Рішення

від 15.10.2020 по справі 813/6906/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/6906/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

за участю представника позивача Микити Т.В.,

представника відповідача Войтків З.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Красненський комбінат хлібопродуктів до Головного управління ДФПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство Красненський комбінат хлібопродуктів (далі - позивач, ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів ) звернулось до суду з позовом до Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Львівській області; далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2014 року №0001062200/224.

Як вже встановлено судами обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів посилався на безпідставність висновків відповідача про порушення позивачем положень податкового законодавства та формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за результатами господарських операцій із контрагентом - ТОВ Промторг-Холдинг , які, як вважає контролюючий орган, фактично не відбулися, оскільки такі господарські операції є реальними та їх виконання підтверджується сукупністю відповідних доказів; крім того вказувало, що правових підстав для проведення документальної позапланової перевірки, за наслідками якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у відповідача не було.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 березня 2015 року скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів .

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів подало касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій просило його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 20.01.2020 Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Матеріали справи № 813/6906/16 надійшли на адресу суду за вх. № 7871 12.02.2020.

Відповідно до вимог ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, дану адміністративну справу передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Сакалошу В.М.

Ухвалою від 13.02.2020 суддя прийняв справу до провадження та призначив підготовче судове засідання.

Відповідач надав відзив на позов. Наголосив, що реальність операцій між позивачем та ТОВ Промторг - Холдинг по поставці товарно-матеріальних цінностей не підтверджується належними та допустимими доказами, які повинні супроводжувати фактичне виконання такого роду відносин. Зазначив, що ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було складено АКТ від 04.06.2014 року №1557/26-55-22-02/38149168 Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ Промторг-Холдинг , яким встановлено відсутність реального здійснення операцій цим платником податків у період з 01.03.2014 по 30.04.2014. Вказав, що право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту у суб`єкта господарювання виникає у разі: фактичного, реального здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності складеної належним чином податкової накладної; ділової мети ; розумних економічних причин для здійснення господарської операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у її межах.

Крім цього ГУ ДПС у Львівській області зазначило, що відповідно до ч. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних перевірок, за їх результатами складається довідка, проте що у випадку неможливості проведення зустрічної звірки також має складатися довідка і не може бути складено акт Порядком не передбачено, що і спростовує доводи позивача про прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки, яка проведена з порушенням підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПКУ.

Отже операції між ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів та контрагентів не створюють наслідків для податкового обліку й у позивача, на переконання відповідача відсутні підстави для формування податкового кредиту з ПДВ.

ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів надало суду письмові пояснення. Позивач проаналізував судові рішення які містяться у ЄДРСР щодо відносин платників податків з ТОВ Промторг-Холдинг за перевірений органом ДПІ період, а саме :з01.03.2014 по 30.04.2014 і зазначив, що всі податкові повідомлення-рішення які складались органами ДПІ на підставі висновків про нереальність господарських операцій платників податків (позивачів) з ТОВ Промторг-Холдинг були визнані протиправними та скасовані.

ГУ ДПС у Львівській області також надало додаткові пояснення по суті справи. Заначено, що у ТОВ Промторг-Холдинг що наявні в матеріалах справи докази свідчать про відсутність у ТОВ Промторг-Холдинг земельних ділянок та неправомірність користування пільгою як сільськогосподарський виробник. Згідно наданих до перевірки ТТН, пунктом навантаження товару було смт. Обухів, однак з відповіді виконавчого комітету обухівської сільської ради вбачається, що інформація про знаходження зернових складів (ангарів та інших складських приміщень) на території міста обухів відсутня. Якщо між контрагентами була підписана уся первинна документація (договори, акти, , видаткові накладні, тощо) , а також була зареєстрована податкова накладна, то це не є беззаперечним фактором реальності господарської операції між контрагентом і платником податків.

В судовому засіданні по розгляду справи, представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши доводи сторін, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів"(покупець) та ТОВ Промторг-Холдинг (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 03 березня 2014 року №03/03-1, відповідно до якого останній зобов`язувався поставити і передати у власність покупцю товар (кукурудзу) у кількості 384 тони загальною вартістю 576000 грн., вартість однієї тони складає 1500 грн.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів з питань визначення податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ по взаєморозрахунках з ТОВ Промторг-Холдинг за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року, за результатами якої складено акт від 09 вересня 2014 року №180/22-00/00952060, у якому встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ в сумі 107507 грн., в тому числі за березень 2014 року на суму 96000 грн., за квітень 2014 року на суму 11507 грн.

У акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про формування Товариством податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ Промторг-Холдинг без дотримання відповідних законодавчих підстав, зважаючи на те, що у складеному ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві акті від 04 червня 2014 року №1557/26-55-22-02/38149168 Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ Промторг-Холдинг (код ЄДРПОУ 38149168) встановлено відсутність реального здійснення операцій цим платником податків у період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року. За наведених у вказаному акті обставин відповідач визнав надані до перевірки документи такими, що не підтверджують реальність операцій між позивачем і ТОВ Промторг-Холдинг .

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2014 року №0001062200/224, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 161261 грн., з яких 107507 грн. за основним платежем, 53754 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Приймаючи рішення суд бере до уваги , що у Постанові про Верховного Суду від 20.01.2020 при прийнятті рішення про направлення справи на новий розгляд зокрема зазначено, що ні суд першої, ні апеляційної інстанції не навели відповідних мотивів, з посиланням на конкретні умови передачі товарно-матеріальних цінностей, обставини їх переміщення і доставки, умови переходу права власності, передачі тощо, за яких додані до матеріалів справи документи свідчать або не свідчать про фактичне виконання зобов`язань (справжність операцій). Також ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції, вказуючи на нездійснення Товариством оплати за придбаний товар, не навів норм законодавства, у відповідності до яких такі обставини позбавляють платника податку права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту й, при цьому, не надав відповідної правової оцінки наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 17 квітня 2014 року №2380 на суму 29040 грн. та від 15 квітня 2014 року №2359 на суму 40000 грн.; суд же першої інстанції обставини проведення розрахунків за товар у розмірі, обумовленому в укладеному із ТОВ Промторг-Холдинг договорі, взагалі залишив поза увагою. Без відповідної правової оцінки залишились й наведені у позовній заяві доводи позивача стосовно прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки, яка проведена з порушенням підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається даті тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вже встановлено судом висновки податкового органу про порушення платником податку норм Податкового кодексу України ґрунтуються на акті ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.06.2014 року №1557/26-55-22-02/38149168 Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ Промторг-Холдинг .

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реальності господарських операції позивачем було надано наступні документи: копія договору №03/03-1 (купівлі-продажу кукурудзи) від 03.03.2014 р., копії видаткових накладних: №РН-01 від 03.03.2014 р., №РН-02 від 04.03.2014 р., №РН-03 від 05.03.2014 р., №РН-04 від 06.03.2014 р., №РН-05 від 07.03.2014 р., №РН-06 від 09.03.2014 р., №РН-07 від 11.03.2014 р., №РН-08 від 12.03.2014 р., №РН-09 від 14.03.2014 р., №РН-10 від 15.03.2014 р., №РН-11 від 17.03.2014 р., №РН-22 від 14.04.2014 р., №РН-27 від 16.04.2014 р.; копії податкових накладних: №1 від 03.03.2014 р., №2 від 04.03.2014 р., №3 від 05.03.2014 р., №4 від 06.03.2014 р., №5 від 07.03.2014 р., №6 від 09.03.2014 р., №7 від 11.03.2014 р., №8 від 12.03.2014 р., №9 від 14.03.2014 р., №10 від 15.03.2014 р., №11 від 17.03.2014 р.; копії актів прийому - передачі: №01 від 03.03.2014 р., №02 від 04.03.2014 р., №03 від 05.03.2014 р., №04 від 06.03.2014 р., №05 від 07.03.2014 р., №06 від 09.03.2014 р., №07 від 11.03.2014 р., №08 від 12.03.2014 р., №09 від 14.03.2014 р., №10 від 15.03.2014 р., №11 від 17.03.2014 р., №22 від 14.04.2014 р., №22 від 16.04.2014 р.; копії товарно-транспортних накладних; копії наказів на відрядження; копії подорожніх листів; виписки із відомостей обліку зерна за березень 2014 р. та квітень 2014 р.; виписки із відомостей по рахунку 631 за березень 2014 р. та квітень 2014 р.; платіжні доручення; реєстри виданих та отриманих податкових накладних за березень 2014 р. та квітень 2014 р.; сертифікат відповідності.

Як вбачається з наявних матеріалів та не спростовується позивачем, ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів не надано сертифікатів якості для переміщення зерна в межах України, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2009 року № 848 Про затвердження порядку видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки , згідно якою:

Сертифікат якості - документ, виданий територіальним органом Держсільгоспінспекції на партію зерна та продуктів його переробки, що завантажені у транспортний засіб, який засвідчує відповідність їх показників якості і безпеки вимогам державних стандартів та інших нормативних документів або експортного контракту і включає інформацію про наявність або відсутність генетично модифікованих організмів .

Статтею 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачено те, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості.

До покликань позивача на ті обставини що відсутність сертифіката зумовлена придбанням у контрагента кукурудзи а не зерна суд ставиться критично з огляду на те, що на підтвердження реальності господарських операцій ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів було надано виписки із відомостей обліку саме зерна за березень та квітень 2014 року.

При цьому суд вважає доцільними твердження відповідача стосовно того, що відповідно до п. 11 ст. 1 Закону України Про зерно та ринок зерна в України , зерно - плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей.

Суд також зазначає, що по TOB Промторг-Холдинг відсутні первинні бухгалтерські податкові документи, що підтверджують реалізацію товарів та послуг контрагентам, а також, використання складських, виробничих приміщень та обладнання, а саме: складського обліку, які підтверджують фактичне придбання товарів (робіт, послуг, переміщення на виробництво, кількість готової продукції та її подальшої реалізації, що підтверджують транспортування товарів, кількість працюючих, необхідних забезпечення процесу виробництва (надання послуг, виконання робіт) та інших підтверджуючих документів, які б дали можливість підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства з придбання товарів (робіт, послуг).

При цьому згідно договору оплата повинна була проводитися за кожну партію поставки, однак ПАТ Красненський КХП не розрахувався за товар з ТзОВ Промторг-Холдинг за договором 03.03.2014 №03/03-1. Доказів протилежного суду не надано.

Щодо наданих платіжних доручень від 17 квітня 2014 року №2380 на суму 29040 грн. та від 15 квітня 2014 року №2359 на суму 40000 грн. суд зазначає. У Договорі від 03.03.2014 №03/03-1, зазначено наступні реквізити ТзОВ Промторг-Холдинг : ПДВ №200143567; Р/р НОМЕР_1 ; банк ПАТ Комерційний банк Надра ; МФО 380764. Тоді як згідно вищезгаданих платіжних доручень реквізитами отримувача є: Банк Ф ОРУ АТ Б`Фінанси та кредит ; МФО 328823; кредитний рахунок № НОМЕР_2 . При цьому у Договорі була конкретно обумовлена сума на яку повинне було здійснюватися покупка -576000,00 грн., а згідно платіжних доручень, сума склала - 69040,00 грн., що значно перевищує договірну.

Окремо слід звернути увагу на службову записку ГВПМ ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.04.2014 року №1705/26-55-07-03) щодо неможливості підтвердження факту реальності здійснення фінансово-господарських операцій посадовими особами.

Зокрема вказано, що проведеними заходами встановити фактичне місцезнаходження підприємства ТОВ Промторг-Холдинг не виявилося можливим. Під час виїзду за податковою адресою м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 19 було встановлено, що за вказаною адресою знаходиться нежитлове приміщення. Під час обстеження податкової адреси встановити вивісок та поштових скриньок з надписом ТОВ Промторг-Холдинг не виявилося можливим. Складено довідку форми №2 про не встановлення платника за податковою адресою.

При цьому суд бере до уваги що службовою запискою СУФР ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві №1355/26-55-07-02 від 10.04.2014р повідомлено наступне.:

ТОВ Промторг-Холдинг , код ЄДРПОУ 38149168 знаходиться на податковому обліку в ДПІу Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві, як сільськогосподарський виробник.

ТОВ Промторг-Холдинг подало до ДПІу Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві заяву про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (вх. 17349/10 від 1.10.2014 року).

Відповідно договору оренди землі, що був наданий у додаток до заяви від 01 червня 2013 року, ТОВ Промторг-Холдинг , в особі директора Мошківського Сергія Руслановича , взяло в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823482800:13:000:0060 загальною площею 3,07 га, яка знаходиться на території сільської ради Ставищенського району Київської області. Виходячи з інформації вказаної в договорі він зареєстрований у Держземуправлінні Малиновського району Житомирської області від 01.06.2013 року за №182340004000913.

Для перевірки достовірності даних до головного управління Держземагенства у Малиновському районі Житомирської області направлено запит за вих. №610/10/25-55-07-04 від 25.02.2014 року щодо надання інформації по запису №182340004000913 зробленому в Державному реєстрі земель.

За вих. 748/03/01-09 від 12.03.14р. до ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшла відповідь від управління Держземагенства у Малиновському районі Житомирської області, з якої видно, що за реєстраційним номером №182340004000913 зареєстрований договір оренди землі, що укладений між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ТОВ Анастасія 2009 в особі директора Лисенка Сергія Володимировича.

Згідно наданих до перевірки ТТН, пунктом навантаження товару було смт. Обухів, відповідно до наказів про відрядження, працівників на закупівлю товару відряджали у смт. Обухів.

Однак, у матеріалах справи наявна відповідь виконавчого комітету Обухівської міської ради від 30.12.2014 року №3001, у якій зазначається, що інформація про знаходження зернових складів (ангарів та інших складських приміщень) на території міста Обухів відсутня.

При цьому відповідно до відповіді від 23.09.2020 №7475/7 наданої ГУ ДПС у м. Києві на запит ГУ ДПС у Львівській області згідно інформаційних ресурсів ДПС України за період діяльності березень квітень 2014 року ТОВ Промторг-Холдинг подано звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів щодо 1 особи.

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Суд зазначає, що за певних інших обставин надані документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В іншому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Разом з тим, окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Крім того, слід взяти до уваги, технічні та технологічні можливості контрагента до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції.

Натомість позивачем не належним чином представлено оформлені первинні документи на підтвердження дотримання норм Податкового кодексу України, які відображають реальність господарської операції.

Щодо покликань позивача на прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки, яка проведена з порушенням підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України суд погоджується з доводами відповідача та бере до уваги наступне.

Статтею 16 Закону України Про інформацію (в редакції, чинній на час проведення перевірки) визначено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається, відповідно, Податковим кодексом України та іншими законами.

Відповідно до ч, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою від 27.12.2010 р. №132 (в редакції чинній на час проведення зустрічної звірки), за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб`єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб`єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб`єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже, станом на 04.06.2014 року (дата складення акту), даний Порядок діяв у редакції від 27.12.2010 року, і в ньому було вказано тільки те, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка. Про те, що у випадку неможливості проведення зустрічної звірки також складається довідка, у вказаному Порядку не зазначено. Відповідно, доводи позивача про тс, що обов`язково повинна бути складена довідка, а не акт, не відповідають чинному, на момент проведення звірки, законодавству.

Суд, вирішуючи даний спір, також відзначає, що відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у п.45 рішення в справі Бочаров проти України , п.53 рішення в справі Федорченко та Лозенко проти України , п.43 рішення в справі Кобець проти України , при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу .

Сторонами, суду не наведено інших доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на встановленні в процесі розгляду справи обставини та відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення критеріям передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати на користь позивача не стягуються.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 21.10.2020.

Суддя В.М. Сакалош