Рішення

від 16.10.2020 по справі 160/6451/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року Справа № 160/6451/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН ДН" до Відповідача-1: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень №1547576/42393517, №1547577/42393517 від 30.04.2020, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

11.06.2020р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІОН ДН" звернулося з адміністративним позовом до Відповідача-1: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-1 в особі Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.04.2020 року №1547576/42393517, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 17.05.2019 року №8;

- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-1 в особі Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.04.2020 року №1547577/42393517, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 12.06.2019 року №4;

- зобов`язати Відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну від 17.05.2019 року №8 датою її фактичного отримання;

- зобов`язати Відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну від 12.06.2019 року №4 датою її фактичного отримання.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що по взаємовідносинах із ТОВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» позивачем було складено та направлено для реєстрації у ЄРПН податкові накладні №8 від 17.05.2019р. та №4 від 12.06.2019р. Зазначені податкові накладні були прийняті контролюючим органом, однак, їх реєстрацію було зупинено у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідають пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивачем було подано контролюючому органу пояснення та копії документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по зупинених податкових накладних, проте, контролюючим органом було прийнято оскаржувані рішення №1547576/42393517 та №1547577/42393517 від 30.04.2020р., яким відмовлено у реєстрації податкових накладних №8 від 17.05.2019р. та №4 від 12.06.2019р. з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон ДН» в порушення вимог ст. 761 Цивільного кодексу України укладено договір оренди майна, як орендонадавачем не маючи на нього майнових прав. Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон ДН» мало б право у цій ситуації укласти договір суборенди цього автомобіля, відповідно до вимог ст. 744 Цивільного кодексу України, тільки у разі оговорення цього права у договорі оренди з власником майна - ФОП ОСОБА_1 , але у договорі оренди автомобіля №02/01-4 від 02.09.2018р. наявність такого права у орендатора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон ДН» не оговорена, окрім того, позивач вказує на те, що долучені до позовної заяви документи, у повній мірі підтверджують реальність вищевказаних господарських операцій, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації податкові накладні №8 від 17.05.2019р. та №4 від 12.06.2019р., а посилання відповідача - 1 на ст. 744 Цивільного кодексу України, є таким, що не відповідає суті справи та є для позивача абсолютно не зрозумілим. Позивач вважає прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН необґрунтованими, протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки оскаржувані рішення не містять обґрунтувань щодо причин прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зупинення реєстрації податкових накладних здійснювалося у червні 2019р. на підставі постанови Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р., яка втратила чинність 01.02.2020р. згідно до постанови Кабінету Міністрів України №1165, а станом на 2019 рік Критерії ризиковості платника податку були визначені листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018р. №959/99-99-07-18, який не зареєстрований як нормативно правовий акт у відповідності до вимог ст. 117 Конституції України, а тому такий лист не є джерелом права. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на численні постанови Верховного Суду з даного предмету спору.

Ухвалою суду від 17.08.2020р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано Відповідачів-1, 2 надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.151).

10.09.2020р., на виконання вимог вказаної ухвали суду, Відповідачем-1 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) подано до суду відзив на позов, у якому Відповідач-1 просив у задоволенні адміністративного позову позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а також порядок та умови для прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та Наказом Мінфіну України від 12.12.2019 року №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» Відповідач-1 вказує на те, що за результатами розгляду Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області документів та пояснень, наданих платником податків до податкових накладних №8 від 17.05.2019р. та №4 від 12.06.2019р. прийняті рішення №1547576/42393517 та №1547577/42393517 від 30.04.2020р. про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних» , з причин надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон ДН» в порушення вимог ст. 761 Цивільного кодексу України укладено договір оренди майна, як орендонадавачем не маючи на нього майнових прав. Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон ДН» мало б право у цій ситуації укласти договір суборенди цього автомобіля, відповідно до вимог ст. 744 Цивільного кодексу України, тільки у разі оговорення цього права у договорі оренди з власником майна - ФОП ОСОБА_1 , але у договорі оренди автомобіля №02/01-4 від 02.09.2018р. наявність такого права у орендатора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон ДН» не оговорена, при цьому зазначає, що вищезазначені обставини відображені в рішеннях №1547576/42393517 та №1547577/42393517 від 30.04.2020р. в графі «Додаткова інформація» (а.с.158-159).

Також і 10.09.2020р., на виконання вимог вказаної ухвали суду, Відповідачем-2 (Державною податковою службою України) було подано до канцелярії суду відзив на позов, у якому останній просив у задоволенні вказаного позову відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що реєстрація податкових накладних у ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу ДПС України, законодавець надав відповідному державному органу і його посадовим особам на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінських рішень, та вимоги позивача про зобов`язання зареєструвати спірну податкову накладну є похідними вимогами до ДПС України від вимог до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 28 Порядку №1165(а.с. 155).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з чим рішення у даній адміністративній справі приймається 16.10.2020р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРІОН ДН» з 14.08.2018р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 51283, Дніпропетровська область, Новомосковський р-н., с.Піщанка, вул. Юності, буд. 19, є платником єдиного податку та податку на додану вартість, основним видом діяльності Товариства є установлення та монтаж машин і устаткування, що підтверджується змістом копій Виписки з ЄДРПОУ (а.с.133-135).

Між ОСОБА_1 та ТОВ «ОРІОН ДН» було укладено договір оренди автомобіля №02/01-4 від 02.09.2018р., за яким Орендодавець передає в строкове платне користування Орендареві автомобіль: LEXSUS RX350, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску: 2009, № шассі (рама) НОМЕР_2 строком на 10 місяців, що підтверджується копією відповідного договору (а.с.29-30, 51-52, 71-72).

При цьому, відповідно до п.3.1 наведеного договору, за користування вказаним в договорі транспортним засобом орендар сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату, на умовах погоджених сторонами у розрахунку, який додається до договору та є його невід`ємною частино, яка становить 25000,00 грн. (а.с.31).

Орендна плата за неповний календарний місяць розраховується пропорційно кількості днів, в яких Орендар використовував об`єкт оренди (а.с.31).

Також, 02.09.2018р. між ОСОБА_1 та ТОВ «ОРІОН ДН» було укладено додаткову угоду №1, згідно якої сторони домовились доповнити розділ 2 «Права та обов`язки» договору оренди пунктами 2.3 та 2.4 такого змісту: « 2.3. Орендар має наступні права: передавати об`єкт оренди в суборенду іншим суб`єктам господарювання (фізичним та юридичним особам) без окремого письмового погодження Орендодавця (а.с.33).

Ha виконання умов вказаного договору між ФОП ОСОБА_1 та TOB «ОРІОН ДН» було

складено та підписано Акти про надання послуг: від 31.05.2019 року № 5, за яким ФОП ОСОБА_1 було надано TOB «ОРЮН ДН» послуги оренди автомобіля LEXUS, державний номер НОМЕР_1 ; від 30.06.2019 року № 6, за яким ФОП ОСОБА_1 було надано TOB «ОРІОН ДН» послуги оренди автомобіля LEXUS, державний номер НОМЕР_1 (а.с.34, 36).

TOB «ОРІОН ДН» оплатило ФОП ОСОБА_1 вартість послуг оренди автомобіля платіжними дорученнями: від 22.05.2019 року № 139 на суму 25 000,00 грн. (без ПДВ) - за травень 2019 року; від 13.06.2019 року № 147 на суму 25 000,00 грн. (без ПДВ) - за червень 2019 року (а.с.35, 37).

Надалі, 02.09.2018р. між ТОВ «ОРІОН ДН» та ТОВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» було укладено договір оренди автомобіля №ДГ-0000001 від 02.09.2018р., за яким Орендодавець передає в строкове платне користування Орендарю автомобіль: LEXSUS RX350, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску: 2009, № шассі (рама) НОМЕР_2 строком на 10 місяців, що підтверджується копією відповідного договору (а.с.19-20).

Згідно акту приймання-передачі від 02.09.2018 року до вказаного договору, автомобіль фактично переданий Орендодавцем Орендареві 02.09.2018 року. TOB «ОРІОН ДН» виписано рахунки-фактури на оплату Орендарем послуг оренди автомобіля: від 17.05.2019 року № СФ-10 на суму 25 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4 166,67 грн. - за травень 2019 року; від 12.06.2019 року № СФ-13 на суму 25 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4 166,67 грн. - за червень 2019 року. що підтверджується її копією (а.с.22,23,24).

ТОВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» оплатило на адресу TOB «ОРІОН ДН» вартість послуг оренди автомобіля платіжними дорученнями: від 17.05.2019 року № 108 на суму у розмірі 25 000,00 грн., в т.ч. ПДВ-4 166,67 грн. - за травень 2019 року; від 12.06.2019 року № 121 на суму у розмірі 25 000,00 грн.. в т.ч. ПДВ - 4 166,67 грн. - за червень 2019 року що підтверджується її копією (а.с.25, 26, 27, 28).

Згідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України, у зв`язку із здійсненням наведених господарських операцій позивачем були оформлені податкові накладні №8 від 17.05.2019р. та №4 від 12.06.2019р., що підтверджується її копією (а.с.41, 82).

Вказані вище податкові накладні були надіслані позивачем для реєстрації у встановленому законодавством порядку у ЄРПН та згідно копій Квитанцій від 15.06.2019р. та 28.06.2019р. відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено з підстав того, що вони відповідають пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, що підтверджується копіями відповідних квитанцій (а.с.40, 81).

З метою проведення реєстрації вищевказаних податкових накладних, позивачем було надіслано контролюючому органу пояснення №24-04/1 від 24.04.2020р. та копії документів, які необхідні для проведення реєстрації податкової накладної №8 від 17.05.2019р. та №24-04/2 від 24.04.2020р. та копії документів, які необхідні для проведення реєстрації податкової накладної №4 від 12.06.2019р., що підтверджується копіями відповідних пояснень та Квитанціями №2 про їх прийняття, наявними в матеріалах справи (а.с.42, 83, 145, 146).

Відповідачем-1 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) були прийняті рішення №1547576/42393517 від 30.04.2020, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 17.05.2019р., та №1547577/42393517 від 30.04.2020, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 12.06.2019р., з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: ТОВ «Оріон ДН» в порушення вимог ст. 761 Цивільного кодексу України укладено договір оренди майна як орендонадавачем не маючи на нього майнових прав. ТОВ «Оріон ДН» мало б право у цій ситуації укласти договір суборенди цього автомобіля, відповідно до вимог ст. 744 ЦК України, тільки у разі оговорення цього права у договорі оренди з власником майна - ФОП ОСОБА_1 . Але у договорі оренди автомобіля №02/01-4 від 02.09.2018р. наявність такого права у орендатора - ТОВ «Оріон ДН» не оговорена , що підтверджується копіями відповідних рішень (а.с.60-61, 101-102).

В подальшому, позивачем вживалися заходи щодо адміністративного оскарження оспорюваних рішень №1547576/42393517 та №1547576/42393517 від 30.04.2020р., проте, рішеннями Комісії з питань розгляду скарг №18667/42393517/2 та №18668/42393517/2 від 12.05.2020р., скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення без змін, що підтверджується копіями відповідних рішень, скарг, наявних в матеріалах справи (а.с.62-63, 80, 103-104, 121).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з рішеннями контролюючого органу про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних №8 від 17.05.2019р. та №4 від 12.06.2019р., у зв`язку з чим позивач просить визнати протиправними і скасувати наведені вище рішення, а також і зобов`язати Відповідача-2 зареєструвати наведені податкові накладні в ЄРПН датою їх фактичного отримання посилаючись на те, що обґрунтовані підстави для прийняття оспорюваних рішень у Відповідача-1 були відсутні через надання позивачем усіх документів, які підтверджують реальність господарської операції за наведеною податковою накладною на вимогу ДПС.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

За приписами п.74.3 ст.74 ПК України визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно до п.12 вказаного Порядку №1246 після надходження ПН/РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюються їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, порядок зупинення реєстрації ПН/РК визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , а також Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» .

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 7 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції зазначати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Разом з тим, як свідчить зміст копії Квитанції від 15.06.2019р. та від 28.06.2019р. про зупинення реєстрації податкових накладних №8 від 17.05.2019р. та №4 від 12.06.2019р. з підстав того, що вони відповідають пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, вказані Квитанції не містить зазначення конкретного виду критерію, який встановлений підпунктом 1 Критеріїв ризиковості платника податку, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, відповідно до якого позивача віднесено до ризикових платників (а.с.40,81).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що зупинення контролюючим органом реєстрації податкової накладної №8 від 17.05.2019р. та податкової накладної №4 від 12.06.2019р у ЄРПН є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам вищенаведеного податкового законодавства, суперечить вказаним нормам з урахуванням того, що, зупиняючи реєстрацію вказаної податкової накладної, контролюючий орган не зазначив обов`язкових конкретних відомостей, визначених п.10-11 Порядку №1165.

Пунктами 25, 26 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник | податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.п. 1 п. 201.1 ст. 201).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, і передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (п.п. 10 п. 201.1 ст. 201).

Відповідно до пункту 4 Наказу Мінфіну №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Наказу Мінфіну №520 визначено, що Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Так, позивачем у спосіб, визначений п.5 Порядку №1165 були надані пояснення №24-04/1 та №24-04/2 від 24.04.2020р. та копії документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій по зупинених податкових накладних, що підтверджується копіями відповідних повідомлень, документів та Квитанціями №2 про їх прийняття, наявними в матеріалах справи (а.с.42, 83, 145, 146).

Разом з тим, комісією регіонального рівня, були прийняті оспорювані рішення про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних №8 від 17.05.2019р. та №4 від 12.06.2019р. з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: ТОВ «Оріон ДН» в порушення вимог ст. 761 Цивільного кодексу України укладено договір оренди майна як орендонадавачем не маючи на нього майнових прав. ТОВ «Оріон ДН» мало б право у цій ситуації укласти договір суборенди цього автомобіля, відповідно до вимог ст. 744 ЦК України, тільки у разі оговорення цього права у договорі оренди з власником майна - ФОП ОСОБА_1 . Але у договорі оренди автомобіля №02/01-4 від 02.09.2018р. наявність такого права у орендатора - ТОВ «Оріон ДН» не оговорена , що підтверджується їх копіями (а.с.60-61, 101-102).

Вивчивши зміст вказаних оспорюваних рішень, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а також і копії документів наданих позивачем, що підтверджують реальність виконання господарської операції, оформленої позивачем за податковими накладними №8 від 17.05.2019р. та №4 від 12.06.2019р., проаналізувавши і зміст Порядку №1165, який був підставою для прийняття вказаних вище рішень, суд приходить до висновку, що оспорювані рішення не відповідають вимогам вказаного Порядку №1165, є протиправними та підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Наказу Мінфіну №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» , «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що на момент прийняття оспорюваних рішень було встановлено, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК контролюючий орган у відповідному рішенні повинен зазначити чіткі підстави для прийняття рішення про відмову та зазначити, зокрема, які саме копії документів, надані платником податків, складені з порушенням законодавства, а які копії документів не надані.

Так, як вбачається зі змісту оспорюваних рішень, підставами для їх прийняття були ті обставини, що позивачем були надані копії документів, складених із порушенням законодавства, а саме: ТОВ «Оріон ДН» в порушення вимог ст. 761 Цивільного кодексу України укладено договір оренди майна як орендонадавачем не маючи на нього майнових прав. ТОВ «Оріон ДН» мало б право у цій ситуації укласти договір суборенди цього автомобіля, відповідно до вимог ст. 744 ЦК України, тільки у разі оговорення цього права у договорі оренди з власником майна - ФОП ОСОБА_1 . Але у договорі оренди автомобіля №02/01-4 від 02.09.2018р. наявність такого права у орендатора - ТОВ «Оріон ДН» не оговорена (а.с.60-61, 101-102).

Разом з тим, проаналізувавши норми вищенаведеного чинного законодавства та наведені вище підстави для відмови у реєстрації податкових накладних, які містяться у оспорюваних рішеннях у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що оспорювані рішення є протиправними, оскільки викладені у них підстави не є належними підставами для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих позивачем податкових накладних та не може свідчити про те, що договір оренди автомобіля №02/01-4 від 02.09.2018р. укладений з порушенням законодавства, виходячи з такого.

У відповідності до вимог ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

А за приписами ст.627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.

Таким чином, із аналізу вищенаведених норм цивільного законодавства та наданих копій документів судом не встановлено, а Відповідачами - 1, 2 не підтверджено жодними доказами, які б свідчили про порушення позивачем вимог наведеного законодавства при укладанні вказаного договору з урахуванням свободи сторін в укладанні такого договору, а також враховуючи надання позивачем документів, які фактично підтверджують його виконання (передачу майна, перерахування орендної плати), що не спростовано Відповідачами - 1, 2.

При цьому, судом критично надається оцінка посиланням Відповідача-1 у оспорюваних рішеннях на норми ст. 744 Цивільного кодексу України, якою регулюються правовідносини щодо договору довічного утримання (догляду), оскільки до цих правовідносин вказана норма не має жодного відношення, так як спір у даній справі стосується правовідносин щодо оренди рухомого майна (договір оренди №02/01-4 від 02.09.2018р.) - (а.с.29-30, 51-52, 71-72).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорювані рішення прийняті Відповідачем-1 з наведених підстав є протиправними та суперечать нормам ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України.

Окрім того, задовольняючи позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень, суд також виходить із того, що оспорювані рішення є актом індивідуальної дії, який породжує у позивача обов`язкові до виконання вимоги суб`єкта владних повноважень.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозахисний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме: індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, як свідчить зміст оспорюваних рішень, вказані рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не відповідають критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податку виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, Відповідачем-1 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) не було надано суду жодних доказів правомірності прийняття оспорюваних рішень з урахуванням обставин встановлених судом, доказів наданих позивачем та аналізу наведених норм податкового законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обставини та підстави, які слугували прийняттю оспорюваних рішень є неправомірними та необґрунтованими, порушують права позивача та спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорювані рішення є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що Відповідачем-1, при прийнятті вищенаведених оспорюваних рішень, порушені права та інтереси позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №1547576/42393517 та №1547577/42393517 від 30.04.2020р. підлягають задоволенню виходячи з вимог ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також підлягають і задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №8 від 17.05.2019р. та №4 від 12.06.2019р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваного рішення та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

В той же час, позивачем надано достатньо доказів та наведено підстав, які свідчать про протиправність оспорюваних рішень Відповідача-1 у відповідності до вимог ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Також і згідно п.19, п.20 постанови Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі Порядок №1246), у редакції постанови Кабінету Міністрів України №204 від 21.02.2018р., які набрали чинності з 24.03.2018р., податкова накладна, реєстрація якої зупинена, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

При цьому, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, повноваження щодо реєстрації податкової накладної у ЄРПН згідно Порядку №1246 залишилися за Державною фіскальною службою України (правонаступником якої є Державна податкова служба України) і з 24.03.2018р.

При цьому, судом не приймаються до уваги і посилання Відповідача-2 на його дискреційні повноваження під час прийняття управлінських рішень суб`єктом владних повноважень у даному випадку, оскільки повноваження суду направлені на усунення порушеного права позивача, визначені не лише ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, а ще й п.19, п.20 Порядку №1246, які наведені вище.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №8 від 17.05.2019р. та №4 від 12.06.2019р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень - Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжного доручення №274 від 05.08.2020р. у розмірі 4204,00 грн. (а.с.147).

Керуючись 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН ДН" до Відповідача-1: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень №1547576/42393517, №1547577/42393517 від 30.04.2020, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.04.2020 року №1547576/42393517, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 17.05.2019 року №8.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.04.2020 року №1547577/42393517, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 12.06.2019 року №4.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРІОН ДН" податкову накладну від 17.05.2019 року №8 датою її фактичного отримання.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРІОН ДН" податкову накладну від 12.06.2019 року №4 датою її фактичного отримання.

Стягнути солідарно з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН ДН" (51283, Дніпропетровська область, Новомосковський р-н., с. Піщанка, вул. Юності, буд. 19, код ЄДРПОУ 42393517) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204 грн. 00 коп. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.1 п. 15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва