Рішення

від 13.10.2020 по справі 280/3004/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 жовтня 2020 року (12 год. 45 хв.)Справа № 280/3004/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

секретар судового засідання Лузан К.Ю.,

за участю представника позивача - Сідельникової О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №1 Міністерства охорони здоров`я України до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

06.05.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №1 Міністерства охорони здоров`я України (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.2020 № № 0001880514, 0004750514, 0004740514, 0006593306.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт документальної позапланової виїзної перевірки від 19.03.2020 № 124/08-01-05-14/34247637 містить істотні порушення, що має наслідком визнання такого акту недопустимим доказом, а отже такий акт є нечинним, тому не може слугувати підставою для прийняття рішень про нарахування платнику податків податкових зобов`язань. Зауважує, що документальна позапланова виїзна перевірка проводилась 4 (чотирма) інспекторами, а саме завідувачем сектором Клименко В.В., головними державними ревізорами-інспекторами Хімченко Л.A., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Прізвища цих інспекторів вказані у вступній частині акту. Разом з тим, акт підписано лише трьома інспекторами - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , а напроти прізвища ОСОБА_1 стоїть позначка на лікарняному . Так, враховуючи вимоги ст.86 ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727, а також приписи ДСТУ 4163-2003 та 2732:2004, підписання Акту перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акту. Відсутність підпису посадової особи контролюючого органу в Акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань. За таких обставин, податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі непідписаного Акту перевірки належить визнати протиправними та скасувати, оскільки вказаний акт як службовий документ не має жодної юридичної сили. Правова позиція щодо непідписаного акту висловлена Верховним судом у справах № 857/722/18 та №1440/1965/18. Також зазначає, що контролюючим органом порушено процедуру розгляду заперечень на акт документальної позапланової виїзної перевірки, з огляду на наступне. За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 19.03.2020 №124/08-01-05-14/34247637, який отримано позивачем 25.03.2020. В межах строку, визначеного п. 86.7 ст. 86 ПК України позивачем 07.04.2020 надіслано заперечення на акт та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, контролюючий орган отримав заперечення 14.04.2020. Разом з тим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені 13.04.2020, тобто ще до того як контролюючий орган отримав заперечення на акті перевірки від позивача. Отже, ГУ ДПС в Запорізькій області грубо порушило права платника податків на розгляд заперечень, такі заперечення фактично взагалі не були розглянуті, що є порушенням вимог ст. 86 ПК України. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 12.05.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 15.06.2020.

04.06.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №26163), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що з направленням на право проведення перевірки позивача №№329, 330, 331, 332 від 19.02.2020 під підпис ознайомлений голова комісії з припинення ДЗ СМСЧ №1 МОЗ України ОСОБА_5 . Перевірку проведено з відома та у присутності голови комісії з припинення ДЗ СМСЧ №1 МОЗ України ОСОБА_5 , про що в журналі реєстрації перевірок зроблено запис б/н від 20.02.2020. З посиланням на приписи п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України зазначає, що на дату підписання акту перевірки (19.03.2020) головний державний ревізор-інспектор ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, про що було зроблено відповідну відмітку у акті перевірки та у зв`язку з не закінченням перебуванням останньої на лікарняному, листок непрацездатності був відсутній та по закінченню перебування головного державного ревізора-інспектора Кременчук М.В. на лікарняному у підтвердження її тимчасової непрацездатності був наданий відповідний документ: серія АДУ №634582, період тимчасової непрацездатності з 19.03.2020 по 27.03.2020, виданий КНП СМСЧ ЕМР (код ЄДРПОУ 42594137). У зв`язку з чим, відмітка в акті перевірки щодо перебування головного державного ревізора-інспектора є законною та обґрунтованою. Крім того законодавством не передбачено продовження терміну для складання акту перевірки. Щодо порушення процедури розгляду заперечень на акт документальної позапланової перевірки, то представник відповідача з посиланням на п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України зазначає, що Акт перевірки від 19.03.2020 №124/08-01/05-14/34247637, у зв`язку з неможливістю вручення, був направлений засобами поштового зв`язку та отриманий уповноваженими особами ДЗ СМСЧ №1 МОЗ України 25.03.2020. Таким чином останній день на надання заперечень підприємством до контролюючого органу був 08.04.2020, однак позивачем 07.04.2020 такі заперечення були направлені засобами поштового зв`язку та, не повідомлено контролюючий орган про наявну незгоду з актом перевірки та надісланням заперечень. Приписами п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України чітко встановлено обов`язок платника податків протягом 10 робочих днів саме подати до контролюючого органу заперечення, а не направити їх в цей строк до органу ДПС засобами поштового зв`язку. Заперечення ДЗ СМСЧ №1 МОЗ України від 07.04.2020 №15 надійшли до відповідача 14.04.2020 (вх.№29429/10 від 14.04.2020), на які листом від 22.04.2020 №24207/10/08-01-05-14-08, у зв`язку відсутністю додаткових документів, які б спростовували факти, викладені в акті перевірки, ГУ ДПС у Запорізькій області висновки акту перевірки залишені без змін. У відповідності до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, останній день на прийнятті податкових повідомлень-рішень з урахуванням врученого акту перевірки був 15.04.2020. Наведена законодавча норма встановлює строки, протягом яких податковий орган приймає податкове повідомлення - рішення за результатами перевірки та забезпечує право платника податків на подання заперечень на акт перевірки. Наслідки порушення цих строків положення цієї статті не передбачають. Інші підстави для скасування податкових повідомлень-рішень відсутні. Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДПС прав, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У підготовчому засіданні 15.06.2020 розгляд справи відкладено до 06.07.2020.

Ухвалою суду від 06.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 10.08.2020 та відкладено розгляд справи до 28.07.2020.

Ухвалою суду від 28.07.2020 провадження у справі зупинено до 14.09.2020.

Ухвалою суду від 14.09.2020 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду від 14.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 06.10.2020.

У судовому засіданні 06.10.2020 представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 06.10.2020 представник відповідача проти позовних вимог заперечив та надав пояснення у відповідності на відзиву на позовну заяву.

06.10.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.10.2020.

13.10.2020 до суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 48647) про розгляд справи у порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 13.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

У період з 20.02.2020 по 12.03.2020, на підставі направлень від 19.02.2020 № № 329, 330, 331, 332, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 19.02.2020 № 601, фахівцями відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 1 Міністерства охорони здоров`я України (ідентифікаційний код юридичної особи 34247637) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 04.03.2020, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 04.03.2020.

На підставі виданих направлень Головним управлінням ДПС у Запорізькій області перевірку проводили наступні посадові особи:

- Завідувач сектору перевірок платників Енергодарського управління податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Запорізькій області - Клименко Валерій Валерійович (направлення № 329 від 19.02.2020);

- Головний державний ревізор-інспектор сектору перевірок платників Енергодарського управління податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Запорізькій області - Хімченко Людмила Анатоліївна (направлення № 330 від 19.02.2020);

- Головний державний ревізор-інспектор сектору перевірок платників Енергодарського управління податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Запорізькій області - Кременчук Марина Володимирівна (направлення № 331 від 19.02.2020);

- Головний державний ревізор-інспектор сектору перевірок платників Енергодарського управління податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Запорізькій області - Полякова Світлана Сергіївна (направлення № 332 від 19.02.2020).

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 124/08-01-05-14/34247637 від 19.03.2020, висновками якого встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

1) п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 97 159 грн. у т.ч. по періодах: жовтень 2018 у сумі 16 925 грн., листопад 2018 у сумі 2 412 грн., грудень 2018 у сумі 16 772 грн., лютий 2019 у сумі 60 642 грн., серпень 2019 у сумі 405 грн.

та завищено р. 19 декларації з ПДВ Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2019 у сумі 5 167 грн.;

2) п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в частині відсутності реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстр податкових накладних за період з 01.01.2016 по 04.03.2020 на загальну суму ПДВ 88 121 грн, у т.ч. по періодах: жовтень 2018 у сумі 6 609 грн., листопад 2018 у сумі 2 415 грн., грудень 2018 у сумі 16 772 грн., лютий 2019 у сумі 60 642 грн., серпень 2019 у сумі 1 683 грн.;

3) пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України внаслідок не подання податкової декларації з ПДВ за вересень 2019 року.;

4) п.п. 14.1.180 ст. 14, п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 б ст.176 Податкового кодексу України щодо своєчасності та повноти нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок Податкового кодексу України, п. 1.2., п. 3.2., п. 3.3, п. 3.4., п. 3.5. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).

Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки № 124/08-01-05-14/34247637 від 19.03.2020, позивачем до ГУ ДПС у Запорізькій області подані письмові заперечення від 07.04.2020 № 15 на зазначений акт (а.с.71-75), на які листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 22.04.2020 № 24207/10/08-01-0514-08 надано відповідь, за змістом якої висновки акту перевірки залишені без змін (а.с.111-112).

На підставі акту перевірки № 124/08-01-05-14/34247637 від 19.03.2020, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 13.04.2020:

за формою Н № 0001880514, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 121-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 366 і більше календарних днів на суму ПДВ 88 121 грн. 00 коп., до позивача застосовано штраф у розмірі 50 % у сумі 44 060, 50 грн. (а.с.77);

за формою Р № 0004750514, за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.189.1 ст. 189, ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 121 448,75 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями 97 159,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 24 289,75 грн. (а.с.78-79);

за формою ПС № 0004740514, за порушення п.п.266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 170,00 грн. за платежем: податок на додану вартість (а.с.80-81);

за формою ПС № 0006593306, за порушення пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб (а.с.82-83).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В розумінні підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1 статті 86 ПК України).

Відповідно до пункту 86.3 статті 86 ПК України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів (далі - платники податків) дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 01.06.2017 № 396 (далі - Методичні рекомендації № 396).

Згідно з Порядком № 727 та Методичними рекомендаціями № 396, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до пунктів 1-5 розділу ІІ Порядку № 727 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 727, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або застосовують консолідовану сплату та у випадках проведення документальних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок (пункт 2 розділу V Порядку № 727).

Одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.

Так, судом встановлено, що Акт перевірки від 19.03.2020 №124/08-01/05-14/34247637 надісланий на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отриманий уповноваженою особою ДЗ СМСЧ №1 МОЗ України 25.03.2020.

Отже, перебіг встановленого п. 86.7 ст. 86 ПК України десятиденного строку розпочинається з дня, наступного за днем отримання, тобто з 26.03.2020.

При цьому, строк на подання заперечень обчислюється саме робочими днями.

Останнім днем десятиденного строку на подання заперечень згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України було 08.04.2020.

Заперечення на акт перевірки датовані 07.04.2020 за №15 та надіслані на адресу контролюючого органу засобами поштового зв`язку 07.04.2020 та отримані уповноваженою особою відповідача 14.04.2020. Проте, позивачем не надано суду доказів того, яким чином контролюючий орган був повідомлений про незгоду платника податків із висновками акту перевірки, з урахуванням тієї обставини, що заперечення подані у передостанній день для подання таких заперечень.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем дотримано порядок та процедуру передбачені нормами ПК України щодо розгляду заперечень на акт перевірки.

Окрім того, суд зазначає, що контролюючим органом у межах строку, встановленого п. 86.8 ст. 86 ПК України, винесені податкові повідомлення-рішення.

Так, підставою для скасування оскаржених рішень позивач посилається, зокрема на процедурні питання, які полягають в наступному. При цьому, суд зауважує, що по суті порушення податкового законодавства, які слугували підставою для визначення платнику грошового зобов`язання позивач не оскаржує.

Відповідачем проводилась документальна позапланова виїзна перевірка на підставі наказу від 19.02.202.0 № 601. Відповідно до направлень від 19.02.2020 № № 329, 330, 331, 332 уповноваженими особами на перевірку були чотири особи, що підтверджується і змістом Акта перевірки № 124/08-01-05-14/34247637 від 19.03.2020. Втім, зазначений Акт підписаний лише трьома з чотирьох посадових осіб відповідача, що проводили перевірку. Підпис Головного державний ревізор-інспектор Кременчук Марина Володимирівна в Акті перевірки відсутній.

За твердженнями позивача, підписання акту перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акта. Натомість, відсутність підпису посадової особи контролюючого органу в акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним та недопустимим доказом, тому останній не може слугувати підставою для прийняття ППР щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань. Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 03.12.2019 по справі № 1440/1965/18.

Відтак, покликаючись на положення ПК України, Порядку №727, ДСТУ 4163-2003 та 2732:2004 щодо стандарту оформлення організаційно-розпорядчих документів, допустимості доказів, судової практики, зокрема, підписання Акта перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акту, який якщо не містить підпису посадової особи контролюючого органу у Акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, тому останній не може слугувати підставою для прийняття ППР щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань.

На противагу даним мотивам представник відповідача вказує на те, що особа перебувала перебувала на лікарняному, про що було зроблено відповідну відмітку у акті перевірки.

Так, суд зазначає, що на підтвердження вищезазначеного, представником відповідача надано суду листок непрацездатності серії АДУ №634582, з якого вбачається, що період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 тривав з 19.03.2020 по 27.03.2020 (а.с.123).

Щодо посилань позивача на правову позицію ВС, суд зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема в його постанові від 3 грудня 2019 року у справі №1440/1965/18. У постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19 вказано, що сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта. Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.03.2018 по справі №810/1438/17, від 03.12.2019 по справі № 1440/1965/18, з позиції того, що Велика Палата Верховного Суду вказала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила колегія суддів у цій справі, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Так, у постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки. Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд звертає увагу на те, що позивачем у позовній заяві не наведено інших підстав для визнання незаконними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень окрім нечинності акта перевірки через відсутність підпису однієї перевертючої особи, на підставі якого прийнято оскаржувані рішення та порушень процедури розгляду заперечень на акт перевірки, а тому вони судом і не перевіряються.

Згідно зі статтею 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (частини друга, третя статті 90 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 6, частин першої, другої статті 7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Водночас суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, відповідно до положення пункту 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (Заява № 63566/00) від 18.07.2006 суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше вони не виконують свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

В межах спірних правовідносин дослідженню підлягають підстави правомірності винесення контролюючим органом оскаржуваних рішень та їх відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям.

Аналізуючи наведені правові норми та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що акт перевірки № 124/08-01-05-14/34247637 від 19.03.2020, в якому відсутній підпис одного з перевіряючи, не можна вважати нечинним та/або недійсним.

А відтак прийняті на його підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення у відповідності до статті 2 КАС України прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №1 Міністерства охорони здоров`я України (71502, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 33, код ЄДРПОУ 34247637) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.

Судові витрати не стягуються.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.10.2020.

Суддя Ю.В. Калашник