Рішення

від 28.09.2020 по справі 640/6632/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 року м. Київ № 640/6632/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БІ-ПРО

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Кулик Д.А., Пилипенко Г.О.,

від відповідача - Коваленко Л.В.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю БІ-ПРО (далі також - позивач, ТОВ БІ-ПРО , Товариство) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2019 за №0013750504, №0013760504 і №0013770504.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оспорюваних податкових повідомлень-рішень з огляду на необґрунтованість і суб`єктивність висновків акта перевірки від 27.11.2019 №136/26-15-05-04-04/40274333, на підставі якого такі рішення контролюючого органу були прийнятті. Позивач вказує на реальність господарських операцій, вчинених між ним та рядом контрагентів-постачальників товарів (-виконавцями послуг), а саме: ТОВ Нігем , ТОВ ТОРГ-БАЗА , ТОВ Бізнес Про , ТОВ Лаква Строй , ТОВ Транс Сервіс+ , ТОВ Еконія 21 , ТОВ Олексія Про , ТОВ Альфа-Емперіо , ТОВ Наномікс ЛТД , ТОВ Базіліон Груп , ТОВ Лерден , ТОВ Унік-Експо , ТОВ Топаз ЮА , ТОВ Авангард Інвест , ТОВ Нота Пром , ТОВ Грайм Сістемс , ТОВ Торгова компанія Арнеж , ТОВ Преміум К , ТОВ Мірос Груп , ТОВ Юкрейн код , ТОВ Мегахром , ТОВ Швидко-Опт , ТОВ Горизонт-трейд , ТОВ Арзан Юініті , ТОВ Сістем інжиніринг , ТОВ Сігма Профіт , ТОВ Прайм Індастрі , ТОВ Смерека-2017 , ТОВ Джі.Ті.Ем-Україна , ТОВ Атлетік Систем , ТОВ Остервед , ТОВ Алмаз Корпорейт , і що такі операції підтверджені всіма необхідними та належним чином оформленими первинними і розрахунковими документами. При цьому, як ТОВ БІ-ПРО , так і його контрагенти на момент підписання договорів та здійснення господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб?єктністю. Податкові накладні таких контрагентів були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних без зауважень. Рух товарів та коштів відображені у бухгалтерському обліку ТОВ БІ-ПРО . Також позивач пояснив, що придбані ТОВ БІ-ПРО у перелічених вище контрагентів товари були ним використані у своїй подальшій господарській діяльності, а саме - реалізовані закладам освіти в рамках відповідних договорів.

На переконання позивача наведені в тексті акта перевірки податкова інформація та посилання контролюючого органу на наявність за даними Єдиного державного реєстру судових рішень в провадженні органів слідства відкритих кримінальних проваджень, де фігурують контрагенти-постачальники, не спростовують достовірність показників податкового та бухгалтерського обліку ТОВ БІ-ПРО .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/6632/20 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву з додатковими матеріалами (а саме: копіями документів, відповідно до яких була призначена документальна перевірка ТОВ БІ-ПРО , копіями письмових запитів посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві щодо надання первинних та інших документів до перевірки, копіями листів-відповідей платника на такі запити контролюючого органу, копії акта ГУ ДПС у м. Києві про не надання певних підтверджуючих документів посадовими особами товариства). Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що за наслідками проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ БІ-ПРО виявлено відображення платником у податковому обліку результатів господарських операцій з рядом контрагентів, що не підтверджені первинними документами (про що було складено відповідний акт від 13.11.2019). Крім того, за даними наявної у ГУ ДПС у м. Києві податкової інформації контрагенти-постачальники позивача не мали необхідних для виконання спірних господарських операцій адміністративних та трудових ресурсів, та/або не придбавали попередньо аналогічні товари у третіх осіб. Деякі із контрагентів позивача є фігурантами у кримінальних провадженнях, відкритих за фактами вчинення правопорушень за ознаками, передбаченими ст. 205 і 212 Кримінального кодексу України.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, де зазначив, що відповідач не подав до суду належних і допустимих доказів на підтвердження наведених в тексті акта перевірки фактів вчинення платником правопорушень. Також представник позивача навів додаткові заперечення проти позиції контролюючого органу щодо безоплатного отримання ТОВ БІ-ПРО товарів від своїх контрагентів-постачальників та спростував посилання контролюючого органу на відсутність у товариства документів, що підтверджують формування даних рахунку 70 Доходи від реалізації і субрахунку 902 Собівартість реалізованих товарів .

У судовому засіданні 20.07.2020 судом ухвалено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Присутні у судових засіданнях представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги повністю, а представник відповідача проти задоволення таких вимог позивача заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши усні пояснення їхніх представників, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Упродовж періоду з 31.10.2019 по 31.11.2019 працівниками ГУ ДПС у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ БІ-ПРО з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.02.2016 по 30.06.2019. За результатом такої перевірки відповідачем складений акт від 27.11.2019 №316/26-15-05-04-04/40274333 (далі також - акт перевірки).

Згідно розд. ІV Висновок цього акта перевірки перевіряючим встановлено порушення позивачем наступних норм податкового законодавства:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що полягає у заниженні платником податку на прибуток всього на загальну суму 21 927 166 грн. (в т.ч.: за 2016 рік на суму 702 258 грн., за 2017 рік на суму 2 640 976 грн., за 2018 рік на суму 15 497 660 грн., за 1-е півріччя 2019 року на суму 3 086 273 грн.);

- п. 44.1 ст. 44, п. 187.9 ст. 187, п. 198.1, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що полягає у заниженні платником податку на додану вартість за перевіряємий період всього на загальну суму 6 295 756 грн. (в т.ч. за звітній періоди вересень-грудень 2017 року, березень-травень, вересень-грудень 2018 року, травень і червень 2019 року) та водночас до завищення платником від?ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 462 568 грн. (в т.ч. за звітні періоди листопад 2017 року, лютий, червень і листопад 2018 року, січень, березень-травень 2019 року).

Як вбачається зі змісту пп. 3.1.1.1 пп. 3.1.1, пп. 3.1.2.2 пп. 3.1.2 п. 3.1 розд. ІІІ Описова частина акта перевірки, такі висновки контролюючого органу мотивовані наступним.

За результатами дослідження та аналізу наданих до перевірки документів (договорів поставки товарів, видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг)), відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних перевіряючі з?ясували, що між ТОВ БІ-ПРО (як покупцем) і рядом суб?єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) були укладені усні угоди щодо поставки товарів, договори поставки товарів, договори про надання послуг, а саме: договір поставки товару від 06.12.2018 №31, договір про надання послуг від 03.12.2018 №24 - з ТОВ ТОРГ-БАЗА (загальні обсяги операцій за договорами - 2 451 642 грн. і 2 432 100 грн., з ПДВ); договір від 15.11.2018 №05 з ТОВ НІГЕМ (загальний обсяг операцій за договором 4 252 203 грн. з ПДВ); усна угода з ТОВ Бізнес Про в листопаді 2018 року (загальний обсяг операцій за угодою 13 145 грн. з ПДВ); усні угоди з ТОВ Лаква Строй у вересні 2018 року (загальний обсяг операцій за угодою 1 440 420 грн. з ПДВ); договір поставки товару від 22.11.2018 №12 - з ТОВ Транс Сервіс+ (загальний обсяг операцій за договором 967 185 грн. з ПДВ); договір поставки від 04.12.2018 №55 - з ТОВ Еконія 21 (загальний обсяг операцій за договором 951 420 грн. з ПДВ); усні угоди з ТОВ Олексія Про в грудні 2018 року (загальний обсяг операцій за договором 947 367 грн. з ПДВ); усні угоди з ТОВ Альфо-Емпоріо за вересень 2018 року (загальний обсяг операцій за угодами 1 440 420 грн. з ПДВ); усні угоди з ТОВ Наномікс ЛТД за вересень 2017 року; договір поставки товару від 03.05.2019 з ТОВ Базіліон Груп (загальний обсяг операцій за договором 626 664 грн. з ПДВ); усна угода з ТОВ Лерден у листопаді 2017 року (загальний обсяг операцій за угодою 554 245,20 грн. з ПДВ) договір №044 від 12.11.2018 з ТОВ Унік-Експо (загальний обсяг операцій за договором 491791,50 грн. з ПДВ); договір №45 від 05.11.2018 з ТОВ Топаз ЮА (загальний обсяг операцій за договором 491 328 грн. з ПДВ); договір №1403181 від 14.03.2018 з ТОВ Авангард Інвест (загальний обсяг операцій за договором 484 008,66 грн. з ПДВ); усна угода з ТОВ Нота Пром у жовтні 2017 року (загальний обсяг операцій за угодою 420 176,20 грн. з ПДВ); усні угоди з ТОВ Грайм Сістемс у березні 2018 року; договір №5 від 05.06.2019 з ТОВ Торгова компанія АРНЕЖ (загальний обсяг операцій за договором 311 400 грн. з ПДВ); усні угоди з ТОВ Преміум К у вересні, жовтні та листопаді 2017 року, лютому 2018 року; договір поставки №0918-02 від 17.09.2018 з ТОВ Мірос Груп ; договір про надання послуг №101/П від 02.10.2018 з ТОВ Юкрейн код (загальний обсяг операцій за договором 3 342 900 грн. з ПДВ); договір про надання послуг №4 від 04.09.2018 з ТОВ Мегахром (загальний обсяг операцій за договором 3 125 700 грн. з ПДВ); договір про надання послуг №12 від 01.11.2018 з ТОВ Швидко-Опт (загальний обсяг операцій за договором 2 092 500 грн. з ПДВ); договір про надання послуг №2 від 02.10.2018 з ТОВ Горизонт-трейд ; договір про надання послуг №7 від 03.12.2018 з ТОВ Арзан Юніті (загальний обсяг операцій за договором 1 433 400 грн. з ПДВ); договір про надання послуг №25П від 01.08.2018 з ТОВ Сістем Інжиніринг (загальний обсяг операцій за договором 1 391 100 грн. з ПДВ); договір про надання послуг №8 від 04.09.2018 з ТОВ Сігма Профіт (загальний обсяг операцій за договором 1 384 500 грн. з ПДВ); договір про надання послуг №24 від 05.09.2017 з ТОВ Прайм Індастрі (загальний обсяг операцій за договором 1 361 340 грн. з ПДВ); договір про надання послуг №24 від 19.01.2018 з ТОВ Смерека-2017 (загальний обсяг операцій за договором 1 152 000 грн. з ПДВ); договір про надання послуг №3 від 03.09.2018 з ТОВ Джі.Ті.Ем-Україна (загальний обсяг операцій за договором 910 800 грн. з ПДВ); договір про надання послуг №121 від 25.04.2019 з ТОВ Атлетік Систем (загальний обсяг операцій за договором 880 200 грн. з ПДВ); договір про надання послуг №22 від 01.11.2018 з ТОВ Остервед (загальний обсяг операцій за договором 597 900 грн. з ПДВ); договір про надання послуг №24 П від 10.06.2019 з ТОВ Алмаз Корпорейт (загальний обсяг операцій за договором 210 000 грн. з ПДВ).

В рамках цих договорів контрагенти-постачальники (-виконавці) виписали на адресу ТОВ БІ-ПРО податкові накладні та склали видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (переліки таких наведені в акті перевірки).

Станом на 30.06.2019 в бухгалтерському обліку ТОВ БІ-ПРО зафіксована непогашена кредиторська заборгованість у сумі 489 447 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Олексія Про , у сумі 311 400 грн. по взаємовідносинам з ТОВ ТК Арнеж та у сумі 210 000 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Алмаз Корпорейт .

При цьому, перевіряючими були враховані тексти розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвал судів (ухвал Печерського районного суду м. Києві від 07.05.2019 у справі №757/22153/19-к, від 08.08.2018 у справі №757/38086/18-к, від 31.05.2019 у справі №757/28069/19-к, від 04.04.2018 у справі №755/5076/18, від 30.01.2019 у справі №757/4321/19-к, від 26.07.2019 у справі №757/37784/19-к; ухвал Заводського районного суду м. Києва від 02.09.2019 у справі №487/2796/19 та від 13.05.2019 у справі №758/5317/19; ухвал Солом?янського районного суду м. Києва від 24.04.2019 у справі №760/11018/19, від 21.06.2019 у справі №760/17593/19, від 13.06.2019 у справі №335/4092/19, від 06.09.2019 у справі №755/11871/171-кс/335/3885/2019; ухвали Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2018 у справі №640/5245/17; ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 27.11.2017 у справі №755/15404/17), за змістом яких ТОВ ТОРГ-БАЗА , ТОВ НІГЕМ , ТОВ Лаква Строй , ТОВ Еконія 21 , ТОВ Транс Сервіс+ , ТОВ Топаз ЮА , ТОВ Нота Пром , ТОВ Наномікс ЛТД , ТОВ Лерден , ТОВ Унік-Експо , ТОВ Топаз ЮА , ТОВ Ангард Інвест , ТОВ Нота Пром , ТОВ ТК Арнеж , ТОВ Преміум К , ТОВ Юкрейн код , ТОВ Швидко-Опт , ТОВ Мегахром , ТОВ Остервед , ТОВ Горизонт-трейд , ТОВ Сістем Інжиніринг , ТОВ Прайм Індастрі в рамках певних кримінальних проваджень фігурують як суб?єкти підприємницької діяльності з ознаками фіктивності та/або як такі, що отримували товари від підприємств з ознаками ризиковості .

Також за змістом отриманої податкової інформації працівники ГУ ДПС у м. Києві дійшли висновків про відсутність у перелічених постачальників можливості фактичного здійснення господарських операцій з отримання/продажу товарів, надання послуг на користь позивача, оскільки перші: не відображали у податковій/фінансовій звітності наявні у них на праві власності/в користуванні основні фонди, транспортні засоби, наявні трудові ресурси або відображали недостовірні відомості про таке, а також не декларували за даними Єдиного реєстру податкових накладних витрати на утримання офісу (складу); придбавали товари/послуги у сторонніх організацій, які мають ознаки ризиковості або придбавали товари у третіх осіб за відмінними номенклатурами, ніж ті, що були реалізовані ТОВ БІ-ПРО ; на момент проведення перевірки ТОВ БІ-ПРО встановити місцезнаходження посадових осіб контрагентів не можливо.

У зв?язку з цим перевіряючі встановили:

- заниження платником в порушення вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України значення ряд. 2000 чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) звіту про фінансові результати за 2017, 2018 роки та 1-е півріччя 2019 року у зв?язку з не включенням до складу доходів безоплатно отриманих товарів на загальну суму 23 138 975 грн. по взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ ТОРГ-БАЗА , ТОВ Нігем , ТОВ Бізнес Про , ТОВ Лаква Строй , ТОВ Транс Сервіс+ , ТОВ Еконія 21 , ТОВ Олексія Про , ТОВ Альфа-Емперіо , ТОВ Наномікс ЛТД , ТОВ Базіліон Груп , ТОВ Лерден , ТОВ Унік-Експо , ТОВ Топаз ЮА , ТОВ Авангард Інвест , ТОВ Нота Пром , ТОВ Грайм Сістемс , ТОВ Торгова компанія Арнеж , ТОВ Преміум К , ТОВ Мірос Груп ;

- завищення суми витрат, що вплинуло на значення рядка 2180 звіту про фінансові результати інші операційні витрати за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, всього на загальну суму 19 365 240 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Юкрейн код , ТОВ Мегахром , ТОВ Швидко-Опт , ТОВ Горизонт-трейд , ТОВ Арзан Юініті , ТОВ Сістем інжиніринг , ТОВ Сігма Профіт , ТОВ Прайм Індастрі , ТОВ Смерека-2017 , ТОВ Джі.Ті.Ем-Україна , ТОВ Атлетік Систем , ТОВ Остервед , ТОВ Алмаз Корпорейт .

Крім того, у тексті акта перевірки зафіксовано, що в порушення п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, ТОВ БІ-ПРО завищило суму витрат, що вплинуло на значення рядка 2050 звіту про фінансові результати Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, всього на загальну суму 79 313 376 грн. А саме, відповідно до проведеного аналізу наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей по рах. 902 собівартість реалізованих товарів встановлено розбіжності із задекларованими даними звітів про фінансові результати (форма 2) за 2016, 2017, 2018 роки і 1-е півріччя 2019 року. Так, в ході дослідження даних рах. 90 Собівартість реалізації (субрах. 902 Собівартість реалізованих товарів ) виявлено формування собівартості реалізованих товарів за документами з відміткою операція . При детальному аналізу рах. 70 Доходи від реалізації субрах. 702 Дохід від реалізації товарів не встановлено реалізації товарів, щодо яких сформований субрах. 902. Керівнику ТОВ БІ-ПРО був вручений запит від 12.11.2019 про надання підтверджуючих документів по Операціях , відповідно до яких було сформовано субрах. 902 собівартість реалізованих товарів . Однак від платника 13.11.2019 отримано відповідь про відсутність порушень зі сторони товариства. У зв?язку з цим перевіряючими був складений акт про не надання підтверджуючих документів щодо формування субрах. 902

19.12.2019 ГУ ДПС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняло наступні оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- за №0013770504 форми Р , яким визначило позивачу до сплати грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 27 408 258 грн. (в т.ч. за основним платежем - 21 927 166 грн., за штрафними санкціями - 5 481 792 грн.);

- за №0013750504 форми Р , яким визначило позивачу до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 7 869 695 грн. (в т.ч. за основним платежем - 6 295 756 грн., за штрафними санкціями - 1 573 939 грн.);

- за №0013760504 форми Р , яким зменшено розмір задекларованого позивачем від?ємного значення з податку на додану вартість всього у загальній сумі 462 568 грн. (в т.ч. за звітні періоди листопад 2017 року, люти, червень, листопад 2018 року, січень, березень-травень 2019 року).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 05.03.2020 №8490/6/99-00-08-05-01-06 скаргу ТОВ БІ-ПРО на вказані податкові повідомлення-рішення від 19.12.2019 було залишено без задоволення, а самі податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, у редакції Закону України від 28.12.2014 №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Порядок формування доходів і витрат в бухгалтерському обліку регулюється Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 Дохід та 16 Витрати , що затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та від 31.12.1999 №318.

Зокрема, за змістом п. 5 і 7 П(с)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

Згідно з п. 5 - 7 цього П(С)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Зокрема, п. 11, 12 і 15 ПБО 16 визначено склад собівартості продукції, робіт і послуг, а також порядок формування загальновиробничих витрат. Так, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Зокрема, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (п. 12 П(С)БО 16).

До складу загальновиробничих витрат включаються, в т.ч. інші витрати.

Окрім того, відповідно до п.п. 200.1, 200.4 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, абз. б п. 185.1 ст. 185, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас в силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому, згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Зі змісту наведених норм права можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

При цьому, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 11.12.2018 у справі №804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV. Зокрема, Верховний Суд відзначив те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Оглянувши подані позивачем разом із позовом копії документів суд встановив, що між ТОВ БІ-ПРО (як покупцем/замовником), в особі директора Пелеха В.Ю. , і рядом суб?єктів господарської діяльності-товариств (постачальників/виконавців) були укладені договори поставки товарів, договори про надання послуг, а також усні угоди щодо поставки товарно-матеріальних цінностей. А саме: договір №05 від 15.11.2018 з постачальником ТОВ НІГЕМ (в особі директора Сєріка Є.Л.), договір №31 поставки товару від 06.12.2018 з постачальником ТОВ Торг-База (в особі директора Сєріка Є.Л.), договір №351-Т поставки товару від 03.05.2019 з постачальником ТОВ Базіліон Груп (в особі директора Шостака Р.П.), договір поставки №0918-02 від 17.09.2018 з постачальником ТОВ Мірос Груп (в особі директора Павлюка В.К. ), договір поставки №55 від 04.12.2018 з постачальником ТОВ Еконія 21 (в особі директора Шаповалової М.С.), договір №12 поставки товару від 22.11.2018 з постачальником ТОВ Транс Снрвіс+ (в особі директора Швецова Є.І.), договір №45 від 05.11.2018 з постачальником ТОВ топаз ЮА (в особі директора Денисенко О.А.), договір №044 від 12.11.2018 з постачальником ТОВ Унік-Експо (в особі директора Гегамяна М.В.), договір №1403181 від 14.03.2018 з постачальником ТОВ Авангард Інвест (в особі директора Поплавського В.Є.), договір №5 поставки товару від 05.06.2019 з постачальником ТОВ Торгова компанія Арнеж (в особі директора Миргородського О.А.).

За змістом умов цих договорів поставок постачальники зобов?язуються поставити та передати у визначені строки покупцеві товари, а покупець, у свою чергу, - прийняти та оплатити товари. Асортимент, номенклатура, загальна кількість та вартість товарів, що підлягають поставці, визначаються сторонами договорів у рахунках та/або у видаткових накладних (останні складаються на підставі усної чи письмової заявки покупця).

Поставка товарів здійснюється постачальником за письмовими або усними замовленнями покупця. Доставка товару може здійснюватися: самовивозом транспортними компаніями або перевізником. Товари приймаються покупцем згідно видаткових накладних, крім того покупцеві надається рахунок-фактура. У разі, якщо поставка товару здійснюється за участю транспортних організацій, то постачальник передає пакет товарно-супровідних документів перевізнику, та водночас має повідомити покупцю відомості про: номер і дату оформлення вантажної декларації, кількість місць і загальну вагу товару, орієнтовну вартість транспортних послуг.

Оплата за товар здійснюється покупцем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника у визначений сторонами строк, після підписання видаткової накладної. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Гарантійні терміни експлуатації та зберігання, їх умови вказуються у відповідних паспортах постачальника або сертифікатах на товар.

Порід з цим між ТОВ БІ-ПРО та товариствами - ТОВ Бізнес Про , ТОВ Лаква Строй , ТОВ Олексія Про , ТОВ Альфо-Емпоріо , ТОВ Наномікс ЛТД , ТОВ Лерден , ТОВ Нота Пром , ТОВ Грайм Сістемс , ТОВ Преміум К (як постачальниками) були укладені усні угоди що поставки обладнання та приладдя для навчальних закладів в асортименті. Вказані угоди оформлені рахунками на оплату, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Крім того, між ТОВ БІ-ПРО та товариствами - ТОВ Юкрейн код , ТОВ Мегахром , ТОВ Швидко-Опт , ТОВ Горизонт-трейд , ТОВ Арзан Юініті , ТОВ Сістем інжиніринг , ТОВ Сігма Профіт , ТОВ Прайм Індастрі , ТОВ Смерека-2017 , ТОВ Джі.Ті.Ем-Україна , ТОВ Атлетік Систем , ТОВ Остервед , ТОВ Алмаз Корпорейт (як виконавцями послуг) були укладені договори, предметом яких є виконання послуг з: передпродажної підготовки комп?ютерної техніки, монтажу інтерактивного комплексу, монтажу меблів, інших монтажних послуг. А саме: договір про надання послуг №101/П від 02.10.2018 з ТОВ Юкрейн код (в особі директора Булигіна І.С. ), договір про надання послуг №4 від 04.09.2018 з ТОВ Мегахром (в особі директора Пасічніченка О.В.), договір №12 про надання послуг від 01.11.2018 з ТОВ Швидко-Опт (в особі директора Зеленової О.М.), договір про надання послугт№2 від 02.10.2018 з ТОВ Горизонт-трейд (в особі директора Поплавського В.Є.), договір №7 про надання послуг від 03.12.2018 з ТОВ Арзан Юніті (в особі директора Матвієнко І.А.), договір про надання послуг №25-П від 01.08.2018 з ТОВ Сістем Інжиніринг (в особі директора Фоменко О.В.), договір про надання послуг №8 від 04.09.2018 з ТОВ Сігма Профіт (в особі директора Севодіна С.Є.), договір на виконання робіт №24 від 19.01.2018 з ТОВ Смерека-2017 (в особі директора Рижук Л.Л.), договір №24П про надання послуг від 05.09.2017 з ТОВ Прайм Індастрі (в особі директора Миронцева П.В.), договір №24 про надання послуг від 03.12.2018 з ТОВ Торг-База (в особі директора Сєріка Є.Л.), договір про надання послуг №121 від 25.04.2019 з ТОВ Алтетік Систем (в особі директора Мостового І.М.), договір про надання послуг №3 від 03.09.2018 з ТОВ ДЖІ.ТІ.ЕМ-Україна (в особі директора Перова В.В.), договір №22 про надання послуг від 01.11.2018 з ТОВ Остервед (в особі директора Сандул Г.В.), договір про надання послуг №24 П від 10.06.2019 з ТОВ Алмаз Корпорейт (в особі директора Коренги О.Ю.).

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов?язань за зазначеним договорами та угодами позивач надав суду копії таких документів: рахунків-фактур; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); електронних податкових накладних перелічених вище товариств-постачальників товарів і послуг, виписаних останніми на адресу ТОВ БІ-ПРО , та реєстрів виданих та отриманих податкових накладних позивача за звітні періоди 2016 - 2019 років, де відображені такі податкові накладні; роздруківок електронних платіжних доручень ТОВ БІ-ПРО про оплату товарів і послуг (в т.ч. на адреси ТОВ ТК Арнеж , ТОВ Алмаз Корпорейт ); договорів про відступлення права вимоги за №34-12 і №34-15 від 20.02.2019, укладених між ТОВ Олексія Про (первісним кредитором) і ТОВ Комопром (як новим кредитором) щодо відступлення прав вимоги до боржника ТОВ БІ-ПРО у відповідних сумах коштів; договорів про відступлення права вимоги за №15-П і №16-П від 15.01.2018, укладених між ТОВ Прайм Індастрі (первісним кредитором) і ТОВ Енвіл-Бізгруп (як новим кредитором) щодо відступлення прав вимоги до боржника ТОВ БІ-ПРО у відповідних сумах коштів; електронних оборотно-сальдових відомостей по рах. 631 за перевіряємий період.

Додатково керівник ТОВ БІ-ПРО Пелех В.Ю. в тексті своєї бухгалтерської довідки вих. №06/02-1 від 06.02.2020 пояснив, що Товариство здійснює господарську діяльність наступним чином: ТОВ БІ-ПРО закуповує комплектуючі для навчальних класів та інтегрованих комплексів, проводить їх передпродажну підготовку, здійснює укомплектування за видами навчальних класів та реалізує такі освітнім закладам. Також ТОВ БІ-ПРО здійснює монтаж цих інтегрованих комплексів і комп?ютерної техніки безпосередньо в приміщеннях освітніх закладів. Саме для здійснення описаної господарської діяльності ТОВ БІ-ПРО придбавало відповідні товарно-матеріальні цінності та замовляло послуги у перелічених вище контрагентів.

На підтвердження своїх доводів щодо використання ТОВ БІ-ПРО результатів спірних операцій у власній господарській діяльності представник позивача подав до суду копії таких документів: договорів купівлі-продажу (договорів закупівлі за державні кошти), укладених між ТОВ БІ-ПРО (як постачальником) і замовниками/покупцями (освітніми закладами, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами) щодо поставки товарно-матеріальних цінностей (комп?ютерного та іншого навчального обладнання, навчального приладдя в асортименті), зі специфікаціями, видатковими накладними, листами-відгуками замовників; зведених оборотно-сальдових відомостей за 2016 - 2018 роки, 1-ий квартал і 1-певріччя 2019 року; роздруківки фотозображень результатів проведення монтажу інтегрованих комплексів на місцях, а також бухгалтерську довідку про суми прибутку, отриманих ТОВ БІ-ПРО за наслідками реалізації у періоди 2016 2019 років придбаних товарів третім особам.

Додатково представник позивача подав до суду висновку судового експерта Пилипенка Валентина Володимировича (вих. №01/04/20), складеного 01.04.2020 за результатами проведення судово-економічної експертизи за замовленням ТОВ БІ-ПРО (договір про надання послуг судового експерта та спеціаліста від 26.02.2020). За змістом цього висновку експерта від 01.4.2020 висновки акта перевірки від 27.11.2019 №136/26-15-05-04-04/40274333 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ БІ-ПРО за період з 01.01.2016 по 30.06.2019 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині описаних вище епізодів правопорушень документально та нормативно не підтверджуються.

Дослідивши та проаналізувавши зміст наданих позивачем документів суд встановив, що первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, засвідчують рух активів (коштів і товарно-матеріальних цінностей).

З наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв`язку між витратами ТОВ БІ-ПРО на придбання специфічних товарів, послуг із здійснюваними ним видами господарської діяльності (а саме, за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вільний доступ до якого створений на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України за наступним посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) такими є, зокрема: оптова торгівля комп?ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; дослідження й експериментальні розробки у сферах суспільних і гуманітарних наук, інших природничих і технічних наук).

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної податкової служби України (www.tax.gov.ua), та з тексту акта перевірки позивача суд встановив, що станом моменти укладення розглядуваних договорів і угод, а також на час виписки податкових накладних за період з 12.02.2016 по 30.06.2019 контрагенти позивача (постачальники товарів і послуг) були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

При цьому, в тексті акта перевірки відсутні зауваження перевіряючих про те, що укладення таких договорів (угод) з ТОВ БІ-ПРО суперечило задекларованим видам господарської діяльності будь-кого з цих контрагентів.

З огляду на це суд вважає, що наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами-постачальниками товарів і послуг та, що такі господарські операції були вчинені позивачем з метою подальшого використання їх результатів в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності.

Водночас суд вважає, що відповідач під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав суду належних документальних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій (в т.ч. обставини щодо оплатного отримання позивачем товарів і послуг), та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування витрат і податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.

Зокрема, посилаючись в тексті акта перевірки на обставину встановлення контролюючим органом фактів відсутності у контрагентів позивача реальних можливостей на здійснення поставок товарів і надання відповідних послуг на адресу ТОВ БІ ПРО , перевіряючі посилалися на результати опрацювання зібраної податкової інформації (в т.ч з інформаційних баз даних ІС Податковий блок , Єдиний реєстр податкових накладних, Архів електронної звітності .

Разом з тим, відповідних витягів та копій електронних документів на підтвердження наведених в акті перевірки обставин з названих баз даних відповідач до суду не подав та не довів суду, що наведена в акті перевірки інформація про контрагентів позивача є повною, достовірною, отриманою в офіційному порядку.

Надаючи оцінку аргументам відповідача про наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують деякі із контрагентів позивача, як такі, що приймають участь у тіньових схемах ухилення від сплати податків третіми особами або є фіктивно створеними суб?єктами підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.

За змістом норм ст. 72, ч. 1 і 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу приписів ч. 1 і 2 ст. 73, ч. 2 ст. 74 цього ж Кодексу належними є саме докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У свою чергу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В ході розгляду даної справи в суді відповідач не подав до суду документальні докази та не повідомив суд про факти існування вироків (ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності) районних судів, ухвалених відносно посадових осіб ТОВ БІ-ПРО та/або товариств-постачальників товарів і послуг (тобто, керівників товариств та/чи осіб, які підписували первинні документи за перевіряємими господарськими операціями), та яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб (зокрема, вчинення безтоварних господарських операцій з метою надання (отримання) податкової вигоди при взаємовідносинах між позивачем і його контрагентами, фіктивність створення та діяльності товариств-контрагентів, ухилення від сплати податків внаслідок вчинення безтоварних операцій).

Також відповідач не повідомив суд про факти відкриття конкретних кримінальних проваджень за фактами скоєння посадовими особами товариств-контрагентів позивача кримінальних правопорушень та/або за фактами фіктивного створення таких товариств, підробки їх установчих, реєстраційних документів, первинних документів за спірними господарськими операціями, тощо.

Як наслідок суд відхиляє викладені в акта перевірки посилання контролюючого органу на окремі ухвали районних судів, прийняті в рамках розгляду матеріалів кримінальних проваджень, безпосередній зв?язок яких зі спірними правовідносинами відповідачем не доведено.

З огляду на наведене вище суд вважає, що відповідач не довід документально належними доказами обґрунтованість своїх висновків про нереальність вчинених позивачем господарських операцій зі своїми контрагентами-постачальниками товарів і послуг.

Між тим, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника. Зокрема, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач надав суду відповідні та належним чином оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факти реального вчинення господарських операцій та відповідно про правомірність формування позивачем сум витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками - ТОВ Нігем , ТОВ ТОРГ-БАЗА , ТОВ Бізнес Про , ТОВ Лаква Строй , ТОВ Транс Сервіс+ , ТОВ Еконія 21 , ТОВ Олексія Про , ТОВ Альфа-Емперіо , ТОВ Наномікс ЛТД , ТОВ Базіліон Груп , ТОВ Лерден , ТОВ Унік-Експо , ТОВ Топаз ЮА , ТОВ Авангард Інвест , ТОВ Нота Пром , ТОВ Грайм Сістемс , ТОВ Торгова компанія Арнеж , ТОВ Преміум К , ТОВ Мірос Груп , ТОВ Юкрейн код , ТОВ Мегахром , ТОВ Швидко-Опт , ТОВ Горизонт-трейд , ТОВ Арзан Юініті , ТОВ Сістем інжиніринг , ТОВ Сігма Профіт , ТОВ Прайм Індастрі , ТОВ Смерека-2017 , ТОВ Джі.Ті.Ем-Україна , ТОВ Атлетік Систем , ТОВ Остервед , ТОВ Алмаз Корпорейт , а натомість доводи контролюючого органу про документальне не підтвердження спірних господарських операцій, їх безтоварність чи безоплатність не знайшли свого доказового підтвердження під час розгляду цієї справи.

Надаючи окремо оцінку правомірності висновку акта перевірки про завищення позивачем суми витрат у загальному розмірі 79 313 376 грн. за звітні періоди 2016 - 2019 років з огляду на відсутність документального підтвердження формування показника субрах. 902 Собівартість реалізованих товарів , суд зазначає наступне.

В тексті акта перевірки зафіксовано, що перевіряючі встановили, що за даними карток рахунку 90 (субрах. 902 Собівартість реалізованих товарів ) товариство упродовж перевіряємого періоду здійснювало формування собівартості реалізованих товарів за документами з відміткою Операція . При цьому, при детальному аналізу рахунку 70 Доходи від реалізації (субрах. 702 Дохід від реалізації товарів ) не встановлено реалізації товарів, щодо яких був сформований субрах. 902. Керівнику Товариства був вручений письмовий запит від 12.11.2098 щодо надання копій підтверджуючих документів, відповідно до яких було сформовано субрах. 902. Копію такого письмового запиту відповідач до суду не подав та про причини відсутності такого суд не повідомив.

У зв?язку з не наданням платником копій таких запитуваних документів працівниками контролюючого органу був складений акт про не надання підтверджуючих документів від 13.11.2019 (копія такого акта подана до суду представником відповідача).

Дослідивши та проаналізувавши зміст відзиву на позовну заяву та додані до нього копії документів, суд встановив, що ГУ ДПС у м. Києві за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ БІ-ПРО та на підставі акта від 27.11.2019 №316/26-15-05-04-04/40274333 не притягувало платника (позивача) до відповідальності за ст. 121 ПК України у вигляді штрафу (510 грн.) за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Представник позивача в тексті своєї відповіді на відзив (вих. №08/07-01 від 08.07.2020) повідомив суд, що ТОВ БІ-ПРО 12.11.2019 отримало від ревізорів інспекторів письмовий запит щодо надання вказаних вище копій документів у термін до 1 дня та, що такий запит був оформлений не на бланку контролюючого органу, не містив підпису керівника ГУ ДПС у м. Києві та печатки контролюючого органу. У контексті з цим товариства надало письмову відповідь (лист) на цей лист перевіряючих від 12.11.2019, де повідомило останніх, що документи щодо діяльності товариства знаходяться безпосередньо в офісі ТОВ БІ-ПРО та про можливість безперешкодного ознайомлення зі змістом цих документів за місцем їх знаходження. Водночас що стосується вимоги перевіряючих надати копій документів, то платник відмовився з посиланням на положення п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України, в силу яких контролюючий орган має право отримати від платника засвідчені копії документів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, якщо такі документи свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування. Виходячи зі змісту листа-запита перевіряючих, датованого 12.11.2019, платник дійшов висновку про відсутність в тексті запиту посилань на факти, що засвідчують порушення ТОВ БІ-ПРО вимог законодавства України.

В ході розгляду судової справи представник відповідача не спростував жодними належними документальними доказами твердження позивача про те, що необхідні для з?ясування питання про підстави формування платником в бухгалтерському обліку показників собівартості реалізованих товарів первинні та інші документи знаходилися за місцезнаходженням офісу ТОВ БІ-ПРО та, що працівники ГУ ДПС у м. Києві мали можливість безперешкодно ознайомитися та дослідити такі документи безпосередньо на місці протягом строку проведення перевірки. Як наслідок відповідач не довів суду, що перевірючими були вжиті достатні заходи з метою дослідження наявних у платника документів з метою з?ясування обставин повноти і достовірності ведення ним бухгалтерського і податкового обліку.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією позивача про те, що висновки акта перевірки по описаному епізоду відповідачем документально не доведені.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 17.03.2020 №5076 підтверджено, що ТОВ БІ-ПРО під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у розмірі 21 020 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у вказаній сумі коштів повністю за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БІ-ПРО (код ЄДРПОУ 40274333, адреса: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 04116, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 19.12.2019 за №0013750504, №0013760504 і №0013770504.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІ-ПРО (код ЄДРПОУ 40274333, адреса: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6) понесені ним судові витрати на оплату судового збору у розмірі 21 020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 04116, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок

Повний текст рішення суду виготовлено 16.10.2020.