Рішення

від 20.10.2020 по справі 620/1352/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1352/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

представника позивача Чередніченка О.М.,

представника відповідача Вихор І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Линовицької селищної ради, третя особа - Фермерське господарство Агросервіс-МСЛ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Линовицької селищної ради, третя особа - Фермерське господарство Агросервіс-МСЛ про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення по заяві позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих ФГ Агросервіс-МСЛ за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким надати дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих ФГ Агросервіс-МСЛ за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначене місце розташування земельної ділянки.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач протиправно не прийняв рішення щодо надання позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою, чим вчинив протиправну бездіяльність та порушив її права.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

03 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача Линовицької селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га. для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих Фермерським господарством Агросервіс-МСЛ за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради.

Не отримавши відповідь на свою заяву протягом місяця, 23 березня 2020 року вона звернулась з заявою до відповідача про надання інформації щодо розгляду заяви і надання копії рішення селищної ради та витягу з протоколу засідання селищної ради.

23 березня 2020 року на заяву позивачки була надана відповідь №03-04/174, в якій останню було повідомлено, що розгляд заяви було знято з порядку денного пленарного засідання 39-ї сесії сьомого скликання Линовицької селищної ради, так як дана земельна ділянка знаходиться в оренді Фермерського господарством Агросервіс-МСЛ , з підстав того, що Фермерське господарство попередньо не зверталось до виконкому Линовицької селищної ради з заявою про припинення оренди даної земельної ділянки. Додатково повідомлено, що депутатський корпус Линовицької селищної ради не вважає доцільним виведення з оренди земель, що знаходяться на території Линовицької ОТГ, так як дані дії негативно вплинуть на поповнення бюджету та розвиток громади в цілому.

Одночасно 10 квітня 2020 року позивачці було надано витяг з протоколу 39-ї сесії сьомого скликання Линовицької селищної ради від 17 березня 2020 року, з якого вбачається, що розгляд заяви позивачки не був знятий з порядку денного пленарного засідання селищної ради, а рішення щодо заяви позивачки не було прийнято, оскільки за надання дозволу проголосували 4 депутати та утримались 8 депутатів, що підтверджується супровідним листом №03-04/222 від 08 квітня 2020 року, витягом з протоколу та результатами голосування.

Не погодившись з таким рішенням, позивачка оскаржила його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно пп. б) ч. І ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до положень ч.6 ст.118 ЗК України щодо прав громадян на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч.5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Наведені норми матеріального права визначають порядок отримання дозволу на розробку проекту землеустрою та містять вичерпний перелік документів, які подаються для отримання такого дозволу, в тому числі у разі перебування земельної ділянки в користуванні іншої особи (землекористувача).

Керуючись вказаними нормами позивачка звернулась до відповідача, як уповноваженого органу на розпорядження земельними ділянками комунальної власності на території Линовицької селищної ради, з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення мені у власність земельної ділянки площею 2,0000 га. для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих Фермерським господарством Агросервіс-МСЛ за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради.

До заяви позивачкою були додані всі необхідні документи для її розгляду передбачені ч.6 ст.118 ЗК України, в тому числі: копія паспорту громадянина України, копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків, схему бажаного місця розташування земельної ділянки.

Також, оскільки земельна ділянка перебуває в оренді третьої особи Фермерського господарства Агросервіс-МСЛ , що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 16 вересня 2010 року, також була надана заява третьої особи Фермерського господарства Агросервіс-МСЛ від 31 січня 2020 року, нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовою Л.Л., якою фермерське господарство надало згоду на вилучення земельної ділянки площею 2,0000 га. для ведення особистого селянського господарства з метою її подальшої передачі позивачці у власність.

Отже, при подачі 03 лютого 2020 року заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою позивачкою були дотримані всі вимоги щодо подання заяви та необхідних документів для отримання такого дозволу згідно ч.6 ст.118 ЗК України.

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідач в порушення вимоги закону не прийняв рішення в місячний строк за наявності для цього всіх підстав.

При цьому ч.7 ст.118 ЗК України містить виключний перелік дій відповідача при розгляді такої заяви, серед яких відсутні такі дія. як не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви чи зняття її з розгляду.

Також вказана норма матеріального права містить виключні підстави для відмови у задоволенні заяви, тобто наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому не прийняття рішення відповідачем є по своїй суті відмовою у наданні дозволу.

Оскільки, як зазначено вище, при поданні заяви згідно ч.6 ст.118 ЗК України були подані всі необхідні документи для розгляду заяви та прийняття рішення відповідачем, то у відповідача були відсутні жодні підстави для відмови у наданні дозволу передбачені ч.7 ст.118 ЗК України.

Отже, відповідач протиправно не прийняв рішення про надання позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою, таким чином фактично відмовивши їй, що вказує на протиправну бездіяльність відповідача, спрямовану на позбавлення права на отримання земельної ділянки у власність та затягування розгляду заяви.

Щодо зазначення, у відповіді №03-04/174 від 23 березня 2020 року, такої підстави для неприйняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, як відсутність звернення фермерського господарства до виконкому Линовицької селищної ради з заявою про припинення оренди даної земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою достатньо погодження землекористувача.

Більш того, погодження третьої особи фермерського господарства на вилучення земельної ділянки, по суті є його згодою на подальше припинення права оренди на цю земельну ділянку у разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття рішення про передачу мені у приватну власність земельної ділянки.

При цьому питання щодо припинення права оренди земельної ділянки у третьої особи Фермерського господарства Агросервіс-МСЛ , внесення змін до договору оренди чи його переукладення, має вирішуватись за наслідками розроблення проекту землеустрою з визначенням меж земельної ділянки, яка підлягає вилученню, та вже при вирішенні питання щодо передачі мені у приватну власність земельної ділянки згідно ч.5 ст.116 та ч.9 ст.118 ЗК України.

Щодо доводів відповідача про недоцільність виведення з оренди земель, що знаходяться на території Линовицької ОТГ, та негативного впливу на поповнення бюджету та розвиток громади в цілому, суд зазначає наступне.

Ч.7 ст.118 ЗК України містить виключний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

І такий перелік не містить зазначених відповідачем підстав для відмови.

Кожен громадянин України має право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення фермерського господарство і таке право не може бути обмежене відповідачем в зв`язку з негативним впливом на поповнення бюджету та розвиток громади.

Отже, наведені відповідачем у відповіді №03-04/174 від 23 березня 2020 року підстави для зняття з розгляду заяви позивачки, не тільки не можуть бути підставою для зняття з розгляду заяви та неприйняття рішення, але й не можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

З огляду на наведене судом встановлено, що не прийняття Линовицькою селищною радою рішення по заяві ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих ФГ Агросервіс-МСЛ за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, є протиправною бездіяльністю.

За таких підстав суд вважає, що Линовицьку селищну раду необхідно зобов`язати прийняти рішення надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих ФГ Агросервіс-МСЛ за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначене місце розташування земельної ділянки.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Линовицької селищної ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2942,80 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Линовицької селищної ради (вул.Шевченка, буд.1, смт.Линовиця, Прилуцький район, Чернігівська область,17584, код ЄДРПОУ 04412455), третя особа - Фермерське господарство Агросервіс-МСЛ (вул. Вокзальна, б.2, смт. Линовиця, Прилуцький район, Чернігівська область,17584, код ЄДРПОУ 31999313) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Линовицької селищної ради щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих ФГ Агросервіс-МСЛ за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

Зобов`язати Линовицьку селищну раду прийняти рішення, яким надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих ФГ Агросервіс-МСЛ за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначене місце розташування земельної ділянки.

Стягнути з Линовицької селищної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2942,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2020 року.

Суддя С.Л. Клопот