Постанова

від 30.03.2021 по справі 540/2260/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2260/20

Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року (суддя Бездрабка О.І., м. Херсон, повний текст рішення складений 19 жовтня 2020 року ) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БЕКО до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю БЕКО (далі - ТОВ БЕКО ) звернулося до адміністративного суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 16.04.2020 р. №UA508040/2020/000033/2, від 24.04.2020 р. №UA508040/2020/000035/2, від 13.05.2020 р. №UA508040/2020/000045/1.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 16.04.2020 р. №UA508040/2020/000033/2, від 24.04.2020 р. № UA508040/2020/000035/2, від 13.05.2020 р. № UA508040/2020/000045/1.

Стягнуто з Чорноморської митниці Держмитслужби (73003, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕКО" (73003, м. Херсон, вул.40 років Жовтня, буд. 136, офіс 40, код ЄДРПОУ 37959468) судовий збір у сумі 2607 (дві тисячі шістсот сім) грн. 37 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Чорноморська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову ТОВ БЕКО .

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не враховано, що декларантом не надавалась інформація щодо здійснення страхування товарів покупцем, та як окрема складова митної вартості не заявляється. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем або безпосереднім перевізником, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Ненадання документів унеможливило визнати заявлену декларантом митну вартість товару за основним методом, тому в результаті проведеної з митним брокером консультації, митну вартість товарів правомірно скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.12.2019 р. між позивачем (Покупець) та YONGKANG TOOT INDUSTRY AND TRADE Co., Limited, Китай (Продавець) укладено контракт №КD191223 на продаж товару. Умови поставки - CFR - порт Одеса відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2010". Транспортування товару - морем в контейнері.

За змістом п. 4 контракту №КD191223 ціна за одиницю товару вказана у специфікації на кожну партію товару, яка є невід`ємною частиною контракту. Загальна сума контракту складає 495000 дол. США. Ціни, вказані в контракті, включають вартість пакування, маркірування, в яких поставляється товар та доставку на умовах CFR Одеса.

На виконання умов контракту YONGKANG TOOT INDUSTRY AND TRADE Co., Limited, Китай поставлено ТОВ "БЕКО" товар.

16.04.2020 р. декларантом подано митну декларацію №UА508040/2020/003314 для здійснення митного оформлення товарів, у тому числі: товар №1 - дріт із легованої сталі 0x13 діаметром 0,135 мм, без покриття, 1100 катушок - 16,641 т; товар №3 - нетканий матеріал з штучних (віскоза 50%) та синтетичних волокон (поліестр 50%) пофарбований, непросочений, без покриття, недубльований, на гільзі та у пропіленовому пакеті, для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання: поверхнева щільність 90 г/м2, ширина 30 см. червоного, блакитного, зеленого кольору - 51 рулон - 0,985 т.; поверхнева щільність 90 г/м2, ширина 25 см, червоного, блакитного, зеленого кольору - 3 рулони - 0,097 тон; товар №5 - вироби з вати: палички гігієнічні з бамбуковим аплікатором, що мають з обох кінців "джгутик" вати з бавовни, гігроскопічні, не просочені косметичними засобами, товщиною 4 мм, вагою 0,2 г, по 100 шт.+-10%/уп., у поліетиленовому пакеті - 24500 уп.

Митна вартість товарів, визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме: товару №1 - 13479,21 доларів США, товару №3 - 1893,50 доларів США, товару №5 - 1379,35 доларів США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 23.12.2019 р. №KD191223 разом із специфікацією від 28.02.2020 р. №2/KD191223; інвойс від 28.02.2020 р. №ВН200228; пакувальний лист від 28.02.2020 р.; банківський платіжний документ від 09.04.2020 р. №2.

16.04.2020 р. на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу декларацію країни-експортера від 06.03.2020 р. №292020200000022862, прайс-лист від 03.02.2020 р., специфікацію від 28.02.2020 р. №2/KD191223, платіжне доручення від 09.04.2020 р. №2. Також, повідомив, інших документів надано не буде.

16.04.2020 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000033/2, відповідно до якого визначено вартість товару №1 - 1,64 дол. США/кг, товару №3 - 3,52 дол. США/кг, товару №5 - 3,52 дол. США/кг.

Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи, надані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності. Відповідно до пункту 4.2 контракту від 23.12.2019 р. №КD191223 відправником не включаються до вартості товару витрати на страхування. В той же час декларантом не надається інформація щодо здійснення страхування товарів покупцем, та як окрема складова митної вартості не заявляється. Серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості, відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. При здійсненні митного оформлення ідентичних товарів за МД UА508040/2020/002120 від 11.03.2020 р. в митницю було надано коносамент від 01.02.2020 р. №ZIMUNGB9463335, який містив відомості про складові витрат з доставки вантажу, при цьому, навантажувально-розвантажувальні витрати зазначені як такі, що оплачуються вантажоотримувачем (ТОВ "БЕКО") в порту призначення. Заявлена за поточною МД фактурна вартість товару відповідає заявленій у МД UА508040/2020/002120 від 11.03.2020 р. Зазначені витрати з доставки вантажу не були враховані декларантом при визначенні митної вартості товарів, а також не було наведено жодних спростувань стосовно того, що вони не підлягають включенню у митну вартість товарів. Умовами поставки CFR визначено, що продавець зобов`язаний оплатити витрати, включаючи витрати по завантаженню товару на борт судна та будь-які витрати по вивантаженню товару у погодженому порту вивантаження. Декларантом не подані усі необхідні документи, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково надані документи у свої сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. Отже, враховуючи викладене, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервний методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу: по товару № 1 за МД від 13.02.2020 р. №UА110110/2020/002328, а саме 1,64 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 16641*1,64 = 27291,24 дол. США); по товару №3 за МД від 07.02.2020 р. №UА500030/2020/201494, а саме 3,52 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 1082*3,52 = 3808,64 дол. США); по товару №5 за МД від 05.03.2020 р. №UА500070/2020/208636, а саме 3,52 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 578*3,52 = 2034,56 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

24.04.2020 р. декларантом подано митну декларацію №UА508040/2020/003546 для здійснення митного оформлення товарів, у тому числі: товар №3 - вироби з вати. Палички гігієнічні з бамбуковим аплікатором, що мають з обох кінців "джгутик" вати з бавовни, гігроскопічні, не просочені косметичними засобами, товщиною 4 мм, вагою 0,2 г, по 100 шт.+-10%/уп., у поліетиленовому пакеті - 5500 уп.; товар №4 - нетканий матеріал з штучних (віскоза 50%) та синтетичних волокон (поліестр 50%) пофарбований, непросочений, без покриття, недубльований, на гільзі та у пропіленовому пакеті, для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання: поверхнева щільність 90 г/м2, ширина 25 см червоного, блакитного, зеленого кольору - 62 рулони - 0,943 т.; поверхнева щільність 90 г/м2, ширина 30 см; товар №5 - дерев`яні зубочистки (бамбукові) у вигляді загострених паличок товщиною 2 мм по 1000 шт.+-5 %, у картонній упаковці, кожна в індивідуальній упаковці 15000 уп.; дерев`яні зубочистки (бамбукові) у вигляді загострених паличок, по 150 шт.+-5 %, у пластиковій коробці - 40200 уп.; товар №7 - запасні частини для верстата. Електричне обладнання, елементи опору нагрівальні, змонтовані з ізолювальним каркасом. Формувальні плати з клеєної фанери товщиною 45 мм, та текстолітовою панеллю для нагрівання блістерної упаковки на 8 осередків круглої форми, довжиною 580 мм, шириною 350 мм - 15 шт.

Митна вартість товарів, визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме: товар №3 (вироби з вати) - 309,65 дол. США, товар №4 (нетканий матеріал з штучних (віскоза 50 %) та синтетичних волокон (поліестер 50 %), пофарбований, непросочений, без покриття для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання) - 4019,75 дол. США, товар №5 (дерев`яні зубочистки) - 5168,28 дол. США, товар №7 (запасні частини до верстата) - 59,25 дол. США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 23.12.2019 р. №KD191223 разом із специфікацією №3/KD191223; інвойс від 06.03.2020 р. №ВН200306; пакувальний лист від 06.03.2020 р.

24.04.2020 р. на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу декларацію країни-експортера від 14.03.2020 р. № 292020200000025832, прайс-лист від 03.02.2020 р. Також, повідомив, що інших документів надано не буде.

24.04.2020 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000035/2, відповідно до якого визначено вартість товару №3 - 3,51 дол. США/кг, товару №4 - 3,51 дол. США/кг, товару №5 - 2,17 дол. США/кг, товару №7 - 2,10 дол. США/кг.

Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. Відповідно до пункту 4.2 контракту від 23.12.2019 р. №КD191223 відправником не включаються до вартості товару витрати на страхування. В той же час декларантом не надається інформація щодо здійснення страхування товарів покупцем, та як окрема складова митної вартості не заявляється. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Умовами поставки CFR визначено, що продавець зобов`язаний оплатити витрати, включаючи витрати по завантаженню товару на борт судна та будь-які витрати по вивантаженню товару у погодженому порту вивантаження. Декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково надані документи у свої сукупності, не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. Отже, враховуючи викладене, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервний методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу: по товару № 3 за МД від 14.02.2020 р. № UА500070/2020/205563, а саме 3,51 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 130*3,51 = 456,3 дол. США); по товару №4 за МД від 13.02.2020 р. №UА110140/2020/1387, а саме 3,51 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 2297*3,51 = 8062,47 дол. США); по товару №5 за МД від 12.02.2020 р. №UА500020/2020/204275, а саме 2,17 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 3228*2,17 = 7004,76 дол. США); по товару №7 за МД від 27.01.2020 р. №UА807200/2020/1309, а саме 2,1 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 87*2,1 = 182,7 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

13.05.2020 р. декларантом подано митну декларацію №UА508040/2020/003938 для здійснення митного оформлення товару: дріт із легованої сталі 0x13 діаметром 0,135 мм, без покриття, 600 катушок - 9,297 т.

Митна вартість товару, визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме в сумі - 7530,57 дол. США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 23.12.2019 р. №KD191223 разом із специфікацією №3/KD191223; інвойс від 06.03.2020 р. №ВН200306; пакувальний лист від 06.03.2020 р.

13.05.2020 р. на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу декларацію країни-експортера від 14.03.2020 р. №292020200000025832, прайс-лист від 03.02.2020 р. Також, повідомив, що інших документів надано не буде.

13.05.2020 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000045/1, відповідно до якого визначено вартість товару 1,64 дол. США/кг.

Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. Відповідно до пункту 4.2 контракту від 23.12.2019 р. №КD191223 витрати на страхування не включаються відправником до вартості товару. Інформація щодо проведення страхування товару покупцем декларантом не надається, та як окрема складова митної вартості не заявляється. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково надані документи у свої сукупності, не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. Отже, враховуючи викладене, за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервний методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 13.02.2020 р. №UА110110/2020/002328, а саме 1,64 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 9297*1,64 = 15247,08 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

Вважаючи такі рішення протиправними, ТОВ БЕКО звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Вирішуючи спір та скасовуючи рішення про коригування митної вартості товарів від 16.04.2020 р. №UA508040/2020/000033/2, від 24.04.2020 р. №UA508040/2020/000035/2, від 13.05.2020 р. №UA508040/2020/000045/1 суд першої інстанції дійшов висновку, що під час митного оформлення декларантом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, проте митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 р. у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 р. у справі №803/1212/14.

Судами 1-ї і 2-ї інстанцій встановлено, що позивачем як при декларуванні товару, так і на вимогу митного органу надані всі необхідні документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України, крім тих, що підтверджують оплату декларантом вартості страхування та перевезення товару.

Підставами для витребування відповідачем додаткових документів у зв`язку із сумнівами щодо заявленої позивачем митної вартості товару, крім іншого, полягали у відсутності документів щодо страхування та вартості перевезення оцінюваних товарів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару. Вказані документи також надані позивачем разом із позовною заявою та дослідженні судом.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо коригування митної вартості з підстав надання позивачем документів, які мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Так, контрактом передбачено постачання товару на умовах CFR (порт Одеса) згідно Міжнародним правилам ІНКОТЕРМС-2010 р. Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CFR (вартість та фрахт) означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу.

Таким чином, витрати на фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.

Вказане також підтверджується п. 4.2 контракту, укладеного між сторонами, відповідно до якого ціни, вказані в контракті включають вартість упаковки, маркування, в яких поставляється товар та доставку на умовах CFR Одеса.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 р. у справі №825/1990/17.

Отже, колегія суддів вважає помилковим аргумент апелянта про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість перевезення товарів.

Щодо необхідності надання страхових документів для підтвердження митної вартості, слід зауважити, що за умовами поставки CIF постачальник вже поніс витрати на страхування, тому вони були включені продавцем у вартість товару, яка відображена у відповідних супровідних документах, а тому надання додаткових документів, в тому числі визначати вартість страхування митним законодавством не передбачається. Витрати щодо страхування належать продавцю. Окремого страхування товару декларантом не здійснювалося. Правила Інкотермс також не передбачають обов`язкового надання Покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не має). Таким чином, доводи апелянта щодо відсутності документів про вартість страхування визнаються судом необґрунтованими.

Колегія суддів відмічає, що відповідно до положень ст. 53 МК України декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

Отже, ненадання декларантом документу свідчить про відсутність факту страхування. Доказів зворотного відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, до суду не надано.

Щодо не надання декларантом висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, то суд першої інстанції доречно зазначив, що митним органом жодним чином не обґрунтована необхідність вказаних документів.

При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що ТОВ "БЕКО" здійснено оплату товарів за визначеною вартістю, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: щодо МД від 16.04.2020 р. №UA508040/2020/003314 - від 09.04.2020 р. №2 на суму 23389,96 дол. США; щодо МД від 24.04.2020 р. №UA508040/2020/003546 та від 13.05.2020 р. №UA508040/2020/003938 - від 03.08.2020 р. №4 на загальну суму 27189,83 дол. США.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані апелянтом/відповідачем.

Згідно ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України).

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за результатами проведеної перевірки, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України, на підставі інформації, наявної у митного органу. У якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товарів були використані митні декларації від 13.02.2020 р. №UA110110/2020/002328, від 07.02.2020 р. №UA500030/2020/201494, від 05.03.2020 р. №UA500070/2020/208636, від 14.02.2020 р. №UA500070/2020/205563, 13.02.2020 р. №UA110140/2020/001387, від 12.02.2020 р. №UA500020/2020/204275, від 27.01.2020 р. №UA807200/2020/001309.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою від 20.08.2020 р. відповідача зобов`язано надати до суду належним чином засвідчені копії вказаних митних декларацій.

11.09.2020 р. митним органом разом з відзивом на позовну заяву надано митні декларації від 07.02.2020 р. №UA500030/2020/201494, від 05.03.2020 р. №UA500070/2020/208636, від 27.01.2020 р. №UA807200/2020/001309, від 13.02.2020 р. №UA110140/2020/001387, від 14.02.2020 р. №UA500070/2020/205563, від 12.02.2020 р. №UA500020/2020/204275, тобто вимоги суду виконано не у повному обсязі.

Дослідивши вказані митні декларації, судом першої інстанції вірно встановлено, що постачання товару здійснено на інших умовах (у МД від 16.04.2020 р. №UA508040/2020/003314, від 24.04.2020 р. №UA508040/2020/003546, від 13.05.2020 р. №UA508040/2020/003938 поставка товарів здійснена на умовах CFR, а в МД від 07.02.2020 р. №UA500030/2020/201494 та від 27.01.2020 р. №UA807200/2020/001309 - СРТ, від 13.02.2020 р. №UA110140/2020/001387 - FOB, від 05.03.2020 р. №UA500070/2020/208636 - DAP), інша фірма виробник товарів, а тому митним органом безпідставно відкориговано митну вартість товарів, поставлених позивачу, за вищезазначеними митними деклараціями.

Крім того, слід наголосити на тому, що відомості, отримані з митних декларацій, раніше визнаних митним органом, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Окремо колегія суддів зазначає, що декларант наданими до митного оформлення документами повинен підтвердити числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок такої. Даний обов`язок декларанта кореспондується із повноваженнями митного органу щодо перевірки (митного контролю) числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право витребувати додаткові документи у декларанта лише за умови, якщо вже надані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, які у сукупності чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, колегія суддів, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність усіх підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 02.07.2020 р. №UА508000/2020/000070/2

Також позиція апелянта щодо не підтвердження цінової складової митної вартості у цій справі не доведена, у зв`язку із чим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів підлягає скасуванню.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в вантажній митній декларації.

Враховуючи, що декларантом під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митних декларацій, відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товарів, вказану в контракті, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ БЕКО .

Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга Чорноморської митниці Держмитслужби задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя І.П.Косцова

Суддя Ю.В.Осіпов