Рішення

від 19.10.2020 по справі 11/358

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року м. Київ № 11/358

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., одноособово у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомНаціонального банку України до Акціонерного товариства "ВТБ Банк" простягнення штрафу в сумі 275 149,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Національний банк України з адміністративним позовом до Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк") про стягнення з ВАТ ВТБ БАНК (АКБ Мрія ) на користь Національного банку України штрафу у сумі 275 149, 08 грн. за порушення законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання доходів, одержаних злочинним шляхом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2007 відкрито провадження у адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2008 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 11/2 за позовом ВАТ "ВТБ Банк" до Національного банку України про скасування Рішення Комісії з питань нагляду й регулювання діяльності банків НБУ від 03.07.2007 № 166.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2013 у відповідності до протоколу розподілу від 16.08.2013 у справі № 11/358 призначено суддю Федорчука А.Б.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2013 поновлено провадження у справі.

У зв`язку з самовідводом судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу 11/358 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2013 справу прийнято до провадження суддею Мазур А.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2014 зупинено провадження у справі №11/358 до закінчення касаційного провадження по справі №К/9991/44152/12.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 поновлено провадження в адміністративній справі.

У той же час, в січні 2008 року Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк звернулося з позовом до суду, в якому просило суд скасувати рішення Комісії з питань нагляду й регулювання діяльності банків від 03.07.2007 №166 про накладення штрафу за порушення законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2015 по справі №2а-5526/11/2670 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 по справі № 2а-5526/11/2670 скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено частково.

Скасовано рішення Комісії з питань нагляду й регулювання діяльності банків від 03.07.2007 №166 про накладення штрафу за порушення законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, в частині сум штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 147 513,76 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Окрім того, Верховний Суд постановою від 04.09.2019 по справі № 2а-5526/11/2670 залишив без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2017.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, у квітні 2007 року Національним банком України здійснено перевірку Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк за період з 01.10.2006 по 01.01.2007 з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

В ході здійсненої перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення:

порушення позивачем статті 64 Закону України Про банки та банківську діяльність щодо відкриття рахунків без проведення належної ідентифікації фізичних осіб: виявлені факти встановлення банком місця тимчасового перебування фізичних осіб - нерезидентів на підставі власних заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

порушення частини 4, 6 статті 64 Закону про банки: клієнтам відкриті рахунки без належної ідентифікації фізичних осіб, які є власниками цих юридичних осіб, мають прямий або опосередкований вплив на них та отримують економічну вигоду від їх діяльності;

порушення пункту 3 постанови Правління Національного Банку України від 14.05.2003 № 189 (Положення №189) в частині неприведення у відповідність до вимог чинного законодавства України ідентифікацію наявних клієнтів банку у встановлені вказаним пунктом терміни;

порушення статті 5 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом , а саме: незабезпечення виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

На підставі вимог ст. 73 Закону України Про банки і банківську діяльність та ст. 17 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Комісією з питань нагляду й регулювання діяльності банків Національного банку України прийнято рішення від 03.07.2007 № 166, яким на Акціонерне товариство "ВТБ Банк" було накладено штраф в сумі 275 149, 08 грн. за порушення вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

З урахуванням викладеного, з метою застосування заходів впливу за порушенням вимог банківського законодавства, Національний банк України звернувся із даним позовом до суду.

Заперечуючи проти даного позову, представник відповідача зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки рішення прийняте не уповноваженим органом, за відсутності регламенту застосування заходів впливу, не містить посилань на первинний документ, який встановлює факти порушень; прийняте відносно дій, з моменту вчинення яких минуло більше одного року, що відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України є підставою для не застосування до банку санкцій, зазначених в оскаржуваному рішенні; дії банку, на які є посилання в рішенні, не є за своїм складом правопорушенням вимог нормативних актів, зазначених у оскаржуваному рішенні. Крім того, посилається на те, що позивач не мав правових підстав застосовувати штраф за дії банку, що пов`язані з ідентифікацією клієнтів у розмірі, що значно перевищує штраф, встановлений спеціальним законом - Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом .

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4, 5 ст. 1 Закону України Про Національний банк України № 679-XIV від 20.05.1999 року (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства; банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України Про Національний банк України № 679-XIV від 20.05.1999, (надалі по тексту Закон №679-XIV), однією із функцій Національного банку є здійснення банківського регулювання та нагляд.

Крім того, відповідно до ст. 55 Закон №679-XIV, головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків в межах та порядку, передбачених законодавством України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими об`єднаннями, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Згідно з ст. 56 Закон № 679-XIV Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади i органiв мiсцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно вiд форм власностi, а також для фiзичних осiб. Нормативно-правовi акти Нацiонального банку видаються у формi постанов Правлiння Нацiонального банку, а також iнструкцiй, положень, правил, що затверджуються постановами Правлiння Нацiонального банку. Вони не можуть суперечити законам України та iншим законодавчим актам України i не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом`якшують або скасовують вiдповiдальнiсть.

Вiдповiдно до ст. 72 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", Нацбанк України має право здiйснювати перевiрку осiб, якi охоплюються наглядовою дiяльнiстю Нацбанку України, з метою дотримання законодавства щодо банкiвської дiяльностi. При здiйсненнi перевiрки Нацбанк України має право вимагати вiд цих осiб подання будь-якої iнформацiї, необхiдної для здiйснення перевiрки. Iнспектованi особи зобов`язанi подавати Нацiональному банку України на його вимогу iнформацiю у визначений ним строк.

У Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" і Закону України "Про банки і банківську діяльність" та з метою приведення нормативно-правових актів Національного банку України у відповідність до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" Правління Національного банку України затверджено Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок №276 вiд 17.07.2001 (далі - Положення).

Згідно п. 1.3 Положення передбачено, що об`єктами перевiрки служби банкiвського нагляду Нацiонального банку є банк, його фiлiї та iншi власнi пiдроздiли банку (у тому числi тi, що розташованi поза межами мiсцезнаходження головного офiсу банку).

У відповідності до п. 1.4 Положення перевiрки здiйснюються з метою визначення ризикiв, притаманних банку, рiвня безпеки i стабiльностi його операцiй, достовiрностi звiтностi банку i дотримання банком законодавства України про банки i банкiвську дiяльнiсть, а також нормативно-правових актiв Нацiонального банку. Обсяги та напрями перевiрки визначаються Нацiональним банком.

Статтею 64 Закону України Про банки і банківську діяльність (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки.

Банкам забороняється вступати в договірні відносини з клієнтами - юридичними чи фізичними особами у разі, якщо виникає сумнів стосовно того, що особа виступає не від власного імені.

Банк зобов`язаний ідентифікувати відповідно до законодавства України: клієнтів, що відкривають рахунки в банку; клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу; клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує еквівалент 50000 гривень; осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.

Рахунок клієнту відкривається та зазначені операції здійснюються лише після проведення ідентифікації особи клієнтів та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Банк має право витребувати, а клієнт зобов`язаний надати документи і відомості, необхідні для з`ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнту у його обслуговуванні. У разі наявності при здійсненні ідентифікації мотивованої підозри щодо надання клієнтом недостовірної інформації або навмисного подання інформації з метою введення в оману банк має надавати інформацію про фінансові операції клієнта спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

Для ідентифікації клієнта - юридичної особи банк має ідентифікувати фізичних осіб, які є власниками цієї юридичної особи, мають прямий або опосередкований вплив на неї та отримують економічну вигоду від її діяльності. У разі якщо юридична особа є господарським товариством, банк має ідентифікувати фізичних осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі. Клієнт має надавати передбачені законодавством відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. У разі ненадання таких відомостей клієнтом рахунок не відкривається, а в разі наявності раніше відкритих рахунків банк відмовляє в здійсненні обслуговування. Для ідентифікації і вжиття заходів, достатніх, на думку банку, для підтвердження особи клієнта - юридичної особи та для забезпечення спроможності банку виконувати правила внутрішнього фінансового моніторингу та програми його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що мають сумнівний характер, банк має право витребувати передбачену законодавством інформацію, яка стосується ідентифікації цієї особи та її керівників, у органів державної влади, які здійснюють нагляд та/або контроль за діяльністю цієї юридичної особи, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати передбачені законодавством заходи щодо збору такої інформації з інших джерел. Вказані органи державної влади, банки, інші юридичні особи зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати банку таку інформацію.

Для ідентифікації клієнта - фізичної особи та вжиття заходів, достатніх, на думку банку, для підтвердження його особи, банк має право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації цієї особи, у органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації про цю особу, яка є необхідною для виконання правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що мають сумнівний характер. Вказані органи державної влади, банки, інші юридичні особи зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати банку таку інформацію.

Згідно з частини другої ст. 63 Закону України Про банки і банківську діяльність Національний банк України при здійсненні нагляду за діяльністю банків не рідше одного разу на рік проводить перевірку банків з питань дотримання ними законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

За приписами ст. 5 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суб`єкт первинного фінансового моніторингу на підставі та на виконання цього Закону зобов`язаний: проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, або відкриває рахунок (в тому числі депозитний), на підставі наданих в установленому порядку документів або за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення; забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу; надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації; сприяти працівникам Уповноваженого органу у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу; надавати відповідно до законодавства додаткову інформацію на запит Уповноваженого органу, пов`язану з фінансовими операціями, що стали об`єктом фінансового моніторингу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту; сприяти суб`єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; вживати заходів щодо запобігання розголошенню (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається Уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт подання такої інформації); зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, якими здійснено фінансову операцію, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про здійснення фінансової операції протягом п`яти років після проведення такої фінансової операції.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів Уповноваженого органу встановлює правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення.

Відповідальний працівник має бути незалежним у своїй діяльності і підзвітним тільки керівнику суб`єкта первинного фінансового моніторингу та зобов`язаний не рідше одного разу на місяць інформувати керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті, у тому числі щодо: розробки та постійного поновлення правил внутрішнього фінансового моніторингу і програм його здійснення з урахуванням вимог чинного законодавства та нормативних актів Уповноваженого органу; підготовки персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, шляхом проведення освітніх та практичних заходів; забезпечення проведення внутрішнього фінансового моніторингу.

Обов`язок банк здійснювати управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму визначено п. 3 розділу ІІІ Положення № 189 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Банк забезпечує функціонування системи управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму шляхом: документування фактів, що можуть вплинути на формування відповідного(их) рівня(ів) ризику(ів) легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму; урахування результатів оцінки, моніторингу та аналізу рівнів ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, а також оцінювання можливого впливу на рівні ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму рішень банку до їх прийняття; ужиття застережних заходів/належних заходів.

Забезпечення управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму покладається безпосередньо на відповідального працівника банку - юридичної особи/філії іноземного банку.

Так, в ході інспекційної перевірки операцій клієнтів було встановлено, що Миколаївською філією Банку не виявлено фінансові операції, які підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу за такими ознаками: зарахування 19.08.2006 коштів на суму 100 000,00 грн. на рахунок ВАТ СК Еталон Життя (дата відкриття рахунку 18.08.2006); зарахування 03.08.2006р. коштів на суму 100 000,00 грн. на рахунок ТОВ Автосервіс (дата відкриття рахунку 03.08.2006р.); зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом наступного операційного дня іншій особі ;

Крім того, Миколаївською філією банку не були виявлені 6 фінансових операцій ТОВ Санната -М`за вищевказаною ознакою (період вчинення порушень з 18.09.2006 по 24.10.2006); зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого операційного дня іншій особі . Так, 17.01.2007 фізичною особою на його рахунок зараховано кошти в готівковій формі на суму 182347,88 грн. та в той же день в сумі 182347,00 грн. перерахована ТОВ Сі-Вінд .

Окрім того, в ході перевірки встановлено, що Кіровоградською філією Банку за період з 8 до 19.08..2006 до реєстру фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, внесено інформацію про дев`ять фінансових операцій як таких, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу. Проте, інформацію щодо вказаних фінансових операцій до Уповноваженого органу вказаною філією не надано, а саме щодо таких операцій: внесена до Реєстру за порядковим №1 08.08.2006 інформація про проведену 08.08.2006 фінансову операцію (зарахування 111 118,21 грн. на рахунок юридичної особи ПП КІРКАПІТАЛ , період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації (дата державної реєстрації - 24.05.2006 р.), до Уповноваженого органу не надана; внесена до Реєстру за порядковим №2 09.08.2006 інформація про проведену 09.08.2006 фінансову операцію (списання 110 620,00 грн. з рахунку юридичної особи ПП КІРКАПІТАЛ , період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації (дата державної реєстрації - 24.05.2006)), до Уповноваженого органу не надана; внесена до Реєстру за порядковим №3 11.08.2006 інформація про проведену 11.08.2006 фінансову операцію (списання 115 150,00 грн. з рахунку юридичної особи ПП АВЕКС І К , період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації (дата державної реєстрації - 24.05.2006 р.)), до Уповноваженого органу не надана; внесена до Реєстру за порядковим №4 11.08.2006 інформація про проведену 11.08.2006 фінансову операцію (зарахування 115 680, 00 грн. на рахунок юридичної особи ПП АВЕКС І К , період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації (дата державної реєстрації - 24.05.2006 р.)), до Уповноваженого органу не надана; внесена до Реєстру за порядковим №5 15.08.2006 інформація про проведену 15.08.2006 р. фінансову операцію (зарахування 682 963,38 грн. на рахунок юридичної особи ПП АВЕКС І К , період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації (дата державної реєстрації - 24.05.2006р.)), до Уповноваженого органу не надана; внесена до Реєстру за порядковим №6 16.08.2006 інформація про проведену 16.08.2006 р. фінансову операцію (списання 680 290,00 грн. з рахунку юридичної особи ПП АВЕКС І К , період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації (дата державної реєстрації - 24.05.2006 р.)), до Уповноваженого органу не надана; внесена до Реєстру за порядковим № 7 18.08.2006 р. інформація про проведену 18.08.2006 р. фінансову операцію (списання 100 000,00 грн. з рахунку юридичної особи ПП АВЕКС І К , період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації (дата державної реєстрації - 24.05.2006)), до Уповноваженого органу не надана; внесена до Реєстру за порядковим № 8 18.08.2006 інформація про проведену 18.08.2006 фінансову операцію (зарахування 476 976,59 грн. - на рахунок юридичної особи ПП АВЕКС І К , період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації (дата державної реєстрації - 24.05.2006 р.)), до Уповноваженого органу не надана; внесена до Реєстру за порядковим № 9 19.08.2006 інформація про проведену 19.08.2006 фінансову операцію (списання 375 060, 00 грн. з рахунку юридичної особи ПП АВЕКС І К , період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації (дата державної реєстрації - 24.05.2006), до Уповноваженого органу не надана.

Окрім того, контролюючий орган дійшов висновку, що Одеська філія Банку внесла до Реєстру інформацію про окремі фінансові операції як такі, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу. Проте, перевіркою встановлено, що фінансові операції підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу за передбаченими статтею 11 Закону про запобігання легалізації ознаками „зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунку юридичної особи, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації". Зокрема, зазначені порушення викладені у рішенні у вигляді таблиці: щодо ПП ВІТАЛ КРАФТ (дата проведення державної реєстрації вказаної юридичної особи - 13.07.2005) перевіркою встановлено 53 факти неналежного виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; щодо ПП НОЮР (дата проведення державної реєстрації вказаної юридичної особи - 13.07.2005) встановлено 30 фактів неналежного виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Усі порушення, виявлені у діяльності вище перелічених філій позивача, допущені у межах періодів інспектування та зафіксовані у довідках перевірок філій від 19 та 21.03.2007.

В наведених довідках відображено, що у ході перевірки виявлено факти встановлення позивачем місця тимчасового перебування фізичних осіб-нерезидентів на підставі власних заяв цих осіб, тоді як відповідно до норм чинного законодавства, дані, які банк як суб`єкт первинного фінансового моніторингу на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів зобов`язаний встановити під час ідентифікації особи, яка відкриває рахунок, визначено ст. 6 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом .

Вимоги до обсягу ідентифікації фізичних осіб - нерезидентів встановлено частини третьої ст. 6 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та п. 3.4 Положення № 189, згідно з якими, при ідентифікації нерезидентів - фізичних осіб банк повинен визначити їх місце проживання або тимчасового перебування.

Порядок відкриття поточних рахунків клієнтів врегульовано нормами Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492 (далі - Інструкція № 492).

Так, відповідно до п. 2.3 Інструкції № 492, банк з метою ідентифікації нерезидентів має встановити: для фізичної особи - прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав, громадянство; відомості про місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи в Україні; для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження та реквізити банку, у якому відкрито рахунок, номер банківського рахунку; відомості про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та майном; відомості про власників істотної участі в юридичній особі; відомості про контролерів юридичної особи. Банку також подається копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.

Також, слід звернути увагу на приписи Господарського кодексу України про, що наголошено судом касаційної інстанції.

Так, частиною першою ст. 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 238 ГК України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (ст. 250 ГК України).

Таким чином, встановлений ст. 73 Закону України Про банки та банківську діяльність штраф за своєю природою є адміністративно-господарською санкцією, а тому до даних спірних правовідносин застосовується приписи ст. 250 ГК України.

Оскільки Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 по справі №2а-5526/11/2670 дійшов висновку, що рішення Національного Банку України "Про накладення штрафу за порушення законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом " від 03.07.2007 №166 прийнято поза межами періоду перевірки та з порушенням строків встановлених ст. 250 ГК України стосовно правопорушень, що вчиненні ВАТ "ВТБ Банк" 04.08.2005, 26.09.2005, 01.02.2006 та 23.02.2007, то застосування Національним Банком України до ВАТ "ВТБ Банк" штрафних санкцій у розмірі 147 513, 76 грн. є протиправним. Крім того, Верховний Суд дійшов висновку про правомірність застосування Національним Банком України штрафних санкцій щодо ВАТ "ВТБ Банк" в іншій частині та за інші періоди.

Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи обставини даної справи та правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про правомірність застосування до Акціонерного товариства "ВТБ Банк" штрафних санкцій у сумі 127 635, 32 грн., а відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України , Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Національного банку України задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства ВТБ Банк на користь Національного банку України штраф за порушення вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, в частині сум штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 127 635 (сто двадцять сім тисяч шістсот тридцять п`ять) грн. 32 коп.

В решті позовних вимог - відмовити..

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Суддя А.С. Мазур