Рішення

від 13.10.2020 по справі 640/15283/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2020 року м. Київ № 640/15283/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В. при секретарі судового засідання Ващенку В.А.

за участі представників сторін:

від позивача - Кокоячук В.М.

від відповідача - Ступак О.І.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертол"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вертол (далі по тексту - позивач, ТОВ Вертол ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 травня 2019 року №00006311402, №00006321402 та №00006331402.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські операції із контрагентом ТОВ Люкс Консоріс підтверджені належним чином оформленими первинними та податковими документами, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а позивачем дотримано передбачені законодавством умови для формування витрат та податкового кредиту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вказав про відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства, підтримавши висновки актів перевірки.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач не погоджується з викладеною у відзиві позицією відповідача, оскільки окремі недоліки при складанні документів в рамках відносин між позивачем та ТОВ Люкс Консоріс за період, о перевірявся, не свідчать про нереальність господарських операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року за клопотанням представника позивача зупинено провадження у справі №640/15283/19 до набрання законної сили рішенням у справі №640/4750/19.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2020 року поновлено провадження в адміністративній справі №640/15283/19 та призначено судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року заяву представника відповідача - задоволено. Викликано у судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_1 (директор ТОВ "Люкс Консоріс").

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві в адміністративній справі № 640/15283/19 на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Судом були здійснені виклики у судові засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_1 (директор ТОВ "Люкс Консоріс"). Повістки про виклик направлялись за місцем реєстрації ОСОБА_1 та на адресу ТОВ "Люкс Консоріс", проте поштова кореспонденція повернулась до суду.

У судовому засіданні 13 жовтня 2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, судом відповідно до положень статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 08 травня 2019 року №00006311402 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 57.3 статті 57, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункт 5 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153 ТОВ Вертол збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 556 849,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями на 445 479,00 грн. та за штрафними санкціями на 111 370,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 08 травня 2019 року №00006321402 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 57.3 статті 57, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ Вертол збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 393 116,00 грн., у тому числі за основним платежем на 314 493,00 грн. та за штрафними санкціями 78 623,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 08 травня 2019 року №00006331402 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ Вертол зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 97 987,00 грн. за квітень 2016 року.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки від 25 березня 2019 року №211/26-15-14-02-02/37615961 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Вертол з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Люкс Консоріс за березень, квітень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства за 2016 рік (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем порушення позивачем підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункт 5 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на 445 479,00 грн.; порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 314 493,00 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (ряд.21 Декларації) за квітень 2016 року всього у сумі 97 987,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані безпідставним заниженням податку на прибуток та заниженням податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з контрагентом ТОВ Люкс Консоріс за період, що перевірявся, оскільки в останнього встановлено ознаки фіктивності , відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, складські приміщення, кількість працюючих, транспортні засоби, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення господарських операцій; щодо зазначеного контрагента відкрито кримінальне провадження; допитаний в якості свідка директор ТОВ Люкс Консоріс повідомив, що не має відношення до ведення господарської діяльності підприємства; відсутня інформація про походження товару; встановлено дефектність первинних документів.

За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки відповідачем листом від 03 травня 2019 року №82993/10/26-15-14-02-02 висновки акта перевірки залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Рішенням ДФС України від 11 липня 2019 року №32128/6/99-99-11-04-01-25 за наслідками розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 08 травня 2019 року №00006311402, №00006321402 та №00006331402 зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід, зокрема, встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентом - ТОВ Люкс Консоріс , мету придбання та обставини використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Вертол (код ЄДРПОУ: 37615961) взято на облік в контролюючих органах 08 квітня 2011 року.

Матеріали справи підтверджують, що між позивачем (покупець) та ТОВ Люкс Консоріс (постачальник) укладено договір поставки від 01 березня 2016 року, за умовами якого постачальник зобов`язується відвантажити та передати у визначені строки покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Асортимент, загальна кількість та вартість товару, що підлягає поставці, визначаються сторонами у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем долучено до матеріалів справи копії рахунків на оплату, видаткових накладних на поставку електричних щіток, світильників, підшипників, плівок, приймачів, фіксажів, проявників, фвітлофільтрів, перетворювачів, шайб, гайок, заклепок, болтів, винтів, хвостовиків, трансформаторів, блоків, датчиків, радіокомпасів, скла, вузлів, мембран, дисків натискних та гальмівних, обертаючих та необертаючих, стабілізаторів, батарей тощо; товарно-транспортні накладні на підтвердження факту перевезення придбаного товару.

На підтвердження відповідності придбаного у ТОВ Люкс Консоріс товару встановленим вимогам матеріали справи містять паспорти та сертифікати якості.

ТОВ Люкс Консоріс складено на адресу позивача податкові накладні за період, що перевірявся, на загальну суму ПДВ 412 480,00 грн.

Оплата за товар здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого позивачем долучено копії платіжних доручень.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з положеннями частин четвертої-шостої Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

В акті перевірки не встановлено відсутності первинних документів, у свою чергу судом встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин, відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів із його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ Вертол є 30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання. Крім того, позивач має право займатися наступними видами господарської діяльності: Код КВЕД 27.40 Виробництво електричного освітлювального устатковання; Код КВЕД 27.90 Виробництво іншого електричного устатковання; Код КВЕД 28.11 Виробництво двигунів і турбін, крім авіаційних, автотранспортних і мотоциклетних двигунів; Код КВЕД 28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання; Код КВЕД 28.14 Виробництво інших кранів і клапанів; Код КВЕД 28.15 Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів; Код КВЕД 29.31 Виробництво електричного й електронного устатковання для автотранспортних засобів; Код КВЕД 29.32 Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів; Код КВЕД 30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання (основний); Код КВЕД 30.99 Виробництво інших транспортних засобів і обладнання, не віднесених до інших угруповань; Код КВЕД 13.20 Ткацьке виробництво; Код КВЕД 13.91 Виробництво трикотажного полотна; Код КВЕД 13.92 Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу; Код КВЕД 13.94 Виробництво канатів, мотузок, шпагату та сіток; Код КВЕД 13.95 Виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одягу; Код КВЕД 13.96 Виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення; Код КВЕД 13.99 Виробництво інших текстильних виробів, н. в. і. у.; Код КВЕД 14.39 Виробництво іншого трикотажного та в`язаного одягу; Код КВЕД 16.24 Виробництво дерев`яної тари; Код КВЕД 22.11 Виробництво гумових шин, покришок і камер; відновлення протектора гумових шин і покришок; Код КВЕД 22.19 Виробництво інших гумових виробів; Код КВЕД 22.22 Виробництво тари з пластмас; Код КВЕД 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; Код КВЕД 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; Код КВЕД 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; Код КВЕД 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; Код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; Код КВЕД 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; Код КВЕД 25.94 Виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів; Код КВЕД 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.; Код КВЕД 26.11 Виробництво електронних компонентів; Код КВЕД 26.12 Виробництво змонтованих електронних плат; Код КВЕД 26.40 Виробництво електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування та відтворювання звуку й зображення; Код КВЕД 27.11 Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; Код КВЕД 27.20 Виробництво батарей і акумуляторів; Код КВЕД 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.62 Оптова торгівля верстатами; Код КВЕД 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; Код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; Код КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; Код КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 71.20 Технічні випробування та дослідження; Код КВЕД 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; Код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; Код КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; Код КВЕД 32.99 Виробництво іншої продукції, н. в. і. у.; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; Код КВЕД 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; Код КВЕД 33.16 Ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів; Код КВЕД 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; Код КВЕД 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.

Як зазначено позивачем в адміністративному позові, в подальшому, придбаний у ТОВ Люкс-Консоріс товар (запчастини) використовувася у власній господарській діяльності шляхом реалізації на користь наступних контрагентів: ДП Одеський авіаційний завод , Запорізький державний авіаційний ремонтний завод Мігремонт , Конотопський авіаремонтний завод Авіакон , ДП Львівський ДАРЗ , ДП Завод 410 ЦА , ПАТ Авіаційна компанія Мотор-Січ , ПАТ АК Українські вертольоти , ПАТ Чернігівський завод радіоприладів , ТОВ Гелікоптер . На підтвердження зазначеного матеріали справи містять копії договорів, видаткових накладних з додатками.

При цьому відповідач не заперечує подальший рух товару та придбання його в цілях господарської діяльності позивача.

Зміст первинних документів та докази підтвердження фактичного виконання робіт вказують, що позивач придбавав у ТОВ Люкс Консоріс товари для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

При цьому, судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо наявності відкритих кримінальних проваджень, пояснень посадових осіб щодо непричетності до діяльності підприємств з огляду на наступне.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів на підтвердження викладених у запереченнях та акті перевірки обставин непричетності посадових осіб ТОВ Люкс Консоріс до здійснення господарської діяльності. Крім того, матеріали кримінальної справи не можуть бути підставою для висновків під час проведення перевірок, а обвинувального вироку, що набрав законної сили у відношенні посадових осіб ТОВ Люкс Консоріс матеріали справи не містять.

Стосовно невідповідності придбаного товару реалізованому, неподання звітності контрагентом позивача суд зазначає, що положеннями чинного законодавства на позивача не покладається обов`язок здійснення перевірки ведення, подання контрагентами податкової звітності. Крім того, у позивача відсутня можливість під час укладення договорів та здійснення господарських операцій з контрагентами, перевірити джерела придбання товару, що є предметом укладених договорів.

При цьому, посилання відповідача на кремі недоліки в товарно-транспортних накладних, не приймаються судом до уваги, оскільки товарно-транспортна накладна не є первинним документом, а наявність недоліків сама по собі не спростовує реальності господарських операцій.

За таких підстав, суд вважає, що позивач правомірно формував дані податкового обліку за перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ Люкс-Консоріс .

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо невідповідності придбаного контрагентом позивача ТОВ Люкс-Консоріс товару реалізованому, оскільки позивач не може нести відповідальність за діяльність контрагентів ТОВ Люкс-Консоріс по ланцюгу постачання.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих документів, а також придбання товарів з метою провадження господарської діяльності, висновки акта перевірки про порушення Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на прибуток є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов`язання з податку на прибуток - протиправним.

Оцінюючи правомірність висновків акта перевірки про порушення позивачем податкового законодавства в частині зменшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 314 493,00 грн. та збільшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 97 987,00 грн. за квітень 2016 року, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ Люкс Консоріс товарів безпосередньо пов`язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів, а виписані ними позивачу податкові накладні за перевіряємий період формально відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу, що порушень з приводу правильності оформлення та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Люкс-Консоріс в акті перевірки не встановлено.

Так, відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до приписів частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України" (2007 рік, заява №803/02), "Булвес АД проти Болгарії" (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 08 травня 2019 року №00006311402, №00006321402 та №00006331402 підтверджені нормативно та документально, а отже вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Вертол підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Враховуючи викладене, Керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вертол - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 08 травня 2019 року № 00006311402, № 00006321402 та № 00006331402.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вертол (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, корп. 17, код ЄДРПО 37615961) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 719 (п`ятнадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять) гривень 29 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова

Повний текст рішення виготовлений 19.10.2020.