Ухвала

від 19.10.2020 по справі 766/5052/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/5052/20

н/п 6/766/632/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлєва О.М.,

справа №766/5052/20; провадження №6/766/632/20

за участю: особи не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заінтересована особа - ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ),-

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2020 року заявник звернулася до суду з вище вказаною заявою у якій просить поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого Херсонським міським судом Херсонської області від 10.08.2020 року на підставі прийнятого рішення від 19.05.2020 року у цивільній справі №766/5052/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що в провадженні суду знаходилась цивільна справа №766/5052/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а саме доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням від 19.05.2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 24.03.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Однак, у відповідності до введеного відповідною постановою за №211 Кабінетом Міністрів України від 11.03.2020 року (з наступними змінами) на території України карантинних заходів, у зв`язку із спалахом у світі короновірусу COVID-19, вищевказане рішення суду набуло чинності 07.08.2020 року (про що вказано у виконавчому документі, виданому від 10.08.2020 року зі строком його пред`явлення до виконання - до 24.07.2020 року - до повноліття ОСОБА_3 .

Суворовським районним відділом державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) було прийняте відповідне повідомлення від 12.08.2020 року, з якого вбачається пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, з причин, які не залежали не від кого, оскільки в Україні були запровадженні карантинні заходи, за якими рішення набули чинності лише після настання повноліття дитини, на користь якої були стягнути аліменти.

За таких обставин, заявник вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущено стягувачем з поважних причин, просить його поновити.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.09.2020 року прийнято до розгляду заяву, призначено судове засідання по справі на 29.09.2020.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному розгляд справи не відбувся, справу призначено на 12.10.2020 року.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи заявниця не з`явилася, 29.09.2020 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд заяви без її участі, заяву підтримала та просила її задовольнити.

Інші учасники справи та заінтересовані особи у судове засідання не з`явились, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином. Будь-яких заяв, клопотань на час розгляду справи до суду не надходило.

Розгляд справи відкладено на 19.10.2020 року через неявку у судове засідання заінтересованих осіб.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи заявниця не з`явилася, у раніше поданій заяві просила розглядати заяву без її участі, заяву підтримала та просила її задовольнити.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи ОСОБА_4 не з`явився, 12.10.2020 року через канцелярію суду подав заяву про розгляд заяви без його участі, просив долучити до справи квитанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у десятиденний строк з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи та заінтересованих осіб не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі Пономарьов проти України наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання без осіб, що приймають участь у розгляді заяви, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи №766/5052/20 та матеріали заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, приходить до висновку, що заяву слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 19.05.2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини, доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 24.03.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Допущено негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набрало законної сили 07.08.2020 року.

10.08.2020 року Херсонським міським судом Херсонської області у справі №766/5052/20 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини, доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 24.03.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Допущення негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання - 24.07.2020 року.

Відповідно до повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, надісланого державним виконавцем Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Везовик Ю.Л., виконавчий лист №766/5052/20, виданий 10.08.2020 року повернуто стягувачу у зв`язку з пропуском строку його пред`явлення до виконання.

На підтвердження сплати аліментів, ОСОБА_3 додано квитанції на загальну суму 7400, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Виходячи з даної норми закону при вирішенні, відповідно до ст. 433 ЦПК України, питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, суд повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається зі змісту положень ст. 433 ЦПК України, метою застосування цієї статті є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Виконавча давність це встановлений у законі строк, протягом якого рішення може бути пред`явлено саме до примусового виконання, тому що для добровільного виконання строки не встановлені в тому сенсі, що добровільне виконання рішення після закінчення строку виконавчої давності повинно визнаватися належним. Рішення суду, за загальним правилом, може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання ним законної сили.

Перебіг строку виконавчої давності починається з набранням рішенням суду законної сили. Переривається перебіг цього строку пред`явленням виконавчого документа до виконання, а також частковим виконанням рішення. Пропуск строку виконавчої давності, за загальним правилом, позбавляє стягувача права на примусове виконання рішення. Однак, у разі пропуску цього строку за поважної причини стягувач може звернутися до суду із заявою про поновлення пропущеного строку.

У зв`язку з тим, що в ст. 433 ЦПК України не міститься переліку причин, які є поважними при пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд у кожному конкретному випадку, виходячи з аналізу конкретних обставин пропуску строку, вирішує питання проте, чи є причина його пропуску поважною.

Тобто, питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, так і від чинників, що не пов`язаних з людським фактором.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони на вчинення певної дій.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ XII Прикінцеві положення ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину .

Тобто, строк на подання апеляційної скарги, з закінченням якого цивільно-процесуальний закон пов`язує набрання судовим рішенням законної сили, продовжено на строк дії карантину.

Карантин на території України встановлено з 12.03.2020 року Постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 №211 від 11.03.2020 року та станом на 10.08.2020 року (дата видачі виконавчого листа у справі №766/5052/20) не припинено.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 17.07.2020 року, пункт 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України викладено в такій редакції: 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення . Пунктом 2. Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення вказаного закону, встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені, у тому числі, відповідно до пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Враховуючи, що рішення у справі №766/5052/20 ухвалено судом в період карантину, а апеляційну скаргу та/або заяв про продовження процесуальних строків сторонами у визначений 20-денний строк не подано, судове рішення набрало законної сили 07.08.2020 року, тобто після досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, а отже після закінчення строку для пред`явлення виконавчого листа про стягнення аліментів до виконання.

Надані боржником ОСОБА_3 квитанції про сплату аліментів суд не сприймає як доказ при розгляді та вирішенні питання про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу для виконання, оскільки цей доказ не є таким який може підтвердити чи спростувати викладені заявником доводи. Разом з тим, суд роз`яснює боржнику, що подані платіжні документи підтверджують виконання боржником (відповідачем) рішення суду та можуть бути враховані державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа у справі №766/5052/20.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Проаналізувавши заяву стягувача, беручи до уваги, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущено з підстав не залежних від волі заявниці, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа №766/5052/20 від 10.08.2020 року до виконання, оскільки обставина, на яку посилається заявник, є загальновідомим фактом і безпосередньо унеможливила пред`явити виконавчий лист до виконання у визначений законом строк, ці обставини знайшли своє підтвердження належними і допустимими засобами доказування в ході розгляду заяви.

Керуючись ст. ст. 247, 260, 353-355, 433 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заінтересована особа - ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ) - задовольнити

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №766/5052/20, виданого 10.08.2020 року Херсонським міським судом Херсонської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до п.3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 19.10.2020 року.

Суддя Є.М. Булах