Постанова

від 13.10.2020 по справі 160/1263/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/1263/20 Суддя І інстанції - Верба І.О.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

АТ Нікопольський завод феросплавів звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2020 № 0000265007.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо порушень податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ Амідас та ТОВ Капітал Строй Інвест , які були предметом перевірки, оскільки позивачем були надані до перевірки усі первинні документи для підтвердження реальності господарських операцій із зазначеними контрагентами. Крім того позивач не може нести відповідальності за дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 23.01.2020 № 0000265007, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 2 875 грн. У решті позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, АТ Нікопольський завод феросплавів подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду в частині відмовлених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим фактам, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій із ТОВ Капітал Строй Інвест . Зазначає, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях, зроблені без посилань на встановлені факти, а також приписи податкового законодавства України.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник АТ Нікопольський завод феросплавів підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник контролюючого органу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, правову оцінку досліджених судом доказів у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 21.12.2019 по 24.12.2019 на підставі наказу Офісу великих платників податків ДПС від 20.12.2019 № 718, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведена документальна позапланова виїзна перевірка АТ НЗФ (код ЄДРПОУ 00186520) з питань формування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн. по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року (від 19.11.2019 вх. № 9274923080) (т.2 а.с.122-124).

За результатами перевірки 26.12.2019 складено акт № 27/28-10-50-07/00186520, згідно з висновками якого:

- не встановлено порушень при відображенні у декларації за жовтень 2019 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 89 000 000 грн;

- встановлено, що на порушення підпункту а пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201, з урахуванням норм пункту 44.1 статті 44, пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України АТ НЗФ завищено податковий кредит за жовтень 2019 року на суму 173 780 грн, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту на 173 780 грн.

23.01.2020 на підставі акта перевірки від 26.12.2019 № 27/28-10-50-07/00186520 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000265007, яким платнику податків зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ за податковою декларацією від 19.11.2019 № 9274923080 за жовтень 2019 року на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 173 780 грн (т.1 а.с.239-240).

При цьому податковий орган виходив з нереальності здійснення господарських операцій з ТОВ Амідас та їх документальне оформлення для прикриття нереальних операцій із залученням контрагентів по ланцюгу. ТОВ Амідас здійснювало діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, а саме АТ НЗФ . Також актом перевірки встановлено нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ Капітал Строй Інвест та їх документальне оформлення для прикриття нереальних операцій із залученням контрагентів по ланцюгу. ТОВ Капітал Строй Інвест здійснювало діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, а саме АТ НЗФ . Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Проведеною перевіркою з питання достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час декларування фінансово-господарських взаємовідносин між АТ НЗФ та ТОВ Капітал Строй Інвест встановлено порушення, що призвело до завищення суми податкового кредиту (період відображення у складі податкового кредиту декларації з ПДВ, уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ) за жовтень 2018 року у сумі 170 905 грн.

Вирішуючи спір між сторонами та частково відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що шо ТОВ Капітал Строй Інвест , у спірному періоді мав одного працівника - директора та засновника ОСОБА_1 , не мав залучених за трудовими та цивільно-правовими договорами працівників, документально оформив здійснення робіт по заміні дорожнього покриття на площі і дорозі від центральної прохідної до повороту на ЗЦ, автодорога, інв. № 2250 АТ НЗФ . Також суд вказав на відсутність дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; надання підрядником у дослідженому періоді іншим суб`єктам господарювання аналогічних послуг у різних регіонах України; невідповідність задекларованої чисельності працюючих обсягу виконаних робіт. Суд зазначив про ненадання проектної документації для вказаних робіт. За таких обставин суд першої інстанції погодився із доводами контролюючого органу, про відсутність підтверджень, що постачальник є фактичним виконавцем робіт, неможливістю встановлення фактичного виконавця робіт, та, як наслідок, непідтвердження наданими платником податків первинними документами фактичного здійснення заявленим суб`єктаом господарювання спірних операцій та завищення суми податкового кредиту за жовтень 2019 року на 170 905 грн.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.07.2019 між АТ НЗФ (замовник) та ТОВ Капітал Строй Інвест (підрядник) укладено договір підряду № 1903626, з додатковою угодою від 11.11.2019, згідно якого (т.1 а.с.241-249, т.2 а.с.1-6, т.2 а.с.19):

- пункт 1.1: замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати власними силами без залучення інших організацій у субпідряд, відповідно до умов цього договору, роботи по заміні дорожнього покриття на площі і дорозі від центральної прохідної до повороту на ЗЦ, автодорога, інв. № 2250 АТ НЗФ;

- пункт 1.2: термін виконання робіт липень - серпень 2019, згідно робочого графіку;

- пункт 1.3: роботи виконуються за допомогою машин і механізмів підрядника;

- пункт 1.4: поставка матеріалів: всі витратні матеріали; асфальтобетонна суміш дорожня для верхнього покриття, тип В : бітум БНД, марка 60/90 - підрядника. Бетон, камінь бортовий прямий рядовий БР 100.30.18 - замовника;

- пункт 2.1: вартість робіт, що доручаються підряднику за даним договором, визначається па підставі договірної ціни, узгодженої Сторонами (додаток 1 до договору) та складає: 2 929 000 грн, у тому числі ПДВ 488 166,67 грн;

- пункт 2.4: замовник здійснює поетапну передоплату у розмірі 20% на поточний рахунок підрядника після підписання договору сторонами та надання рахунку; решта суми 80% від вартості акту здавання-приймання виконаних робіт, поетапно за фактом виконаних робіт, за відсутності зауважень з боку замовника, з відстрочкою платежу 30 календарних днів та обов`язкового надання завірених копій форми № 1-ДФ (за період виконання робіт або останній податковий період) та звіркою з переліком працівників підрядника, які викопували роботи на заводі. Акт здавання-приймання виконаних робіт (послуг) складається підрядником на дату останнього робочого дня місяця, у якому здійснювалися роботи;

- пункт 3.2: зміна в процесі виконання робіт замовника проектно-кошторисної документації оформляється додатковою угодою з коригуванням термінів виконання робіт та обсягом робіт;

- пункт 5.1: перед початком робіт весь персонал підрядної організації, задіяний па об`єктах АТ НЗФ , повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки;

- пункт 5.2: після установки на місці роботи будівельних машин і технологічного обладнання перед початком експлуатації підрядна організація повинна провести самостійно за наявності дозволів, ліцензій тощо або за угодою з третьою особою технічне посвідчення і випробування, за їх результатами надати замовнику відповідний акт;

- пункт 5.3: роботи підвищеної небезпеки проводяться підрядником після оформлення наряду-допуску. Підрядник зобов`язується забезпечити присутність будівельного персоналу, шо пройшов навчання в установленому порядку з питань охорони праці, і призначити керівника, відповідального за проведення робіт і оформлення наряду-допуску.

Також позивачем надано пояснювальну записку; договірну ціну; локальний кошторис (витрати труда 2216,76 людино-годин не зайнятих обслуговуванням машин, 23,21 людино-годин тих, що обслуговують машини; підсумкова відомість (будівельні машини: самоскиди, екскаватори одноковшеві, асфальтоукладник на гусеничному ходу, машина для холодного фрезування (оренда); катки дорожні; розрахунок загальновиробничих витрат (т.2 а.с.7-18).

Підрядником сформовано рахунки-фактури № 19/07/1 від 19.07.2019 на суму 585 000 грн, у тому числі ПДВ 97 633,33 грн; №16/10/1 від 16.09.2019 на суму 820 345,11 грн, у тому числі ПДВ 136 724,19 грн (т.2 а.с.20-21, 26-31).

16.09.2019 між АТ НЗФ (замовник) та ТОВ Капітал Строй Інвест (генпідрядник, підрядник) складено акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 (ф. КБ-2в) на суму робіт 1 025 431,39 грн, у тому числі ПДВ 170 905,23 грн, у тому числі заробітна плата 48 913,06 грн(т.2 а.с.22-25)

АТ НЗФ перерахував на користь ТОВ Капітал Строй Інвест за договором від 19.07.2019 платіжними дорученнями:

- від 26.07.2019 № 236023 суму 585 000 грн, у тому числі ПДВ 97 633,33 грн;

- від 24.10.2019 № 238855 суму 818 345,11 грн, у тому числі ПДВ 136 390,85 грн (т.2 а.с.32-33).

ТОВ Капітал Строй Інвест складено податкові накладні за номенклатурою послуг роботи по заміні дорожнього покриття на площі і дорозі від центральної прохідної до повороту на ЗЦ, автодорога інв. № 2250 АТ НЗФ (т.2 а.с.34-39):

- від 26.07.2019 № 29 на суму 585 000 грн, у тому числі ПДВ 97 633,33 грн;

- від 16.09.2019 № 54 на суму 439 631,39 грн, у тому числі ПДВ 73 271,90 грн.

ТОВ Капітал Строй Інвест клопотало перед директором по економічній безпеці щодо дозволу видати тимчасові пропуски працівникам ТОВ Капітал Строй Інвест (т.2 а.с.206-207):

- лист № 757 від 24.07.2019 на період з 24.07.2019 по 29.09.2019, 15 осіб: ОСОБА_2 інженер; ОСОБА_3 директор по персоналу; ОСОБА_4 інженер по ОТ; ОСОБА_5 головний інженер; ОСОБА_6 водій; ОСОБА_7 механізатор; ОСОБА_8 механізатор; ОСОБА_9 прораб; виконавці робіт: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;

- лист № 802 від 23.08.2019 на період з 23.08.2019 по 29.09.2019, 2 особи: ОСОБА_17 механізатор, ОСОБА_18 різноробочий.

Позивач надав копії аркушів книги реєстрації видачі тимчасових пропусків, в яких відображено записи видачі пропусків працівникам ТОВ Капітал Строй Інвест (т.2 а.с.211-222).

Позиція податкового органу щодо відсутності реальності вищевказаної господарської операції, з якою погодився суд першої інстанції полягає в тому, що ТОВ Капітал Строй Інвест , у спірному періоді не мав залучених за трудовими та цивільно-правовими договорами працівників, також посилався на відсутність дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; надання підрядником у дослідженому періоді іншим суб`єктам господарювання аналогічних послуг у різних регіонах України; невідповідність задекларованої чисельності працюючих обсягу виконаних робіт та відсутність проектної документації.

Але даний факт не може свідчити про нереальність господарської операції, оскільки висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірного контрагента в той час як зустрічних звірок ТОВ Капітал Строй Інвест проведено не було.

Відсутність же окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, колегія суддів приходить до висновку, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом та контрагентами по ланцюгу порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з вказаним контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів

Матеріалами справи підтверджується що відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановлено наявність зв`язку між фактом отримання послуг з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих послуг у господарській діяльності позивача.

Крім того як вбачається з акту перевірки податковим органом встановлено, що відповідно до даних АІС Податковий блок розбіжності в системі співставлення Податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів - відсутні.

Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, відтак колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з ТОВ Капітал Строй Інвест .

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення не узгоджуються з критеріями правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені ч.2 ст.2 КАС України, відповідачем не доведено правомірність висновків Акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для збільшення контролюючим органом податкових зобов`язань.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції було невірно надано аналіз господарським операціям позивача з ТОВ Капітал Строй Інвест , не вірно встановлено обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасуванню з прийняттям нової постанови в цій частині про задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч.1 названої статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. АТ НЗФ було сплачено судовий збір у розмірі 3901,50 грн., які, відповідно, і підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись п.2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року в частині відмовлених позовних вимог - скасувати та прийняти нову постанову в цій частині.

Позовні вимоги Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2020 № 0000265007, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 170 905 грн.

В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року залишити без змін.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної податкової служби за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів сплачений судовий збір у розмірі 3910грн. 50 коп. (три тисячі дев`ятсот десять грн. 50 коп.)

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 13 жовтня 2020 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник