Постанова

від 25.03.2021 по справі 280/3004/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2021 року м. Дніпросправа № 280/3004/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,

за участю секретаря судового засідання Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №1" Міністерства охорони здоров`я України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року

у адміністративній справі № 280/3004/20 за позовом Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №1" Міністерства охорони здоров`я України до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №1" Міністерства охорони здоров`я України стосовно визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.04.2020 № № 0001880514, 0004750514, 0004740514, 0006593306.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, і безпідставного не врахування судом доводів позивача про недопустимість сприйняття у цій справі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 19.03.2020 № 124/08-01-05-14/34247637 належним доказом з підстав допущення при його складенні істотних порушень вимог ст.86 Податкового кодексу України, та затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, і приписів ДСТУ 4163-2003 та 2732:2004, що апелянт вважає має наслідком визнання такого акту нечинним, та неможливість його використання як підставу для прийняття рішень про нарахування платнику податків податкових зобов`язань. За вказаних обставин, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти інше рішення, про задоволення його вимог у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує про безпідставність доводів апеляційної скарги позивача, та посилається на правильність правової оцінки судом першої інстанції процедури проведення контролюючим органом перевірки, про проведення якої позивач повідомлений був у визначений законом шляхом ознайомлення голови комісії з припинення ДЗ "СМСЧ №1" МОЗ України з направленням на перевірку під підпис. Відповідач також вказує на те, що перевірку позивача було проведено з відома та у присутності голови комісії з припинення ДЗ "СМСЧ №1" МОЗ України, що підтверджено записом від 20.02.2020 в журналі реєстрації перевірок, а твердження апелянта стосовно незаконності Акту перевірки у зв`язку з його не підписання одним із ревізорів-інспекторів, яка на час підписання цього Акту (19.03.2020) перебувала на лікарняному, на думку відповідача не свідчать про протиправність самого Акту, оскільки відповідну відмітку про перебування інспектора на лікарняному було зроблено в Акті перевірки, а чинним законодавством не передбачено продовження терміну для складання акту перевірки. Факт тимчасової непрацездатності головного державного ревізора-інспектора Кременчук М.В. у період з 19.03.2020 по 27.03.2020 підтверджено виданим КНП "СМСЧ" ЕМР (код ЄДРПОУ 42594137) листком непрацездатності серія АДУ №634582. Не заслуговують уваги, на думку відповідача, також посилання апелянта на порушення процедури розгляду заперечень на акт документальної позапланової перевірки, оскільки у зв`язку з неможливістю вручення Акту перевірки від 19.03.2020 №124/08-01/05-14/34247637, цей Акт був направлений був направлений на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отриманий уповноваженими особами ДЗ "СМСЧ №1" МОЗ України 25.03.2020. Відповідно, останнім днем задля надання заперечень позивача був 08.04.2020, але позивач свої заперечення направив засобами поштового зв`язку 07.04.2020, які надійшли до податкового органу лише 14.04.2020 (вх.№29429/10 від 14.04.2020). При цьому, позивач у будь-який можливий для нього спосіб до закінчення встановленого п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України 10-денного строку на подання до контролюючого органу заперечень, не повідомляв про наявність у нього незгоди з Актом перевірки та про намір подання заперечень, внаслідок чого саме контролюючим органом відповідно до вимог п.86.6. ст.86 Податкового кодексу України, з урахуванням дати врученого Акту перевірки, було прийнято податкові повідомлення-рішення перевірки в останній день - 15.04.2020 року. Окремо, відповідач звертає увагу на тому, що за результатом розгляду отриманих 14.04.2020 заперечень позивача на Акт перевірки, ГУ ДПС у Запорізькій області висновки акту перевірки залишені без змін у зв`язку відсутністю додаткових документів, які б спростовували викладені в акті перевірки факти, про що позивач був повідомлений листом від 22.04.2020 №24207/10/08-01-05-14-08. За наведений обставин, відповідач вважає, що підстави для скасування податкових повідомлень-рішень відсутні, тому просить залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин і правильність застосування норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апелянта, виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення від 13.04.2020:

- форми "Н" № 0001880514, про застосування до позивача штрафу у розмірі 50 % в сумі 44 060,50 грн. (а.с.77), за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201, та згідно зі ст.121-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 366 і більше календарних днів на суму ПДВ 88 121,00 грн.;

- форми "Р" № 0004750514, про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 121 448,75 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями 97 159,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 24 289,75 грн. (а.с.78-79) - за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.189.1 ст. 189, ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України;

- форми "ПС" № 0004740514, про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 170,00 грн. за платежем: податок на додану вартість (а.с.80-81) - за порушення п.п.266.7.5 п. 266.7 ст.266 Податкового кодексу України;

- форми "ПС" № 0006593306, про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 510,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб (а.с.82-83) - за порушення пп."б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

Винесені були на підставі Акту перевірки № 124/08-01-05-14/34247637 від 19.03.2020 року, складеного за результатом проведеної фахівцями відповідача згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 19.02.2020 № 601 і направлень від 19.02.2020 № № 329, 330, 331, 332 - документальної позапланової виїзної перевірки Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 1" Міністерства охорони здоров`я України (ідентифікаційний код юридичної особи 34247637) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 04.03.2020, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 04.03.2020.

Як з`ясовано судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, перевірка позивача проводилася посадовими особами відповідача: завідувачем сектору перевірок платників Енергодарського управління податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Запорізькій області - Клименко Валерієм Валерійовичем (на підставі направлення № 329 від 19.02.2020); Головним державним ревізором-інспектором сектору перевірок платників Енергодарського управління податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Запорізькій області - Хімченко Людмилою Анатоліївною (на підставі направлення № 330 від 19.02.2020); Головним державним ревізором-інспектором сектору перевірок платників Енергодарського управління податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Запорізькій області - Кременчук Мариною Володимирівною (на підставі направлення № 331 від 19.02.2020); та головним державним ревізором-інспектором сектору перевірок платників Енергодарського управління податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Запорізькій області - Поляковою Світлано Сергіївною (на підставі направлення № 332 від 19.02.2020).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 124/08-01-05-14/34247637 від 19.03.2020 року, посадовими особами контролюючого органу було становлено порушення позивачем у перевіряємий період вимог:

1) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, ст.198, п.199.1 ст.199, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, допущених в результаті заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 97 159 грн. у т.ч. по періодам: жовтень 2018 у сумі 16 925 грн., листопад 2018 у сумі 2 412 грн., грудень 2018 у сумі 16 772 грн., лютий 2019 у сумі 60 642 грн., серпень 2019 у сумі 405 грн., а також завищення показників р.19 Декларації з ПДВ "Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2019 у сумі 5 167 грн.;

2) п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в частині відсутності реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстр податкових накладних за період з 01.01.2016 по 04.03.2020 на загальну суму ПДВ 88 121 грн, у т.ч. по періодах: жовтень 2018 у сумі 6 609 грн., листопад 2018 у сумі 2 415 грн., грудень 2018 у сумі 16 772 грн., лютий 2019 у сумі 60 642 грн., серпень 2019 у сумі 1 683 грн.;

3) пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України внаслідок не подання податкової декларації з ПДВ за вересень 2019 року.;

4) пп.14.1.180 ст.14, п.51.1 ст.51, п.176.2"б" ст.176 Податкового кодексу України щодо своєчасності та повноти нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок Податкового кодексу України, п.1.2., п.3.2., п.3.3, п.3.4., п.3.5. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).

Позивач по справі не погоджуючись з висновками Акту перевірки № 124/08-01-05-14/34247637 від 19.03.2020 року подавав до ГУ ДПС у Запорізькій області письмові заперечення від 07.04.2020 № 15 (а.с.71-75), за результатом розгляду яких ГУ ДПС у Запорізькій області залишив без змін висновки акту перевірки, повідомивши про це позивача листом від 22.04.2020 № 24207/10/08-01-0514-08 (а.с.111-112), та прийнявши за результатом перевірки оскаржувані позивачем у цій справі податкові повідомлення-рішення 13.04.2020 № № 0001880514, 0004750514, 0004740514, 0006593306.

Вирішуючи спір у цій справі по суті, спираючись на положення пп.17.1.6 п.17.1 ст.17, п.44.7 ст.44, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.86.1 п.86.3 п.86.7 п.86.8 ст.86 ПК України, на приписи Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок № 727) і Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.06.2017 № 396 (далі - Методичні рекомендації № 396), а також на підставі аналізу фактичних обставин спірних правовідносин - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржувані позивачем у цій справі податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області повністю відповідають наведеним у ст.2 КАСУ критеріям правомірності, оскільки приймалися відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відсутність підпису одного з чотирьох перевіряючих в Акті перевірки № 124/08-01-05-14/34247637 від 19.03.2020, не свідчить про не чинність та/або недійсність цього Акту.

Наведені висновки суду першої інстанції мотивовані тим, що акт перевірки є службовим документом, який складається за результатами перевірки платника податків і містить в собі всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та який реєструється в контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку, і на який може бути платником податків можуть бути подані до контролюючого органу письмові заперечення у порядку, встановленому цим Кодексом.

Тобто, судом першої інстанції акцентовано увагу на тому, що подати заперечення та/або додаткові документи, у разі незгоди з викладеними в акті перевірки висновками перевірки чи фактами і даними, є правом платника податків або його представників, але це право повинно бути реалізовано у визначеному п.44.7 ст. 44 Податкового кодексу порядку протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.

Оскільки Акт перевірки від 19.03.2020 №124/08-01/05-14/34247637 був надісланий на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отриманий уповноваженою особою ДЗ "СМСЧ №1" МОЗ України 25.03.2020, і перебіг встановленого п.86.7 ст.86 ПК України десятиденного строку розпочинається з дня, наступного за днем отримання, тобто з 26.03.2020, суд першої інстанції обгрунтовано визнав, що останнім днем десятиденного строку на подання позивачем заперечень було 08.04.2020. Виходячи з того, що датовані 07.04.2020 заперечення позивача на акт перевірки надіслані на адресу контролюючого органу засобами поштового зв`язку, без повідомлення про незгоду із висновками акту перевірки, і отримані відповідачем лише 14.04.2020 року, суд першої інстанції правильно визнав, що відповідачем дотримано порядок та процедуру передбачені нормами ПК України щодо розгляду заперечень на акт перевірки.

Судова колегія в повному обсязі погоджується з наведеними вище висновками суду першої інстанції, оскільки будучи обізнаним про проведення перевірки контролюючим органом, в тому числі про: предмет перевірки, перевіряємий період, та строки початку і закінчення перевірки, позивач об`єктивно мав можливість подавати відповідні документи та заперечення як під час перевірки так і протягом 10 днів після її закінчення. Більш того, в даному випадку строк подачі позивачем заперечень на Акт перевірки, контролюючим органом обчислювався навіть не дати закінчення перевірки, а з дати отримання позивачем Акту. Відповідно, позивач мав можливість і зобов`язаний був у разі його незгоди з висновками перевірки, подати свої заперечення до 08.04.2020, що ним не було зроблено. Факт надіслання позивачем поштою своїх заперечень в останній визначений законодавцем для нього день, тобто 07.04.2020, але без будь-якого попередження контролюючого органу про наявність незгоди з Актом перевірки, на погляд судової колегії свідчить лише про зловживання позивачем своїми права, що до того ж позивачем було допущено не з метою встановлення дійсних фактичних обставин, а з метою уникнення відповідальності за допущені ним порушення податкового законодавства, які до речі, позивачем у цій справі не спростовуються та не оскаржуються.

Погоджується судова колегія також з висновками суду першої інстанції в частині визнання безпідставними доводів позивача про не чинність Акту перевірки, та про необхідність визнання цього Акту недопустимим доказом з підстав відсутності в ньому підпису однієї посадової особи контролюючого органу, яка приймала участь у проведені перевірки, з посиланням на позицію Верховного Суду у постанові від 03.12.2019 по справі № 1440/1965/18 та на Порядок №727 і ДСТУ 4163-2003 та 2732:2004 щодо стандарту оформлення організаційно-розпорядчих документів, за змістом яких, підписання Акту перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акту, а відсутність підпису посадової особи контролюючого органу у Акті перевірки, робить такий акт нечинним.

Так, під час перегляду рішення суду першої інстанції у цій справі за апеляційною скаргою позивача, колегією суддів встановлено, що доводи апелянта зводяться виключно лише до повторення наведених в позові факті та обставин, які судом першої інстанції були перевірені і яким суд першої інстанції надав належну оцінку.

Зокрема, судом першої інстанції детально обговорювався факт підписання Акту перевірки трьома (із чотирьох) посадових осіб відповідача, що проводили перевірку. Також як і обговорювалася та перевірялася підстава відсутності підпису на Акті перевірки Головного державний ревізор-інспектор ОСОБА_1 , що пов`язано було з поважною причиною, а саме її хворобою, і підтверджено належним доказом - листком непрацездатності серії АДУ №634582, з якого вбачається, що період тимчасової непрацездатності тривав з 19.03.2020 по 27.03.2020 (а.с.123), у зв`язку в Акті перевірки було зроблено відповідну відмітку.

На підтвердження законності вищенаведеного висновку суду першої інстанції, судова колегія додатково також зазначає, що Колегія суддів враховує, що з чотирьох посадових осіб троє посадовці, призначених для проведення перевірки, проставили підписи в Акті перевірки, а відсутність підпису однієї (із чотирьох) посадової особи контролюючого органу, яка її проводила, стосується лише оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого Акту, при відсутності порушень правил проведення перевірки. Про що саме і зазначав Верховний Суд у постанові від 19.06.2020 по справі № 140/388/19, вказуючи на те, що відсутність лише одного підпису посадової особи контролюючого органу є незначним порушенням.

Крім того, судова колегія у даному спірному випадку вважає за необхідне зазначити, що норми Податкового кодексу не визначають наслідків непідписання Акту перевірки будь-ким із перевіряючих, на відміну від наслідків непідписання акта перевірки посадовими особами платника податків, а виходячи з положень Кодексу адміністративного судочинства України, вказаний дефект Акту перевірки, допущений по об`єктивно незалежним від учасників спору причинам, які є до того ж поважними (хвороба інспектора) - не можуть свідчить про нікчемність такого доказу у цій справі, тим більш, що самим позивачем, виявлені та зафіксовані в Акті перевірки порушення податкового законодавства не оспорюються взагалі.

Підсумовуючи вищевикладене, а також з огляду на те, що апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів, та не наведено обґрунтованих доводів , які б вплинули або змінили оцінку дій позивача та відповідача у спірних правовідносинах, або якими б підтверджувалася відсутність зафіксованих в Акті перевірки порушень вимог податкового законодавства, чи неправильне застосування норм матеріального права - судова колегія вважає за необхідне залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №1" Міністерства охорони здоров`я України - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник