Постанова

від 20.10.2020 по справі 540/2157/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 р. Категорія 105000000м.ОдесаСправа № 540/2157/20 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

час і місце ухвалення: 16:13, м. Херсон

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: ПозивачОСОБА_1 (посвдчення) Представник позивачаОхлопков І.О. (доучення)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнанням неправомірною та скасування постанови державного виконавця, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), мотивуючи його тим, що постанова старшого державного виконавця Скадовського РВ ДВС Приндюка А.В., якою виконавче провадження № 60470859 закінчено у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення є протиправною, оскільки до цього часу його заяву від 15.12.2017 р. за вх. № 75-02-23 не розглянуто за його участі відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", а тому у державного виконавця не було правових підстав для закінчення виконавчого провадження.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнанням неправомірною та скасування постанови державного виконавця.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції не врахував, що зі змісту спірної постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.03.2020 року вбачається, що вона не містить обґрунтування щодо встановлених фактів та подій, які б підтверджували виконання боржником рішення суду.

Скадовським районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, відповідач вказує, що заяву від 15.12.2017 року та ряд інших заяв позивача, що слідували за нею, було розглянуто та за результатами розгляду виконавчим комітетом Новомиколаївської сільської ради Скадовського району Херсонської області було прийнято рішення від 21.03.2019 р. № 13.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2018 р. (справа № 663/530/18) визнано протиправною бездіяльність голови Новомиколаївської сільської ради Скадовського району Херсонської області Глєбової Є.С. щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.12.2017 р. за вх. № 75-02-23; зобов`язано голову Новомиколаївської сільської ради Скадовського району Херсонської області Глєбову Є.С. розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2017 р. за вх. № 75-02-23 за його участю відповідно до Закону України "Про звернення громадян"; стягнуто з голови Новомиколаївської сільської ради Скадовського району Херсонської області Глєбової Є.С. на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 р. скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2018 р. в частині стягнення з голови Новомиколаївської сільської ради Скадовського району Херсонської області Глєбової Є.С. на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 2000 грн., прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди. В іншій частині рішення залишено без змін.

03.04.2019 року Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 292 2019р. про зобов`язання голови Новомиколаївської сільської ради Скадовського району Херсонської області Глєбової Є.С. розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2017 р. за вх. № 75-02-23 за його участю відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".

За заявою ОСОБА_1 01.11.2019 року старшим державним виконавцем Скадовського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Приндюком А.В. відкрито виконавче провадження № 60470895 про зобов`язання голови Новомиколаївської сільської ради Скадовського району Херсонської області Глєбової Є.С. розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2017 р. за вх. № 75-02-23 за його участю відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 8346 грн., витрати виконавчого провадження у розмірі 290,57 грн.

01.11.2019 року супровідним листом № 17762 постанову про відкриття виконавчого провадження направлено державним виконавцем на адресу стягувача та боржника.

18.03.2020 року постановою старшого державного виконавця Скадовського РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Приндюка А.В. закінчено виконавче провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення.

Вважаючи дану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт належного виконання боржником рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2018 р. по справі № 663/530/18 було підтверджено судом в межах розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Частиною 2 ст.14 КАС України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 4 статті 372 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

З системного аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку про те, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких зокрема виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч.1 ст.63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Статтею 39 Закону № 1404-VIII визначено підстави закінчення виконавчого провадження, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.9 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VIII).

З матеріалів справи убачається, що згідно рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2018 р. по справі № 663/530/18 було видано виконавчий лист № 292 2019р. від 03.04.2019 р. про зобов`язання голови Новомиколаївської сільської ради Скадовського району Херсонської області Глєбової Є.С. розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2017 р. за вх. № 75-02-23 за його участю відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".

На виконання постанови державного виконавця від 01.11.2020 р. про відкриття виконавчого провадження № 60470859 боржником листом від 14.11.2019 р. № 02-33-366 (зареєстровано відповідачем 20.11.2019 р. вх. № 4433) повідомлено, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 р. у справі № 663/530/18 та виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду № 292 2019р., виконавчий комітет Новомиколаївської сільської ради за участю ОСОБА_1 21.03.2019 р. розглянув його заяву від 15.12.2017 р., 11.01.2018 р., 09.02.2018 р., а також заяву, що надійшла 05.02.2019 р., та з даного питання прийнято рішення № 13.

Згідно рішення виконавчого комітету Новомиколаївської сільської ради Скадовського району Херсонської області від 21.03.2019 р. № 13 вирішено направити заяви ОСОБА_1 для вирішення по суті порушених ним в заявах від 15.12.2017 р., 11.01.2018 р., 09.02.2018 р. та від 05.02.2019 р. до Новокаховської місцевої прокуратури, Скадовського відділення Новокаховського відділу Головного управління Національної поліції в Херсонській області, до компетенції яких чинним законодавством віднесено їх вирішення.

Суд звертає увагу, що норми Закону № 1404-VIII не наділяють державного виконавця повноваженнями щодо оцінки дій боржника із застосування норм матеріального права.

Натомість, зважаючи на приписи ст.383 КАС України, оцінка правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду, відноситься безпосередньо до повноважень суду.

Отже, у випадку незгоди стягувача із бездіяльністю, діями чи рішенням боржника, прийнятим на виконання рішення суду, він має право звернутися до суду відповідно до ст.383 КАС України щодо визнання протиправним такого рішення, дій чи бездіяльності.

15.10.2019 року ОСОБА_1 в рамках справи № 663/530/18 звертався до Херсонського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст.383 КАС України щодо неналежного виконання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду № 292 2019р. від 03.04.2019 р.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 р., яка набрала законної сили 19.11.2019 р., відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви у порядку ст. 383 КАС України.

Зі змісту вказаної вище ухвали слідує, що суд, дослідивши рішення виконавчого комітету Новомиколаївської сільської ради Скадовського району Херсонської області від 21.03.2019 р. № 13, дійшов висновку про те, що дане рішення, яким направлено за належністю для вирішення по суті заяви ОСОБА_1 від 15.12.2017 р., 11.01.2018 р., 09.02.2018 р., 05.02.2019 р., є належним виконанням рішення суду від 23.06.2018 р. Також судом встановлено, що розгляд заяв ОСОБА_1 відбувся за його участю, що підтверджується рішенням виконкому від 21.03.2019 р. № 13.

Тобто, факт належного виконання боржником рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2018 р. по справі № 663/530/18 було підтверджено судом в межах розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України.

У зв`язку з тим, що боржником фактично було виконано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2018 р. по справі № 663/530/18, старшим державним виконавцем Скадовського РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Приндюком А.В. правомірно винесено постанову від 18.03.2020 р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 60470859.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми та фактичні обставини справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України про виконавче провадження, оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята правомірно, оскільки рішення суду фактично виконано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнанням неправомірною та скасування постанови державного виконавця належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року по справі № 540/2157/20, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 21 жовтня 2020 року.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.