Рішення

від 19.10.2020 по справі 641/3040/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/1293/2020 Справа № 641/3040/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року

Комінтернівський районний суду м. Харкова в складі :

Головуючого судді - Чайка І.В.,

за участю секретаря - Дрокіної С.О. ,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного вищого професійно - технічного навчального закладу Учбовий науково-виробничій центр Укртехпрогрес про стягнення невиплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив суд: стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату у сумі 35000,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1200, 00 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 23.10.2009 року він був прийнятий на роботу електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання до Приватного вищого професійно - технічного навчального закладу Учбовий науково-виробничій центр Укртехпрогрес . 05.01.2018 року на підставі наказу він був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. В день звільнення адміністрація підприємства остаточного розрахунку не здійснила, мотивуючи тим, що на рахунку підприємства відсутні кошти і розрахунок з ним буде проведений тільки після того коли з`являться гроші. Після звільнення він неодноразово звертався до адміністрації з проханням випалити йому заробітну плату, проте на його прохання адміністрація не реагувала. Щодо невиплати заробітної плати він звертався до Прокуратури Харківської області зів скаргою на дії відповідача, його скарга була направлена в міську прокуратуру № 5, яка переслала його скаргу до Слобідського РВ ГУНП України в Харківській області. Ніяких дій працівниками Слобідського РВ не було зроблено. Також він звертався до ГУ Держпраці в Харківській області з проханням зобов`язати адміністрацію відповідача виплатити йому належну заробітну плату, проте йому було рекомендовано звернутись до суду. Відповідач навіть не надає йому довідки про заборгованість із заробітної плати. Вважає, що сума невиплаченої заробітної плати становить 35000,00 грн. Крім того він звертався до адвоката для надання правової допомоги на що витратив 1200,00 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.08.2020 року за клопотанням представника відповідача був продовжений строк для виконання ухвали від 27.04.2020 року в частині витребування доказів.

Ухвалою суду від 06.10.2020 року за клопотанням позивача витребувані докази -довідки

про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Зі згоди позивача, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до наступного.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 , останній 05.01.2018 року був звільнений з роботи у ПВПТНЗ Учбовий науково-виробничій центр Укртехпрогрес за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП.

Листом Прокуратури Харківської області № 19-р-19 направлено за належністю звернення ОСОБА_1 від 30.09.2019 року, для організації розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства до Харківської місцевої прокуратури № 5.

Харківська місцева прокуратура № 5 листом від 11.10.2019 року направила звернення ОСОБА_1 до Слобідського ВП ГУНП в Харківській області. Відповіді щодо розгляду його звернення по суті позивач не отримав.

Головне управління Держпраці у Харківській області на звернення ОСОБА_1 щодо невиплати заробітної плати рекомендувало звернутись до суду.

Судом вживались заходи щодо витребування у відповідача довідки про заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 , однак відповідачем вказана довідка суду надана не була.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оплату праці , ст. 94 Кодексу законів про працю Ураїни заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 233 КЗпП України в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Проаналізувавши зміст частини 2статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною першою статті 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За клопотанням позивача з Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова була витребувана довідка з ПВПТНЗ Учбовий науково-виробничій центр Укртехпрогрес про нараховану, але не виплачену заробітну плату позивачу за період з 2016 по 2017 роки.

Як вбачається з індивідуальної відомості про застраховану особу, Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 нараховано заробітної плати за 2016 рік на суму - 17891,68 грн., за 2017 рік на суму - 26267,77 грн., за 2018 рік на суму - 849,68 грн., а всього нараховано заробітну плату на суму 45009,13 грн.

Відповідно до статті 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 розділу I "Загальні положення" Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, який затверджений постановою Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року № 10-1, Реєстр застрахованих осіб забезпечує, в тому числі, облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 2 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" зазначеного Положення до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме:

персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;

відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Згідно правового висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця.

Отже, відомості про заробітну плату, що подаються роботодавцями до Реєстру застрахованих осіб, є офіційними відомостями, а тому індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) є належним доказом, що містить інформацію щодо предмету доказування у цій справі - розміру нарахованої позивачу ОСОБА_1 заробітної плати за період з січня 2016 року по січень 2018 року і підлягають врахуванню при вирішенні спору щодо заборгованості по заробітній платі.

Судом встановлено, що за період з січня 2016 року по січень 2018 року позивачу була нарахована заробітна плата у сумі 45009,13 грн.

На підтвердження доказів виплати заробітної плати позивачем ОСОБА_1 суду надана Історія карткового рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 30.06.2020 року, з якої вбачається, що за вказаний період позивачу виплачена заробітна плата на суму 11129,68 грн., таким чином заборгованість із заробітної плати становить 45009,13 грн - 11129,68 грн. = 33879,45 грн.

Доказів про виплату ОСОБА_1 заробітної плати у розмірі 33879,45 грн. відповідачем суду не надано, тому суд прийшов до висновку, що вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, суд зазначає, що заборгованість по заробітній платі у розмірі 33879,45 грн. підлягає виплаті позивачу за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до статей 14.1.180, 18, 162.1.3, 168 Податкового кодексу України є обов`язком податкового агента, яким є відповідач.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа Суханов та Ільченко проти України заяви № 68385/10 та 71378/10, справа Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини , заява N9 42527/98 тощо) майно може являти собою існуюче майно або засоби, включаючи право вимоги відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання / правомірне очікування (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 до 05 січня 2018 року знаходився у трудових відносинах з ПВПТНЗ Учбовий науково-виробничій центр Укртехпрогрес , майнові вимоги позивача щодо оплати його праці, зокрема в доведеній частині заборгованості, відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського суду з прав людини.

Стосовно заявлених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 1200,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження виконання адвокатом умов договору про надання правових послуг до позовної заяви додано договір про надання юридичних послуг адвокатом № 7 від 19.03.2020 року, попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, відповідно до якого адвокатом надані наступні послуги: консультація клієнта, узгодження правової позиції 1 година - 300,00 грн., вивчення документів, щодо відносин які виникли між позивачем та відповідачем з приводу спору 2 години - 200,00 грн., підготовка до Комінтернівського районного суду м. Харкова позовної заяви, клопотання 2 години - 700,00 грн., акт виконаних робіт від 19.03.2020 року, квитанція про сплату правової допомоги № 3 на суму 1200,00 грн.

Суд дослідивши матеріали справи щодо розміру витрат на оплату послуг адвоката, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 1200 грн.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1ст. 5 ЗУ Про судовий збір , то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Як вбачається з Індивідуальної відомості про застраховану особу, заробітна плата за останній повний робочий місяць позивача складала 3200,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,141,264,265, 280,284 ЦПК України, ст.ст.115,116,117,233 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного вищого професійно-технічного навчального закладу Учбовий науково-виробничий центр Укртехпрогрес на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 33879 (тридцять три тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 45 коп., без врахування податків та обов`язкових платежів.

Зобов`язати Приватний вищий професійно-технічний навчальний заклад Учбовий науково-виробничий центр Укртехпрогрес при виплаті ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 33879,45 грн. утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з Приватного вищого професійно-технічного навчального закладу Учбовий науково-виробничий центр Укртехпрогрес на користь ОСОБА_1 витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 1200,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині присудження стягнення заборгованості по заробітній платі, але не більш ніж за один місяць у сумі 3200,00 грн.

Стягнути з Приватного вищого професійно-технічного навчального закладу Учбовий науково-виробничий центр Укртехпрогрес на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватний вищий професійно-технічний навчальний заклад Учбовий науково-виробничий центр Укртехпрогрес , код ЄДРПОУ: 34468650, адреса: м. Харків вул. Киргизька, 15.

Повний текст рішення суду виготовлений 21.10.2020 року.

Суддя: І. В. Чайка