Постанова

від 20.10.2020 по справі 484/5808/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

20.10.20

22-ц/812/1665/20

Провадження № 22-ц/812/1665/20Суддя суду першої інстанції Закревський В.І.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року м. Миколаїв Справа № 484/5808/19

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за участю: прокурора - Волкожа С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 серпня 2020 року, постановлену суддею Закревським В.І., в приміщенні цього ж суду, повний текст якої складений 27 серпня 2020 року, за заявою ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 травня 2020 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини матеріальну шкоду, завдану внаслідок незаконного звільнення працівника в сумі 41 718 грн. 72 коп., а також на користь Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області судовий збір у розмірі 1 920 грн.

13 липня 2020 року постановою Миколаївського апеляційного суду зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

23 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 травня 2020 року, де просила суд розстрочити виконання цього рішення рівними частинами щомісячно, з 21 липня 2020 року по 21 липня 2021 року.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Розстрочене виконання рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 травня 2020 року, ухвалене у цивільній справі № 484/5808/19, яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини матеріальну шкоду, завдану внаслідок незаконного звільнення в сумі 41 718 грн. 72 коп., на 12 місяців, починаючи з 14 липня 2020 року з виплатою щомісячних платежів в рівних частинах та здійсненням останнього платежу не пізніше 14 липня 2021 року. Задовольняючи частково заяву відповідача, місцевий суд взяв до уваги обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, а саме відсутність у боржника коштів у достатній кількості, необхідній для виконання рішення суду, а саме відповідач, окрім заробітної плати інших джерел доходу немає, вона та її чоловік хворіють та потребують постійного прийому лікарських препаратів.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив суд її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Свої доводи скаржник мотивував тим, що безпідставне та необґрунтоване розстрочення виконання рішення суду не може відповідати принципам розумності строків судового захисту та дотримання балансу між інтересами обох сторін.

Судова практика Європейського суду та норми національного законодавства пов`язують можливість розстрочення чи відстрочення виконання рішення з винятковістю обставин для відтермінування його виконання за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

При цьому, матеріальний стан та наявність хвороби у боржника та членів його сім`ї не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

При зверненні до суду із заявою про розстрочку виконання рішення ОСОБА_1 взагалі не наведено будь-яких обставин, що свідчать про наявність підстав для розстрочки виконання рішення суду, передбачених ст. 435 ЦПК України та не надано доказів на підтвердження абсолютної матеріальної неспроможності виконати рішення суду.

Не доводить і не може доводити наявності виняткових обставин скрутного матеріального становища боржника отримання нею заробітної плати у розмірі 5 500 грн. на місяць, якою суд мотивує оскаржену ухвалу.

Крім того на час винесення місцевим судом ухвали від 25 серпня 2020 року в органах державної виконавчої служби не перебували виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 коштів на виконання рішення суду у справі № 484/5808/19, оскільки Первомайським міськрайонним судом згідно відповіді на запит Первомайської місцевої прокуратури № 35-4530 вих-20 від 20 липня 2020 року, виконавчі документи для пред`явлення їх до примусового виконання на той час не видавались

Таким чином, оскільки примусове виконання рішення не було розпочато, відсутні підстави вважати будь-які встановлені обставини, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду, а отже і для прийняття рішення судом про розстрочення виконання такого рішення.

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області та ОСОБА_1 у своїх відзивах на апеляційну скаргу доводи скарги не визнали та просили залишити ухвалу суду без змін.

Інші учасники справи правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористались.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 травня 2020 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини матеріальну шкоду, завдану внаслідок незаконного звільнення в сумі 41 718 грн. 72 коп., а також на користь Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області судовий збір у розмірі 1 920 грн.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 13 липня 2020 року вказане рішення місцевого суду залишено без змін.

На виконання вказаного рішення суду за заявами заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури за вих. №№ 35-5273вих-20 та 35-5272вих-20 від 21 серпня 2020 року та від 01 вересня 2020 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області заступнику керівника Первомайської місцевої прокуратури надіслані виконавчі листи № 2/484/298/20.

Відомості щодо відкриття виконавчого провадження в матеріалах справи відсутні.

Статтею 435 ЦПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч.1 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 435 ЦПК України).

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови ( ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Отже, відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається місцевим судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що розстрочення виконання рішення суду може бути надане у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В заяві про розстрочення виконання судового рішення, заявник взагалі не вказала будь-яких підстав та виняткових обставин для розстрочки виконання рішення суду, а лише додала до своєї заяви копію трудової книжки та довідку про заробітну плату за місцем її роботи.

Матеріали справи також містять виписки з медичних карт заявника ОСОБА_1 та, як зазначив місцевий суд, її чоловіка - ОСОБА_2 , датовані 18 серпнем 2020 роком та підписані лікуючим лікарем, відповідно до яких зазначені особи мають певні хронічні захворювання, з приводу яких потребують постійного прийому лікарських засобів.

Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України .

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Згідно ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

З огляду на встановлені обставини та надані заявником докази, колегія дійшла висновку, що заявником не наведено доводів та не надано відповідних доказів на їх підтвердження, які б свідчили, про наявність в сім`ї заявника виняткових обставин, які є підставою для розстрочки виконання судового рішення.

Колегія суддів вважає, що в контексті обставин цієї справи суд першої інстанції не врахував, що розстрочка виконання рішення може створити боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що після перегляду судового рішення місцевого суду в апеляційній інстанції 13 липня 2020 року, за результатами якого зазначене судове рішення залишено без змін, боржник ОСОБА_1 вже 23 липня 2020 року звернулася із заявою про розстрочку виконання рішення, що, на думку колегії, свідчить про її небажання виконувати рішення.

Крім того, сам по собі факт наявності у ОСОБА_1 та її чоловіка хронічних захворювань та невеликий розмір заробітної плати боржника не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим , а тому висновки суду першої інстанції про наявність підстав для розстрочки виконання судового рішення є безпідставними та такими, що порушують вище зазначені норми цивільного процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про відсутність виняткових обставин для відтермінування виконання судового рішення з підстав не доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Між тим колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що заявник не вправі була звертатися до суду за вирішенням питання щодо розстрочки виконання судового рішення, оскільки на час звернення до суду з такою заявою виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення ще не відкрито.

За змістом ч. 1 ст. 435 ЦПК України із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення до суду першої інстанції, який розглядав справу, може звернутися сторона, а з заявою про встановлення чи зміну способу або порядку його виконання - стягувач чи виконавець (у випадках встановлених законом).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач. Як встановлено у цивільній справі, рішення за результатами розгляду якої просила ОСОБА_1 розстрочити, остання є стороною у справі - відповідачем, отже за приписами ч. 1 ст. 435 ЦПК України мала право звертатися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення.

Про таке право суду йдеться й у приписах ч. 7 ст. 265 ЦПК України.

Оскільки колегія суддів погодилася не з усіма доводами апеляційної скарги, то скарга підлягає частковому задоволенню.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Ураховуючи, що при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, оскаржуване судове рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Згідно із підпунктами б , в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення вимог апеляційної скарги прокурора, скасування ухвали суду першої інстанції, судовий збір, сплачений заявником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у загальному розмірі 2 102 грн., підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 (як відповідачем, до якого пред`явлені позовні вимоги, задоволені судом першої інстанції) на користь Прокуратури Миколаївської області .

Керуючись ст. ст. 376 , 382 ЦПК України , апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області задовольнити частково.

Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 серпня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 травня 2020 року ухваленого у цивільній справі за позовом Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Прокуратури Миколаївської області, розрахунковий рахунок: UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, судовий збір у розмірі 2 102 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складено 20 жовтня 2020 року.