Рішення

від 19.10.2020 по справі 540/2260/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2260/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕКО" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕКО" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 16.04.2020 р. № UA508040/2020/000033/2, від 24.04.2020 р. № UA508040/2020/000035/2, від 13.05.2020 р. № UA508040/2020/000045/1.

Позовні вимоги мотивує тим, що 23.12.2019 р. між позивачем та YONGKANG TOOT INDUSTRY AND TRADE Co., Limited, Китай укладено зовнішньоекономічний контракт № КD191223. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів продавець - YONGKANG TOOT INDUSTRY AND TRADE Co., Limited, Китай здійснив на адресу покупця - ТОВ "БЕКО" поставку товарів - готові вироби побутового призначення, сировину для виробництва товарів побутового призначення, а також обладнання та запасні частини до нього. Під час декларування вказаних товарів позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту: по вантажній митній декларації від 16.04.2020 р. № UA508040/2020/003314 товар № 1 (дріт із легованої сталі) - 13479,21 дол.США, товар № 3 (нетканий матеріал з штучних (віскоза 50 %) та синтетичних волокон (поліестер 50 %), пофарбований, непросочений, без покриття для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання) - 1893,50 дол.США, товар № 5 (вироби з вати) - 1379,35 дол.США; по вантажній митній декларації від 24.04.2020 р. № UA508040/2020/003546 товар № 3 (вироби з вати) - 309,65 дол.США, товар № 4 (нетканий матеріал з штучних (віскоза 50 %) та синтетичних волокон (поліестер 50 %), пофарбований, непросочений, без покриття для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання) - 4019,75 дол.США, товар № 5 (дерев`яні зубочистки) - 5168,28 дол.США, товар № 7 (запасні частини до верстата) - 59,25 дол.США; по вантажній митній декларації від 13.05.2020 р. № UA508040/2020/003938 визначено митну вартість товару (дріт із легованої сталі) у розмірі 7530,57 дол.США. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано Чорноморській митниці Держмитслужби повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, 16.04.2020 р. відповідачем прийнято рішення № UA508040/2020/000033/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару № 1 - 1,64 дол.США/кг, товару № 3 - 3,52 дол.США/кг, товару № 5 - 3,52 дол.США/кг; 24.04.2020 р. прийнято рішення № UA508040/2020/000035/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару № 3 - 3,51 дол.США/кг, товару № 4 - 3,51 дол.США/кг, товару № 5 - 2,17 дол.США/кг, товару № 7 - 2,1 дол.США/кг; 13.05.2020 р. прийнято рішення № UA508040/2020/000045/1, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару у розмірі 1,64 дол.США/кг. У зв`язку з прийняттям вказаних рішень позивач змушений був додатково сплатити: суму мита 8099,52 грн., суму ПДВ 165725,20 грн. Вважає, що надані позивачем під час митного оформлення товарів документи дають можливість визначити вартість імпортованих товарів за методом ціни договору, а тому застосування відповідачем резервного методу є протиправним.

Ухвалою від 20.08.2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

11.09.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що декларантом до митного органу 16.04.2020 р., 24.04.2020 р. та 13.05.2020 р. подано митні декларації для здійснення митного оформлення товару, ввезеного відповідно до договору від 23.12.2019 р. № KD191223, укладеного між ТОВ "БЕКО" та компанією YONGKANG TOOT INDUSTRY AND TRADE Co., Limited, Китай. Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару за МД від 16.04.2020 р. № UA508040/2020/003314, від 24.04.2020 р. № UA508040/2020/003546, від 13.05.2020 р. № UA508040/2020/003938 встановлено, що декларантом не надано інформацію щодо здійснення страхування товарів покупцем та як окрема складова митної вартості не заявляється. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем або безпосереднім перевізником. Зазначає, що ТОВ "БЕКО" при визначені вартості товарів не враховано витрати з доставки вантажу, а також не було наведено жодних спростувань стосовно того, що вони не підлягають включенню у митну вартість товарів. Крім того, не подано всі необхідні документи, а саме: додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Зважаючи на форми контролю, відповідачем здійснено порівняння митної вартості товарів з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в України та містяться в ЄАІС Держмитслужби, та встановлено, що рівень вартості задекларованих за МД від 16.04.2020 р. № UA508040/2020/003314 та від 24.04.2020 р. № UA508040/2020/003546 нижчий від митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну. У зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а саме: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Позивачем надано прайс-лист компанії та митну декларацію країни відправлення. Перевіркою додатково наданих документів було встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів у достовірності заявленого рівня митної вартості. У зв`язку з чим було застосовано наявну в митниці інформацію щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таким чином, оскаржувані рішення є правомірним, а тому підстави для їх скасування відсутні.

17.09.2020 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої не погоджується з твердженнями відповідача та просить задовольнити позовні вимоги.

Положеннями ст.258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.12.2019 р. між позивачем (Покупець) та YONGKANG TOOT INDUSTRY AND TRADE Co., Limited, Китай (Продавець) укладено контракт № КD191223 на продаж товару. Умови поставки - CFR - порт Одеса відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2010". Транспортування товару - морем в контейнері.

За змістом п.4 контракту № КD191223 ціна за одиницю товару вказана у специфікації на кожну партію товару, яка є невід`ємною частиною контракту. Загальна сума контракту складає 495000 дол.США. Ціни, вказані в контракті включають вартість пакування, маркірування, в яких поставляється товар та доставку на умовах CFR Одесса.

На виконання умов контракту YONGKANG TOOT INDUSTRY AND TRADE Co., Limited, Китай поставлено ТОВ "БЕКО" товар.

16.04.2020 р. декларантом подано митну декларацію № UА508040/2020/003314 для здійснення митного оформлення товарів, у тому числі: товар № 1 - дріт із легованої сталі 0x13 діаметром 0,135 мм, без покриття, 1100 катушок - 16,641 т; товар № 3 - нетканий матеріал з штучних (віскоза 50%) та синтетичних волокон (поліестр 50%) пофарбований, непросочений, без покриття, недубльований, на гільзі та у пропіленовому пакеті, для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання: поверхнева щільність 90 г/м2, ширина 30 см. червоного, блакитного, зеленого кольору - 51 рулон - 0,985 т.; поверхнева щільність 90 г/м2, ширина 25 см, червоного, блакитного, зеленого кольору - 3 рулони - 0,097 тон; товар № 5 - вироби з вати: палички гігієнічні з бамбуковим аплікатором, що мають з обох кінців "джгутик" вати з бавовни, гігроскопічні, не просочені косметичними засобами, товщиною 4 мм, вагою 0,2 г, по 100 шт.+-10%/уп., у поліетиленовому пакеті - 24500 уп.

Митна вартість товарів, визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме: товару № 1 - 13479,21 доларів США, товару № 3 - 1893,50 доларів США, товару № 5 - 1379,35 доларів США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 23.12.2019 р. № KD191223 разом із специфікацією від 28.02.2020 р. № 2/KD191223; інвойс від 28.02.2020 р. № ВН200228; пакувальний лист від 28.02.2020 р.; банківський платіжний документ від 09.04.2020 р. № 2.

16.04.2020 р. на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу декларацію країни-експортера від 06.03.2020 р. № 292020200000022862, прайс-лист від 03.02.2020 р., специфікацію від 28.02.2020 р. № 2/KD191223, платіжне доручення від 09.04.2020 р. № 2. Також, повідомив, інших документів надано не буде.

16.04.2020 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2020/000033/2, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 1,64 дол.США/кг, товару № 3 - 3,52 дол.США/кг, товару № 5 - 3,52 дол.США/кг.

Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. Відповідно до пункту 4.2 контракту від 23.12.2019 р. № КD191223 відправником не включаються до вартості товару витрати на страхування. В той же час декларантом не надається інформація щодо здійснення страхування товарів покупцем, та як окрема складова митної вартості не заявляється. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. При здійсненні митного оформлення ідентичних товарів за МД UА508040/2020/002120 від 11.03.2020 р. в митницю було надано коносамент від 01.02.2020 р. № ZIMUNGB9463335, який містив відомості про складові витрат з доставки вантажу, при цьому, навантажувально-розвантажувальні витрати зазначені як такі, що оплачуються вантажоотримувачем (ТОВ "БЕКО") в порту призначення. Заявлена за поточною МД фактурна вартість товару відповідає заявленій у МД UА508040/2020/002120 від 11.03.2020 р. Зазначені витрати з доставки вантажу не були враховані декларантом при визначенні митної вартості товарів, а також не було наведено жодних спростувань стосовно того, що вони не підлягають включенню у митну вартість товарів. Умовами поставки CFR визначено, що продавець зобов`язаний оплатити витрати, включаючи витрати по завантаженню товару на борт судна та будь-які витрати по вивантаженню товару у погодженому порту вивантаження. Декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково надані документи у свої сукупності, не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. Отже, враховуючи викладене, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервний методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу: по товару № 1 за МД від 13.02.2020 р. № UА110110/2020/002328, а саме 1,64 дол.США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 16641*1,64 = 27291,24 дол.США); по товару № 3 за МД від 07.02.2020 р. № UА500030/2020/201494, а саме 3,52 дол.США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 1082*3,52 = 3808,64 дол.США); по товару № 5 за МД від 05.03.2020 р. № UА500070/2020/208636, а саме 3,52 дол.США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 578*3,52 = 2034,56 дол.США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

24.04.2020 р. декларантом подано митну декларацію № UА508040/2020/003546 для здійснення митного оформлення товарів, у тому числі: товар № 3 - вироби з вати. Палички гігієнічні з бамбуковим аплікатором, що мають з обох кінців "джгутик" вати з бавовни, гігроскопічні, не просочені косметичними засобами, товщиною 4 мм, вагою 0,2 г, по 100 шт.+-10%/уп., у поліетиленовому пакеті - 5500 уп.; товар № 4 - нетканий матеріал з штучних (віскоза 50%) та синтетичних волокон (поліестр 50%) пофарбований, непросочений, без покриття, недубльований, на гільзі та у пропіленовому пакеті, для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання: поверхнева щільність 90 г/м2, ширина 25 см червоного, блакитного, зеленого кольору - 62 рулони - 0,943 т.; поверхнева щільність 90 г/м2, ширина 30 см; товар № 5 - дерев`яні зубочистки (бамбукові) у вигляді загострених паличок товщиною 2 мм по 1000 шт.+-5 %, у картонній упаковці, кожна в індивідуальній упаковці 15000 уп.; дерев`яні зубочистки (бамбукові) у вигляді загострених паличок, по 150 шт.+-5 %, у пластиковій коробці - 40200 уп.; товар № 7 - запасні частини для верстата. Електричне обладнання, елементи опору нагрівальні, змонтовані з ізолювальним каркасом. Формувальні плати з клеєної фанери товщиною 45 мм, та текстолітовою панеллю для нагрівання блістерної упаковки на 8 осередків круглої форми, довжиною 580 мм, шириною 350 мм - 15 шт.

Митна вартість товарів, визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме: товар № 3 (вироби з вати) - 309,65 дол.США, товар № 4 (нетканий матеріал з штучних (віскоза 50 %) та синтетичних волокон (поліестер 50 %), пофарбований, непросочений, без покриття для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання) - 4019,75 дол.США, товар № 5 (дерев`яні зубочистки) - 5168,28 дол.США, товар № 7 (запасні частини до верстата) - 59,25 дол.США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 23.12.2019 р. № KD191223 разом із специфікацією № 3/KD191223; інвойс від 06.03.2020 р. № ВН200306; пакувальний лист від 06.03.2020 р.

24.04.2020 р. на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу декларацію країни-експортера від 14.03.2020 р. № 292020200000025832, прайс-лист від 03.02.2020 р.. Також, повідомив, що інших документів надано не буде.

24.04.2020 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2020/000035/2, відповідно до якого визначено вартість товару № 3 - 3,51 дол.США/кг, товару № 4 - 3,51 дол.США/кг, товару № 5 - 2,17 дол.США/кг, товару № 7 - 2,10 дол.США/кг.

Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. Відповідно до пункту 4.2 контракту від 23.12.2019 р. № КD191223 відправником не включаються до вартості товару витрати на страхування. В той же час декларантом не надається інформація щодо здійснення страхування товарів покупцем, та як окрема складова митної вартості не заявляється. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Умовами поставки CFR визначено, що продавець зобов`язаний оплатити витрати, включаючи витрати по завантаженню товару на борт судна та будь-які витрати по вивантаженню товару у погодженому порту вивантаження. Декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково надані документи у свої сукупності, не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. Отже, враховуючи викладене, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервний методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу: по товару № 3 за МД від 14.02.2020 р. № UА500070/2020/205563, а саме 3,51 дол.США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 130*3,51 = 456,3 дол.США); по товару № 4 за МД від 13.02.2020 р. № UА110140/2020/1387, а саме 3,51 дол.США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 2297*3,51 = 8062,47 дол.США); по товару № 5 за МД від 12.02.2020 р. № UА500020/2020/204275, а саме 2,17 дол.США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 3228*2,17 = 7004,76 дол.США); по товару № 7 за МД від 27.01.2020 р. № UА807200/2020/1309, а саме 2,1 дол.США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 87*2,1 = 182,7 дол.США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

13.05.2020 р. декларантом подано митну декларацію № UА508040/2020/003938 для здійснення митного оформлення товару: дріт із легованої сталі 0x13 діаметром 0,135 мм, без покриття, 600 катушок - 9,297 т.

Митна вартість товару, визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме в сумі - 7530,57 дол.США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 23.12.2019 р. № KD191223 разом із специфікацією № 3/KD191223; інвойс від 06.03.2020 р. № ВН200306; пакувальний лист від 06.03.2020 р.

13.05.2020 р. на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу декларацію країни-експортера від 14.03.2020 р. № 292020200000025832, прайс-лист від 03.02.2020 р.. Також, повідомив, що інших документів надано не буде.

13.05.2020 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2020/000045/1, відповідно до якого визначено вартість товару 1,64 дол.США/кг.

Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. Відповідно до пункту 4.2 контракту від 23.12.2019 р. № КD191223 витрати на страхування не включаються відправником до вартості товару. Інформація щодо проведення страхування товару покупцем декларантом не надається, та як окрема складова митної вартості не заявляється. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково надані документи у свої сукупності, не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. Отже, враховуючи викладене, за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервний методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 13.02.2020 р. № UА110110/2020/002328, а саме 1,64 дол.США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 9297*1,64 = 15247,08 дол.США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями ч.ч.4, 5 ст.58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч.3 ст.53 МК України).

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 р. у справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 р. у справі № 803/1212/14.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товару, так і на вимогу митного органу надані всі необхідні документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України, крім тих, що підтверджують оплату декларантом вартості страхування та перевезення товару.

Підставами для витребування відповідачем додаткових документів у зв`язку із сумнівами щодо заявленої позивачем митної вартості товару, крім іншого, полягали у відсутності документів щодо страхування та вартості перевезення оцінюваних товарів.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару. Вказані документи також надані позивачем разом із позовною заявою та дослідженні судом.

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності зважаючи на наступне.

Так, судом встановлено, що контрактом передбачено постачання товару на умовах CFR (порт Одесса) згідно Міжнародним правилам ІНКОТЕРМС-2010 р.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CFR (вартість та фрахт) означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу.

Таким чином, витрати на фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.

Вказане також підтверджується п.4.2 контракту, укладеного між сторонами, відповідно до якого ціни, вказані в контракті включають вартість упаковки, маркування, в яких поставляється товар та доставку на умовах CFR Одеса.

Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість перевезення товарів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 р. у справі № 825/1990/17.

Також суд критично ставиться до вимоги митного органу щодо надання ТОВ "БЕКО" документів на підтвердження витрат на страхування, з огляду на положення ст.53 МК України. Так, положеннями вказаної норми встановлена необхідність подання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування лише у разі, якщо таке страхування здійснювалося.

Суд відмічає, що відповідно до положень ст.53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

При цьому суд зазначає, що згідно умови поставки CFR, продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. Продавець зобов`язаний укласти договір та оплатити всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення. Ризик витрат чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця. Проте страхування товару покупцем, з моменту відвантаження товару є його правом, а не обов`язком та чинним законодавством не передбачено. Тобто, покупець в даному випадку, на власній ризик вправі як страхувати товар, так і не страхувати його.

Отже, не надання декларантом документу свідчить про відсутність факту страхування. Доказів зворотного відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, до суду не надано.

Стосовно не надання декларантом висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, суд зазначає, що митним органом жодним чином не обґрунтована необхідність вказаних документів.

Окремо, суд звертає увагу, що ТОВ "БЕКО" здійснено оплату товарів за визначеною вартістю, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: щодо МД від 16.04.2020 р. № UA508040/2020/003314 - від 09.04.2020 р. № 2 на суму 23389,96 дол.США; щодо МД від 24.04.2020 р. № UA508040/2020/003546 та від 13.05.2020 р. № UA508040/2020/003938 - від 03.08.2020 р. № 4 на загальну суму 27189,83 дол.США.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Згідно ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст.55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст.54 МК України).

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної перевірки, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товарів.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 МК України, на підставі інформації, наявної у митного органу. Зі змісту відзиву на позовну заяву убачається, що у якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товарів були використані митні декларації від 13.02.2020 р. № UA110110/2020/002328, від 07.02.2020 р. № UA500030/2020/201494, від 05.03.2020 р. № UA500070/2020/208636, від 14.02.2020 р. № UA500070/2020/205563, 13.02.2020 р. № UA110140/2020/001387, від 12.02.2020 р. № UA500020/2020/204275, від 27.01.2020 р. № UA807200/2020/001309.

Суд звертає увагу, що ухвалою від 20.08.2020 р. відповідача зобов`язано надати до суду належним чином засвідчені копії вказаних митних декларацій.

11.09.2020 р. митним органом разом з відзивом на позовну заяву надано митні декларації від 07.02.2020 р. № UA500030/2020/201494, від 05.03.2020 р. № UA500070/2020/208636, від 27.01.2020 р. № UA807200/2020/001309, від 13.02.2020 р. № UA110140/2020/001387, від 14.02.2020 р. № UA500070/2020/205563, від 12.02.2020 р. № UA500020/2020/204275, тобто вимоги суду виконано не у повному обсязі.

Дослідивши вказані митні декларації, суд встановив, що постачання товару здійснено на інших умовах (у МД від 16.04.2020 р. № UA508040/2020/003314, від 24.04.2020 р. № UA508040/2020/003546, від 13.05.2020 р. № UA508040/2020/003938 поставка товарів здійснена на умовах CFR, а в МД від 07.02.2020 р. № UA500030/2020/201494 та від 27.01.2020 р. № UA807200/2020/001309 - СРТ, від 13.02.2020 р. № UA110140/2020/001387 - FOB, від 05.03.2020 р. № UA500070/2020/208636 - DAP), інша фірма виробник товарів, а тому митним органом безпідставно відкориговано митну вартість товарів, поставлених позивачу, за вищезазначеними митними деклараціями.

Крім того, відомості отримані з митних декларацій, раніше визнаних митним органом, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Окремо суд звертає увагу, що декларант наданими до митного оформлення документами повинен підтвердити числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок такої. Даний обов`язок декларанта кореспондується із повноваженнями митного органу щодо перевірки (митного контролю) числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право витребувати додаткові документи у декларанта лише за умови, якщо вже надані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, що надавались позивачем митному органу, суд доходить висновку, що такі документи у сукупності чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Зважаючи на викладене, в даній справі митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, контрактну ціну оцінюваних товарів, а також не довів об`єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів.

Тому в даному випадку відповідач помилково прийшов до висновку про неможливість на основі поданих документів підтвердити складові частини митної вартості.

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в вантажній митній декларації.

Враховуючи, що декларантом під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митних декларацій, відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам ч.2 ст.53 МК України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товарів, вказану в контракті, суд, приходить до висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними.

Частиною 1 статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладені обставини та норми митного законодавства, суд дійшов до висновку про задоволення позовної заяви ТОВ "БЕКО".

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102 грн.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

Так, позивачем заявлено 1 позовну вимогу майнового характеру, судовий збір за яку становить 2607,37 грн. (173824,72 грн. х 1,5%).

При звернення до Херсонського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою ТОВ "БЕКО" сплачено судовий збір в сумі 6306 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.08.2020 р. № 940.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "БЕКО", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судові витрати в сумі 2607,37 грн.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачений судовий збір в сумі 3698,63 грн. може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕКО" (73003, м.Херсон, вул.40 років Жовтня, буд.136, офіс 40, код ЄДРПОУ 37959468) до Чорноморської митниці Держмитслужби (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) про визнання протиправними та скасування рішень митного органу про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 16.04.2020 р. № UA508040/2020/000033/2, від 24.04.2020 р. № UA508040/2020/000035/2, від 13.05.2020 р. № UA508040/2020/000045/1.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕКО" (73003, м.Херсон, вул.40 років Жовтня, буд.136, офіс 40, код ЄДРПОУ 37959468) судовий збір у сумі 2607 (дві тисячі шістсот сім) грн. 37 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 108020200