Постанова

від 20.10.2020 по справі 910/409/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2020 р. Справа№ 910/409/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Кропивної Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Трофименко Т.Ю.) від 27.03.2020 (повний текст складено 27.03.2020) у справі №910/409/20

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"

до Комплексного науково-виробничого кооперативу "Моноліт"

про стягнення 28802,54 грн,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до Комплексного науково-виробничого кооперативу "Моноліт" про стягнення 28802,54 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що на даний час житловий будинок, у якому знаходиться нежитлове приміщення Комплексного науково-виробничого кооперативу "Моноліт" загальною площею 175,9 кв. м., за адресою: м.Київ, бул. Ліхачова, 1/27, перебуває на балансі Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" та у обслуговуванні житлово-експлуатаційної дільниці Печерська брама . У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №127 відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньо будинкових мереж та надання комунальних послуг від 01.06.2007, у нього утворилась заборгованість у сумі 28802,54 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2020 у справі №910/409/20 у задоволенні позову відмовлено повністю, з огляду на те, що договір № 127 відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньо будинкових мереж та надання комунальних послуг від 01.06.2007 укладено між відповідачем та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Печерська брама" Печерської районної у м. Києві ради, при цьому, належних доказів щодо переходу прав та обов`язків за договором від Комунального підприємство по утриманню житлового господарства "Печерська брама" Печерської районної у м. Києві ради до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до суду не надано. Так само, не подано доказів надання відповідачу послуг за договором у спірний період Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Печерська брама" Печерської районної у м. Києві ради, видів таких послуг та їх вартості, або надання особисто позивачем комунальних послуг, утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньо будинкових мереж відповідача у спірний період.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2020 у справі №910/409/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи подану скаргу, апелянт вказує, що відсутність юридичного факту відмови споживача від споживання послуг слугує підставою для визначення ціни за надані послуги між споживачем та керуючими компаніями, як сторонами вже укладеного договору, на час споживання ним відповідних послуг. Неукладення договору про надання житлово-комунальних послуг у письмовій формі не звільняє боржника від обов`язку оплачувати отримані ним послуги, оскільки боржник ухиляється від підписання договору на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

07.05.2020 матеріали справи, разом апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 апеляційну скаргу залишено без руху. Апелянту визначено спосіб усунення недоліків шляхом надання до суду, у встановлені ним строки, обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

20.05.2020 апелянтом повторно подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 задоволено клопотання Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2020, відкрито апеляційне провадження у справі №910/409/20, розгляд апеляційної скарги визначено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 20.08.2020 між суддями у зв`язку з перебуванням судді Мартюк А.І., яка не є головуючим суддею та входить до складу колегії з розгляду справи № 910/409/20, у відпустці, справа передана на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2020 прийнято справу до провадження в новому складі суду: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Пашкіна С.А. Запропоновано позивачу надати пояснення щодо обґрунтування вартості наданих послуг, тарифів на вказані послуги за спірний період, запропоновано відповідачу подати відзив на апеляційну скаргу.

03.09.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення позивача щодо тарифів на надані послуги. Так, апелянт зазначив, що вартість послуг розрахована, виходячи з тарифу, затвердженого виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за метр квадратний.

Колегією суддів перевірено та встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся судом про розгляд даної справи.

Так, відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч.ч. 5, 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Колегією суддів встановлено, що судами направлялись відповідачу ухвали у даній справі на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованими листами. Жодна інша адреса відповідача в матеріалах справи відсутня.

Водночас, ухвали суду першої інстанції від 27.01.2020, від 28.01.2020 , від 10.02.2020, так і ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, від 21.08.2020, від 25.05.2020 повернуті підприємством зв`язку на адресу суду із відмітками про закінчення терміну зберігання та відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п.п. 91, 117, 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

При цьому, відповідно до п. 99 -1 вказаних Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Таким чином, факт не звернення відповідача для отримання листів до підприємства зв`язку протягом місяця та повернення останніх на адресу суду за закінченням терміну зберігання, застосовуючи принцип аналогії закону, свідчить про те, що відповідач відсутній за вказаною адресою, тому колегія суддів вважає судові рішення врученими в порядку ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, колегія суддів зазначає, що жодної іншої адреси або адреси електронної пошти відповідача суду не повідомлено та враховує, що в одній з довідок міститься відмітка про відсутність адресата за вказаною адресою, що є самостійною підставою вважати врученою ухвалу суду.

Оскільки судами надсилались ухвали суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інша адреса суду повідомлена не була, копії судових рішень вносились судом до Єдиного державного реєстру судових рішень, колегія суддів вважає, що судами вичерпано все процесуальні можливості для повідомлення відповідача про розгляд справи в суді.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.06.2007 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерська брама Печерської районної у м. Києві ради та Комплексним науково-виробничим кооперативом "Моноліт" укладено договір № 127 відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньо будинкових мереж та надання комунальних послуг (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого КП „Печерська брама" забезпечує Споживачеві надання комунальних послуг, утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньо будинкових мереж; а Споживач, що є власником нежитлового приміщення площею 175,9 кв.м., за адресою: м. Київ, бул. Ліхачова, 1/27 на підставі договору купівлі-продажу № 7535 від 17.09.2002 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковирзіною С.П., споживає комунальні послуги та бере участь у витратах на утримання будинку, прибудинкової території, внутрішньо будинкових мереж, та прибудинкової території та внутрішньо будинкових мереж.

За приписами п. 2.2 договору, КП „Печерська брама" зобов`язане: забезпечити Споживача комунальними послугами в приміщенні (будинку) у відповідності до п. 8 цього договору; своєчасно нараховувати плату за комунальні послуги та направляти платіжну вимогу, або рахунок-фактуру; на вимогу Споживача надавати інформацію про зміну режиму надання послуг, нормативів їх споживання, тарифів на них, термін планового відключення гарячого водопостачання для проведення ремонтних робіт, вмикання та вимикання центрального опалення; у разі перерв у наданні послуг або перерв, пов`язаних з аваріями на зовнішніх чи внутрішніх санітарно-технічних мережах понад допустимі терміни, перерахувати розмір плати за ці послуги.

Відповідно до п. 2.4 договору, споживач зобов`язаний: щомісячно до 30 числа поточного місяця сплачувати КП „Печерська брама" плату за споживання та користування комунальними послугами, відшкодувати витрати на утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньо будинкових мереж; споживач несе витрати по утриманню та обслуговуванню приміщення (будинку), а також бере участь у загальних для всього будинку та прибудинкової території витратах, пов`язаних з його експлуатацією і ремонтом (пропорційно площі приміщень); відшкодувати в установленому порядку усі збитки від пошкодження елементів будівлі, які сталися з вини споживача, або осіб, які з ним працюють.

Як встановлено у пунктах 3.1-3.3 договору, розмір щомісячної плати за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно-займаній площі). Холодної води та інше, згідно з нормами постачальників комунальних послуг.

Розмір плати за комунальні послуги, утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньо будинкових мереж самостійно коригується КП „Печерська брама" з часу введення в дію змін тарифів та індексу інфляції, які вводяться згідно чинного законодавства України, а також при зміні тарифів на комунальні послуги органами місцевого самоврядування.

За несвоєчасну сплату комунальних послуг, витрат на утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньо будинкових мереж Споживач, крім заборгованості, сплачує на користь КП „Печерська брама пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно з пунктами 6.1, 6.3 договору, термін дії договору встановлений з 01.06.2007 до 28.05.2008. Договір вважається продовженим, якщо ні одна із сторін не заявила про анулювання договору за 2 місяці до закінчення строку дії договору.

Позивач зазначає, що відповідач систематично порушував умови договору, не сплачував за надані послуги, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 28802,54 грн за період з 01.05.2015 по 11.11.2019.

Суд першої інстанції вказав, що договір № 127 відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньо будинкових мереж та надання комунальних послуг від 01.06.2007 укладено між відповідачем та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерська брама Печерської районної у м. Києві ради, при цьому, належних доказів щодо переходу прав та обов`язків за договором від Комунального підприємство по утриманню житлового господарства Печерська брама Печерської районної у м. Києві ради до позивача до суду не надано.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання ним комунальних послуг, утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньо будинкових мереж за адресою: м.Київ , бул. Ліхачова, 1/27 (нежитлове приміщення площею 175,9 кв.м.), у період з 01.05.2015 по 11.11.2019 на суму 28802,54 грн, з огляду на що дійшов висновку про недоведеність заявлених позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", згідно положень якого житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

При цьому, ст. 322 Цивільного кодексу України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (чинного до 01.05.2019) споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в повному обсязі та у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 32 вказаного Закону передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Рішенням Київської міської ради ІІ сесії VII скликання від 29.10.2014 № 270/270 Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва створено Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва". Встановлено, зокрема, Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Печерська брама передати Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" житловий фонд, який знаходиться у нього на балансі, а також інше рухоме та нерухоме майно.

Таким чином, внаслідок прийняття вказаного рішення, позивач став виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: м.Київ, бул. Ліхачова, 1/27.

Позивач вказує, що за період з травня 2015 року по листопад 2019 року надав відповідачу з утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 28802,52 грн та надає помісячний розрахунок наданих послуг, виходячи із затверджених виконавчим органом тарифів, що діяли у відповідний період.

25.11.2019 позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості у сумі 28802,52 грн та повідомив відповідачу реквізити для сплати останньої (докази надсилання вказаної вимоги містяться в матеріалах справи). Крім того, позивач наголосив на необхідності укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Колегія суддів зазначає, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні правові висновки викладені в Постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17, від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17, від 10.12.2019 у справі № 907/563/18, від 10.09.2019 у справі № 912/2369/18).

Отже, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним без укладення відповідного договору. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що сам факт ненадання доказів переходу прав та обов`язків за договором від 01.06.2007 № 127 від Комунального підприємство по утриманню житлового господарства Печерська брама Печерської районної у м. Києві ради до позивача не може свідчити про відсутність обов`язку у останнього надавати відповідні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, що переданий йому відповідно до Рішення Київської міської ради від 29.10.2014 № 270/270, тоді як відповідач, який фактично споживає надані послуги, зобов`язаний їх оплачувати за тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), навіть за відсутності підписаного між сторонами письмового договору.

Слід зазначити, що ані в суді першої інстанції, ані при апеляційному перегляді рішення відповідач не скористався своїм правом та не заперечив проти обставин фактичного споживання зазначених послуг або проти здійсненного позивачем розрахунку їх вартості.

При цьому, колегія суддів враховує, що тарифи на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території затверджуються виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та є публічними.

Отже, враховуючи, що правовідносини між сторонами передбачають фіксовані тарифи (вартість) наданих послуг, житловий будинок, в якому відповідач використовує нежитлове приміщення, потребує постійних експлуатаційних витрат, послуги за своєю природою передбачають здійснення активних дій зі сторони виконавця послуг обумовлених досягненням нематеріального результату невідокремленого від самого процесу надання послуг, у зв`язку з чим такі правовідносини не передбачають складання двосторонніх актів надання послуг, тягар доведення факту не користування послугами, наданими позивачем, покладається саме на відповідача, а не як помилково зазначив суд першої інстанції, на позивача щодо доведення саме факту надання послуг.

Крім того, колегія суддів наголошує, що у будь-якому випадку витрати, які має нести відповідач на утримання свого приміщення не звільняють його від таких витрат по утриманню всього будинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, оскільки матеріалами справи не спростовується факт споживання відповідачем наданих позивачем послуг, такі послуги вважаються наданими.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач є підприємством по утриманню житлового господарства, зокрема і будинку за адресою м.Київ, бул. Ліхачова, 1/27, та надавав відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території у період з травня 2015 року по листопад 2019 року за діючими тарифами у відповідному періоді, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), доказів протилежного відповідачем не надано, колегія суддів вважає вимоги доведеними, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та ненаданням оцінки всім обставинам справи, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладається судом відповідача.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2020 у справі №910/409/20 - скасувати.

2. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Комплексного науково-виробничого кооперативу "Моноліт" (код ЄДРПОУ 21616745, Україна, 01133, м. Київ, бульвар Лихачова, будинок 1/27) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (код ЄДРПОУ 35692211, 01021, м. Київ, провулок Івана Мар`яненка, буд. 7) 28802,54 грн боргу, а також 2102,00 грн судового збору за подання позову, 3153,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.10.2020.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.А. Пашкіна

Л.В. Кропивна