Постанова

від 13.10.2020 по справі 160/3878/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3878/20 Суддя І інстанції - Бондар М.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000215005 від 20.01.2020 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 184 574 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо порушень податкового законодавства по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Капітал Строй Інвест , які були предметом перевірки, оскільки позивачем були надані до перевірки усі первинні документи для підтвердження реальності господарських операцій із зазначеними контрагентами. Крім того позивач не може нести відповідальності за дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим фактам, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій із зазначеними в акті перевірки контрагентами. Зазначає, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях, зроблені без посилань на встановлені факти, а також приписи податкового законодавства України.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Офіс великих платників податків ДПС просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник контролюючого органу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, правову оцінку досліджених судом доказів у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 20.11.2019 року №468 фахівцями Офісу великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року (вх. від 21.10.2019 за №9244979701).

За результатами перевірки складено акт №22/28-10-50-05/35537363 від 20.12.2019 року, яким встановлені порушення п.198.1, п.198.2 ст.198, п.200.1, в п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в вересні 2019 року на 184 574 грн.

На підставі акту перевірки від 20.12.2019 року №22/28-10-50-05/35537363 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 20.01.2020 року №000215005, яким ТОВ ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 184 574 грн. (а.с.12).

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення рішення було залишено без змін.

При цьому податковий орган виходив з того, що за результатами дослідження ЄРПН та АІС Податковий Блок встановлено обрив ланцюга постачання реалізованого товару ФОП ОСОБА_1 для ТОВ ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ . ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ ІНВЕСТ за звітом Нарахування єдиного внеску за вересень 2019 року облікова кількість штатних працівників становить 1 особа, засновник, директор, головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_3 , відомості щодо залучення працівників відсутні. Дані щодо вартості основних засобів у 2019 році на дату перевірки відсутні. Згідно з даними Інформаційної системи Реєстр дозволів дозволи Держгірпромнагляду України на виробництво робіт підвищеної небезпеки в ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ ІНВЕСТ відсутні. З Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ ІНВЕСТ фігурує в кримінальному провадженні від 26.04.2019 року №32019040040000024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з висновками викладеними в акті перевірки, які свідчать про формальний підхід до оформлення первинних документів по вказаним операціям та відповідно про їх юридичну дефектність.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

На підставі пункту 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Матеріалами справи підтверджено, що Між ТОВ ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір поставки №20180230 від 23.03.2018 року, за умовам якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, в подальшому іменується Товар.

Відповідно до розділу 3 вказаного договору Товар поставляється на умовах, зазначених у Специфікаціях до Договору, згідно Інкотермс 2000. Товар поставляється партіями в терміни, узгоджені сторонами в Специфікаціях.

Специфікаціями №5/20180230 від 09.07.2019 року, №6/20180230 від 22.07.2019 року, №7/ 20180230 від 06.08.2019 року передбачено постачання випробувального комплексу Ретом-21 та 3 датчиків індуктивних.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано рахунки на оплату №2607-2 від 26.07.2019 року, №2008-1 від 20.08.2019 року, №1009-1 від 10.09.2019 року; видаткові накладні №1408-1 від 14.08.2019 року, №2008-1 від 20.08.2019 року, 1009/1 від 10.09.2019 року; прибуткові ордери №5727 від 27.08.2019 року, №6133 від 12.09.2019 року; платіжні доручення №9502 від 13.09.2019 року, №9941 від 27.09.2019 року.

ФОП ОСОБА_1 виписані податкові накладні:

1) податкова накладна № 1 від 20.08.2019 року на загальну суму 13 800 грн., у т.ч. ПДВ 2 300 грн. (датчик ВБИ-Ф270-110У-2113-3А у кількості 2 шт. за ціною 5 750 грн.) включена до складу податкового кредиту серпня 2019 року, така сума відображена в Додатку 5 декларацій з ПДВ за серпень 2019 року та в рядку 16 декларації з ПДВ за вересень 2019 рік;

2) податкова накладна № 2 від 14.08.2019 року на загальну суму 20 700 грн., у т.ч. ПДВ 3 450 грн. (датчик ВБИ-Ф270-110У-2113-3А у кількості 3 шт. за ціною 5 750 грн.), включена до складу податкового кредиту вересня 2019 року, така сума відображена в Додатку 5 декларацій з ПДВ за вересень 2019 року;

3) податкова накладна № 2 від 10.09.2019 року на загальну суму 366 000 грн., у т.ч. ПДВ 61 000 грн. (випробувальний комплекс Ретом-21 у кількості 1 шт. за ціною 305 000 грн.) включена до складу податкового кредиту вересня 2019 року., така сума відображена в Додатку 5 декларацій з ПДВ за вересень 2019 року.

Специфікаціями визначено, що поставка товару імпортного та вітчизняного виробництва повинна підтверджуватися сертифікатами якості. До матеріалів справи надано копії паспортів.

Паспорт НОМЕР_1 , який складено 31.07.2019 року на вимикачі ВБИ типу ф270-110У-2113-3А у кількості 2 шт., № партій 6614. В підтвердження того, що зазначений товар придатний до експлуатації, паспорт скріплений печаткою підприємства-виробника та печаткою відділу технічного контролю 1 ЗАО СЕНСОР .

Паспорт.00.069-02 ПС 2018р. складено 14.08.2019 року на вимикач В БИ типу ф270-110У-2113-3А у кількості 1 шт. В підтвердження того, що зазначений товар придатний до експлуатації, паспорт скріплений печаткою ФОП ОСОБА_1 .

Придбані ТМЦ використовуються позивачем у власній господарській діяльності.

Також між ТОВ ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ (замовник) та ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ ІНВЕСТ (підрядник) укладено договір підряду №20190544 від 04.09.2019 року, за умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботу за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу, виконану в межах та на умовах даного договору.

Відповідно до розділу 4 вказаного договору розрахунок за роботу та матеріали проводиться згідно виконаних робіт і використаним матеріалам, визначеними кошторисною документацією та договірними цінам в межах 804000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% -134000,00 грн.

На підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіт; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; підсумкову відомість за актом №3; платіжні доручення.

ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ ІНВЕСТ виписано податкові накладні:

1) № 49 від 13.09.2019 року на загальну суму 241 200 грн., у т.ч. ПДВ 40 200 грн. (ремонт доріг та авто виїзду);

2) №52 від 25.09.2019 року на загальну суму 465 741,60 грн., у т.ч. ПДВ 77 623,60 грн. (ремонт доріг та авто виїзду).

Позиція податкового органу щодо відсутності реальності вищевказаних господарських операцій, з якою погодився суд першої інстанції полягає в тому, що, ані ФОП ОСОБА_1 , ані її контрагенти-постачальники не мали фізичної можливості виробляти/зберігати товар без наявності працівників та основних фондів. Крім того встановлено невідповідність між придбаним (побутові товари, продукти харчування та ін.) та реалізованим (випробувальний комплекс Ретом-21, датчики ВБИ-Ф270-110У-2113-3А) товаром по ланцюгам постачання до ФОП ОСОБА_1 .

Надані паспорти складені лише на 3 одиниці продукції, а паспорт 00.069-02 ПС 2018 року підписано не виробником зазначеного товару.

Крім того, позивачем не надано сертифікату якості або інших документів щодо технічного стану випробувального комплексу Ретом-21.

Вищезазначене дає змогу стверджувати щодо відсутності реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, недостовірність даних відповідних первинних документів, що не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Крім того у ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ ІНВЕСТ за вересень 2019 року облікова кількість штатних працівників становить 1 особа, засновник, директор, головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_3 (код РНОКПП НОМЕР_2 ), відомості щодо залучення працівників відсутні. Дані щодо вартості основних засобів у 2019 році на дату перевірки відсутні. Згідно з даними Інформаційної системи Реєстр дозволів дозволи Держгірпромнагляду України на виробництво робіт підвищеної небезпеки в ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ ІНВЕСТ відсутні.

Але колегія суддів зазначає, що дані факти не можуть свідчити про нереальність господарської операції, оскільки обрив ланцюга постачання товару, придбаного у ФОП ОСОБА_1 , як зазначає контролюючий орган, відбувається в інших контрагентів і позивач не має змоги контролювати весь ланцюг його постачання і нести відповідальність за дії третіх осіб, які не є стороною господарської операції.

Відсутність же окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції посилався на те, що з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ ІНВЕСТ фігурує в кримінальному провадженні від 26.04.2019 року №32019040040000024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

З цього приводу колегія суд апеляційної інстанції зазначає, що таке рішення суду не може бути визнано належним доказом на підтвердження порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо невстановлених осіб не може слугувати належним доказом фіктивності господарських операцій та не може бути доказом фіктивності господарських операцій в яких брав участь позивач.

В обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів та його контрагентів по ланцюгу постачання, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, колегія суддів приходить до висновку, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом та контрагентами по ланцюгу порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів

Матеріалами справи підтверджується що відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановлено наявність зв`язку між фактом придбання товарів з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності позивача.

Крім того як вбачається з акту перевірки податковим органом встановлено, що відповідно до даних АІС Податковий блок розбіжності в системі співставлення Податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів - відсутні.

Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, відтак колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Судом апеляційної інстанції також відхиляються доводи податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції з приводу відсутності сертифікатів якості на товар, як обставину яка виключає реальність господарської операції, оскільки наявність або відсутність зазначених документів не може підтверджувати або спростовувати самого факту здійснення господарської операції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення не узгоджуються з критеріями правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені ч.2 ст.2 КАС України, відповідачем не доведено правомірність висновків Акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для збільшення контролюючим органом податкових зобов`язань.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції було невірно надано аналіз господарським операціям, не вірно встановлено обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч.1 названої статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову ТОВ ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ було сплачено судовий збір у розмірі 2768,62 грн., при подачі апеляційної скарги - 4152,94 грн., а всього 6921,56 грн., які, відповідно, і підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись п.2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000215005 від 20.01.2020 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 184 574 грн.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної податкової служби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ сплачений судовий збір у розмірі 6921 грн. 56 коп. (шість тисяч дев`ятсот грн. 56коп.)

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 13 жовтня 2020 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник