Рішення

від 13.10.2020 по справі 120/4784/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 жовтня 2020 р. Справа № 120/4784/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Ковальова В.О.

предстанвика позивача: Колісника Б.О.

представника відповідача: Кухрівського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" (Код ЄДРПОУ 34325039, вул. Гагаріна, 6Б, смт. Десна, Вінницького району Вінницької області, 23240)

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області (Код ЄДРПОУ 43442454, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21027)

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Вінницький комбінат хлібопродуктів №2 (далі - позивач або ТОВ ВКХП №2 ) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2020 № 0005550501.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за в період з 20.07.20р. по 31.07.20р. Головним управлінням ДПС у Вінницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВІННИЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ №2 достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку та правомірності формування від`ємного значення з ПДВ за травень 2020р., за результатами якої складено Акт перевірки від 07.08.20р. №1144/02-32-04-02/34325039 (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків відповідача, викладених в п.4.1 Акту перевірки, позивачем порушено вимоги п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в частині правомірності формування від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2020 року, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 32467 грн. за травень 2020 року.

На підставі виявлених порушень відповідачем 31.08.2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005550501.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

06.10.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначає, що ГУ ДПС у Вінницькій області перевірку проведено відповідно до ст. 20, пп. 78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 16.07.2020р. №2170.

В результаті проведення даної перевірки були встановлені порушення п.44.1 ст 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України №2756- VI від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями), Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 32 467 грн. за травень 2020 року.

Щодо відображення в податковому обліку взаємовідносин з ТОВ А Лайн Трейд (код ЄДРПОУ - 40253 І 77) з приводу придбання пшениці, в ході перевірки встановлено факти, які свідчать про те, що такий контрагент не міг поставити даний товар, оскільки відсутній факт первинного введення в обіг (первинний продаж), який не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу).

Крім того, ТОВ «ВКХП №2» надало до перевірки копію податкової накладної №32 від 01.04.2020 року згідно якої покупець ТОВ «А Лайн Трейд» придбав у продавця ТОВ «Вібромакс» 57 тон пшениці 3 кіасу на суму 300390,23 грн. в т.ч. ПДВ - 50065,04 грн., що підтверджено даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Разом з тим, враховуючи всю інформацію по ланцюгу постачання пшениці по контрагентах-постачальниках, відсутності трудових ресурсів, основних засобів, необхідної кількості власної/орендованої площі сілськогосподарських угідь, зареєстрованих відповідно до вимог чинного законодавства, необхідних для ведення господарської діяльності, яка зазначена в номенклатурі виписаних податкових накладних та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних не можливо підтвердити поставку пшениці 3кл. ТОВ А Лайн Трейд на ТОВ ВКХП №2 у кількості 31,42 т. за період - травень 2020 року, у зв`язку з тим , що ТОВ А Лайн Трейд не є виробником, а у постачальників по ланцюгу відсутній вирощений або придбаний товар - пшениця.

З огляду на викладене, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

12.10.2020 представником позивача через відділ прийому суду подано додаткові пояснення по суті позовних вимог із врахуванням поданого відповідачем відзиву.

В судове засідання 13.10.2020 року представники сторін з`явилися.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В період з 20.07.20р. по 31.07.20р. Головним управлінням ДПС у Вінницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВІННИЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ №2 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку та правомірності формування від`ємного значення з ПДВ за травень 2020р., за результатами якої складено Акт перевірки від 07.08.20р. №1144/02-32-04-02/34325039 (надалі - Акт перевірки).

В п.3.1 Акту перевірки відповідачем зазначено, що перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.05.20р. по 31.05.20р. встановленого його завищення в сумі 32467,35 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту ПДВ з вартості придбаної сировини у ТОВ А Лайн Трейд (код ЄДРПОУ 40253177) в сумі 32467,35 грн. поставка якої не підтверджена, перевіркою встановлено нереальність проведених господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ А Лайн Трейд .

Зазначено, що в ході проведення перевірки серед постачальників позивача виявлено суб`єктів господарювання, які здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами, зокрема встановлено проведення нереальної господарської операції з придбання пшениці між позивачем та ТОВ А Лайн Трейд у травні 2020 року на суму 194804,12грн, в т.ч. ПДВ-32467,35грн..

Згідно товарно-транспортної накладної для перевезення пшениці ТОВ «А Лайн Трейд" залучало ТОВ Європейська вантажна транспортна компанія код ЄДРПОУ 3924989. Даними ЄРПН підтверджено отримання ТОВ «А Лайн Трейд" від ТОВ Європейська вантажна транспортна компанія транспортно-експедиційних послуг за маршрутом м. Хмельницький-смт.Десна (ПН №1 від 05.05.2020 року на суму 6912,28 грн. в т.ч. ПДВ 1152,05 грн.).

ТОВ Європейська вантажна транспортна компанія згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за травень 2020 року- працюючих - 2 осіб. Баланс, форму №2 та Декларацію з податку на прибуток за 2019 рік - подано. Звіт за формою 20-ОПП про об`єкти права власності підприємство не подавало. Все вищевикладене, на думку перевіряючих, свідчить про те, що самостійно Товариство Європейська вантажна транспортна компанія не могло надавати послуги з транспортування продукції, оскільки не має для цього а ні трудових ресурсів, а ні транспортних засобів.

Аналізом ЄРПН за травень 2020 року встановлено, що Товариство Європейська вантажна транспортна компанія придбавало лише послуги транспортування та транспортно-експедиційні послуги. Проте послуг за маршрутом м. Хмельницький-смт.Десна в травні не придбавалося (у всіх податкових накладних зареєстрованих у ЄРПН зазначено маршрут).

Згідно ЄРПН ТОВ А Лайн Трейд в травні 2020 року пшеницю 3 класу не придбавало. Найближче придбання пшениці 3 кл. було 01 квітня 2020 року в кількості 57 тонн у ТОВ Вібромакс , код ЄДРПОУ 43443542.

При цьому, згідно ЄРПН ТОВ Вібромакс 01.04.2020 року придбало 57 тонн пшениці 3кл. у єдиного постачальника ТОВ Кассіс код ЄДРПОУ 40769123.

За 5 місяців 2020 року, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «Кассіс» придбає: автомобілі, електро-двигуни, меблі, підшипники, оливу, майонез, борошно, цукор, шкільні парти, стільці та інші, жодного придбання пшениці не було.

Враховуючи наведене, податковим органом зроблено висновок, що у всіх зазначених підприємств-постачальників пшениці по ланцюгу постачання відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, таким чином, не можливо підтвердити поставку пшениці 3 кл. ТОВ А Лайн Трейд на ТОВ ВКХП №2 у кількості 31,42 т. за період - травень 2020 року, у зв`язку з тим , що ТОВ А Лайн Трейд не є виробником, а у постачальників по ланцюгу відсутній вирощений або придбаний товар - пшениця .

Згідно висновків Відповідача, викладених в п.4.1 Акту перевірки, позивачем порушено вимоги п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в частині правомірності формування від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2020 року, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 32467 грн. за травень 2020 року.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем було подано заперечення, які відповідачем залишено без задоволення 26.08.20 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005550501 від 31.08.20р. форма В4 , яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ на 32467,00грн..

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88.

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно зі статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, юридичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Що стосується змісту господарської операції позивача з ТОВ А Лайн Трейд , то в судовому засіданні встановлено наступне.

Так, 3 вересня 2019 року між позивачем та ТОВ А Лайн Трейд укладено договір поставки №3129, відповідно до якого постачальник (ТОВ А Лайн Трейд зобов`язується поставити покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію рослинного походженн урожай 2019 року (товар).

Поставка товару здійснюється постачальником автомобільним транспортом на виробничі/складські приміщення чи прилеглу до них територію, які знаходяться в смт.Десна Вінницького району Вінницької області власними силами та засобами, або шляхом наймання перевізника та за власний рахунок постачальника (розділ ІІ договору).

Кількість товару, його асортимент по класам визначаються в специфікаціях, які є додатками до даного договору та його невід`ємною частиною.

Згідно специфікації до договору від 4 травня 2020 року №17 постачалася пшениця 3 класу в кількості 30 тон, ціна без ПДВ за тону 5166,70 грн, за 30 тон -155001,грн та ПДВ 31000,20грн.

Також зазначено строк поставки з 4 по 5 травня 2020 року.

На підтвердження здійснення зазначеної господарської операції позивачем до суду надано:

видаткову накладну №29 від 5 травня 2020 року;

товарно-транспортну накладну №115996 від 5 травня 2020 року відповідно до якої зазначено перевізником ТОВ Європейська вантажна транспортна компанія , пункт навантаження-м.Хмельницький, пункт розвантаження смт.Десна, Гагаріна 6б, кількість товару пшениці 31,45 тон.

Відповідно до платіжного доручення від 6 травня 2020 року почивачем сплачено ТОВ А Лайн Трейд 162336,77 грн; від 13 травня 2020 року-32467,35 грн .

У відповідності до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) ТОВ А Лайн Трейд , як постачальником товару, складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 05.05.20р. на суму 194 804,12 грн., в т.ч. ПДВ 32467,35 грн.

Також до суду надано податкову накладну №32 від 01.04.2020 року, де постачальником є ТОВ Вібромакс та отримувачем ТОВ А Лайн Трейд , товаром зазначено пшеницю 3 класу у кількості 57 тон, загальна вартість 300390,23 грн, в т.ч. ПДВ 50065,04грн.

Відповідно до акту перевірки, фактичний вид діяльності позивача 10.61- виробництво продуктів борошномельно-круп`яної прмисловості, місцерозташування-Вінницький район, смт.Десна, вул.Гагаріна, 6б.

Водночас, судом встановлено, що контролюючим органом не здійснювалось належної перевірки первинно-бухгалтерських документів постачальника ТОВ А Лайн Трейд та перелічених контрагентів по ланцюгу.

Разом з тим, за наслідками перевірки зроблено висновок, що у ТОВ А Лайн Трейд , ТОВ Вібромакс , ТОВ Кассіс , тобто у підприємств-постачальників пшениці по ланцюгу постачання відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, таким чином, не можливо підтвердити поставку пшениці 3 кл. ТОВ А Лайн Трейд на ТОВ ВКХП №2 у кількості 31,42 т. за період - травень 2020 року, у зв`язку з тим, що ТОВ А Лайн Трейд не є виробником, а у постачальників по ланцюгу відсутній вирощений або придбаний товар - пшениця .

Варто зауважити, що відсутність у контрагентів позивача, а також їх контрагентів у ланцюгу, матеріальних ресурсів, а також відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Крім того, суд наголошує, що законодавство України не зобов`язує підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така правова позиція зазначена в Постанові Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 8 серпня 2018 року по справі №820/4428/17 .

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію отриману відносно контрагента позивача, як на підставу для відмови у позові, також обґрунтовано відхилено судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів тощо (постанова Верхового Суду від 10.07.20р. у справі№810/4170/15).

Крім того, в постанові від 09.10.18р. (справа №815/3459/17) Верховний Суд зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом також у постановах від 23.10.18р. (справа №804/14515/15), від 14.08.18р. (справа №808/4122/15), від 28.08.18р. (справа №820/7592/15), від 17.07.20р. (справа №813/2580/15), від 23.07.20р. (справа №826/6806/17).

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, вищевказані висновки Верховного Суду є обов`язковими до застосування при розгляді зазначеної категорії справ.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та і застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб за відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"),

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року справа Булвес АД - проти Болгарії ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п. 43, п. 69 означеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Відтак, суд наголошує, що наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак, не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності не відбувалося отримання платником податків від його контрагента товарів (роботи, послуг).

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагента позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг, адже у комерційній діяльності виконання послуг не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо.

В свою чергу, про реальність господарської операції між позивачем та ТОВ А Лайн Трейд свідчить наявність необхідної первинної документації (договір, видаткова та податкові накладні на поставку товарів, платіжні доручення, товарно-транспортна накладна), яка досліджена судом.

Відтак, у даному випадку висновки відповідача про допущені позивачем порушення із посиланням на наведену податкову інформацію щодо контрагентів позивача є необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області з урахуванням висновків Акту перевірки, податкове повідомлення-рішення від 31.08.2020 № 0005550501 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що приймаючи спірні податкове повідомлення-рішення відповідач діяв без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області, слід стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 31.08.2020 року №0005550501 форма "В4".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 20.10.2020 року

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" (Код ЄДРПОУ 34325039, вул. Гагаріна, 6Б, смт. Десна, Вінницького району Вінницької області, 23240)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Код ЄДРПОУ 43442454, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21027)

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна