Рішення

від 15.10.2020 по справі 640/19722/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року м. Київ № 640/19722/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевченко Н. М.,

за участі секретаря судового засідання - Поліщук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Продакшин" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участі учасників справи:

представника позивача - Гайдук О.О.,

представників відповідача - Гайдая В.М., Осадчого О.А.

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Медіа Продакшин (надалі по тексту також - позивач, ТОВ Медіа Продакшин ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України у м. Києві щодо проведення перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю Медіа Продакшин (код ЄДРПОУ 42674903) по взаємовідносинам з TOB Семитрелер (код ЄДРПОУ 41483007) та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.06.2019 № 00008591402 та від 27.06.2019 № 00008601402.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що наказу про проведення перевірки позивачу не направлялось та не вручалось, а тому проведення перевірки є незаконним, а викладені висновки за її наслідками - протиправними. Крім цього зауважено, що по суті встановлених порушень висновки є необґрунтованими, а тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, в якому зазначено, що наказ про проведення перевірки вручено належним чином представнику позивача. По суті встановлених обставин податковий орган зазначив, що реальність здійснення господарської діяльності між ТОВ Медіа Продакшин та його контрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичних рух активів з метою штучного формування витрат та податкового кредиту.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні від 17.09.2020 суд замінив первинного відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на правонаступника Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (надалі по тексту також - ГУ ДПС у м. Києві).

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши представників сторін та вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

У період з 22.05.2019 по 28.05.2019 Головним управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB Медіа Продакшин з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з TOB Віннер Ком (код 42154207) за лютий 2019 року, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість.

За результатами даної перевірки контролюючим органом було складено акт від 28.05.2019 №356/26-15-14-02-01-14/42674903.

У висновках вказаного акту зазначено порушення п.44.1, п.44.6 ст. 44, пп. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 18j п.198.1, п.198.3, ст. 198, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12, № 2755-VI (зі змінами і доповненнями) в результаті чого завищено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2019 року на суму 1 187 079 грн; податковий кредит з податку на додану вартість за лютий 2019 року на суму 1 187 912 грн та від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за лютий 2019 року в сумі 833 грн.

На підставі акту перевірки та з урахуванням листа про розгляд заперечення від 27.06.2019 № 662324/10/26-15-14-02-01 ГУ ДФС у м. Києві 27.06.2019 винесено податкові повідомлення-рішення: № 00008591402, яким зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V ПК України в сумі 1 187 079 грн та зменшено суму податкового кредиту у сумі 1 187 912,00 грн; №00008601402, яким збільшено податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 833,00 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 09.09.2019 № 1177/6/99-00-08-05-01 скаргу TOB Медіа Продакшин залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України у м. Києві щодо проведення перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю Медіа Продакшин (код ЄДРПОУ 42674903) по взаємовідносинам з TOB Семитрелер (код ЄДРПОУ 41483007) суд виходить з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відтак, виконання умов статті 78 та статті 81 ПК України надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

Так, судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі направлень від 15.05.2019 № 801/26-15-14-02-01, № 802/26-15-14-02-01, виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 13.05.2019 № 5803, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Медіа Продакшин .

Судом встановлено, що копію наказу контролюючого органу з направленнями на право проведення перевірки від 15.05.2019 № 801/26-15-14-02 01 та № 801/26-15-14-02-01 ознайомлено під підпис також директора ТОВ Медіа Продакшин ОСОБА_1 . Однак вказані документи стосувались виключно контрагента ТОВ Віннер Ком , натомість відповідачем не надано доказів прийняття наказу та, відповідно, його вручення позивачу, щодо проведення перевірки взаємовідносин із ТОВ Семитрелер .

Отже, відповідачем необґрунтовано здійснено вихід за межі предмету перевірки та проведено аналіз та складено висновки щодо контрагента за результатами проведеної перевірки господарської діяльності ТОВ Медіа Продакшин з ТОВ Семитрелер .

Також і в акті зазначено, що перевірка проводилась тільки відносно контрагента ТОВ Віннер Ком .

Щодо суті встановлених порушень суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з визначеннями, передбаченими підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Розділу V Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.1 вказаної статті передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, у тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України, зареєстрована та підписана уповноваженою особою.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Згідно статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 зазначеного Закону передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

З урахуванням викладеного, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, вставлений Законом № 996-ХІV, при цьому до уваги беруться лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Судом установлено, що проведеною перевіркою встановлено, що відносно контрагента ТОВ Семитрелер не підтверджено позивачем реальності здійснення господарських операцій, оскільки у останнього відсутні основні засоби та ресурси для самостійного надання спірного об`єму послуг.

Враховуючи попередні висновки щодо протиправності проведення перевірки за спірним контрагентом суд вважає, що в даному випадку порушення процедури проведення перевірки є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки в цій частині.

Отже, висновки щодо ТОВ Семитрелер суд не аналізує та не досліджує, оскільки вони є протиправними з огляду на протиправність проведення перевірки за вказаним контрагентом.

Також, податковим органом досліджувались взаємовідносини між TOB Медіа Продакшин з контрагентом-постачальником TOB Віннер Ком та зазначено, що останній не міг надати в повному об`ємі послуги ТОВ Медіа Продакшин , оскільки на підприємстві відсутні трудові, матеріальні та технічні ресурси.

За результатами проведеного відповідачем аналізу діяльності TOB Віннер Ком , згідно з даними ЄРПН, на підставі інформації наявної в 1С Податковий Блок встановлено, що враховуючи основний вид діяльності (комплексне обслуговування об`єктів, оптова торгівля хімічними продуктами) та кількість трудових ресурсів (2 особи) контрагент не мав можливості самостійно надавати послуги на користь позивача. Проведеним аналізом ланцюга походження послуг за даними ЄРПН не встановлено реального джерела походження таких послуг (монтаж рекламного відеоролика, зйомка рекламного відеоролика, розробка макету рекламного відеоролику, розробка макету рекламного логотипу), відсутній фактичний виконавець послуг, який реально міг надавати вказані послуги. Отже, встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів та послуг TOB Віннер Ком та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями.

Судом встановлено, що фінансово-господарська діяльність із ТОВ Віннер Ком передбачена договором від 04.02.2019 № 04/02-19, відповідно до якого виконавець TOB Віннер Ком зобов`язується за завданням замовника TOB Медія Продакшин протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги: зйомка рекламного відеоролика, монтаж рекламного відеоролика, розробка макету рекламного відеоролика, розробка рекламного логотипу, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги; виконавець надає послуги на підставі замовлення, а замовник із зазначенням конкретного виду послуг, терміну їх виконання, а також вказує за рахунок власних чи бюджетних коштів будуть оплачені послуги.

На виконання умов договору до матеріалів справи надано: завдання на розробку та дизайн рекламного логотипу: Магістраль-А від 04.02.2019, Avis 1 від 05.02.2019, Avis 2 від 05.02.2019, Автострада від 12.02.2019, Цементовоз Dyckerhoff Cement Ukraine від 12.02.2019, upg від 12.02.2019; макети рекламних логотипів, що узгоджені між сторонами: Магістраль-А , Avis 1 , Avis 2 , Автострада , Цементовоз Dyckerhoff Cement Ukraine upg ; видаткові накладні на макети рекламних логотипів: від 08.02.2019 № РН-0000021, від 11.02.2019 № РН-0000024, від 14.02.2019 № РН-0000027; довіреності на отримання цінностей (макети рекламних логотипів): від 08.02.2019 № , від 11.02.2019 № 2, від 14.02.2019 № 3; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 08.02.2019 № ОУ-0000015, від 11.02.2019 № ОУ-0000016, від 14.02.2019 № ОУ-0000017; платіжні доручення про сплату коштів від позивача на TOB Віннер Ком : від 04.02.2019 № 4, від 05.02.2019 № 5, від 12.02.2019 № 13; фотографії, на яких зображено вантажні напівпричіпи з нанесеними логотипами, що виготовлені спірним контрагентом для позивача.

Також до матеріалів справи надано відеоролики з робочими назвами: SemiTrailer , бітумовоз Nursan , напівпричіп для сипучих матеріалів ALI RIZA USTA , самоскид OZGUL , виставка OZGUL , цементовоз сипучі матеріали ALI RIZA USTA , бензовоз ALI RIZA USTA , Семитрелер , PETROL БЕНЗОВОЗ NURSAN .

На підтвердження виконання виготовлення відеороликів долучено технічні завдання: SemiTrailer від 04.02.2019, бітумовоз Nursan від 06.02.2019, напівпричіп для сипучих матеріалів ALI RIZA USTA від 07.02.2019, самоскид OZGUL від 07.02.2019, виставка OZGUL від 08.02.2019, цементовоз сипучі матеріали ALI RIZA USTA від 11.02.2019, бензовоз ALI RIZA USTA від 13.02.2019, СЕМИТРЕЛЕР від 14.02.2019, PETROL БЕНЗОВОЗ NURSAN від 15.02.2019 та видаткові накладні: від 15.02.2019 № РН-0000029, від 18.02.2019 № РН-0000032, від 20.02.2019 № РН-000033, від 20.02.2019 № РН-0000034, від 22.02.2019 № РН-0000035, від 22.02.2019 № РН-0000036, від 26.02.2019 № РН-0000037, від 26.02.2019 № PH-0000038, від 26.02.2019 № РН-0000039; довіреностями на отримання цінностей: від 15.02.2019 № 5, від 18.02.2019 № 6, від 20.02.2019 № 7, від 20.02.2019 № 8, від 22.02.2019 № 9, від 22.02.2019 № 10, від 26.02.2019 № 11, від 26.02.2019 № 12 p., від 26.02.2019 № 13; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 15.02.2019 № ОУ-0000018, від 15.02.2019 № ОУ-0000020, від 15.02.2019 № ОУ-0000022, від 18.02.2019 № ОУ-0000026, від 18.02.2019 № ОУ-0000027, від 18.02.2019 № ОУ-0000028, від 21.02.2019 №ОУ-0000030, від 28.02.2019 № ОУ-0000031, від 28.02.2019 № ОУ-0000032, від 28.02.2019 № ОУ-0000033, від 28.02.2019 № ОУ-0000034, від 28.02.2019 № ОУ-0000035, від 28.02.2019 № ОУ-0000036, від 28.02.2019 № ОУ-0000037, від 28.02.2019 № ОУ-0000038.

Окрім цього, надано платіжні доручення про сплату коштів від позивача на рахунки на TOB Віннер Ком : від 01.02.2019 № 2, від 04.02.2019 № 3, від 06.02.2019 № 6 , від 06.02.2019 № 7 , від 07.02.2019 № 8 , від 07.02.2019 № 9 , від 08.02.2019 № 10, від 11.02.2019 № 11, від 11.02.2019 № 12, від 12.02.2019 № 14 , від 13.02.2019 № 15, від 13.02.2019 № 16, від 14.02.2019 № 17, від 15.02.2019 № 18, від 15.02.2019 № 19.

Долучено податкові накладні, виписані TOB Віннер Ком на адресу TOB Медіа Продакшин : від 01.02.2019 № 117; від 04.02.2019 № 120, від 04.02.2019 № 124, від 05.02.2019 № 118, від 06.02.2019 № 113, від 06.02.2019 № 128 , від 07.02.2019 № 114 , від 07.02.2019 № 129 , від 08.02.2019 № 119, від 11.02.2019 № 121, від 11.02.2019 № 126, від 12.02.2019 № 115, від 12.02.2019 № 130, від 13.02.2019 № 116, від 13.02.2019 № 127, від 14.02.2019 № 123, від 15.02.2019 № 122, від 15.02.2019 № 125.

Також, позивачем на підтвердження подальшої реалізації придбаних у ТОВ Віннер Ком послуг надано договір від 10.01.2019 № 1/10-19 з додатками, який укладено з ТОВ Семитрелер , в якому погоджено об`єм, технічні вимоги та характеристики, у тому числі строки надання послуг.

На виконання цього договору надано до матеріалів справи податковими накладними від 18.02.2019 № 1, від 20.02.2019 № 2, від 22.02.2019 № 3, від 22.02.2019 № 4, від 18.02.2019 № 5, від 25.02.2019 № 6, від 20.02.2019 № 7, від 26.02.2019 № 9; завдання на розробку та дизайн рекламного логотипу: Магістраль-А від 28.01.2019, Avis 1 від 05.02.2019, Avis 2 від 05.02.2019, Автострада від 05.02.2019, Цементовоз Dyckerhoff Cement Ukraine від 05.02.2019, upg від 05.02.2019; макетами рекламних логотипів, що узгоджені між TOB Семитрелер та TOB Медіа Продакшин : Магістраль-А , Avis 1 , Avis 2 , Автострада , Цементовоз Dyckerhoff Cement Ukraine upg ; видаткові накладні на макети рекламних логотипів: від 18.02.2019 № РН-0000001, від 18.02.2019 № РН-0000002, від 18.02.2019 № РН-0000003, від 25.02.2019 № РН-0000010, від 25.02.2019 № РН-0000011, від 25.02.2019 № РН-0000012; довіреності на отримання цінностей (макети рекламних логотипів): від 18.02.2019 № 5, від 18.02.2019 № 6, від 18.02.2019 № 7, від 25.02.2019 № 14, від 25.02.2019 № 15, від 25.02.2019 № 16; технічні завдання на виготовлення відеороликів: SemiTrailer від 01.02.2019, бітумовоз Nursan від 05.02.2019, напівпричіп для сипучих матеріалів ALI RIZA USTA від 06.02.2019, самоскид OZGUL від 06.02.2019, виставка OZGUL від 07.02.2019, цементовоз сипучі матеріали ALI RIZA USTA від 08.02.2019, бензовоз ALI RIZA USTA від 11.02.2019, СЕМИТРЕЛЕР від 13.02.2019, PETROL БЕНЗОВОЗ NURSAN від 14.02.2019; видаткові накладні; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжні дорученнями про сплату коштів від TOB Семитрелер на TOB Медіа Продакшин .

Щодо посилання податкового органу на відсутності трудових ресурсів, суд зауважує, що відсутність у контрагента трудових, виробничих, транспортних ресурсів не виключає можливості реального виконання контрагентами господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вимоги покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). При цьому, позивач не зобов`язаний перевіряти контрагентів на наявність власних або орендованих ресурсів.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15 та від 06.02.2018 у справі № 816/155/15-а.

Крім того, суд не бере до уваги посилання контролюючий органу, що кількість працюючих на TOB Віннер Ком 2 особи, оскільки вказані висновки не містять аналізу обсягу та характеру ресурсів, які з урахуванням обставин справи були необхідні для виконання спірних операцій, але були відсутні.

Тому висновки про те, що контрагент не мав фізичної можливості виконати договірні зобов`язання є припущенням відповідача, а не достовірно встановлений факт, оскільки такі висновки податковим органом зроблені виключно шляхом аналізу податкової звітності контрагента. Натомість суд вважає, що зазначена інформація є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку, що, в свою чергу, податковим органом не досліджувалось та не перевірялось.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/або трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи умови для отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи визнання понесених витрат.

Щодо тверджень контролюючого органу про формування TOB Віннер Ком сум ПДВ по широкій номенклатурі товарів (послуг), які знаходяться в різних категоріях та сегментах ринку, слід зазначити, що в Україні діє система електронного адміністрування податку на додану вартість, в рамках якої здійснюється контроль за господарською діяльністю платників податків шляхом блокування реєстрації податкових накладних (господарської діяльності) за відповідними критеріями ризиків. Податкові накладні, виписані спірним контрагентом, були зареєстровані, а отже перевірені податковим органом за всіма, передбаченими чинним законодавством, критеріями ризиків.

Слід наголосити, що спірні податкові накладні, виписані в адресу TOB Медіа Продакшин пройшли перевірку податкового органу, оскільки були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, позивач мав всі законні підстави для віднесення сум згідно господарських операцій з TOB Віннер Ком до податкового кредиту на підставі п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, і таке право TOB Медіа Продакшин на податковий кредит не потребує будь- якого іншого додаткового підтвердження.

Щодо не подання TOB Віннер Ком додатку AM до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік суд зазначає, що в силу ст. 61 Конституції України підприємство не може нести відповідальність за контрагента та подання ним звітності. Так само суд зауважує, що можливе порушення контрагентом позивача податкової дисципліни не може бути підставою для висновків про нездійснення господарської операції за умови наявності документів, що підтверджують реальність господарської операції.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Щодо посилання відповідача на ненадання інформації, яка надає можливість ідентифікувати та підтвердити фактичний обсяг здійснених робіт, суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 30.05.2019 по справі №820/1009/17.

А отже, висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій позивача позивача з ТОВ Віннер Ком є необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 27.06.2019 № 00008591402 та від 27.06.2019 № 00008601402 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Продакшин" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України у м. Києві щодо проведення перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Продакшин" (код ЄДРПОУ 42674903) по взаємовідносинам з TOB "Семитрелер" (код ЄДРПОУ 41483007).

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.06.2019 № 00008591402 та від 27.06.2019 № 00008601402.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Продакшин" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 752,18 грн (дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні 18 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Продакшин" (адреса: 03087, м. Київ, вул. пітерська, 5-а, код ЄДРПОУ 42674903).

Відповідач: Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко

повний текст рішення складено 19.10.2020