Ухвала

від 19.10.2020 по справі 520/6040/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 жовтня 2020 р.Справа № 520/6040/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Судді-доповідача: Донець Л.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 по справі № 520/6040/2020

за позовом ОСОБА_1

до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 відмовлено в задоволенні адміністраивного позову ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, встановлений ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Водночас, в апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 по справі № 520/6040/2020 та визнано неповажними вказані у клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.

13.10.2020, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, ОСОБА_1 надано до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяви не підлягає задоволенню з таких підстав.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця урегульовані статтею 287 КАС України.

Частина 6 ст. 287 КАС України визначає, що апеляційна скарга на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльносі органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Стаття 287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та частина шоста якої встановлює спеціальний стосовно статті 295 КАС України строк апеляційного оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Відповідно до ст. 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

За ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Колегія суддів зауважує, що стаття 287 КАС України не містить заборони на поновлення строків апеляційного оскарження, як у деяких інших категоріях термінових адміністративних справ, тому, в цій категорії справ можливе застосування ч. 2 ст. 295 КАС України (за наявності для того відповідних підстав), яка не суперечить нормам ч. 6 ст. 287 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване судове рішення проголошено Харківським окружним адміністративним судом 14.07.2020.

Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, копію оскаржуваного судового рішення отримано позивачем 23.07.2020 (а.с.183).

Із апеляційною скаргою позивач звернувся 19.08.2020, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

Отже, апеляційну скаргу подано після спливу 10-тиденного строку з часу отримання копії оскаржуваного рішення.

В обрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що не мав можливості у встановлений законом строк подати апеляційну скаргу, так як з 28.07.2020 по 17.08.2020 знаходився на лікуванні в Жуковській міській клінічній лікарні. Крім того, скаржник наголошує, що з 26.07.2020 по 18.08.2020 його представник знаходився в щорічній черговій відпустці.

На підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 надав до суду копію виписки з історії хвороби та копію наказу про відпустку представника.

Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що надана скаржником виписка з історії хвороби не може слугувати доказом об`єктивної неможливості звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк.

Разом з тим, амбулаторне лікування розуміє під собою як лікувально-профілактичні дії, які надаються особі (основні види медичної допомоги), як в самій амбулаторії (без залишення в лікарні на стаціонар), так і вдома.

Колегія суддів зазначає, що перебування особи на амбулаторному лікуванні, на відміну від стаціонарного, не позбавляє можливості такої особи реалізувати своє право на захист порушених прав, як самому так і через представника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.11.2019 по справі № 120/4137/18-а та в ухвалі від 20.11.2019 по справі № 440/2895/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, матеріали справи не містять та заявником не надано доказів стосовно неможливості подання апеляційної скарги відразу після вручення копії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 по справі № 520/6040/2020.

За цим, зазначені в заяві обставини не є об`єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (ч. 2 ст. 44 КАС України).

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Також, Європейський Суд з прав людини визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

При цьому, безпідставний перегляд судового рішення, що набрало законної сили, матиме наслідком порушення одного з фундаментальних аспектів верховенства права - принципу юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 01.11.2019 по справі № 529/910/16-а.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому, подана заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 121, 287, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 по справі № 520/6040/2020 - відмовити.

Визнати неповажними вказані у заяві причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 по справі № 520/6040/2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Донець Л.О. Судді Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.