Постанова

від 15.10.2020 по справі 695/1372/17

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року

м. Черкаси

Справа № 695/1372/17 Провадження № 22-ц/821/75/20 категорія 302090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Василенко Л. І.

суддів: Карпенко О. В., Нерушак Л. В.

секретаря: Анкудінова О. І.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

відповідач: Дочірнє підприємство Агрофірма Іскра ;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Агрофірма Іскра на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Агрофірма Іскра про визнання недійсним договорів оренди землі, у складі: головуючого судді Середи Л. В., повний текст рішення виготовлено 04 березня 2019 року,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ДП Агрофірма Іскра про визнання недійсними договорів оренди землі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є власниками земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах Синьооківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, що підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку.

Зазначає, що відповідач користується земельними ділянками позивачів без будь-яких договірних відносин, оскільки 01 серпня 2011 року між позивачами та відповідачем були укладені договори оренди земельних ділянок належних їм на праві приватної власності, строк дії яких закінчився 01 серпня 2016 року.

11 червня 2016 року та повторно 22 серпня 2016 року у відповідності до ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі позивачі звернулися до відповідача з повідомленням про те, що вони не бажають продовжувати договірні відносини з ним, бажають повернути належні їм земельні ділянки та не здійснювати посів господарських культур, починаючи з осені 2016 року. Однак, заяви позивачів були проігноровані відповідачем.

В грудні 2016 року представнику позивачів стало відомо про те, що між позивачами та підприємством були укладені нові договори оренди строком до 2023 року.

Звернувшись до ЦНАП у м. Золотоноша, ОСОБА_2 отримав інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 грудня 2016 року з яких вбачається, що в дійсності нібито між позивачами та відповідачем були укладені договори оренди від 02 серпня 2016 року та проведена їх державна реєстрація 24 жовтня 2016 року, строк дії договорів до 02 серпня 2023 року.

Вказують, що вищевказані договори оренди землі із ДП Агрофірма Іскра не укладали та не підписували, доручення від свого імені на укладення договору нікому не надавали і відповідно акти приймання-передачі земельних ділянок також не підписували. Разом з тим, ДП Агрофірма Іскра і надалі продовжує незаконно використовувати земельні ділянки, які належать позивачам на праві власності.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили суд: визнати недійсним договір оренди землі б/н від 02 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ДП Агрофірма Іскра , який був зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноші, Черкаська область за № 17087851 від 24 жовтня 2016 року та зобов`язати ДП Агрофірма Іскра повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,6001 га кадастровий номер 71215889900:02:003:0052 належну їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 2,6001 га серія ЧР № 5-29 від 01 грудня 2001 року, виданого на підставі рішення Синьооківської сільської ради № 7 від 20 лютого 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 344, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, скасувавши його державну реєстрацію.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 02 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ДП Агрофірма Іскра , який зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноші, Черкаська область за №17086486 від 24 жовтня 2016 року та зобов`язати ДП Агрофірма Іскра повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,5999 га кадастровий номер 7121588900:02:003:0051 належну йому на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 5-29 від 01 грудня 2001 року, виданого на підставі рішення Синьооківської сільської ради №7 від 20 лютого 2001 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 343, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, скасувавши його державну реєстрацію.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 02 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_5 та ДП Агрофірма Іскра , який був зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноші, Черкаська область за № 17087247 від 24 жовтня 2016 року та зобов`язати ДП Агрофірма Іскра повернути ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2,6001 га кадастровий номер 7121588900:02:003:0043 належну їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 5-29 від 28 березня 2001, виданого на підставі рішення Синьооківської сільської ради №7 від 20 лютого 2001 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 346, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, та стверджується витягом з Державного земельного кадастру № НВ-7104081182016 від 22 серпня 2016 року, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, скасувавши його державну реєстрацію.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 02 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ДП Агрофірма Іскра , який був зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноша, Черкаської області за № 17087851 від 24 жовтня 2016 року та зобов`язано ДП Агрофірма Іскра повернути ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 2,6001 га, кадастровий номер 7121588900:02:003:0052, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, належну їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №5-29 від 01 грудня 2001 року, виданого на підставі рішення Синьооківської сільської ради № 7 від 20 лютого 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 344, скасувавши його державну реєстрацію.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 02 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ДП Агрофірма Іскра , який зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноша, Черкаської області за № 17086486 від 24 жовтня 2016 року та зобов`язано ДП Агрофірма Іскра повернути ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 2,5999 га, кадастровий номер 7121588900:02:003:0051, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, належну йому на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЧР №5-29 від 01 грудня 2001 року, виданого на підставі рішення Синьооківської сільської ради №7 від 20 лютого 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 343, скасувавши його державну реєстрацію.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 02 серпня 216 року, укладений між ОСОБА_5 та ДП Агрофірма Іскра , який зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноша, Черкаської області за № 17087247 від 24 жовтня 2016 року та зобов`язано ДП Агрофірма Іскра повернути ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 2,6001 га, кадастровий номер 7121588900:02:003:0043, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, належну їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №5-29 від 28 березня 2001, виданого на підставі рішення Синьооківської сільської ради № 7 від 20 лютого 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 346, та стверджується витягом з Державного земельного кадастру № НВ-7104081182016 від 22 серпня 2016 року, скасувавши його державну реєстрацію.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішення мотивоване тим, що позивачі довели факт не укладання ними договорів оренди землі із відповідачем та, відповідно, не досягли відповідної згоди на їх укладення. Окрім відсутності підпису на договорі оренди землі ОСОБА_3 , не справжності підпису ОСОБА_4 та наявності суперечливих висновків стосовно справжності підпису ОСОБА_5 , суд також врахував і дії позивачів, які свідчать про їх небажання продовжувати з відповідачем орендні відносини, зокрема, неодноразове звернення до останнього з відповідними заявами. Продовження користування відповідачем земельними ділянками, які належать позивачам після закінчення строку дії договорів оренди землі від 01 серпня 2011 року, є безпідставним і порушує права позивачів, як власників цього нерухомого майна.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Аргументи учасників справи

22 квітня 2019 року ДП Агрофірма Іскра подало апеляційну скаргу в якій просить рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2019 року скасувати, як незаконне, необґрунтоване, постановлене з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а по справі постановити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд прийшов до помилкового висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню, оскільки в повній мірі не взяв до уваги всіх доводів відповідача, не перевірив наявність та допустимість доказів, що були фактично наявними в матеріалах справи, але чомусь не відображені в рішенні суду.

Вважає, що позивачами не наведено жодних доказів того, що відповідачем порушуються якісь умови договору. Після укладення договору їм вчасно та на їх вибір виплачувалась орендна плата, будь-яких скарг, зауважень від позивачів на адресу відповідача не надходило протягом 2016-2019 років.

Зазначає, що оспорювані договори оренди земельних ділянок, укладені у письмовій формі, пройшли відповідну державну реєстрацію, позивачі мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення позивачів було спрямоване на укладення договору оренди.

Судом помилково з припущенням оцінено висновок експерта № 1/1085 від 04 липня 2018 року, який є не категоричним, а складений у вірогідній формі із припущенням, як по відношенню до підпису ОСОБА_4 , так і до підпису ОСОБА_5 .

Також вважає, що судом не вирішено, як саме право позивачів порушено та не з`ясовано обставини державної реєстрації договору, наявність реєстраційної справи тощо.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 24 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 29 травня 2019 року розгляд справи призначено на 12 червня 2019 року на 10:30.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу ДП Агрофірма Іскра на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2019 року залишено без задоволення, а рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року касаційну скаргу ДП Агрофірма Іскра задоволено частково.

Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду.

У своїй постанові Верховний Суд дійшов висновку, що суди належним чином не з`ясували обставин щодо волевиявлення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 при укладенні спірних договорів, чи підписувалися вони останніми.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив правильність висновків суду першої інстанції, не дослідив наявні в матеріалах справи докази надані позивачами на підтвердження заявлених ними вимог, в результаті чого не встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору та передчасно погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

26 липня 2019 року розпочав свою роботу Черкаський апеляційний суд.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року дану справу призначено до розгляду на 18 грудня 2019 року на 14:30 з повідомленням учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

18 грудня 2019 року від представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 подано клопотання про зупинення розгляду апеляційної скарги ДП Агрофірма Іскра на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2019 року у даній справі до встановлення правонаступників після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5

18 грудня 2018 року від представника ДП Агрофірма Іскра - адвоката Манжари Д. С. також надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Провадження у справі було зупинене ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року до залучення у справі правонаступників після померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5

20 березня 2020 року Черкаським апеляційним судом до Золотоніської районної державної нотаріальної контори направлено запит, в якому суд просив надати інформацію про те, хто саме звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті вказаних спадкодавців та чи отримувались спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину.

У відповіді на запит від 02 квітня 2020 року Золотоніською державною нотаріальною конторою зазначено, що після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звертався ОСОБА_1 , інших заяв не надходило. Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою про прийняття спадщини зверталась дочка ОСОБА_2 , а дружина ОСОБА_3 подала заяву про відмову від спадщини, інших заяв не надходило.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року поновлено провадження у даній справі. Залучено до участі у справі правонаступника померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Залучено до участі у справі правонаступника померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Справу призначено до розгляду на 12 травня 2020 року на 15:00 год.

12 травня 2020 року розгляд справи відкладено на 03 червня 2020 року на 14:00 год.

03 червня 2020 року по справі призначено повторну судову почеркознавчу експертизу, а провадження на час її проведення зупинене.

13 липня 2020 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшов лист за підписом завідувача ЧВ КНДІСЕ Єфіменко А. І. з доданим до нього клопотанням судових експертів Мамчура О. В. та Крикливенко Т. Я. про надання матеріалів необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 20 липня 2020 року поновлено апеляційне провадження у даній цивільній справі для розгляду зазначеного клопотання.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29 липня 2020 року розглянуто клопотання експертів Черкаської філії Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Мамчура О. В. та Крикливенко Т. Я. про надання матеріалів необхідних для проведення експертизи. Провадження зупинене до проведення експертизи.

22 вересня 2020 року на адресу суду надійшов висновок експертів за результатами проведення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи № 692,956-960/20-23 від 11 вересня 2020 року та матеріали даної справи, тому ухвалою Черкаського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 06 жовтня 2020 на 15:30.

В подальшому розгляд справи продовжено 15 жовтня 2020 року о 12:00 год.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 5-29, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка (кадастровий номер 7121588900:02:003:0052) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Синьооківської сільської ради, площею 2,6001 га, яка передана їй на підставі рішення Синьооківської сільської ради народних депутатів від 20 лютого 2001 року №7 (т.1 а.с. 10).

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР 5-29, ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка (кадастровий номер 7121588900:02:003:0051) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2, 5999 га, яка розташована на території Синьооківської сільської ради та передана останньому на підставі рішення Синьооківської сільської ради народних депутатів від 20 лютого 2001 року № 7 (т.1 а.с.11).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7104081182016, ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка (кадастровий номер 7121588900:02:003:0043) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6001 га, яка знаходиться на території Синьооківської сільської ради, кадастровий номер 712588900:02:003:0043 (т.1 а.с. 18).

01 серпня 2011 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали з ДП Агрофірма Іскра договори оренди вказаних земельних ділянок (т. 1 а.с. 12-17).

Пунктом 8 вказаних договорів оренди землі визначено, що договір укладено на 5 років з 01 серпня 2011 року по 01 серпня 2016 року (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

17 червня 2016 року представником позивачів - ОСОБА_2 було подано до ДП Агрофірма Іскра заяви, за змістом яких підприємство повідомлялося про те, що орендодавці не мають наміру продовжувати термін оренди земельного паю. Заяви отримані відповідачем 17 червня 2016 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції підприємства на зазначених заявах (т.1 а.с. 26-28).

24 червня 2016 року ОСОБА_2 , як представник позивачів, повторно звернулася до ДП Агрофірма Іскра із заявами, в яких зазначила, що ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 не мають наміру продовжувати терміни оренди земельного паю та просять повернути земельні ділянки по закінченню дії договору оренди землі. Заяви отримані відповідачем 24 червня 2016 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції підприємства на заявах (т. 1 а.с. 29-31).

22 серпня 2016 року на адресу відповідача ОСОБА_2 , як представник позивачів, направила листи-повідомлення орендодавця, у яких зазначила, що ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 не мають наміру продовжувати терміни договорів оренди землі від 01 серпня 2011 року та вважають цей договір припиненим з 01 серпня 2016 року, та просять повернути їм їх земельні ділянки за актом прийому-передачі. Листи отримані підприємством 22 серпня 2016 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції відповідача (т.1 а.с. 32-34).

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 74796375, № 747994590 та № 74832370, за ДП Агрофірма Іскра зареєстровано речове право за договорами оренди землі укладеними ним 02 серпня 2016 року з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.1 а.с. 20-25).

З договорів оренди землі від 02 серпня 2016 року, які укладені між ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ДП Агрофірма Іскра вбачається, що вони укладені строком на 7 років, з визначенням в них об`єкту оренди, орендної плати, умов користування земельними ділянками, передачею земельної ділянки в оренду, умов повернення земельної ділянки та зазначенням інших істотних умов договору (т.1 а.с. 35-40).

Згідно з висновком експерта від 04 липня 2018 року за № 1/1085 підпис від імені ОСОБА_4 на договорі оренди землі від 02 серпня 2016 року, укладеному між ОСОБА_4 та ДП Агрофірма Іскра , який був зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноша Черкаської області від 24 жовтня 2016 року за № 17086486 виконаний, вірогідно, не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Відповісти на питання чи був підписаний договір оренди землі від 02 серпня 2016 року, який начебто, укладений між ОСОБА_5 та ДП Агрофірма Іскра , який був зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноша Черкаської області за № 17087247 від 24 жовтня 2016 року, не видалося можливим з причин того, що кількість та значимість як розбіжностей так і співпадінь, при наявності протилежних, недостатні для позитивного чи негативного висновку навіть у вірогідній формі.

Щодо питання, ким ОСОБА_3 чи іншою особою виконано підпис на договорі оренди землі б/н від 02 серпня 2016 року, укладеному між ОСОБА_3 та ДП Агрофірма Іскра , який був зареєстрований державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноша Черкаської області за №17087851 від 24 жовтня 2016 року, експертом не вирішувалося, у зв`язку із відсутністю підпису в графі Орендодавець у наданому договорі (т.1 а.с. 236-242).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 травня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 392, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 2,5999 га, кадастровий номер 7121588900:02:003:0051, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради (т. 2 а.с. 210).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 травня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 396, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,6001 га, кадастровий номер 7121588900:02:003:0043, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради (т. 2 а.с. 211).

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи №692,956-960/20-23 від 11 вересня 2020 року, підпис від імені ОСОБА_4 в графі Орендодавець договору б/н від 06 серпня 2016 року виконано рукописно, штучним приладом - кульковою ручкою без будь-якої попередньої технічної підготовки і технічних засобів.

Підпис від імені ОСОБА_4 на договорі оренди землі б/н від 02 серпня 2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та ДП Агрофірма Іскра , який був зареєстрованим державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноші Черкаської області за № 17086486 від 24 жовтня 2016 року виконаний не ОСОБА_4 , чи іншою особою.

Підпис від імені ОСОБА_5 в графі орендодавець договору б/н від 06 серпня 2016 року виконано рукописно, штучним приладом - кульковою ручкою без будь-якої попередньої технічної підготовки і технічних засобів.

Підпис від імені ОСОБА_5 на договорі оренди землі б/н від 02 серпня 2016 року, укладеного між ОСОБА_5 та ДП Агрофірма Іскра , який був зареєстрованим державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноші Черкаської області за № 17087247 від 24 жовтня 2016 року виконаний не ОСОБА_5 .

Підпис, що розташований правіше від друкованого тексту Орендар в графі Орендар , договору б/н від 06 серпня 2016 року виконано рукописно, штучним приладом - кульковою ручкою без будь-якої попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підпис, що розташований нижче від друкованого тексту Орендар в графі Орендар , договору б/н від 06 серпня 2016 року нанесений факсиміле.

Підпис, що розташований правіше від друкованого тексту Орендар в графі Орендар , договору б/н від 06 серпня 2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ДП Агрофірма Іскра , який був зареєстрованим державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноші Черкаської області за № 17087851 від 24 жовтня 2016 року виконаний вірогідно не ОСОБА_3 .

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, експертів, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 ЦК України).

Предметом спору у справі, яка переглядається, є визнання недійсними оспорюваних договорів оренди з поверненням земельних ділянок їх власникам та скасування їх державної реєстрації.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У ч. 1 ст. 215, ст. ст. 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Звертаючись із цим позовом, позивачі посилались на те, що вони не підписували спірні договори оренди земельної ділянки, підписи у них вчинено іншою особою. Крім того, вони неодноразово звертались до орендаря із листами про небажання продовження договірних відносин на новий строк.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За ч. 1 ст. 14 ЗУ Про оренду землі (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЗУ Про оренду землі (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

У разі ж якщо сторони такої згоди щодо істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначала, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установлених законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача приведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

У справі, що переглядається, позивачі звернулися з вимогою про визнання недійсним договору оренди, посилаючись на те, що цей договір вони не підписували, умови його не погоджували, а навпаки неодноразово вимагали повернення їх земельних ділянок після закінчення строку дії договору, тож відповідач безпідставно стверджує про укладення договору оренди на умовах зазначеного договору, підписаного невстановленими особами замість позивачів.

Судом встановлено, що 01 серпня 2011 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали з ДП Агрофірма Іскра договори оренди земельних ділянок строком на 5 років, з 01 серпня 2011 року по 01 серпня 2016 року. Вказаний договір передбачав, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (т. 1 а.с. 12-17).

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено ст. 33 ЗУ Про оренду землі , якою фактично об`єднано два випадки пролонгації договору оренди землі.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 1 ст. 777 ЦК України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

У постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) Великою Палатою Верховного Суду сформульовано висновок про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 ЗУ Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою-п`ятою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень на поновлення договору оренди землі.

За змістом ч. 4 ст. 33 ЗУ Про оренду землі у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

З матеріалів справи вбачається, що неодноразово, а саме 17 червня 2016 року, 24 червня 2016 року та 22 серпня 2016 року представником позивачів - ОСОБА_2 було подано до ДП Агрофірма Іскра заяви, за змістом яких підприємство повідомлялося про те, що орендодавці не мають наміру продовжувати термін оренди земельного паю та просили повернути їх земельні ділянки після закінчення строку дії договорів 2011 року, а в заяві від 22 серпня 2016 року зазначали, що вважають договір 2011 року припиненим та просили повернути їм земельні ділянки. Вказані заяви отримані відповідачем, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції підприємства на заявах.

Крім того, за існування спору, відповідачем не було надано суду доказів виконання вимог п. 8 договорів оренди землі 2011 року, а саме: не надав суду доказів того, що ДП Агрофірма Іскра не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договорів повідомило письмово орендодавців про намір продовжити дію договорів.

Тобто, представником позивачів, з метою не продовжувати орендні відносини із відповідачем та повернути земельні ділянки власникам після закінчення строку дії договору оренди землі 2011 року, були вчинені всі можливі дії.

Отже, у даному випадку, переважне право ДП Агрофірма Іскра є припиненим.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що судом помилково не було належним чином перевірено повноваження ОСОБА_2 щодо представництва інтересів позивачів, згідно довіреностей № 19, 20, 21 посвідчених секретарем виконкому Синьооківської сільської ради Золотоніського району від 14 червня 2016 року, щодо волевиявлення останніх на повернення земельних ділянок, складання від їх імені листів-повідомлень щодо орендованих земельних ділянок, а також представництва інтересів позивачів в рамках ЦПК України, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами (ч. 3 ст. 245 ЦК України).

Посадові особи відповідно до положень ч. 3, ч. 4 ст. 245 ЦК України, п. 4 ч. 2 ст. 40 ЗУ Про нотаріат , ч. 2 ст. 42 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання позову), ч. 2 ст. 19 Конституції України, мають право посвідчувати довіреності, зокрема, щодо представництва інтересів особи у суді на підставі Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 набула права представляти інтереси позивачів на підставі довіреностей від 14 червня 2016 року, посвідчених секретарем виконавчого комітету Синьооківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та зареєстрованих в реєстрі за №№1 9, 20, 21. В даних довіреностях визначено обсяг повноважень представника щодо представлення інтересів довірителів в установах, організаціях всіх форм власності, зокрема і у судах, з правом подавати заяви, документи, позовні заяви тощо (т. 1 а.с. 50-52).

Позовна заява представником позивачів - ОСОБА_2 була подана до суду першої інстанції в травні 2017 року, тобто, в період дії вказаних довіреностей (т. 1 а.с. 4).

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 44 ЦПК України 2004 року, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

Підпунктом 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України визначено, що представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Отже, на час розгляду справи в суді першої інстанції, представник позивачів мала право звертатися до суду, як із позовною заявою, так і з іншими заявами та клопотаннями.

В процесі розгляду справи було проведено судову почеркознавчу експертизу від 04 липня 2018 року № 1/1085, однак враховуючи, що вказаний висновок мав вказівку на вірогідність вчинення підпису на оскаржуваному договорі ОСОБА_4 , відсутність відповіді щодо підпису ОСОБА_5 та з метою виконання приписів Верховного Суду, викладених у постанові від 13 листопада 2019 року у даній справі, Черкаським апеляційним судом було призначено по справі повторну судову почеркознавчу експертизу.

Висновок експертів, за результатами проведення повторної судової почеркознавчої експертизи від 11 вересня 2020 року № 692,956-960/20-23, дав чітку відповідь, що підпис від імені ОСОБА_4 виконаний не ним, чи іншою особою, підпис від імені ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5 , а підпис від імені ОСОБА_7 виконаний вірогідно не ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

З аналізу висновку експерта, за наслідками проведення повторної судової почеркознавчої експертизи, а також з його роз`яснень, судом апеляційної інстанції встановлено, що експертами надано відповіді на всі питання суду, при цьому відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 категоричні, а відносно ОСОБА_3 вірогідну.

В процесі розгляду справи було задоволено клопотання представника відповідача адвоката Манжари Д. С. та викликано експертів Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Крикливенко Т. Я. та Мамчура О. В. для надання усних пояснень по експертному висновку за результатами проведення повторної судової почеркознавчої експертизи.

В судовому засіданні експертами пояснено, що під час порівняльного дослідження методом співпадіння даного підпису із наданими на експертизу зразками підпису та почерку ОСОБА_5 встановлено співпадіння більшості загальних ознак саме із вільними зразками підпису та почерку, а також розбіжності загальних ознак із експериментальними зразками підпису та почерку ОСОБА_5 . Також експертами зазначено, що у висновках вони допустили описку, зазначивши, що підпис від імені ОСОБА_4 виконано не ним, чи іншою особою, оскільки вірним є: підпис виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Отже, оцінюючи всі докази в сукупності, а саме встановлені судом обставини, висновки експертиз, інші докази та дії позивачів спрямовані не продовжувати договірні відносини з відповідачем, апеляційний суд дійшов висновку, що спірні договори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не підписували та, відповідно, істотних умов цих договорів не погоджували.

Враховуючи вищевикладене, спірні договори оренди землі від 06 серпня 2016 року є неукладеними, тому не можуть визнаватись недійсними. Отже, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі слід відмовити саме з підстав обрання позивачами неефективного способу захисту.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про повернення земельної ділянки, позивачі у даній справі, наполягали на поверненні їм земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи, що відповідач володіє спірними земельними ділянками за відсутності вчинених правочинів, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме належить витребувати спірні земельні ділянки у відповідача на користь позивачів.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року, справа № 696/1693/15-ц та зазначила, що суди мають керуватися вимогами п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України та враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Позивачами також була заявлена вимога про скасування державної реєстрації спірних договорів оренди б/н від 02 серпня 2016 року.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (ст. 19 ЦПК України).

Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю, між первісними позивачами та ДП Агрофірма Іскра , спору про право оренди належних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (правонаступник ОСОБА_2 ), ОСОБА_5 (правонаступник ОСОБА_1 ) на праві власності земельних ділянок, оскільки, на думку первісних позивачів, договори оренди вони не підписували, отже оспорювані договори є неукладеним, а державна реєстрація зазначеного правочину порушує їх права на користування та розпорядження зазначеною власністю.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 17 ЗУ Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Судом встановлено, що договори оренди землі зареєстровано державним реєстратором, Хабло Русланою Вікторівною, Центру надання адміністративних послуг у місті Золотоноша Черкаської області 24 жовтня 2016 року (т. 1 а.с. 20-25).

Статтею 2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власниками спірних земельних ділянок з кадастровими № № 7121588900:02:003:0052, 7121588900:02:003:0051, 7121588900:02:003:0043, 7120981200:02:001:1256 є ОСОБА_3 , згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 5-29, ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 травня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 392, ОСОБА_1 , відповідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 травня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 396.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Разом з тим, реєстрація неукладених між сторонами спірних договорів оренди порушує права та законні інтереси позивачів на розпорядження їх земельними ділянками.

Отже, реєстрація права оренди ДП Агрофірма Іскра на підставі неукладених договорів оренди землі не відповідає вимогам закону.

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, обраний позивачами спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації (скасування запису про проведену державну реєстрацію) є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

З`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

У п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (провадження № 14-536цс18), вказано, що під час розгляду справи суди мають врахувати висновок Великої Палати Верховного Суду стосовно того, що після внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належним способом захисту права є саме скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права (п. 5.17 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18).

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації договорів необхідно розуміти як скасування записів про проведену державну реєстрацію речового права, а саме договорів оренди земельної ділянки від 02 серпня 2016, № б/н.

Такого ж висновку, за аналогічного кола учасників справи, дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 153/1327/18.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову - в частині зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки позивачам та скасування запису про державну реєстрацію речового права договорів оренди землі.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 Проніна проти України (Pronina v. Ukraine) , § 23).

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи часткове задоволення вимог апеляційної скарги та часткове задоволення позовних вимог, із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ДП Агрофірма Іскра необхідно стягнути по 800 грн судового збору, а із ДП Агрофірма Іскра на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - по 320 грн судового збору та по 3268,80 грн витрат на проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Агрофірма Іскра - задовольнити частково.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2019 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Агрофірма Іскра про визнання недійсними договорів оренди землі - задовольнити частково.

Витребувати у Дочірнього підприємства Агрофірма Іскра на користь ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 2,6001 га, кадастровий номер 7121588900:02:003:0052, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, належну їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №5-29 від 01 грудня 2001 року, виданого на підставі рішення Синьооківської сільської ради № 7 від 20 лютого 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 344.

Скасувати запис про державну реєстрацію речового права договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7121588900:02:003:0052), серія та номер: б/н, виданий 02.08.2016, проведену державним реєстратором, Хабло Русланою Вікторівною, Центру надання адміністративних послуг у місті Золотоноша Черкаської області 24 жовтня 2016 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 32042981 від 26.10.2016, номер запису 17087851.

Витребувати у ДП Агрофірма Іскра на користь ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2,5999 га, кадастровий номер 7121588900:02:003:0051, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, належну їй на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 травня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 392.

Скасувати запис про державну реєстрацію речового права договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7121588900:02:003:0051), проведену державним реєстратором, ОСОБА_8 , Центру надання адміністративних послуг у місті Золотоноша Черкаської області 24 жовтня 2016 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 32041650 від 26.10.2016, номер запису 17086486.

Витребувати у ДП Агрофірма Іскра на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,6001 га, кадастровий номер 7121588900:02:003:0043, яка знаходиться в межах Синьооківської сільської ради, належну йому на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 травня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 396.

Скасувати запис про державну реєстрацію речового права договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7121588900:02:003:0043), серія та номер: б/н, виданий 02.08.2016, проведену державним реєстратором, Хабло Русланою Вікторівною, Центру надання адміністративних послуг у місті Золотоноша Черкаської області 24 жовтня 2016 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 32042376 від 26.10.2016, номер запису 17087247.

В частині визнання договорів оренди землі недійсними - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Дочірнього підприємства Агрофірма Іскра по 800 грн судового збору.

Стягнути із Дочірнього підприємства Агрофірма Іскра на користь ОСОБА_3 - 320 грн судового збору та 3268,80 грн витрат на проведення експертизи, на користь ОСОБА_1 - 320 грн судового збору та 3268,80 грн витрат на проведення експертизи, на користь ОСОБА_2 - 320 грн судового збору та 3268,80 грн витрат на проведення експертизи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 20 жовтня 2020 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

Л. В. Нерушак