Постанова

від 20.10.2020 по справі 540/2361/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 р. м.ОдесаСправа № 540/2361/19 Головуючий у суді І інстанції: Пекний А.С.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Семенюк Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву адвоката товариства з обмеженою відповідальністю ТПК Херсонський ливарний завод - Андрєєва Д.В. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТПК Херсонський ливарний завод до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишено без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року по справі № 540/2361/19 залишено без змін.

Адвокатом товариства з обмеженою відповідальністю ТПК Херсонський ливарний завод - Андрєєвим Д.В. подано до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення по справі № 540/2361/19 щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну допомогу в сумі 46000грн.)

Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було надано заперечення на заяву товариства з обмеженою відповідальністю ТПК Херсонський ливарний завод про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначено, що подана позивачем заява не містить жодного розрахунку та підтверджуючих документів саме такої вартості наданих послуг, як наслідок є необґрунтованою.

Колегія суддів, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення по справі № 540/2361/19 та часткове задоволення заяви.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ч. 3 ст. 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно із ч.ч.1-4 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Андрєєвим Д.В. на підставі договору від 19.05.2020 року № 6, яким передбачено дії які може вчиняти адвокат від імені позивача по справі.

Згідно з актами наданих послуг від 18.06.2020 року загальна тривалість часу, протягом якого здійснювалася правова допомога клієнту у формі надання послуг, становить 11 годин, загальна вартість наданих послуг - 46000 грн. (сорок шість тисяч гривень 00 коп.).

Оплата наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №601 від 18.06.2020 року.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року справа №826/856/18.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

У відповідних рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справах Баришевський проти України від 26.02.2015, заява № 71660/11 (п.95), Гімайдуліна та інші проти України від 10.12.2009 року ( п.п.34-36), Двойних проти України від 12.10.2006 року, заява 72277/01 (п.80), Меріт проти України від 30.03.2004 року (п.88), Суд зазначив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим .

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Таким чином, за результатами аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону 5076-VI, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З наданих позивачем акту про надання правової допомоги вбачається, що такі послуги як консультація із клієнтом, пошук та підбір судової практики, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, участь у судовому засіданні є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

Так, відзив на апеляційну скаргу складено на 5 аркушів, в якому зазначено деякі доводи які були вказані в позові.

Також, колегія суддів зазначає, що по даній справі відбулось 2 судових засідання - 27.05.2020 року та 17.06.2020 року. При цьому, судове засідання 27.05.2020 року тривало 42 хвилини, а в судовому засіданні 17.06.2020 року з`ясовна думка сторін про можливість закінчення дослідження обставин справи та перехід до судових дебатів, відбулись судові дебати та оголошено вступну та резолютивну частину рішення, що зайняло 10 хвилин.

Крім того, слід зазначити, що жодного обгрунтування вартості за надані послуги, враховуючи їх неоднаковість та складність (аналіз документів, підготовка процесуальних документів, прийняття участі у судових засіданнях тощо) не містить ані заява про ухвалення додаткового рішення, ані інші процесуальні документи Позивача.

До того ж, слід зазначити, що позивачем не надано акти наданих послуг, у зв`язку з чим не можливо розкрити суть наданих послуг, обсяг опрацьованих матеріалів, використаних документів, законодавчих та нормативно-правових актів тощо.

З огляду на зміст документів, що подані представником позивача адвокатом Андрєєвим Д.В. до суду апеляційної інстанції, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, суд апеляційної інстанції вважає, що гонорар адвоката у цій справі, який пов`язаний із підготовкою до розгляду у П`ятому апеляційному адміністративному суді справи № 540/2361/19 та написання відзиву на апеляційну скаргу у загальній сумі 46000 грн. не є співмірним та розумним, а розмір такого гонорару є необґрунтованим відносно наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Разом з тим, справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на користь представника позивача з відповідача, як суб`єкта владних повноважень, за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути 2500 грн., замість 46000 грн. як вказано у заяві, у зв`язку з необґрунтованістю даної суми.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача-адвоката Андрєєва Д.В. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, пр. Ушакова, буд.75, код ЄДРПОУ 43143201) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТПК Херсонський ливарний завод (73000, м. Херсон, вул. Дорофєєва, 28, кв. 6, код ЄДРПОУ 35469414) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійки.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.