Васильєвим В.Г. будівельні роботи в повному обсязі і належної якості, що відповідає умовам договору. Претензій одна до одної сторони не мають. До сплати за актом підлягає 171 000 грн. (а.с. 12).

Однак, всупереч умов договору ТОВ Висотбуд інвест не виконало свої зобов`язання за договором щодо своєчасної оплати виконаних виконавцем ремонтних робіт, в зв`язку з чим у ТОВ Висотбуд інвест перед позивачем облікується заборгованість в розмірі 171 000 грн.

11 червня 2020 року з метою добровільного врегулювання спору позивач письмово звертався до відповідача з претензією про погашення боргу (а.с. 15, 16).

Дану претензію відповідач отримав 16 червня 2020 року, що підтверджується відомостями з офіційного веб-порталу Укрпошта (а.с. 14), проте претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язаня або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на зміст правовідносин слід зазначити, що вказаний договір за своєю суттю відповідає зобов`язальним правовідносинам, що виникають з договорів підряду.

Згідно частин 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч. 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 171 000,00 грн. основного боргу по договору на виконання робіт № 21 від 02.09.2019р. підлягає задоволенню, як така, що підтверджена матеріалами справи.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частинами 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Згідно положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ст. ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (далі - Закон) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідачеві позивачем нараховано пеню за період з 26.10.2019р. по 26.04.2020р. в сумі 21 618,31 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Суд приймає до уваги, що згідно ст. 547, 548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч.4 ст. 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визнано, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ст. 1 вищезазначеного Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки спірним договором не передбачено відповідальність за прострочення платежу у вигляді пені, вимога позивача про стягнення з відповідача 21 618,31 грн. пені за період з 26.10.2019р. по 26.04.2020р. задоволенню не підлягає.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 192 618, 31 грн. заборгованості за договором на виконання робіт № 21 від 02.09.2019р. підлягають частковому задоволенню в сумі 171 000,00 грн., як такі що обгрунтовані та підтверджені наявними доказами.

Судові збір згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В порядку ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України позивач звернувся до суду з клопотаннями з доданими до них документами про стягнення з відповідача судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) в сумі 15 000,00 грн.

При вирішенні питання про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд керується наступним.

Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що між Фізичною особою-підприємцем Васильєвим Валерієм Григоровичем (Клієнт по Договору) та Адвокатом Москалець Олександром Володимировичем (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія №2574/10 від 29.04.2004 року, копія свідоцтва в матеріалах справи, а.с. 29), 8 липня 2020 року був укладений Договір про надання правової допомоги (копія договору в матеріалах справи, а.с.28).

Відповідно до умов цього договору Адвокат повинен надати необхідну правову допомогу Клієнту, зокрема, під час підготовки справи до суду, розгляду справи у суді, а також надати юридичну (правову) допомогу, визначену в цьому договорі, а Клієнт зобов`язується вчасно оплатити адвокатові гонорар і фактичні витрати, пов`язані з виконанням взятих на себе зобов`язань по наданню йому юридичної (правової) допомоги.

До Договору про надання правової допомоги від 08 липня 2020р. додано визначений Попередній розрахунок вартості послуг та роботи адвоката Москалець О.В. (а.с.30).

Також в підтвердження відшкодування коштів на професійну правничу допомогу відповідач надав:

- Акти виконаних робіт (наданих послуг) від 03.09.2020р., від 15.10.2020р. (а.с. 36, 49).

У вказаних Актах сторони підтверджують, що претензій одна до одної не мають (копії актів додаються), а отже, адвокат Москалець О.В. отримав гонорар (винагороду) в розмірі 15 000, 00 грн. за надані відповідні послуги, вказані в даних Актах, що підтверджується платіжними дорученнями № 231 від 08.09.2020р. на суму 11 000,00 грн. (а.с.37), № 252 від 13.10.2020р. на суму 4000,00 грн. (а.с.50) про сплату Фізичною особою-підприємцем Васильєвим В.Г. адвокату Москалець О.В. вищезазначених грошових коштів.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Згідно розділу 2 Рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури щодо оподаткування адвокатських об`єднань та адвокатів, як самозайнятих осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 18 березня 2011 року №VІ/4-97 та норм діючого законодавства, вбачається, що адвокатська діяльність не є господарською і, зокрема, підприємницькою у значенні ст. 3 Господарського кодексу України, а адвокат не є суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність.

Особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, у тому числі й адвокати, підпадають під визначення поняття самозайнятої особи.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до п.п.4 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої сторонами домовленості.

Відповідно до статті 903 ЦК України плата за договором про надання послуг здійснюється замовником у розмірі, встановленому договором.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено частково, позивачем сплачено грошову винагороду (гонорар) адвокату Москалець О.В., що підтверджується вказаними вище документами, відповідач не заявляв клопотання в порядку ч.ч.5, 6 ст. 126 ГПК України про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвокату, суд вважає за необхідне на підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України покласти витрати на професійну правничу допомогу на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Висотбуд інвест" на користь позивача Фізичної особи-підприємця Васильєва В.Г. підлягають стягненню витрати, понесені позивачем на оплату послуг адвоката (професійну правничу допомогу) в розмірі 13 316, 49 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Висотбуд Інвест", вул. Шевченка,8, смт. Нові Санжари, Полтавської області, 39300, ідентифікаційний номер 41366545 на користь Фізичної особи-підприємця Васильєва Валерія Григоровича, АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 - 171 000, 00 грн. основного боргу, 2 565,00 грн. витрат по сплаті судового збору, 13 316, 49 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову про стягнення пені в сумі 21 618,31 грн. - відмовити.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.