Справа № 560/2764/20
РІШЕННЯ
іменем України
20 жовтня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л.
розглянувши адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Січ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Січ", в якому просить:
- стягнути з відповідача на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 29675,00 грн;
- стягнути з відповідача на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 418,77 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що в порушення вимог статей 19, 20 закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII) відповідач не забезпечив працевлаштування особи з інвалідністю та не сплатив за це адміністративно-господарські санкції та пеню. Вказує, що відповідно до вимог п. 3 - 6 ч. 1 Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 31.05.2013 №316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України 05.12.2016 №1476), відповідачем не подано звіти форми 3-ПН у відповідний центр зайнятості про що свідчить лист Полонської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості надісланий у відповідь на запит Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Тобто відповідачем не було вжито усіх залежних від нього заходів для пошуку та працевлаштування особи з інвалідністю та уникнення порушення законодавства.
На підставі вищевикладеного, просить задовольнити позов повністю.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, в зв`язку з необґрунтованістю. Зазначає, що відповідно до закону України "Про охоронну діяльність" працевлаштування інвалідів здійснюється суб`єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони. Вказує, що норматив працевлаштування інвалідів дотримано, оскільки фактична середньооблікова кількість працівників, не задіяних у виконанні заходів охорони, які працювали протягом 2019 року становила 3 особи, що є меншим від нормативу у 8-25 осіб. Вважає, що правопорушення у сфері господарювання, як підстава для застосування адміністративно-господарських санкцій та пені за їх несплату, відсутнє.
Зазначає, що 24.02.2020 подав до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік, в якому визначив кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону №875-XII "-", суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів "-" 0 грн.
До суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач просить адміністративний позов задоволити. Зазначає, що Законом №875-XII не передбачено звільнення підприємств від сплати адміністративно-господарських санкцій залежно від виду їх діяльності, обов`язок забезпечення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не залежить від функціональної діяльності підприємства, установи чи організації. Вказує, що відповідно до підпункту 3.2.2 пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників: "при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Зазначає, що у пункту 2.6 Інструкції зазначено перелік категорій працівників, які не включаються до облікового складу кількості штатних працівників, і даний перелік не містить таку категорію працівників як - працівники, задіяні безпосередньо у виконанні заходів охорони.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Січ" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Січ" зареєстроване як юридична особа.
Відповідно до Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, відповідача зареєстровано у Хмельницькому обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів. На товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Січ" покладено обов`язок щорічно подавати до відділення Фонду соціального захисту інвалідів відомості про зайнятість і працевлаштування інвалідів.
24.02.2020 відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Січ" подав до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма № 10-ПІ).
За даними цього звіту середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) в 2019 році у відповідача становить 12 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0,3; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (осіб) - 0; фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн) - 712,2; середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн) - 59348; сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн) - 0.
Позивач дійшов висновку, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Січ" норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році не виконав у кількості 1 особи з інвалідністю та розрахував суму адміністративно - господарських санкцій в розмірі 29675,00 грн, яку відповідачу необхідно самостійно сплатити до Державного бюджету України.
У зв`язку із несплатою нарахованої суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 29675,00 грн позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 418,77 грн.
Законодавством встановлено обов`язок сплати до 15 квітня поточного року адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за минулий рік.
Вважаючи, що відповідач не виконав зазначений обов`язок, позивач звернувся з позовом до суду.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Положеннями частини 8 статті 69 Господарського кодексу України визначено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Відповідно до статті 7 Закону №875-XII законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Частиною 1 статті 17 Закону №875-XII передбачено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
За змістом статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Так, у частині 1 цієї статті Закону №875-XII визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина 2 статті 19 Закону №875-XII).
Частиною першою статті 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
З огляду на приписи статті 238 Господарського кодексу України до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, стаття 218 цього Кодексу, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суду у постанові від 31.01.2019 у справі №809/750/17.
Статтею 18 Закону №875-XII регламентовано, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 3 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
За правилами частини 1 статті 18-1 Закону №875-XII інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості, як безробітний.
За змістом частини 3 статті 18-1 Закону №875-XII державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
За змістом положень пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Форма звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 "Про затвердження форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання".
Відповідно до пункту 5 Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05.12.2016 №1476), форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Актуальність зазначених у формі №3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку (пункт 4 згаданого Порядку).
Обов`язок товариства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19 грудня 2018 року у справі №812/1140/18 (адміністративне провадження №К/9901/65940/18).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" заява № 36985/97 (Case of Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".
Відповідач впродовж 2019 року до Полонської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості звітність інформацію про попит на робочу силу (вакансії), форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням в характеристиці вакансії та вимоги до претендента відповідної категорії - особи з інвалідністю які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не подавав про що свідчить лист Полонської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості від 08.05.2020 №12-02/209 надісланий у відповідь на запит Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Тобто відповідачем не було вжито усіх залежних від нього заходів для пошуку та працевлаштування особи з інвалідністю та уникнення порушення законодавства.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача що при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу не враховуються працівники, які задіяні безпосередньо у виконанні заходів охорони у зв`язку з наведеним нижче.
Законом №875-XII не передбачено звільнення підприємств, установ чи організацій від сплати адміністративно-господарських санкцій залежно від виду їх діяльності, обов`язок забезпечення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не залежить від функціональної діяльності підприємства, установи чи організації. Обов`язок забезпечення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (визначений ст.19 Закону №875-XII) не залежить від функціональної діяльності підприємств, установ чи організацій.
Відповідно до п.1.1. Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року N 42 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 р. за N 117/13384 Форма N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" (далі - звіт), що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб (далі - роботодавці). П.3.1 зазначеної Інструкції визначено, що у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за N 1442/11722 (із змінами).
Відповідно до підпункту 3.2.2 пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року N 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 р. за N 1442/11722 при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Пунктом 2.6 зазначеної Інструкції визначено категорії які не включаються до облікової кількості штатних працівників. Перелік категорій, які не включаються до облікової кількості штатних працівників не містить такої категорії як - працівники які задіяні безпосередньо у виконанні заходів охорони.
Зважаючи на невжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд вважає, що позовні вимоги Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Січ" адміністративно-господарських санкцій та пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз - відсутні, з врахуванням положень ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Січ" на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 29675 (двадцять дев`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Січ" на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 418 (чотириста вісімнадцять) гривень 77 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Грушевського, 87,Хмельницький,Хмельницька область,29000 14149591) Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Січ" (вул. Академіка Герасимчука, 190Б,Полонне,Полонський район, Хмельницька область,30500 41594103)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2020 |
Оприлюднено | 22.10.2020 |
Номер документу | 92295735 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Фелонюк Д.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні