Рішення

від 21.09.2020 по справі 911/239/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2020 р. Справа № 911/239/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Потапчук Ю.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вишнівськміськбуд

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі

про стягнення 285178,94 грн

за участю представників

позивача: Гончар М.С. - предст. за дов. № 235 від 05.07.2019;

відповідача: Північук Л.І. - предст. за дов. № 16/06-1 від 16.06.2020;

третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія (далі - позивач, ТОВ Київська обласна ЕК ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вишнівськміськбуд (далі - відповідач, ТОВ Вишнівськміськбуд ) про стягнення 285178,94 грн, з яких: 244735,68 грн основного боргу, 32515,36 грн пені, 3251,48 грн 3% річних та 4676,42 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором № 420015967 від 01.01.2019, який укладено шляхом приєднання відповідача до умов вказаного договору, опублікованого на веб-сайті позивача, шляхом фактичного споживання відповідачем електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 02.03.2020, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство Київобленерго (далі - третя особа, ПрАТ Київобленерго ).

Через канцелярію суду 18.05.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги заперечуються повністю.

Мотивуючи свої заперечення, ТОВ Вишнівськміськбуд посилається, зокрема, на те, що позивачем не було додано до позову заяви-приєднання споживача - додаток № 1 до договору, натомість додано додаток № 3 до договору Комерційна пропозиція , проте остання не підписана жодною уповноваженою особою відповідача.

Таким чином, на думку відповідача, договір постачання, наданий до суду позивачем, до якого нібито приєднався відповідач, не набув чинності, оскільки позивачем не надано жодного документа, який підтверджує волевиявлення ТОВ Вишнівськміськбуд - заяви-приєднання.

Відповідач також зазначає, що за інформацією ПрАТ Київобленерго 24.10.2003 між ПАТ Київобленерго та ТОВ Вишнівськміськбуд було укладено договір про постачання електричної енергії № 8191, відповідно до якого здійснювалось постачання електричної енергії в точках комерційного обліку, які присвоєні ТОВ Вишнівськміськбуд та знаходяться за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50. Додатково було повідомлено, що 01.01.2019 між ПрАТ Київобленерго та ТОВ Вишнівськміськбуд було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 2201015967. Проте, як стверджує відповідач, у ТОВ Вишнівськміськбуд даний договір відсутній.

Крім того відповідач зауважує, що не споживає електричну енергію за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50, оскільки права власності та речових прав на нерухоме майно за даною адресою у ТОВ Вишнівськміськбуд відсутнє.

Також відповідач звертає увагу на те, що рахунки-фактури за спожиту електричну енергію за січень-серпень 2019 року, надані позивачем, не відповідають по місяцях 2019 року та об`єму споживання показникам, які зазначені в довідці ПрАТ Київобленерго від 30.12.2019 за вих. № 201-1-851

На електронну пошту суду 15.06.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому ТОВ Київська обласна ЕК зауважує, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг між сторонами укладено без викладення тексту в паперовій формі, а факт укладення такого договору підтверджується діями відповідача, які спрямовані на укладення договору, зокрема, фактичне споживання електричної енергії.

Також позивач вважає, що твердження відповідача про те, що об`єкти нерухомості, на які здійснюється постачання електричної енергії, не належать на праві власності ТОВ Вишнівськміськбуд не мають вирішального значення для укладення договорів про постачання електричної енергії, оскільки п. 3.3.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що для укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг не обов`язково бути власником нерухомого майна, за адресою якого знаходяться площадки вимірювання, зазначене нерухоме майно може знаходитись у споживача на праві оренди, позички, управління тощо.

З метою вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підготовче засідання неодноразово відкладалось. Підготовче провадження продовжено на тридцять днів на підставі ухвали суду від 16.03.2020.

На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 03.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.08.2020.

Через канцелярію суду 28.08.2020 відповідачем подано заперечення, у яких, зокрема, зазначається, що оскільки договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором про приєднання та укладається в силу статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, споживач для прийняття пропозиції укладення договору про постачання електричної енергії мав би вчинити одну з дій: отримати рахунки від постачальника універсальної послуги та їх оплатити; фактично спожити будь-які обсяги електричної енергії; підписати заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Жодної з указаних дій, за твердженнями відповідача, ТОВ Вишнівськміськбуд вчинено не було.

Через канцелярію суду 31.08.2020 до початку розгляду справи по суті представником позивача заявлено клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, які, на його думку, додатково підтверджують наявність договірних відносин між відповідачем і третьою особою, що стало підставою для укладення договору про постачання електричної енергії між позивачем та відповідачем.

За твердженнями представника позивача, вказані документи не могли бути подані разом з позовною заявою оскільки знаходились у оператора системи розподілу ПрАТ Київобленерго .

У судовому засіданні 31.08.2020, за відсутності заперечень з боку представника відповідача, вказане клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи було задоволено судом.

Ухвалою суду від 31.08.2020 розгляд справи по суті відкладено на 21.09.2020.

Під час розгляду справи судом встановлено, що третьою особою проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме - Приватне акціонерне товариство Київобленерго перейменовано на Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські регіональні електромережі , про що 03.09.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 1003391070040001497.

Суд взяв до уваги вказаний факт та зазначає, що зміна найменування учасника справи не є реорганізацією, відтак у зв`язку з чим відсутня необхідність здійснювати заміну учасника у справі правонаступником в порядку ст. 52 ГПК України.

У судовому засіданні 21.09.2020 представники сторін заявили клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та пояснень. Усних заперечень стосовно вказаних клопотань представниками сторін не висловлено, з огляду на що судом вказані клопотання та пояснення залучено до матеріалі справи.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів. Представники сторін виступили з заключним словом, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

18.05.2020, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Законом України Про ринок електричної енергії та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до преамбули Закону України Про ринок електричної енергії останній визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги (п. 67 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії ).

Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону України Про ринок електричної енергії ).

Згідно з п. 1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Товариство з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429 і, відповідно, є постачальником універсальної послуги.

Як зазначає позивач, ТОВ Вишнівськміськбуд (далі - Споживач) до 01.01.2019 був споживачем та отримував послуги з постачання електричної енергії від вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання - ПрАТ Київобленерго . Наведене підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору про постачання електричної енергії № 8191, укладеного 24.11.2003 між Відкритим акціонерним товариством АЕС Київобленерго та ТОВ Вишнівськміськбуд .

Відповідно до п. 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

Передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

У матеріалах справи наявна копія листа ПрАТ Київобленерго за вих. № 10/100/5114 від 16.07.2020, адресованого представнику ТОВ Київська обласна ЕК , в якому ПрАТ Київобленерго підтверджує факт передачі ТОВ Київська обласна ЕК даних про споживача ТОВ Вишнівськміськбуд під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії у форматі xls .

Відповідно до ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ Київська обласна ЕК за посиланням: https://koec.com.ua/page?root=18&id=19 (текст публічного Договору про постачання електричної енергії з додатками додано до позовної заяви).

Положеннями п. 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії .

Таким чином, враховуючи фактичне споживання електричної енергії, між ТОВ Вишнівськміськбуд та ТОВ Київська обласна ЕК укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420015967 від 01.01.2019 (далі - Договір) на умовах, які розроблені Електропостачальником та який опубліковано на офіційному веб-сайті ТОВ Київська обласна ЕК , без викладення його в паперовій формі.

Відповідно до п. 2.1. Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 2.3 Договору обсяг проданої Споживачу електроенергії визначається ОСР та для споживачів, які не є побутовими (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

Пунктами 5.1. та 5.2. Договору передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №3 до цього Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію визначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Відповідно до п. 6.2. Договору Споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її заміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. п. 5.7., 5.8. Договору).

Пунктом 5.9. Договору встановлено, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно п. 5.10. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

У пункті 13.1. Договору сторони погодили, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції.

Умовами Комерційної пропозиції (Додаток № 3 до Договору) визначено наступне.

Початок постачання встановлюється з дати приєднання Споживача до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у порядку, встановленому заявою-приєднання, але не раніше 01.01.2019 року. Термін постачання визначено до 31.12.2019 року. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції. Термін постачання електричної енергії не може перевищувати термін, протягом якого постачальник має право бути постачальником універсальних послуг.

Попередня оплата становить 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу постачання електричної енергії на ціну, зазначену згідно умов даної комерційної пропозиції та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.

Договірні величини (обсяги) споживання електричної енергії на розрахунковий період встановлюються на основі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року.

Рахунок на попередню оплату надається постачальником споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) подається Постачальником Споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії Споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 46 Закону України Про ринок електричної енергії встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктом 2.3.11. ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України Про ринок електричної енергії , Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14. ПРРЕЕ).

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ).

Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу XIII Перехідні положення ККОЕЕ, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно пп. 7.1 п. 7 Розділу XIII Перехідні положення ККОЕЕ, до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції АКО по веденню реєстрів ТКО, обробці даних комерційного обліку, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання та визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують ОМ у межах своєї відповідальності.

З огляду на викладені вище положення чинного законодавства України, ТОВ Київська обласна ЕК не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Пунктом 4.3 ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, ПрАТ Київобленерго , як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, було надано ТОВ Київська обласна ЕК інформацію про обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії відповідачем за період з лютого по серпень 2019 року загальним обсягом 145676 кВт*год., а саме: протягом лютого 2019 року - 28493 кВт*год.; протягом березня 2019 року - 151 кВт*год.; протягом квітня 2019 року - 103 кВт*год.; протягом травня 2019 року - 0 кВт*год.; протягом червня 2019 року - 86794 кВт*год.; протягом липня 2019 року - 14887 кВт*год.; протягом серпня 2019 року 15248 кВт*год.

На підставі отриманих даних від ПрАТ Київобленерго позивач формував та виставляв до сплати відповідачу рахунки-фактури за спожиту електричну енергію за період лютий-серпень 2019 року, а саме: за лютий 2019 року від 28.02.2019 на суму 47868,24 грн зі строком на оплату до 07.03.2019; за березень 2019 року від 31.03.2019 на суму 253,68 грн зі строком на оплату до 05.04.2019; за квітень 2019 року від 30.04.2019 на суму 173,04 грн зі строком на оплату до 08.05.2019; за червень 2019 року від 30.06.2019 на суму 145813,92 грн зі строком на оплату до 05.07.2019; за липень 2019 року від 31.07.2019 на суму 25010,16 грн зі строком на оплату до 07.08.2019; за серпень 2019 року від 31.08.2019 на суму 25616,64 грн зі строком на оплату до 06.09.2019.

З матеріалів справи вбачається, що листом за вих. № 2522 від 16.12.2019 позивач звертався до ПрАТ Київобленерго з проханням надати інформацію про фактичний обсяг розподіленої електричної енергії протягом 2019 року споживачу - ТОВ Вишнівськміськбуд по наступних ЕІС-кодах точок комерційного обліку: 62Z1270816817279 та 62Z5051000631053.

У відповідь на вказаний лист ПрАТ Київобленерго (оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку) надано ТОВ Київська обласна ЕК довідку за вих. № 201-1-851 від 30.12.2019 про те, що обсяг розподіленої електричної енергії у 2019 році для потреб споживача ТОВ Вишнівськміськбуд по коду ЕІС 62Z5608772717557 (прилади обліку по кодам 62Z5051000631053 і 62Z1270816817279) за період з січня по серпень 2019 року загалом складає 145676 кВт*год., а саме - січень 2019 року - 14253 кВт*год.; лютий 2019 року - 14310 кВт*год.; березень 2019 року - 135 кВт*год.; квітень 2019 року - 49 кВт*год.; травень 2019 року - 44796 кВт*год.; червень 2019 року - 49442 кВт*год.; липень 2019 року - 15313 кВт*год.; серпень 2019 року - 7378 кВт*год.

Вказаний загальний обсяг розподіленої ПрАТ Київобленерго електричної енергії відповідає загальному спожитому ТОВ Вишнівськміськбуд обсягу електричної енергії, який відображено позивачем в рахунках-фактурах на оплату за період з лютого по серпень 2019 року.

При цьому суд відхиляє твердження відповідача про те, що рахунки-фактури за спожиту електричну енергію за січень-серпень 2019 року, надані позивачем, не відповідають по місяцях 2019 року та об`єму споживання показникам, які зазначені в довідці ПрАТ Київобленерго від 30.12.2019 за вих. № 201-1-851.

Так, відповідно до вищенаведених норм закону, постачальник здійснює постачання, споживач - споживання, а оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електроенергії та послуги комерційного обліку, відповідно і у довідках зазначено не обсяги поставленої або спожитої електроенергії, а обсяги розподіленої електроенергії оператором системи розподілу для потреб споживача, між тим, зазначене жодним чином не змінює правового змісту господарської операції.

Відповідач також стверджує про те, що не споживає електричну енергію за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50, яка вказана у рахунках-фактурах, оскільки права власності та речових прав на нерухоме майно за даною адресою у ТОВ Вишнівськміськбуд відсутнє.

На підтвердження вказаних доводів ТОВ Вишнівськміськбуд посилається на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 205882777 від 01.04.2020), відповідно до якої за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50, зареєстровано два об`єкти нерухомого майна, власником яких є Вишнева міська рада. Вказаними об`єктами нерухомого майна є земельна ділянка, надана в постійне користування дошкільному навчальному закладу (ясла-садок) комбінованого типу Намистинка Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, та дошкільний дитячий заклад освіти Дюймовочка .

Також відповідач зауважує на інформацію, надану виконавчим комітетом Вишневої міської ради у листі від 14.04.2020 № 3/02-875, в якому зазначено, що виконавчий комітет Вишневої міської ради не укладав договори оренди на право користування об`єктами нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, 50, з ТОВ Вишнівськміськбуд та прав користування вищезазначеними об`єктами нерухомого майна ТОВ Вишнівськміськбуд не надавав.

Зі свого боку позивач вказує на те, що враховуючи, що під час здійснення заходів з відокремлення вертикально інтегрований суб`єкт (ПрАТ Київобленерго ) надав інформацію про чинний договір між ним та відповідачем, то випливає висновок про те, що споживач володів або користувався об`єктом на законних підставах.

Судом враховано, що в матеріалах справи наявна копія договору постачання електричної енергії № 8191, укладеного 24.11.2003 між Відкритим акціонерним товариством АЕС Київобленерго , як постачальником електричної енергії, та ТОВ Вишнівськміськбуд , як споживачем, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачав електричну енергію споживачу, а споживач був зобов`язаний оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

У пункті 9.5. договору постачання електричної енергії № 8191 від 24.11.2003 зазначено, що останній укладається на термін до 31.12.2003. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Розірвання договору, перегляд його умов, внесення доповнень може бути здійснено і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України та ПКЕЕ.

У матеріалах справи відсутні докази припинення чи розірвання зазначеного договору як це передбачено пунктом 9.5. договору постачання електричної енергії № 8191 від 24.11.2003.

Додатково до вказаного договору до матеріалів справи надано технічні умови на проектування електроустановок № 332, які видані ВАТ АЕС Київобленерго 27.10.2003 ТОВ Вишнівськміськбуд , у який вказано найменування споживача - офіс, однофазний облік, та адреса: м. Вишневе, вул. Святошинська, 50, а також акт обстеження від 17.11.2003, складений Інспекцією енергозбуту Києво-Святошинського РЕМ ВАТ АЕС Київобленерго , у якому підтверджено виконання ТОВ Вишнівськміськбуд Технічних умов у повному обсязі. Адресою, за якою здійснювалось складання вказаного Акта обстеження зазначено: м. Вишневе, вул. Святошинська, 50.

Також у відповіді ПрАТ Київобленерго у листі за вих. № 10/10/3299 від 29.04.2020 на адвокатський запит представника ТОВ Вишнівськміськбуд зазначено, що між ПрАТ Київобленерго та ТОВ Вишнівськміськбуд було укладено договір про постачання електричної енергії № 8191, відповідно до умов якого здійснювалося постачання електричної енергії в точки комерційного обліку, які присвоєні ТОВ Вишнівськміськбуд та знаходяться за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, 50.

Крім того в матеріалах справи наявна копія рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради від 27.05.2003 № 43/12 Про надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Вишнівськміськбуд приміщення за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, 50 .

Слід також зазначити, що пунктом 6.18. Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕКП від 31.07.1996 № 28 (чинними на момент укладення договору постачання електричної енергії № 8191 від 24.11.2003) у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Система доказування у господарському процесі, засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту, чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини відповідними належними та допустимими доказами. При чому, ключовим фактором у тому, як сторона користується стандартами доказування виступає, її зацікавленість у вирішенні господарського спору на свою користь.

Якщо існує певний юридичний факт, який входить до предмета доказування по справі, то мають бути наявні відповідні докази на підтвердження цього факту або об`єктивні причини та розумне пояснення їх відсутності. Однак, якщо сторона з тих чи інших причин не доводить певну важливу для розгляду справи обставину, то суд, оцінюючи докази за внутрішнім переконанням вирішує, чи мав місце певний факт, що підлягаю доказуванню, чи він є просто надуманим.

Так, за сукупністю наведених вище доказів, суд вважає, що за відповідачем обліковувалась електроустановка, яка знаходилась за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50, при цьому в матеріалах справи відсутні докази, що споживач, за наявності діючого договору постачання електричної енергії, повідомляв постачальника електричної енергії про звільнення споживачем приміщення, де знаходилась належна йому електроустановка та про припинення споживання електричної енергії.

Зважаючи на те, що за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 244735,68 грн за спожиту у період з лютого по серпень 2019 активну електричну енергію загальним обсягом 145676 кВт*год. і яка останнім в добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії .

Згідно із ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається наявність у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 244735,68 грн є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а отже підлягає задоволенню.

Також, крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 32515,36 грн, 3% річних у розмірі 3251,48 грн та інфляційні втрати в розмірі 4676,42 грн, які розраховані за загальний період з 31.03.2019 по 30.11.2019.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.11 Договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до положень Комерційної пропозиції Універсал, яка є Додатком № 3 до Договору, пеня та/або штраф встановлений у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ). Споживач також зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки спірних сум, які долучені позивачем до позовної заяви, суд встановив їх правильність, визнав обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та вищевказаних нормам законодавства.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вишнівськміськбуд (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Вітянська, буд. 2; код ЄДРПОУ 32498437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8 В; код ЄДРПОУ 42094646): 244735 (двісті сорок чотири тисячі сімсот тридцять п`ять) грн 68 коп. основного боргу, 32515 (тридцять дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн 36 коп. пені, 3251 (три тисячі двісті п`ятдесят одну) грн 48 коп. 3% річних, 4676 (чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн 42 коп. інфляційних втрат та 4278 (чотири тисячі двісті сімдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.10.2020.

Суддя О.В. Щоткін