Постанова

від 19.01.2021 по справі 911/239/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2021 р. Справа№ 911/239/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Гончар М.С.

відповідача - Північук Л.І.,

третьої особи - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд"

на рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2020 р. (повне рішення складено 21.10.2020 р.)

у справі № 911/239/20 (суддя - Щоткін О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

про стягнення заборгованості у розмірі 285178,94 грн

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд" про стягнення 285178,94 грн, з яких: 244735,68 грн основного боргу, 32515,36 грн пені, 3251,48 грн 3% річних та 4676,42 грн інфляційних втрат.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором № 420015967 від 01.01.2019 р., який укладено шляхом приєднання відповідача до умов вказаного договору, опублікованого на веб-сайті позивача, шляхом фактичного споживання відповідачем електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2020 р. у справі № 911/239/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що ним не споживалась електрична енергія за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50, яка вказана у рахунках-фактурах, оскільки у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд" відсутнє право власності та речові права на нерухоме майно за даною адресою. Також відповідач посилається на те, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420015967 від 01.01.2019 р. між ним та позивачем не укладався в установленому законом порядку.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 911/239/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 р. було призначено розгляд справи № 911/239/20 на 19.01.2021 р.

У засідання суду, призначене на 19.01.2020 р., представник третьої особи не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності відсутності вказаного представника суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представник третьої особи був позбавлений можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутнім у судовому засіданні.

Крім цього третя особа не наполягала на обов`язковій участі її представника у судовому засіданні, відповідного клопотання від неї завчасно не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 р. № 429 і, відповідно, є постачальником універсальної послуги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд" до 01.01.2019 р. було споживачем та отримувало послуги з постачання електричної енергії від вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання - Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", що підтверджується договором про постачання електричної енергії № 8191, укладеного 24.11.2003 р. між Відкритим акціонерним товариством "АЕС Київобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд".

Відповідно до п. 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. Передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

16.07.2020 р. ПрАТ "Київобленерго" направило на адресу ТОВ "Київська обласна ЕК" листа № 10/100/5114, в якому ПрАТ "Київобленерго" підтверджує факт передачі ТОВ "Київська обласна ЕК" даних про споживача ТОВ "Вишнівськміськбуд" під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії у форматі "xls".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як передбачено ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Так, договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Вбачається, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна ЕК".

У відповідності до п. 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Таким чином, враховуючи фактичне споживання електричної енергії, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна ЕК" було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420015967 від 01.01.2019 р. (далі - договір) на умовах, які розроблені електропостачальником та який опубліковано на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна ЕК", без викладення його в паперовій формі.

Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.3 договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу та для споживачів, які не є побутовими (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

Як передбачено п. п. 5.1, 5.2 договору, споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 3 до цього договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію визначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. п. 5.7, 5.8 договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її заміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 5.9 договору визначено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції (п. 13.1 договору).

Умовами Комерційної пропозиції (додаток № 3 до договору) передбачено, що початок постачання встановлюється з дати приєднання споживача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у порядку, встановленому заявою-приєднання, але не раніше 01.01.2019 р. Термін постачання визначено до 31.12.2019 р. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції. Термін постачання електричної енергії не може перевищувати термін, протягом якого постачальник має право бути постачальником універсальних послуг. Попередня оплата становить 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу постачання електричної енергії на ціну, зазначену згідно умов даної комерційної пропозиції та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку постачальника. Договірні величини (обсяги) споживання електричної енергії на розрахунковий період встановлюються на основі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року. Рахунок на попередню оплату надається постачальником споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) подається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно зі ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Як передбачено п. 2.3.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.

Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311.

Відповідно до пп. 6.1 п. 6 Розділу XIII "Перехідні положення" Кодексу комерційного обліку електричної енергії, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно з пп. 7.1 п. 7 Розділу XIII "Перехідні положення" Кодексу комерційного обліку електричної енергії, до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції АКО по веденню реєстрів ТКО, обробці даних комерційного обліку, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання та визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори мережі у межах своєї відповідальності.

З огляду на викладені вище положення чинного законодавства України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна ЕК" не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Пунктом 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Позивач вказує, що відповідно до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, ПрАТ "Київобленерго", як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, було надано ТОВ "Київська обласна ЕК" інформацію про обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії відповідачем за період з лютого по серпень 2019 року загальним обсягом 145676 кВт*год., а саме: протягом лютого 2019 року - 28493 кВт*год.; протягом березня 2019 року - 151 кВт*год.; протягом квітня 2019 року - 103 кВт*год.; протягом травня 2019 року - 0 кВт*год.; протягом червня 2019 року - 86794 кВт*год.; протягом липня 2019 року - 14887 кВт*год.; протягом серпня 2019 року 15248 кВт*год.

На підставі отриманих даних від ПрАТ "Київобленерго" позивач формував та виставляв до сплати відповідачу рахунки-фактури за спожиту електричну енергію за період лютий-серпень 2019 року, а саме: за лютий 2019 року від 28.02.2019 р. на суму 47868,24 грн зі строком на оплату до 07.03.2019 р.; за березень 2019 року від 31.03.2019 р. на суму 253,68 грн зі строком на оплату до 05.04.2019 р.; за квітень 2019 року від 30.04.2019 р. на суму 173,04 грн зі строком на оплату до 08.05.2019 р.; за червень 2019 року від 30.06.2019 р. на суму 145813,92 грн зі строком на оплату до 05.07.2019 р.; за липень 2019 року від 31.07.2019 р. на суму 25010,16 грн зі строком на оплату до 07.08.2019 р.; за серпень 2019 року від 31.08.2019 р. на суму 25616,64 грн зі строком на оплату до 06.09.2019 р.

Вбачається, що листом № 2522 від 16.12.2019 р. позивач звертався до ПрАТ "Київобленерго" з проханням надати інформацію про фактичний обсяг розподіленої електричної енергії протягом 2019 року споживачу - ТОВ "Вишнівськміськбуд" по наступних ЕІС-кодах точок комерційного обліку: 62Z1270816817279 та 62Z5051000631053.

У відповідь на вказаний лист ПрАТ "Київобленерго" надано ТОВ "Київська обласна ЕК" довідку за вих. № 201-1-851 від 30.12.2019 р. про те, що обсяг розподіленої електричної енергії у 2019 році для потреб споживача ТОВ "Вишнівськміськбуд" по коду ЕІС 62Z5608772717557 (прилади обліку по кодам 62Z5051000631053 і 62Z1270816817279) за період з січня по серпень 2019 року загалом складає 145676 кВт*год., а саме - січень 2019 року - 14253 кВт*год.; лютий 2019 року - 14310 кВт*год.; березень 2019 року - 135 кВт*год.; квітень 2019 року - 49 кВт*год.; травень 2019 року - 44796 кВт*год.; червень 2019 року - 49442 кВт*год.; липень 2019 року - 15313 кВт*год.; серпень 2019 року - 7378 кВт*год.

Вказаний загальний обсяг розподіленої ПрАТ "Київобленерго" електричної енергії відповідає загальному спожитому ТОВ "Вишнівськміськбуд" обсягу електричної енергії, який відображено позивачем в рахунках-фактурах на оплату за період з лютого по серпень 2019 року.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що за відповідачем, на думку позивача, рахується заборгованість в розмірі 244735,68 грн за спожиту у період з лютого по серпень 2019 року активну електричну енергію у загальному обсязі 145676 кВт*год. і яка останнім в добровільному порядку не сплачена.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (ст. 275 ГК України).

Згідно із ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як передбачено ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача виникло грошового зобов`язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане, відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 244735,68 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що ним не споживалась електрична енергія за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50, яка вказана у рахунках-фактурах, оскільки у ТОВ "Вишнівськміськбуд" відсутнє право власності та речові права на нерухоме майно за даною адресою, колегія вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Як було встановлено вище, 24.11.2003 р. між Відкритим акціонерним товариством "АЕС Київобленерго", як постачальником електричної енергії, та ТОВ "Вишнівськміськбуд", як споживачем, було укладено договір постачання електричної енергії № 8191, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачав електричну енергію споживачу, а споживач був зобов`язаний оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 9.5 договору постачання електричної енергії № 8191 від 24.11.2003 р. цей договір укладається на термін до 31.12.2003 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Розірвання договору, перегляд його умов, внесення доповнень може бути здійснено і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України та ПКЕЕ.

У матеріалах справи відсутні докази припинення чи розірвання зазначеного договору, як це передбачено пунктом 9.5 договору постачання електричної енергії № 8191 від 24.11.2003 р.

Також у відповіді ПрАТ "Київобленерго" у листі за № 10/10/3299 від 29.04.2020 р. зазначено, що між ПрАТ "Київобленерго" та ТОВ "Вишнівськміськбуд" було укладено договір про постачання електричної енергії № 8191, відповідно до умов якого здійснювалося постачання електричної енергії в точки комерційного обліку, які присвоєні ТОВ "Вишнівськміськбуд" та знаходяться за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, 50.

Крім цього, в матеріалах справи наявна копія рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради від 27.05.2003 р. № 43/12 "Про надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд" приміщення за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, 50".

Наявність факту споживання електричної енергії відповідачем та її обсяги підтверджуються, зокрема, й довідками ПрАТ Київобленерго № 20-1-851 від 30.12.2019 р., № 10/100/5114 від 16.07.2020 р.

За порушення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 32515,36 грн за період з 31.03.2019 р. по 30.11.2019 р.

Пунктом 5.11 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до положень Комерційної пропозиції Універсал, яка є додатком № 3 до договору, пеня та/або штраф встановлений у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статті 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 2 ст. 343 ГК України обмежують граничний розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Отже, розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Вбачається, що пеня нарахована позивачем відповідними періодами, при цьому, тривалість цих періодів не перевищує шестимісячного строку, який передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 32515,36 грн пені за період з 31.03.2019 р. по 30.11.2019 р. є обґрунтованою, розмір її перевірений судом, відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного договору.

Також, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3251,48 грн 3% річних та 4676,42 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індекса інфляції необхідно мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нараховані позивачем 3251,48 грн 3% річних та 4676,42 грн інфляційних втрат є арифметично правильними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2020 р. у справі № 911/239/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд" задоволенню не підлягає.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2020 р. у справі № 911/239/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 28.01.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко