ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2020 року справа №200/15/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,
при секретареві судового засідання - Сухові М.Є.,
за участю представника позивача - Іванова В.І.,
представника відповідача - Помалюк І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №200/15/20-а (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання ІНКОР і КО до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000151202 від 17.09.2019 року.
В обґрунтування позову зазначив, що за результатами позапланової невиїзної перевірки позивача податковим органом встановлені порушення в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2019 року.
На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000151202 від 17.09.2019 року, яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період травень 2019 року в розмірі 2781,00 грн.
Дійсно, на час перевірки у ТОВ НВО ІНКОР і КО існував податковий борг у розмірі 2756,00 грн., однак на час прийняття податкового повідомлення-рішення позивачем сплачено борг платіжним дорученням № 174526 від 22.08.2019 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000151202 від 17.09.2019 року Головного управління ДФС у Донецькій області на суму 2781 грн.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Cтаном на дату складання акту перевірки у позивача була заборгованість у розмірі 2756,00 грн.
Відповідно до п.200.12 ст.200 ПК України заявити бюджетне відшкодування можна тільки після погашення податкового боргу, в тому числі розстроченого або відстроченого.
Погашення податкового боргу у розмірі 2756,00 грн. відбулося після складання та реєстрації акту перевірки, тому відповідачем правомірно зменшена сума бюджетного відшкодування на суму боргу, яка була наявна на дату складання акту перевірки.
Крім того, в порушення п.200.1 та п.200.4 ст.200 ПК України позивачем в розрахунок бюджетного відшкодування віднесена сума ПДВ в розмірі 25 грн по контрагенту (354432705152), який не включено до податкового кредиту квітня 2019 року та як наслідок не приймав участь у формуванні поточного від`ємного значення за квітень 2019 року.
Отже бюджетне відшкодування за травень 2019 року підлягає зменшенню на 25 грн.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, суд встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Інкор і Ко є юридичною особою, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 1 266 120 0000 004954, ідентифікаційний код 31297266, місцезнаходження: 87534, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нахімова, будинок 116а, кімната 184.
Головним управлінням ДФС у Донецькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2019 року.
За результатами перевірки складений акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Науково-виробниче об`єднання Інкор і КО м. Маріуполь від 17.07.2019 року № 828/05-99-12-02/31297266, яким встановлені порушення позивачем п.48.1, ст. 48, п. 198.5, ст. 195, ст.198, п. 200.1 п. 200.4, п. 200.12 ст. 200 п. 201.1 ст. 201 ПКУ, зокрема, в частині:
-завищення суми від`ємного значення , яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку на 25,00 грн;
-відмовлено в наданні бюджетного відшкодування на 2 756 грн.(а.с.13-22)
Позивачем надані заперечення до акту перевірки, які залишені без задоволення (а.с.28-32)
За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.09.2019 року № 0000151202 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період травень 2019 року та відсутність права на нарахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 2781,00 грн (а.с.24-25)
За наслідками адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.34-36).
Грошові зобов`язання по акту перевірки від 25.07.2019 року в сумі 2756 грн сплачені позивачем 22.08.2019 року (а.с.37)
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що допущені позивачем помилки при зазначенні звітного (податкового) періоду, та індивідуального податкового номера контрагента у якому виникло від`ємне значення не потягло за собою помилкове визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальниками товарів/послуг до Державного бюджету України у 2019 року, що свідчить про безпідставність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування.
Крім того, на час прийняття податкового повідомлення-рішення позивач вже сплатив податковий борг, тому податкове повідомлення-рішення є протиправним.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
На підставі пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Як свідчать матеріали справи, податковий орган, посилаючись на порушення позивачем п.200.1 та п.200.4 ПК України, зазначив, що в Розрахунок бюджетного відшкодування віднесена сума ПДВ у розмірі 25 грн. по контрагенту (354432705152), якого не включено до податкового кредиту квітня 2019 року та як наслідок він не приймав участь у формуванні поточного від`ємного значення за квітень 2019 року.
Однак, надані документи (акт здачі-приймання робіт від 06.05.2019 року, рахунок на оплату від 06.05.2019 року, платіжне доручення від 27.05.2019 року, податкова накладна від 06.05.2019 року, витяг з реєстру податкових накладних, а.с.38-40) свідчать, що фактично сума ПДВ у розмірі 25 грн. по контрагенту (354432705152) ТОВ Талісман Сервіс виникла в травні 2019 року та помилково зазначена позивачем квітнем 2019 року у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2019 року (а.с.6)
Отже, позивачем помилково зазначено квітень замість травня 2019 року в додатку 3 в таблиці 2 Розшифровка суми податку фактично сплаченої у передніх та звітних (податкових періодах) постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України до податкової декларації з ПДВ за 5 місяць у строчці 53, але така помилка не потягла за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 № 159/28289 (далі - Порядок №21).
Відповідно до Порядку №21 платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (додаток 3) та (додаток 4).
Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України здійснюється в Таблиці 2 Додатка 3 до декларації.
В таблиці зазначається індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від`ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.
Отже, допущені позивачем помилки при зазначенні звітного (податкового) періоду, та індивідуального податкового номера контрагента у якому виникло від`ємне значення, у Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за вищезазначені періоди не потягло за собою помилкового визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальниками товарів/послуг до Державного бюджету України у 2019 року, що свідчить про безпідставність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування.
Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сума бюджетного відшкодування 25,00 грн. на законних підставах була віднесена до складу податкового кредиту у попередніх податкових періодах та належним чином відображена у податковій звітності, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 17.09.2019 року в цій частині.
Згідно пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".
У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
Дійсно, на час проведення перевірки, у позивача існував податковий борг у розмірі 2756,00 гривень, який позивач сплатив 22.08.2019 року (а.с.37), тобто до прийняття податкового повідомлення-рішення від 17.09.2019 року, про що зазначив у скарзі про скасування податкового повідомлення-рішення (а.с.33), додавши платіжне доручення. Однак, відповідач протиправно не прийняв до уваги зазначені документи.
Між тим, на час прийняття податкового повідомлення-рішення у позивача був відсутній податковий борг у сумі 2756 грн, тому податкове повідомлення-рішення є безпідставним та підлягає скасуванню.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №200/15/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №200/15/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 20 жовтня 2020 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 20 жовтня 2020 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Л.В. Ястребова
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2020 |
Оприлюднено | 22.10.2020 |
Номер документу | 92296383 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні