Ухвала

від 20.10.2020 по справі 380/8836/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8836/20

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

20 жовтня 2020 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Крутько О.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву Мостиської міської ради Львівської області про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Мостиської міської ради Львівської області до Мостиської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Мостиської міської ради Львівської області, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати розпорядження №36 від 10.02.2020 Про розробку детального плану території площею 36.0 га для зміни цільового призначення з ведення особистого селянського господарства під розміщення комплексу споруд (елеватор, універсальний логістичний парк, митний склад, база для зберігання і перевантаження бітуму і нафтопродуктів, лінія з виробництва пластикових труб) на території Мостиської міської ради (за межами населеного пункту) ;

-визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Мостиської райдержадміністрації Львівської області №206 від 17.08.2020р. Про затвердження детального плану території площею 36.0 га для зміни цільового призначення з ведення особистого селянського господарства під розміщення комплексу споруд (елеватор, універсальний логістичний парк, митний склад, база для зберігання і перевантаження бітуму і нафтопродуктів, лінія з виробництва пластикових труб) на території Мостиської міської ради (за межами населеного пункту) .

19.10.2020 року позивачем подано заяву за вх.№53451 про забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії розпорядження голови Мостиської райдержадміністрації Львівської області №206 від 17.08.2020р. Про затвердження детального плану території площею 36.0 га для зміни цільового призначення з ведення особистого селянського господарства під розміщення комплексу споруд (елеватор, універсальний логістичний парк, митний склад, база для зберігання і перевантаження бітуму і нафтопродуктів, лінія з виробництва пластикових труб) на території Мостиської міської ради (за межами населеного пункту) та заборони Мостиській райдержадміністрації, Товариству з обмеженою відповідальністю Мостиський господар та будь-яким іншим особам (в тому числі органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям та їх посадовими особам, фізичним особам тощо) вчинити будь-які дії, пов`язані з відчуженням (зміною володіння, користування чи розпорядження) та зміною цільового призначення земельних ділянок: площею 2 га, кадастровий номер: 4622410100:15:00:0018, площею 2 га, кадастровий номер: 4622410100:15:000:0023, площею 14 га, кадастровий номер: 4622410100:15:000:0029, площею 16 га, кадастровий номер: 4622410100:15:000:0030.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 17.08.2020р. головою Мостиської райдержадміністрації Львівської області прийнято розпорядження за №206 Про затвердження детального плану території площею 36.0 га для зміни цільового призначення з ведення особистого селянського господарства під розміщення комплексу споруд (елеватор, універсальний логістичний парк, митний склад, база для зберігання і перевантаження бітуму і нафтопродуктів, лінія з виробництва пластикових труб) на території Мостиської міської ради (за межами населеного пункту) . Вважає, що при прийняті вищевказаного розпорядження відповідач порушив вимоги статей 21 ч.5 абз.2, 33 Земельного кодексу України, статей 1, 3, 5, 7 Закону України Про особисте селянське господарство , ст.ст.14, 19 Конституції України чим сприяв засновникам ТзОВ Мостиський господар у незаконній зміні цільового призначення землі та уникнення купівлі землі для промислових цілей на конкурентних засадах. Просить вжити заходи забезпечення позову.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

У пункті 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначається, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі:

-існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

-захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем (заявником) та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Тому, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглянувши заяву про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд дійшов до висновку про відсутність достатніх та обґрунтованих правових підстав для задоволення вищевказаної заяви, оскільки у заяві про забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також не наведено жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

У разі забезпечення позову, суд повинен в ухвалі вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного розпорядження голови Мостиської райдержадміністрації Львівської області №206 від 17.08.2020р. Про затвердження детального плану території площею 36.0 га для зміни цільового призначення з ведення особистого селянського господарства під розміщення комплексу споруд (елеватор, універсальний логістичний парк, митний склад, база для зберігання і перевантаження бітуму і нафтопродуктів, лінія з виробництва пластикових труб) на території Мостиської міської ради (за межами населеного пункту) у відповідності до вищенаведеної постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008.

Відповідно до ч.5 ст.151 КАС України, зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Проте, у межах розгляду даної заяви судом не може надаватися оцінка протиправності спірного розпорядження голови Мостиської райдержадміністрації Львівської області №206 від 17.08.2020р., оскільки встановлення очевидності ознак його протиправності без розгляду справи по суті є неприпустимим.

У контексті наведеного суд відмічає, що вжиття заходів та забезпечення позову може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність спірного розпорядження, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

Таким чином, заявником не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою та непідтвердженою жодними доказами, а вжиттям таких заходів забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Мостиської міської ради Львівської області про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Мостиської міської ради Львівської області до Мостиської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали.

Суддя Крутько О.В.