Справа № 386/546/20
Провадження № 2/386/243/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2020 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді Гарбуз О. С.
з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Лебединської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренко Вадим Володимирович та ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 09.07.2020 звернувся до суду з позовною заявою до Лебединського сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний брат позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Нальчик Кабардино-Балкарії РСР та більшу частину свого життя мешкав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 за пів року до своєї смерті ОСОБА_4 тимчасово переїхав в м. Єсентуки Ставропольського краю Російської Федерації, де і помер. Про смерть свого двоюрідного брата ОСОБА_4 позивач дізнався не відразу, отримати свідоцтво про смерть останнього позивач не мав змоги, таким чином у визначений законом термін не прийняв спадщину відповідно спорідненості та складеного заповіту. Представник позивача вказав, що за період життя ОСОБА_4 мав у власності земельну ділянку, яку орендував позивач. Крім того, позивач постійно доглядав та допомагав матеріально ОСОБА_4 до того часу, коли останній виявив бажання виїхати до Російської Федерації, залишивши в оренді земельну ділянку позивачу, тим самим позивач фактично прийняв у спадок все майно двоюрідного брата. Представник позивача зазначив, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 не має. Після смерті брата позивач звернувся до приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренка В.В. із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у прийнятті такої заяви у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини. Представник позивача вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки отримати свідоцтво про смерть свого двоюрідного брата, який помер в іншій країні, тим більш в Російській Федерації, з якою на даний час Україна веде фактично війну, було вкрай важко. Крім того, позивач вживав заходи щодо пошуку оригінала правовстановлюючого документа на земельну ділянку за адресою проживання померлого. Представник позивача зазначив, що до теперішнього часу позивач продовжує користуватись та обробляти земельну ділянку, зберігати залишені померлим речі, добросовісно володіти та відкрито користуватись даним нерухомим та рухомим майном. Спадкоємець ОСОБА_2 після смерті свого двоюрідного брата ОСОБА_4 набув право на спадкове майно - земельну ділянку за кадастровим номером 3521484200:02:000:0149, по факту не отримав свідоцтва про право на спадщину, однак вважається таким, що прийняв у спадок зазначене майно, як такий, що постійно проживав із спадкодавцем. Представник позивача вказав, що позивач, як спадкоємець за законом та заповітом, набуває права на зазначену земельну ділянку після смерті двоюрідного брата ОСОБА_4 , оскільки останнім місцем проживання його було АДРЕСА_1 та має право на отримання права власності на все його майно відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). У зв`язку з наведеним, посилаючись на ст.ст. 16, 1269, 1270, 1272 ЦК України, представник позивача просить визначити ОСОБА_2 додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що залишилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 14.07.2020 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренка Вадима Володимировича.
12.08.2020 ухвалою суду залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 .
В підготовче засідання позивач та його представник ОСОБА_1 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), що підтверджується розпискою про вручення представнику позивача 11.09.2020 судової повістки (а.с. 73), представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просить позов задовольнити в повному обсязі (а.с. 81).
Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується повідомленням про вручення 17.09.2020 рекомендованого листа з судовою повісткою (а.с. 76), від голови Лебединської сільської ради Афонової Т.О. до суду надійшла заява, в якій просить справу розглядати в її відсутність, проти задоволення позову не заперечує (а.с. 75).
Третя особа приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренко Вадим Володимирович в підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується розпискою про вручення 15.09.2020 судової повістки (а.с. 74), подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с. 65).
Третя особа ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується відміткою від 26.09.2020 на конверті про невручення рекомендованого листа з причин "адресат відсутній за вказаною адресою", який направлявся з судовою повісткою за зареєстрованим місцем проживання третьої особи (а.с. 77), заяви про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавала.
Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно частин 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Єсентуки Ставропольського краю Російської Федерації помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , повторно виданого 17 квітня 2020 року відділом запису актів цивільного стану управління запису актів цивільного стану Ставропольського краю Предгорного району (а.с. 11).
28 лютого 2003 року ОСОБА_4 заповів ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і право на земельну частку (пай), що йому буде належати на день його смерті і на що він за законом матиме право, що підтверджується копією заповіту, посвідченого 28.02.2003 секретарем виконавчого комітету Лебединської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області Островерхою В.Г., зареєстрованого в реєстрі за №47 (а.с. 12).
Згідно повідомлення приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренка Вадима Володимировича від 18.06.2020, позивачу роз`яснено, що він пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та роз`яснено право звернутись до суду про поновлення такого строку (а.с. 15).
Як вбачається з довідок Лебединської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 23.06.2020 за №190 та №196, в сільській раді відсутні документи на підтвердження родинного зв`язку між позивачем та ОСОБА_4 як двоюрідних братів; ОСОБА_4 постійно проживав і був прописаний по АДРЕСА_1 з 26.08.2010 по день смерті в будинку, який належить ОСОБА_5 . Також в будинку зареєстрована з 26.08.2010 ОСОБА_3 (а.с. 16-17).
На день смерті ОСОБА_4 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,0266 га., яка розташована на території Лебединської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521484200:02:000:0149, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №121013220 від 18.04.2018, копіями договору оренди землі, укладеного 20.01.2009 між ОСОБА_4 та ФГ Єдність та додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 13.04.2018, укладеної між ОСОБА_4 та ФГ Єдність , а також копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №038106, виданого 10.04.2001 Лебединською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 18-24, 60).
Згідно наданих приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренком Вадимом Володимировичем Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №61005996 від 21.07.2020 та №61006004 від 21.07.2020, після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заведена (а.с. 42-43).
Як вбачається з листа Голованівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за №1160-22.5-25 від 19.08.2020, позивач звертався до відділу 22.01.2020 щодо отримання повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , який помер в Російській Федерації та 16.06.2020 до відділу надійшло повторне свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , який помер в Російській Федерації, яке було вручене позивачу 17.06.2020 (а.с. 61).
Частиною першою ст. 1269 ЦК України, встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
У відповідності до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування суд, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути довідки медичних установ про стан здоров`я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості щодо обставин, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори в строки, встановлені ст. 1270 ЦК України.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 1.2-1.5 глави 10 "Видача свідоцтв про право на спадщину" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №282/20595, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану, або за безпосереднім доступом до реєстру актів цивільного стану.
У разі неможливості пред`явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця або відсутності інформації в реєстрі нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
Якщо смерть громадянина була зареєстрована на території іншої держави, нотаріусу подається відповідний документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який є дійсним на території України за умови його легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин в даній справі суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 по справі №761/42165/17, в якій вказано, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 з поважної причини пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки спадкодавець помер в Російській Федерації, де й зареєстровано смерть останнього, а свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , яке підлягає подачі нотаріусу разом із заявою, позивач отримав лише 17.06.2020 після звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану на території України.
Крім того, вирішуючи спір у даній справі, суд враховує свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та дотримується принципу пропорційності між застосованим заходом і переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне визначити позивачу додатковий строк терміном два місяці, який буде достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_4 відсутні.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.
У зв`язку з визнанням відповідачем позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 420 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду згідно квитанції про сплату АТ "Ощадбанк" №87203 від 08.07.2020, а інша частина судового збору в тому ж самому розмірі, у зв`язку з задоволенням позову, покладається на відповідача.
Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору судом не встановлено.
Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-89, 141-142, 200, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Лебединської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренко Вадим Володимирович та ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк терміном два місяці для подання ним до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Єсентуки Ставропольського краю Російської Федерації.
Стягнути з Лебединської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Повернути ОСОБА_2 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову до суду в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. з рахунку НОМЕР_2 .
Перебіг строку для подачі заяви про прийняття спадщини починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Місце проживання позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Місцезнаходження відповідача Лебединської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області: с. Лебединка Голованівського району Кіровоградської області, вул. Шкільна, буд. №1, поштовий індекс 26524; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04366063.
Місцезнаходження третьої особи приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренка Вадима Володимировича: смт. Голованівськ Кіровоградської області, вул. Соборна, 29, поштовий індекс 26500.
Місце проживання третьої особи ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гарбуз О. С.
Суд | Голованівський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2020 |
Оприлюднено | 21.10.2020 |
Номер документу | 92313592 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Голованівський районний суд Кіровоградської області
Гарбуз О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні