Постанова

від 19.10.2020 по справі 905/802/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. Справа № 905/802/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Міракові Г.А.,

за участю представника:

Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Хорошилова І.І., довіреність №09/12/49 від 07.07.2020;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" (вх. №2039 Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 24 березня 2020 року у справі № 905/802/19,

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ

до: Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник", м.Бахмут

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Компанії "ВІС КОММОДІТІС ЛІМІТЕД" (VIS COMMODITIES LIMITED), Лімассол, Кіпр

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вістек", м.Київ

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут, про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013 -94910853,99 грн - заборгованості за кредитом станом на 01.08.2019; 8556027,15 грн - заборгованості по процентах станом на 01.08.2019; 11622949,49 грн - пені по кредиту станом на 09.04.2019; 245604,04 грн - пені за несвоєчасну сплату прострочених процентів станом на 09.04.2019; 968579,12грн - 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту станом на 09.04.2019; 20467,00 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за неправомірне користування кредитом станом на 09.04.2019; 2063006,83 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату кредиту станом на 09.04.2019; 51101,14 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів станом на 09.04.2019; 3122341,55 грн - штрафу за невиконання умов пунктів 8.2.8. та 8.2.12 договору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством "Машинобудівний завод "ВІСТЕК"договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24 березня 2020 року у справі 905/802/19 позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ до Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут, за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник", м.Бахмут, за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Компанії "ВІС КОММОДІТІС ЛІМІТЕД" (VIS COMMODITIES LIMITED), Лімассол, Кіпр, за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вістек", м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 121560930,31 грн задоволено частково; закрито провадження у справі 905/802/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ до Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" процентів у сумі 15294,67грн у зв`язку з відсутністю предмету спору, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованість за кредитом у розмірі 94910853,99 грн, заборгованість за процентами у розмірі 8540732,48 грн, пеню по кредиту у розмірі 11622949,49 грн, пеню за несвоєчасну сплату строкових процентів в розмірі 38332,74 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату строкових процентів в розмірі 3194,40 грн, інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 1522510,95 грн, інфляційні втрати за несвоєчасну сплату строкових процентів в 4325,41 грн, штраф у розмірі 1040113,85 грн, судовий збір в розмірі 672350,00 грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, надаючи правову оцінку викладеним обставинам, дійшов висновку, що:

-відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов`язань щодо своєчасного та в повному обсязі повернення кредиту за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013;

-позивач не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою у зв`язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов`язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Врахувавши погашення позивачем процентів за кредитним договором у розмірі 15294,67 грн у період з 01.08.2019, тобто після відкриття провадження у справі, місцевий господарський суд вказав про підставність позовної вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 8540732,48 грн, та необхідності закриття провадження в частині стягнення процентів за кредитним договором у розмірі 15294,67 грн;

-враховуючи приписи Закону України "Про боротьбу з тероризмом", Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", стягненню з відповідача підлягає сума пені по кредиту у розмірі 11622949,49 грн за період з 13.12.2018 по 08.04.2019;

-позивачем неправильно здійснено розрахунок суми інфляційні втрати, а відтак належною сумою інфляційних втрат за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01.01.2019 по 28.02.2019 є 1522510,95 грн;

-позивачем у відповідності до умов кредитного договору та чинного законодавства здійснено нарахування відсотків за неправомірне користування кредитом виходячи із процентної ставки у 23,0% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим наголосив про безпідставність вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 968579,12 грн за несвоєчасну сплату кредиту за період з 13.12.2018 по 08.04.2019;

-належною сумою 3% річних за несвоєчасну сплату строкових процентів за період з 17.12.2018 по 19.02.2019 є 3194,40 грн, пені за несвоєчасну сплату строкових процентів за період з 17.12.2018 по 19.02.2019 є 38332,74 грн, інфляційних втрат за несвоєчасну сплату строкових процентів підлягають за січень 2019 року є 4325,41 грн.

-позивачем неправомірно нарахований штраф за невиконання умов пункту 8.2.8 кредитного договору на підставі акту перевірки наявності та стану майна, що оформлене або пропонується в забезпечення зобов`язань по кредиту від 26.03.2018 у сумі 1045113,85 грн, оскільки за змістом акту зазначено, що зауваження щодо стану майна відповідно до вимог банку відсутні, а доказів зміни стану або втрати хоча б одного із предметів забезпечення суду не надано;

-оскільки станом на 25.02.2019 (дата акту перевірки наявності та стану майна, що оформлене або пропонується в забезпечення зобов`язань по кредиту) ліміт кредитної лінії - 0,00 грн, отже 1% від розміру ліміту кредитної лінії складає - 0,00 грн, відсутні підстави для стягнення штрафу у розмірі 1037113,85 грн;

-відповідач не довів належними доказами відсутність вини щодо не виконання своїх зобов`язань за договором, передбачених у п. 8.2.12 кредитного договору, у звяязку з чим вказав про наявність підстав для стягнення штрафу у сумі 1040113,85 грн.

-відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, що визначені у вказаних приписах статті 233 Господарського кодексу України та з наявністю яких законодавець пов`язав виникнення підстав для зменшення розміру неустойки, а тому відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зменшення суми неустойки.

Приватне акціонерне товариство "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" з відповідним рішенням суду в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" штрафу у розмірі 1040113,85 грн не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його в цій частині скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову та здійснити новий перерозподіл судових витрат.

В обгрунтуванні апеляційної скарги вказує, що неправомірність стягнення штрафу у розмірі 1040113,85 грн за невиконання умов пункту 8.2.12 договору, оскільки

1)відповідач повідомляв Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про неможливість передачі майна у заставу з підстав хвороби Голови Наглядової ради та його смертю 23.10.2018;

2)новий склад Наглядової ради сформовано лише 03.12.2018;

3)Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" не застосовано штраф у п`ятиденний термін з моменту виявлення порушення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2020 року у справі 905/802/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" на рішення Господарського суду Донецької області від 24 березня 2020 року у справі 905/802/19, призначено справу до розгляду на 19 жовтня 2020 року об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань 132.

17 вересня 2020 року від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить суд апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 24 березня 2020 року у справі 905/802/19 без змін (вх.№8818).

У судове засідання, яке відбулось 19 жовтня 2020 року, з`явився представник позивача. Інші учасники процесу у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи.

На початку судового засідання колегія суддів встановила надходження від Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№9876) у зв`язку із перебуванням його представника у відпустці.

Частинами 11,12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Звертаючись з відповідним клопотанням Приватне акціонерне товариство "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" не зазначає про надання у подальшому інформації або документації, яка має відношення для вирішення спору у даній справі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" не було позбавлено права забезпечити явку іншого представника в судове засідання.

Відповідно до норм ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

Ураховуючи положення статті 273 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаного клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

За таких обставин колегія суддів вважає за доцільне відмовити в задоволенні клопотання клопотанням Приватне акціонерне товариство "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" про відкладення розгляду справи (вх.№9958).

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.

25.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (Позивач, Банк) та Приватним акціонерним товариством "Артемівський машинобудівний завод "Вістек" (перейменоване в Приватне акціонерне товариство "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", Позичальник), був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 (кредитний договір), за змістом п. 2.1. якого банк за умови наявності власних кредитних ресурсів зобов`язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 120 000 000,00 грн (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором, далі "кредит" або "кредитна лінія", а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, та виконати інші обов`язки, що витікають зі змісту цього договору, і повністю погасити свої боргові зобов`язання у терміни (строки), встановлені цим договором.

Відповідно до п.2.2. кредитного договору, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 24.10.2014. Повернення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами відповідно до наступного графіку:

Сторони в подальшому змінювали графік повернення кредиту шляхом укладення договорів про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013.

У відповідності до п.3.2. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 20,0% процентів річних, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році.

Нарахування банком процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня.

Нарахування процентів за користування кредитом за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день перед такими вихідними та неробочими днями.

Якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному та закінчуються в наступному місяці, тоді нарахування за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюються в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюється в перший робочий день наступного місяця.

Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються позичальником у валюті, в якій позичальнику було надано кредит, щомісячно 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів, а при закінченні терміну дії кредиту - в дату, до якої позичальник має право користуватись кредитом. Проценти, що нараховуються на прострочену заборгованість за кредитом після настання кінцевого терміну повернення кредиту, що вказаний у п.2.2., сплачуються позичальником щоденно.

При цьому сторони встановлюють, що зобов`язання позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченими до 5 числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулось нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів). Проценти, що нараховані за останній календарний місяць терміну дії кредиту, не вважаються простроченими протягом наступних 5 календарних днів після закінчення цього терміну.

У випадку, якщо кінцева дата сплати процентів припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, позичальник зобов`язаний здійснити сплату процентів в останній робочий день напередодні.

За змістом п.3.3. кредитного договору, у випадку порушення позичальником графіку погашення кредиту та/або строку погашення одержаного кредиту, встановлено п.2.2. цього договору, позичальник надалі сплачує з відповідної календарної дати, яка зазначена в договорі, як дата виконання зобов`язання, до дати виконання такого зобов`язання проценти за неправомірне користування кредиту, виходячи із діючої процентної ставки збільшеної на 3 процентних пункти. Порядок нарахування та сплати яких встановлено п.3.2. цього договору.

Відповідно до п.1.4. кредитного договору, проценти за неправомірне користування кредитом - плата, яка встановлюється банком за користування кредитом після настання строку його погашення, та сплачується позичальником у розмірі та у строки, передбачені цим договором. При сплаті процентів за неправомірне користування кредитом проценти за користування кредитом не сплачуються.

Згідно з п.3.5. кредитного договору у випадку, якщо банком застосовано до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховуються банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником у порядку, передбаченому п.3.2. цього договору для нарахування та сплати процентів, на рахунок, номер якого повідомляється банком позичальнику після його відкриття.

У випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді штрафу, останній сплачується позичальником протягом 5 банківських днів з дати виникнення обставин, які є підставою для застосування штрафу, на рахунок, номер якого негайно повідомляється банком позичальнику після його відкриття.

25.10.2013 відповідач звернувся до позивача з заявою видати кредитні кошти в сумі 120 000 000,00 грн зі сплатою 20% річних згідно з кредитним договором про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013.

24.10.2014 сторонами був укладений договір про внесення змін 15-93/19-16/13/7 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013, згідно якого сторони домовились п.п.2.1., 2.2., 3.2. кредитного договору викласти в наступній редакції:

Відповідно до п.2.1. кредитного договору, банк за наявності власних кредитних ресурсів зобов`язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 114 000 000,00грн на умовах, передбачених цим договором, далі "кредит" або "кредитна лінія", а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, та виконати інші обов`язки, що витікають зі змісту цього договору, і повністю погасити свої боргові зобов`язання у терміни (строки), встановлені цим договором.

За змістом п.2.2. кредитного договору, строк кредитування становить 1 місяць, починається з 24.10.2014 та закінчується 21.11.2014 та щоразу продовжується автоматично на такий самий строк до 20.10.2015 за умови відсутності у позичальника на момент закінчення строку кредитування прострочених сум кредиту, процентів, неустойки (пені, штрафів) та інші. Щомісячна автоматична пролонгація можлива за умови зменшення за 2 робочі дні до закінчення кожного строку кредитування суми ліміту на суму 475 000,00 грн. Строк кредитування продовжується, якщо кожна із сторін за 10 календарних днів до настання терміну повернення кредиту не повідомить іншу сторону про відмову від автоматичного продовження строку кредитування. Перебіг кожного наступного строку кредитування починається з останнього дня попереднього строку кредитування та закінчується через 1 місяць. У випадку, якщо останній день строку кредитування припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, останнім днем строку кредитування вважається останній банківський день напередодні, з якого і починається перебіг наступного строку кредитування. При продовженні строку кредитування подальше кредитування позичальника здійснюється на діючих на момент продовження умовах відповідно до кредитного договору та всіх договорів про внесення змін до нього. Під поняттям 1 місяць слід розуміти період часу, що складає 30 календарних днів.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 20% річних, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

В подальшому п.2.2. кредитного договору був змінений сторонами на підставі договору про внесення змін 20-0589/2-1 від 24.04.2015 до кредитного договору 15-93/19-16/13 від 25.10.2013, відтак строк кредитування становить 1 місяць та закінчується 21.05.2015 та щоразу продовжується автоматично на такий самий строк до 20.10.2015 за умови відсутності у позичальника на момент закінчення строку кредитування прострочених сум кредиту, процентів, неустойки (пені, штрафів) та інші. Строк кредитування продовжується, якщо жодна зі сторін за 10 календарних днів до настання терміну повернення кредиту не повідомить іншу сторону про відмову від автоматичного продовження строку кредитування. Перебіг кожного наступного строку кредитування починається з останнього дня попереднього строку кредитування та закінчується через 1 місяць. У випадку, якщо останній день строку кредитування припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, останнім днем строку кредитування вважається останній банківський день напередодні, з якого і починається перебіг наступного строку кредитування. При продовженні строку кредитування подальше кредитування позичальника здійснюється на діючих на момент продовження умовах, відповідно до кредитного договору та всіх договорів про внесення змін до нього. Під поняттям 1 місяць слід розуміти період часу, що складає 30календарних днів.

13.07.2015 сторонами було укладено договір про внесення змін 15-93/19-16/13-13072015 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013, п.1 якого викладено п.3.2. кредитного договору в наступній редакції: проценти за користування кредитом нараховуються банком, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 20% річних, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Нарахування банком процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня. Нарахування процентів за користування кредитом за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день перед такими вихідними та неробочими днями.

Якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному та закінчуються в наступному місяці, тоді нарахування за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюються в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюються в перший робочий день наступного місяця. Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються позичальником у валюті, в якій позичальнику було надано кредит, щомісячно 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів, а при закінченні терміну дії кредиту - в дату, до якої позичальник має право користуватись кредитом. Проценти, що нараховуються на прострочену заборгованість за кредитом після настання кінцевого терміну повернення кредиту, що вказаний в п.2.2., сплачуються позичальником щоденно. При цьому сторони встановлюють, що зобов`язання позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченими до 30 числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів). Проценти, що нараховані за останній календарний місяць терміну дії кредиту, не вважаються простроченими протягом наступних 5 календарних днів після закінчення цього терміну. У випадку, якщо кінцева дата сплати процентів припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, позичальник зобов`язаний здійснити сплату процентів в останній робочий день напередодні.

12.11.2015 між сторонами було укладено договір про внесення змін 15-93/19-16/13-12112015 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013, відповідно до п.1 якого сторони домовились викласти кредитний договір про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013 в новій редакції.

Згідно з п.2.1. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії зі встановленням максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 111 329 684,65грн.

Існуючу у позичальника заборгованість за кредитом в сумі 111 329 684,65грн сторони домовилися вважати траншем 1 з наступними умовами користування кредитом: проценти за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником у розмірі 20% річних. Нарахування та сплата процентів, а також зміна розміру процентної ставки відбувається у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Проценти за неправомірне користування кредитом сплачуються позичальником у випадку порушення строку повернення одержаного кредиту (його частини), на частину кредиту, що є простроченою до сплати, виходячи із процентної ставки у 23% річних. Сторони домовились, що обов`язок позичальника сплачувати проценти за неправомірне користування кредитом не потребує додаткового укладання угод про внесення змін і відбувається на підставі виключно цього договору. Після повернення (сплати) позичальником простроченого до сплати кредиту (або його частини), позичальник продовжує сплачувати за користування кредитом, строк сплати якого не є простроченим, проценти за користування кредитом. Проценти за неправомірне користування кредитом у період з 20.10.2015 по 01.12.2015 нараховуються у розмірі 20% річних (п.п. 2.1.1., 2.1.2 кредитного договору).

Кінцевий термін повернення кредиту, наданого в межах траншу 1 - 11.12.2015 (включно). Строк кредитування продовжується автоматично на 1 місяць терміном до 12.11.2016 (включно), за умови відсутності у позичальника на момент закінчення строку кредитування прострочених сум кредиту, процентів, неустойки (пені, штрафів). Строк кредитування продовжується, якщо жодна із сторін за 10 календарних днів до настання терміну повернення кредиту не повідомить іншу сторону про відмову від автоматичного продовження строку кредитування. Перебіг кожного наступного строку кредитування починається з останнього дня попереднього строку кредитування та закінчується через 1 місяць. У випадку, якщо останній день строку кредитування припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, останнім днем строку кредитування вважається останній банківський день напередодні, з якого і починається перебіг наступного строку кредитування. При продовженні строку кредитування подальше кредитування позичальника здійснюється на діючих на момент продовження умовах, відповідно до кредитного договору та всіх договорів про внесення змін до нього (2.1.3. кредитного договору).

Відповідно до п.2.5. кредитного договору строк дії ліміту кредитної лінії по 12.11.2016 (включно). При цьому строк кредитування, встановлений в межах кожного окремого траншу повинен закінчуватись не пізніше дати, вказаної у цьому пункті договору.

25.11.2016 сторонами укладений договір про внесення змін та доповнень 15-93/19-16/13-25112016 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013, згідно п.1 якого сторони домовились викласти п.2.1. кредитного договору про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013 в наступній редакції: банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії зі встановленням максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 111 311 384,65грн. Протягом дії кредитного договору ліміт кредитної лінії змінюється наступним чином:

Також у п.2 договору про внесення змін та доповнень 15-93/19-16/13-25112016 від 25.11.2016 сторони домовились викласти п.п. 2.1.1. - 2.1.3 кредитного договору в наступній редакції: існуючу у позичальника заборгованість за кредитом в сумі 111 311 384,65грн сторони домовились вважати траншем 1, з наступними умовами кредитування: проценти за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником у розмірі 20% річних. Нарахування та сплата процентів, а також зміна розміру процентної ставки відбувається у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Проценти на неправомірне користування кредитом сплачуються позичальником у випадку порушення строку повернення одержаного кредиту (його частини), на частину кредиту, що є простроченою до сплати, виходячи із процентної ставки у 23% річних. Сторони домовились, що обов`язок позичальника сплачувати проценти за неправомірне користування кредитом не потребує додаткового укладання угод про внесення змін і відбувається на підставі виключно цього договору. Після повернення (сплати) позичальником простроченого до сплати кредиту (або його частини), позичальник продовжує сплачувати за користування кредитом, строк сплати якого не є простроченим, проценти за користування кредитом. Проценти за неправомірне користування кредитом у період з 11.11.2016 по 01.12.2016 нараховуються у розмірі 20% річних. Кінцевий термін повернення кредиту, наданого в межах траншу 1 - 11.12.2016 (включно). Строк кредитування продовжується автоматично на 1 місяць терміном до 12.11.2017 (включно), за умови відсутності у позичальника на момент закінчення строку кредитування прострочених сум кредиту, процентів, неустойки (пені, штрафів).

Відповідно до п.3 договору про внесення змін та доповнень 15-93/19-16/13-25112016 від 25.11.2016 сторони домовились викласти п.2.5. кредитного договору в наступній редакції: строк дії ліміту кредитної лінії по 12.11.2017 (включно). При цьому строк кредитування, встановлений в межах кожного окремого траншу повинен закінчуватись не пізніше дати, вказаної у цьому пункті договору.

За змістом договору про внесення змін та доповнень 15-93/19-16/13-08122017 від 08.12.2017 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013, сторони домовились внести до кредитного договору наступні зміни: банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії зі встановленням максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 104 811 384,65грн. Протягом дії кредитного договору ліміт кредитної лінії змінюється наступним чином:

Згідно з п.2 договору про внесення змін та доповнень 15-93/19-16/13-08122017 від 08.12.2017 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013 сторони домовились викласти п.п. 2.1.1. - 2.1.3. кредитного договору в наступній редакції: існуючу у позичальника заборгованість за кредитом в сумі 104 811 384,65грн сторони домовились вважати траншем 1, з наступними умовами кредитування: проценти за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником у розмірі 20% річних. Нарахування та сплата процентів, а також зміна розміру процентної ставки відбувається у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Проценти за неправомірне користування кредитом сплачуються позичальником у випадку порушення строку повернення одержаного кредиту (його частини), на частину кредиту, що є простроченою до сплати, виходячи із процентної ставки у 23% річних. Сторони домовились, що обов`язок позичальника сплачувати проценти за неправомірне користування кредитом не потребує додаткового укладання угод про внесення змін і відбувається на підставі виключно цього договору. Після повернення (сплати) позичальником простроченого до сплати кредиту (або його частини), позичальник продовжує сплачувати за користування кредитом, строк сплати якого не є простроченим, проценти за користування кредитом. У період з 12.11.2017 по 08.12.2017 (включно) процентна ставка за неправомірне користування кредитом не нараховується та не сплачується. У період з 12.11.2017 по 08.12.2017 (включно) нараховується процентна ставка за користування кредитом у розмірі 20% річних. Кінцевий термін повернення кредиту, наданого в межах траншу 1 - 27.12.2017 (включно). Строк кредитування продовжується автоматично на 1 місяць терміном до 12.05.2018 (включно), за умови відсутності у позичальника на момент закінчення строку кредитування прострочених сум кредиту, процентів, неустойки (пені, штрафів).

Відповідно до п.3 договору про внесення змін та доповнень 15-93/19-16/13-08122017 від 08.12.2017 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013 сторони домовились викласти п.2.5. кредитного договору в наступній редакції: строк дії ліміту кредитної лінії по 12.05.2018 (включно). При цьому строк кредитування, встановлений в межах кожного окремого траншу повинен закінчуватись не пізніше дати, вказаної у цьому пункті договору.

11.06.2018 сторонами був укладений договір про внесення змін та доповнень 15-93/19-16/13-11062018 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013, пунктом 1 якого сторони домовились викласти кредитний договір про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013 в новій редакції.

Відповідно до п.2.1 вказаного кредитного договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень 15-93/19-16/13-11062018 від 11.06.2018 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013) банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії зі встановленням максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 104 311 384,65 грн.

Існуючу у позичальника заборгованість за кредитом в сумі 104 311 384,65 грн сторони домовились вважати траншем 1 (далі - Транш 1), з наступними умовами користування кредитом: Проценти за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником у розмірі 20,0% річних.

Нарахування та сплата процентів, а також зміна розміру процентної ставки відбувається у порядку та на умовах, передбачених договором.

Проценти за неправомірне користування кредитом сплачуються позичальником у випадку порушення строку повернення одержаного кредиту (його частини), на частину кредиту, що є простроченою до сплати, виходячи із процентної ставки у 23,0% річних.

Кінцевий термін повернення кредиту, наданого в межах траншу 1 - 10.07.2018 (включно). Строк кредитування продовжується автоматично на 1 місяць терміном до 12.12.2018 (включно), за умови відсутності у позичальника на момент закінчення строку кредитування прострочених сум кредиту, процентів, неустойки (пені, штрафів).

Строк кредитування за кожним траншем продовжується автоматично на 1 місяць терміном по 12.12.2018 (включно) за умови своєчасного виконання зобов`язань по кредитному договору в частині сплати процентів та відсутності у позичальника порушеної справи про банкрутство.

Строк кредитування продовжується, якщо жодна із сторін за 10 календарних днів до настання терміну повернення кредиту не повідомить іншу сторону про відмову від автоматичного продовження строку кредитування.

Перебіг кожного наступного строку кредитування починається з останнього дня попереднього строку кредитування та закінчується через 1 місяць. У випадку, якщо останній день строку кредитування припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, останнім днем строку кредитування вважається останній банківський день напередодні, з якого і починається перебіг наступного строку кредитування.

При продовженні строку кредитування подальше кредитування позичальника здійснюється на діючих на момент продовження умовах, відповідно до кредитного договору та всіх договорів про внесення змін до нього.

Під поняттям 1 місяць, слід розуміти період часу, що складає 30 календарних днів.

Відповідно до п.2.3. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит в межах окремого Траншу шляхом перерахування коштів з кредитного рахунку на поточний рахунок Позичальника, вказаний у Договорі про надання Траншу в межах встановленого ліміту кредитування.

Строк дії ліміту кредитної лінії по 12 грудня 2018 (включно). При цьому строк кредитування, встановлений в межах кожного окремого траншу повинен закінчуватись не пізніше дати, вказаної у цьому пункті договору (п.2.5. кредитного договору).

Цілі кредитування. Позичальник зобов`язаний використати кредит виключно за цільовим призначенням, що визначається в договорі про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування (п.2.6. кредитного договору).

Згідно з п.4.1. кредитного договору, за користування кредитом в рамках встановлених траншів, позичальник повинен сплачувати банку проценти. Проценти нараховуються до повного погашення заборгованості по кредиту.

За користування кредитом в межах строку його погашення, позичальник сплачує проценти за користування кредитом. У випадку прострочення позичальником виконання зобов`язань по погашенню кредиту, банк надалі нараховує проценти за неправомірне користування кредитом на частину кредиту, що є простроченою до сплати та проценти за користування кредитом - на частину кредиту, строк сплати якої не настав. Якщо проценти за неправомірне користування кредитом встановлені Договором (в тому числі Договором про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування), банк нараховує проценти за користування кредитом до повного погашення заборгованості по кредиту.

Відповідно до п.4.2. кредитного договору, розмір процентів за користування кредитом і процентів за неправомірне користування кредитом встановлюється у договорах про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування. При цьому сторони домовились, що розмір процентів не може перевищувати максимальний розмір процентної ставки, який дорівнює 25% річних.

За приписами п.4.3 вказаного договору, проценти нараховуються банком у розмірі, встановленому у договорі про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Проценти нараховуються у валюті кредиту. При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, по заборгованості в іноземній валюті використовується метод "факт/360", виходячи із розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Банк нараховує проценти на кредит кожного дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня. Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються щомісячно 1 (першого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось нарахування процентів, а при настанні дати сплати (повернення) кредиту - в цю дату. Нарахування процентів за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день перед такими вихідними та неробочими днями. При цьому сторони встановлюють, що зобов`язання позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченими по 4 (четверте) число включно місяця наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів). Проценти, що нараховані за останній календарний місяць строку дії кредиту, не вважаються простроченими протягом наступних 4 календарних днів з дати вказаної в п.2.5. цього договору або п.5 договору про надання траншу. У випадку, якщо кінцева дата сплати процентів припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, позичальник зобов`язаний здійснити сплату процентів в останній робочий день напередодні. Проценти, які нараховуються на кредит після настання кінцевого терміну його повернення (дата повернення кредиту, отриманого в межах траншу, або його останньої частини, згідно встановленого графіку погашення), сплачуються позичальником з наступного робочого дня, за датою виникнення простроченої заборгованості, і надалі щоденно, виходячи із залишку заборгованості на кінець попереднього операційного дня. При цьому, якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному та закінчуються в наступному місяці, тоді нарахування процентів за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюються в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюються в перший робочий день наступного місяця. Якщо договором встановлено проценти за неправомірне користування кредитом, то вони нараховуються щоденно, починаючи з дати наступної за датою погашення, яка визначена в договорі. Якщо дата погашення, яка визначена у договорі, припадає на вихідний та/або святковий день, то проценти за неправомірне користування кредитом, починають нараховуватись з першого робочого дня після дати погашення, яка визначена у договорі.

Пунктом 7.2. кредитного договору передбачено договірне списання. З метою своєчасного виконання позичальником боргових зобов`язань (строк виконання яких настав), позичальник доручає банку, а Банк набуває право (але не зобов`язаний) здійснювати договірне списання коштів позичальника з поточного рахунку, а також з будь-якого іншого поточного рахунку позичальника, що відкритий та діє на дату укладання цього договору чи буде відкритий позичальнику в майбутньому. Договірне списання коштів банк проводить в першу чергу з поточного рахунку позичальника, валюта якого співпадає з валютою кредиту - в сумі, достатній для погашення боргових зобов`язань позичальника.

Позичальник зобов`язався належним чином виконувати умови цього договору, у випадку, якщо в період дії цього договору відбудеться зміна стану або втрата хоча б одного із предметів забезпечення (майна або майнових прав, які передано в заставу (іпотеку) у відповідності до договорів забезпечення), позичальник зобов`язаний, в строк не пізніше 2 банківських днів після такої зміни стану або втрати предмету забезпечення повідомити про це банк, та надати всі необхідні документи, в разі зміни стану майна, чи запропонувати один із зазначених варіантів: або надання банку нового (іншого) чи додаткового майна та/або майнових прав в якості забезпечення (застави/іпотеки) або здійснення відновлення (у разі пошкодження) втраченого предмету забезпечення за власний кошт або здійснення виконання (сплати) в повному обсязі всіх боргових зобов`язань за цим договором. Якщо банк влаштує запропонований позичальником варіант, то він в письмовій формі повідомляє про це позичальника; в строк до 01.10.2018 передати в заставу банку електровізок ЭК-2, монтажний стіл для збору конструкцій, гравірувально-фрезерний стан, компресорна установка ВКП, тепловоз ТГМ-4 (п.п.8.2., 8.2.8., 8.2.12 кредитного договору).

Відповідно до п.10.1. кредитного договору, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього договору зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною. При цьому збитки відшкодовуються стороною поза неустойку, передбачену даним договором.

Згідно з п.10.2. кредитного договору, за несвоєчасне повернення сум кредиту та/або несвоєчасну сплату плати за кредит позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, за кожен день прострочення. "У період з 12.05.2018 по 11.06.2018 (включно) пеня за несвоєчасне повернення сум кредиту та за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом не нараховується та не сплачується."

Положеннями п.п. 10.4., 10.5. кредитного договору передбачено, що за невиконання прийнятих на себе зобов`язань позичальник сплачує штраф в наступних розмірах: 1% від розміру ліміту кредитної лінії за кожне порушення п.п. 8.2.8., 8.2.10., 8.2.12., 8.2.13 цього договору; 5% від розміру ліміту кредитної лінії за кожне порушення п.8.2.6 цього договору; 10000,00грн за кожне порушення п.8.2.2. цього договору. У випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді штрафу, останній сплачується позичальником протягом 5 банківських днів з дати виникнення обставин, які є підставою для застосування штрафу, на рахунок, номер якого негайно повідомляється банком позичальнику після його відкриття.

Договір про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013 та всі договори про внесення змін та доповнень до нього підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені печатками.

30.01.2019 позивач звернувся на адресу відповідача з вимогою вих.14/7-1 від 28.01.2019, за змістом якої просив негайно сплатити суму, нараховану за кредитним договором та визначену у цій вимозі в розмірі 113 119 980,27 грн, а саме: заборгованість за кредитом 103711384,65 грн; заборгованість по процентах 3688750,07 грн; пеню по простроченому кредиту 4705371,29 грн; пеню по простроченим відсоткам 99499,19 грн; 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту 392114,28 грн; 3% річних за несвоєчасну сплату процентів 8291,60 грн; суму інфляційних втрат з врахуванням кількості днів 508520,34 грн; суму інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів з врахуванням кількості днів 6048,85 грн.

Листом 104/36 від 07.02.2019 відповідач надав відповідь на вимогу від 28.01.2019 14/7-1, у відповідності до якого повідомив, що у товариства відсутня фінансова можливість погашення боргу, просив позивача надати згоду на пролонгацію кредитного договору про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013, не застосовувати пеню, відсотки за неправомірне користування кредитними коштами (в розмірі 23%) та штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язань щодо сплати кредитних коштів та відсотків, яке має місце після 12.12.2018. Крім цього, відповідач просив розстрочити виплату існуючої заборгованості по процентах (із розрахунку 20%) шляхом погодження графіку реструктуризації. Відповідач просив надати можливість перші півроку сплачувати проценти за користування кредитним лімітом щомісячно із розрахунку 10%, а по закінченню шестимісячного терміну додатково сплачувати інші 10%. Відповідач запевнив, що товариство робить все можливе, щоб вийти із ситуації, що склалась, в найближчі терміни почне розраховуватись з позивачем.

У зв`язку з неоплатою відповідачем суми заборгованості в добровільному порядку позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Звертаючись з апеляційною скаргою, Приватне акціонерне товариство "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" вказує про неправомірність рішення суду лише в частині стягнення з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" штрафу у розмірі 1040113,85 грн.

Оскільки вимога апеляційної скарги зводиться лише до перегляду оскаржуваного рішення в частині стягнення з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" штрафу у розмірі 1040113,85 грн, колегія суддів надає правову оцінку позовним вимогам та рішенню суду у відповідній частині.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам в частині стягнення з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" штрафу у розмірі 1040113,85 грн колегія суддів зазначає про таке.

За своєю правовою природою договір 15-93/19-16/13 від 25.10.2013 є кредитним договором, згідно з яким, за приписами статті 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 2 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Положеннями п.10.4. кредитного договору передбачено, що за невиконання прийнятих на себе зобов`язань позичальник сплачує штраф в наступних розмірах: 1% від розміру ліміту кредитної лінії за кожне порушення п.п. 8.2.8., 8.2.10., 8.2.12., 8.2.13 цього договору.

У відповідності до п. 2.1. кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень 15-93/19-16/13-11062018 від 11.06.2018 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії 15-93/19-16/13 від 25.10.2013 протягом дії договору ліміт кредитної лінії змінюється наступним чином: період часу - Розмір Ліміту кредитної лініїз 12.07.2018 -104 211 384,65 грн, з 12.08.2018- 104 111 384,65 грн, з 12.09.2018 - 104011384,65 грн, з 12.10.2018 - 103 911 384,65 грн, з 12.11.2018 - 103 811 384,65 грн 12.12.2018 - 0,00 грн.

Пунктом 8.2.12 кредитного договору відповідач зобов`язався в строк до 01.10.2018 передати в заставу банку електровізок ЭК-2, монтажний стіл для збору конструкцій, гравірувально-фрезерний стан, компресорна установка ВКП, тепловоз ТГМ-4.

За твердженням позивача, у визначений договором строк відповідач не передав в заставу банку електровізок ЭК-2, монтажний стіл для збору конструкцій, гравірувально-фрезерний стан, компресорна установка ВКП, тепловоз ТГМ-4.

В ході розгляду справи у суді першої інстанції, та при зверненні з апеляційної скаргою відповідач не заперечував відповідну обставину.

За твердженням відповідача, зазначений обов`язок не виконаний з незалежних від нього підстав, а саме хворобу Голови Наглядової ради та його смерть 23.10.2018, позаяк до моменту обрання нового складу Наглядової ради (03.12.2018), товариство не мало можливості передати в заставу майно.

В той же час колегія суддів визнає відповідні обставинами такими, що не виключають відповідальність відповідача з огляду на таке.

У межах пункту 8.2.12 кредитного договору відповідачем взято на себе зобов`язання з передачі в заставу майна, що підтверджує його узгодження органами управління відповідача.

Відповідно до ч. 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, зазначена стаття встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов`язання, від відповідальності, а саме: випадок та непереборна сила. При цьому доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання, саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Під випадком ("casus") в практиці розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов`язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов`язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов`язаний або якщо на місці боржника була б інша особа.

Пункт 1 ч. 1 статті 263 Цивільного кодоксу України розкриває ознаки непереборної сили та визначає, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Таким чином, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

З наведеного вбачається, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання за статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести:

1) наявність обставини непереборної сили;

2) її надзвичайний характер;

3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди;

4) причинний зв`язок між цією обставиною і понесеними збитками.

Колегія суддів зазначає, що органи управління відповідача в особі яких діє юридична особа, є колективними органами управління юридичної особи, а питання їх сформованості та належного функціонування є сферою відповідальності такої особи.

Оскільки наведені відповідачем обставини відносяться до сфери внутрішнього регулювання товариства, останні за своєю суттю не є непереборними або випадком в розумінні приписів Цивільного кодексу України та не впливають на питання звільнення такої юридичної особи від відповідальності.

Твердження Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" щодо намагання у подальшому передати майно позивачеві є недоведеними, оскільки з боку відповідача не надано доказів звернення до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" з відповідного питання.

При цьому Приватним акціонерним товариством "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" не надано жодного обгрунтування неможливості передачі майна у заставу після обрання нового складу Наглядової ради 03.12.2018.

Аргументи апелянта стосовно не нарахування позивачем штрафу у п`ятиденний строк в порядку пункту 10.5 договору не впливають на правомірність позовної вимоги, оскільки останній не є преклюзивним, а отже його закінчення не позбавляє особу права на стягнення суми штрафу у судовому порядку.

Ураховуючи наведене місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення штрафу за невиконання умов пункту 8.2.12 договору у розмірі 1040113,85 грн.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 24 березня 2020 року у справі № 905/802/19 має бути залишене без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 24 березня 2020 року у справі № 905/802/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.С. Хачатрян