Ухвала

від 20.10.2020 по справі 420/1396/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 420/1396/19

адміністративне провадження № К/9901/22587/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №420/1396/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Теплотраса-Інвест до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області 01.09.2020 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Як вбачається з документів долучених до касаційної скарги, відповідачем, у зв`язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №420/1396/19, порушено питання про його поновлення.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що вперше Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №420/1396/19 в межах встановленого КАС України строку на касаційне оскарження, а саме 09.07.2020, втім Верховний Суд ухвалою від 28.07.2020 на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подану відповідачем касаційну скаргу на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 повернув скаржнику.

Відповідач вважає, що оскільки вперше касаційну скаргу було подано в межах встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження, а повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції, підстави для його поновлення при черговому зверненні до суду мають бути визнані судом поважними, а пропущений строк поновлено з подальшим відкриттям провадження у справі. Також відповідач окремо наголошує, що первісна касаційна скарга була подана особою, яка мала адміністративну процесуальну дієздатність - Головним управління ДФС в Одеській області, та була підписана особою, яка мала право її підписувати, що на думку скаржника, свідчить про передчасність повернення Верховним Судом поданої 09.07.2020 касаційної скарги відповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2020 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України, у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, тривалістю у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено заявнику 21.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду 06.10.2020 надійшло клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про усунення недоліків касаційної скарги, в якому останній просить визнати поважними підстави пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження судового рішення у справі №420/1396/19 та поновити пропущений строк з подальшим відкриттям провадження за касаційною скаргою відповідача.

Розглянувши вказане клопотання судом встановлено, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження відповідач вказує, що саме об`єктивні причини, які не залежали від волі останнього (відсутність належного бюджетного фінансування), створили істотні перешкоди та труднощі щодо приведення касаційної скарги у відповідність вимогам статті 330 КАС України та реалізації відповідачу права на судовий захист. Також контролюючий орган вважає, що своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду та звернення сторони із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження при черговому зверненні є безумовними підставами для прийняття касаційної скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Контролюючий орган переконаний, що жодних зволікань у реалізації ним права на судовий захист у касаційному порядку суб`єктом владних повноважень допущено не було, а відсутність відповідного фінансування для покриття витрат зі сплати судового збору у період перебігу строку встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги не може перешкоджати учаснику справи у реалізації ним права на доступ до правосуддя.

Разом з тим, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

З налізу вищенаведених положень вбачається, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Верховний Суд звертає увагу, що непідтвердження у відповідності до положень КАС України повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, на звернення з касаційною скаргою на ухвалене у цій справі судове рішення, що стало причиною її повернення заявнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень. Наведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, в тому числі, вирішувати питання, пов`язані з організацією претензійно-позовної роботи через представника суб`єкта владних повноважень.

Відтак, посилання контролюючого органу на відсутність законних підстав для повернення вперше поданої касаційної скарги заявнику, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки за встановлених судом обставин, в діях податкового органу не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на касаційне оскарження. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження і доводи відповідача щодо відсутності належного бюджетного фінансування необхідного для сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки Головне управління ДПС в Одеській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому недостатність на рахунку державного органу грошових коштів, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам державної податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доході і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України визначено, що однією з вимог касаційної скарги є надання документа про сплату судового збору.

Відтак особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте, на підтвердження доводів викладених у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення активних дій з метою отримання коштів необхідних для сплати судового збору за подання касаційної скарги саме у даній справі №420/1396/19.

Також, Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Втім, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження відповідачем не наведено обґрунтованих доводів, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 28.07.2020 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки. В поданні повторної касаційної скарги лише 01.09.2020, в тому числі й з урахуванням сплати судового збору 07.08.2020, про що свідчить платіжне доручення №2564 від 05.08.2020, Суд не вбачає наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню ДПС в Одеській області у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №420/1396/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Теплотраса-Інвест до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №420/1396/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Теплотраса-Інвест до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова