Постанова

від 20.10.2020 по справі 314/3166/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 20.10.2020 Справа № 314/3166/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №314/3166/19 Головуючий у 1 інстанції: Кіяшко В.О.

Провадження № 22-ц/807/2678/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Кочеткової І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу з апеляційною скаргою Фермерського господарства Счасливий І.О. на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Счасливий І.О. про стягнення плати за виконані роботи,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства Счасливий І.О. про стягнення плати за виконані роботи.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 18 травня по 30 листопада 2018 року він надавав послуги з сільськогосподарських робіт (культивація, прополка, посів насіння соняшника, кукурудзи, внесення добрив) ФГ Счасливий І.О. на підставі договору підряду від 18 травня 2018 року. Йому була нарахована, але не виплачена плата за виконані роботи у розмірі 24 000,00 грн.

30 листопада 2018 року він завершив польові роботи та підписав разом з замовником акт прийому-передачі виконаних робіт. Згідно п.10 договору підряду оплата за виконанні роботи здійснюється одноразово на підставі акту виконаних робіт.

Неодноразово він звертався до відповідача з вимогами щодо виплати заборгованості за виконані роботи, проте кошти не були виплачені.

На підставі зазначеного просив стягнути з ФГ Счасливий І.О. на його користь заборгованість за виконані роботи за договором підряду від 18 травня 2018 року в сумі 24000 грн. та судові витрати.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 червня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ФГ Счасливий І.О. на користь ОСОБА_1 заборгованість за виконані роботи за договором підряду від 18 травня 2018 року у розмірі 19 680 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 968 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ФГ Счасливий І.О. подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на ненадання позивачем оригіналу акту виконаних робіт від 30 листопада 2018 року, не вирішення судом питання щодо призначення почеркознавчої експертизи, просило скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що під час розгляду Вільнянським районним судом Запорізької області адміністративної справи №3141856/19 провадження 3/314/520/2019 фермерське господарство надавало договір підряду, акт виконаних робіт, табель обліку робочого часу за кожен місяць, судом першої інстанції надано належну оцінку доказам у справі.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 серпня 2020 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09 жовтня 2020 року справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходів з доведеності позовних вимог та наявності підстав для стягнення суми з вирахуванням фактично сплаченого податку.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що 18 травня 2018 року між фермерським господарством Счасливий І.О. в особі голови фермерського господарства Счасливого І.О. (замовник) та ОСОБА_1 (підрядчик) укладено договір підряду, за умовами якого замовник доручив, а підрядчик зобов`язався виконати замовлення на виконання наступних робіт: культивація ґрунту, посіви насіння соняшника, кукурудзи, внесення добрив в ґрунт, автотракторні роботи, прополка посівів соняшника, очистка лісосмуг, які прилягають до земельних ділянок, орендованих господарством, виконання підсобник робіт при посіві зернових; термін здачі робіт за договором - 30 листопада 2018 року, оплата за виконання робіт, передбачених цим договором, здійснюється замовником на підставі актів виконаних робіт в розмірі 24 000 грн. одноразово 30 листопада 2018 року (а.с.4).

Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт від 30 листопада 2018 року ФГ Счасливий І.О. в особі голови фермерського господарства Счасливого І.О. та ОСОБА_1 підтвердили, що підрядчиком повністю виконані його зобов`язання, жодних претензій з боку замовника немає. Всього виконано робіт на суму 24 000 грн. (а.с.29).

За змістом відповіді Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області №2650/10/08-01-33-02-10 від 20 вересня 2019 року відповідно до інформаційної системи Податковий блок у податковому розрахунку (форма №1ДФ) ФГ Счасливий І.О. за 4 квартал 2018 року за податковим номером 2938425619 ( ОСОБА_1 ) відображено:

- графа 3а Сума нарахованого доходу - 24 000 грн.;

- графа 3 Сума виплаченого доходу - 24 000 грн.;

- графа 4а Сума нарахованого податку - 4320 грн.;

- графа 4 Сума перерахованого податку - 4320 грн.;

- графа Ознака доходу - 102 - виплати відповідно до умов цивільно-правового договору (а.с.45-46).

Відповідно до постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 червня 2019 року, яка набрала законної сили 09 липня 2019 року, в адміністративній справі № 314/1856/19 провадження № 3/314/520/2019 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , голови Фермерського господарства Счасливий І.О. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, встановлено факт укладання, зокрема, між ФГ Счасливий І.О. та ОСОБА_1 договору підряду від 18 травня 2018 року, ОСОБА_2 надавались на розгляд суду копії цивільно-правового договору та акт прийому-передачі виконаних робіт відповідно до зазначеного договору (а.с.92-96).

Згідно з ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Судом першої інстанції надано належну оцінку акту прийому-передачі виконаних робіт від 30 листопада 2018 року, яким замовник підтвердив, що прийняв виконані роботи та претензій до підрядника не має.

Колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наданими суду доказами підтверджено факти укладання між сторонами договору підряду від 18 травня 2018 року, виконання позивачем передбачених договором робіт, а також факту прийняття відповідачем цих робіт із здійсненням ним відповідних фінансових операцій щодо оплати виконаних робіт та сплати податку за підрядника в якості податкового агенту.

Статтею 853 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Отже, виходячи із наведених вимог закону, ФГ Счасливий І.О. при виявленні відступів від умов договору чи недоліків зобов`язано було негайно повідомити про це виконавця, однак ніяких вимог чи претензій до виконавця не направляв, з відповідним позовом до суду першої інстанції не звертався.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в судовому засіданні доведено порушення умов договору з боку відповідача, та обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги, враховуючи те, що відповідачем було здійснено сплату податків на суму 4320 грн.

Посилання ФГ Счасливий І.О. в апеляційній скарзі на ненадання оригіналу акту виконаних робіт від 30 листопада 2018 року для проведення почеркознавчої експертизи та невирішення питання про її призначення, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров`я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати (ст. 105 ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Справедливість та добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності.

Оцінюючі дії ФГ Счасливий І.О. , колегія суддів дійшла висновку щодо наявності суперечливої поведінки відповідача, яка виявилась в одночасному запереченні відповідачем факту укладання між сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт від 30 листопада 2018 року та наданні вищезазначеного акту до Вільнянського районного суду Запорізької області під час розгляду адміністративної справи № 314/1856/19 провадження № 3/314/520/2019, а також відображенні оплати виконаних позивачем робіт у податкових документах із сплатою податку.

Європейський суд з прав людини в рішеннях Sutyazhnik v. Russia від 29 липня 2009 року, Esertas v. Lithuania від 31 травня 2012 року зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Тобто не потрібно скасовувати правильне по суті рішення суду лише заради правового пуризму.

Як вбачається з наведених рішень Європейського суду з прав людини, під правовим пуризмом розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок. Разом з тим, вбачаться помилковим пов`язувати сферу прояву даного явища суто з принципом правової визначеності, оскільки надмірний формалізм може мати місце й в інших випадках, порушуючи право на справедливий судовий розгляд. Тобто під правовим пуризмом слід розуміти надмірно формальне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

З огляду на те, що факт прийняття робіт ОСОБА_1 за договором підряду від 30 листопада 2018 року доведений належними та допустимими доказами, а також подальшими діями голови ФГ Счасливий І.О. ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про достатність наданих доказів.

Також, колегія суддів враховує те, що ФГ Счасливий І.О. не було позбавлено права заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, проте таким правом відповідач не скористався.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Счасливий І.О. залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 червня 2020 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складений 20 жовтня 2020 року.

Головуючий А.В. Дашковська

Судді: О.М. Кримська

І.В. Кочеткова