Рішення

від 21.10.2020 по справі 280/5353/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2020 року Справа № 280/5353/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за правилами загального позовного провадження

Приватного підприємства Шаповал (71740, Запорізька обл., с. Покровське, вул. Антипенка, 11, код за ЄДРПОУ 32064903)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166. ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Шаповал (надалі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 25 червня 2020 року № 38249-54 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 липня 2020 року № 39010-54.

Ухвалою суду від 12 серпня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно наявної інформації, ГУ ДПС у Запорізькій області не має ліцензійних комп`ютерних програм або діючих ліцензій на їх використання. Оскаржувані рішення базуються на неналежних доказах, отриманих з порушенням авторського права, зокрема на акті документальної позапланової виїзної перевірки № 106/08-01-13-06/32064903 від 04 грудня 2018 року. Вказує, що акт документальної позапланової виїзної перевірки № 106/08-01-13-06/32064903 від 04 грудня 2018 року, податкова вимога від 25 червня 2020 року № 38249-54 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10 липня 2020 року № 39010-54 були виготовлені ГУ ДПС у Запорізькій області протиправно, з використанням програмного забезпечення без дозволу власника авторських прав на ці програми (комп`ютерне піратство).

В позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№39793 від 28 серпня 2020 року), відповідно до якого зазначено, що станом на теперішній час за даними ІТС Податковий блок у платника податків залишається непогашеним податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 95543,14 грн. та військового збору 7961,98 грн. на загальну суму 103505,12 грн. 23 червня 2020 року у ПП Шаповал внаслідок несплати сум донарахованого єдиного внеску та штрафної санкції за результатами документальної позапланової виїзної перевірки (акт від 05 червня 2018 року № 106/108-01-13-06/32064903) виник борг з єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності у сумі 101 716,97 грн. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 липня 2020 року Ю-39010-54 на суму 101 716,97 грн., відповідно до вимог чинного законодавства. Вказує, що станом на теперішній час, враховуючи сплату з ЄСВ у сумі 1760,00 грн. (платіжне доручення N 281 від 13.08.2020 ), за даними ІТС Податковий блок у платника податків обліковується борг зі сплати єдиного внеску у сумі 99 956,97 грн.

У відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

За приписами частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд з`ясував наступне.

23 червня 2020 року у ПП Шаповал виник податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 95543,14 грн. та військового збору 7961,98 грн. у результаті не сплати у граничний термін узгоджених у судовому порядку грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями- рішеннями від 22 грудня 2018 року №№ 0034781306, 0034791306 (за результатами документальної позапланової виїзної перевірки (акт від 05 червня 2018 року № 106/108-01-13-06/32064903)), які були оскаржені боржником в Запорізькому окружному адміністративному суді.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі № 280/990/19 позовні вимоги ПП Шаповал про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Запорізькій області від 22 грудня 2018 року №№ 0034781306, 0034791306 задоволені у повному обсязі.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі № 280/990/19 задоволено апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області, скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ПП Шаповал до ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 280/990/19 ПП Шаповал відмовлено у відкритті касаційного провадження.

На такій підставі сформовано та направлено боржнику податкову вимогу від 25 червня 2020 № 38249-54.

23 червня 2020 року у ПП Шаповал внаслідок несплати сум донарахованого єдиного внеску та штрафної санкції за результатами документальної позапланової виїзної перевірки (акт від 05 червня 2018 року № 106/108-01-13-06/32064903) виник борг з єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності у сумі 101 716,97 грн.

10 липня 2020 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ю-39010-54 на суму 101 716,97 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вимогами частини 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно до вимог пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За змістом підпунктів 1, 2 розділу ІІ "Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року №610, податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

При цьому, підпунктом 3 ІІ цього Порядку визначено, що протягом періоду оскарження суми грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Так, позивачем до суду не надано доказів того, що податкову вимогу від 25 червня 2020 року № 38249-54 сформовано з порушенням чинного податкового законодавства.

Щодо посилань позивача на використання податковим органом комп`ютерних програм, то суд їх не бере до уваги, оскільки це не звільняє позивача від відповідальності перед податковим законодавством, а також не звільняє від сплати сум податкового боргу, який наявний у позивача у відповідності до податкових повідомлень-рішень прийнятих на підставі Акту перевірки від 05 червня 2018 року № 106/108-01-13-06/32064903.

Податковий борг у Приватного підприємства Шаповал наявний, іншого не встановлено. Позивачем доказів до суду про відсутність податкового боргу не надав, як і не надав доказів протиправності формування податкової вимоги від 25 червня 2020 року № 38249-54.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 липня 2020 року № 39010-54, то суд зазначає про таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-ІУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).

Частиною 1 статті 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно - правовими договорами (крім цивільно - правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців), у т.ч. філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до зазначених норм, боржник є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок не пізніше 20 числа наступного місяця (частина 8 статті 9 Закону № 2464) незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2464).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Згідно з пунктом 3, пунктом 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 зі змінами та доповненнями у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та (або) борги зі сплати фінансових санкцій, орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилають вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Враховуючи наявний борг у позивача з єдиного внеску податковим органом винесено стосовно Приватного підприємства Шаповал вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 липня 2020 року № 39010-54.

Таким чином відповідач, як суб`єкт владних повноважень діяв у спосіб та у межах передбачений Законом України

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З урахуванням з`ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В силу статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства Шаповал (71740, Запорізька обл., с. Покровське, вул. Антипенка, 11, код за ЄДРПОУ 32064903) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166. ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 21 жовтня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов