Постанова

від 21.10.2020 по справі 904/4883/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2020 року м.Дніпро

Справа № 904/4883/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Кузнецова В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Угрина Андрія Дмитровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017 (прийняте суддею Петровою В.І., повний текст складено 16.06.2017) у справі №904/4883/17

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист"

відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Угрина Андрія Дмитровича

про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" та Фізичної особи-підприємця Угрина Андрія Дмитровича про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 19 973, 33 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 34 002, 82 грн, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 39 947, 83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 2 умов договору банківського обслуговування № б/н від 30.11.2011 в частині повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та пені, а також невиконання відповідачем 1 умов договору поруки № 40113НММ7S05Xвід 11.08.2015 в частині погашення заборгованості відповідача 2.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017 у цій справі, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" та Фізичної особи-підприємця Угрина Андрія Дмитровича на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитом у розмірі 19 973, 33грн, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 34 002, 82 грн, пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 39 947, 83 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що із матеріалів справи вбачається, що відповідач 2 частково повернув кредит, заборгованість за кредитом за період з 20.02.2014 по 03.03.2017 складає 19 973, 33 грн.

20.02.2017 позивач направив відповідачу 2 претензію про погашення простроченої заборгованості (а.с.36, 38-39), однак відповідач 2 відповіді не надав, вимогу не виконав.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача 2 перед позивачем за кредитом складає 19 973, 33 грн, а заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 20.02.2014 по 03.03.2017 складає 34 002, 82 грн, що підтверджується матеріалами справи. Згідно наданого позивачем розрахунку пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 17.11.2014 по 03.03.2017 складає 39 947, 83 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Флис Василя Володимировича подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що сума боргу яка була визначена до стягнення рішенням від 13.06.2017 по справі № 904/4883/17 вже була стягнена рішенням Господарського суду Хмельницької області № 924/913/15 від 14.07.2015, що виключає можливість повторного стягнення коштів з відповідача.

В подальшому на виконання зазначеного рішення Господарського суду Хмельницької області було видано наказ, який був пред`явлений до виконання у відділ державної виконавчої служби та виконаний ФОП Угрин А.Д., що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження. Таким чином на сьогоднішній день зобов`язання є виконаним.

Також скаржник зазначає, що 30.11.2011 між позивачем начебто укладено кредитний договір з ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

За доводами скаржника, оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Проте, у заяві позичальника процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Також скаржник зазначає, що Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів Банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємні частини договору.

Разом з тим, на думку скаржника, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Апелянт вважає, що роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

На думку скаржника, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017 залишити без змін. В обґрунтування позивач зазначає, що твердження апелянта стосовно стягнення суми боргу за спірними правовідносинами іншим рішенням суду є безпідставними та не відповідають дійсності, так як рішенням по справі №924/913/15 було стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним лімітом згідно договору банківського обслуговування від 30.11.2011р.

Відповідно до умов Договору 30.11.2011 відповідачу-2 було відкрито в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" поточний рахунок № НОМЕР_1 . Після підписання Договору клієнту надається право користуватися послугами Банку, однією з яких є послуга "Гарантований платіж", яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів Банку. тобто в кредит.

13.01.2014 відповідачем-2 сформовано заявку на гарантований платіж, згідно якої 20.01.2014 АТ КБ "ПриватБанк" на рахунок НОМЕР_2 сплатив ОСОБА_2 - 20 000 грн за послуги надані ОСОБА_1 це відображено у виписках, які долучені до позовної заяви.

Також відповідно до умов вище зазначеного Договору 30.11.2011 Клієнту надається можливість отримати Кредитний ліміт на поточний рахунок.

Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, зтз - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Позивач зазначає, що згідно договору банківського обслуговування банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, а ОСОБА_1 в свою чергу почав користуватися кредитним лімітом в своїх цілях та користувався в впродовж довгого часу, але належно свої зобов`язання не виконував.

АТ КБ "ПриватБанк" був змушений звернутися до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування від 30.11.2011 згідно якого ОСОБА_1 було надано кредитний ліміт.

В подальшому рішенням Господарського суду Хмельницької області по справі №924/913/15 було стягнуто заборгованість за наданим кредитним лімітом наданого згідно Договору банківського обслуговування від 30.11.2011.

За доводами позивача, твердження апелянта щодо повторного стягнення заборгованості, у зв`язку із існуючим рішенням Господарського суду Хмельницької області є безпідставним та не відповідає дійсності, так як рішенням Господарського суду Хмельницької області по справі № 924/913/15 було стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним лімітом згідно Договору банківського обслуговування від 30.11.2011, а рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/4883/17 стягнуто заборгованість за послугою "Гарантований платіж" наданого згідно Договору банківського обслуговування від 30.11.2011.

Також позивач зазначає, що відповідач 2 при підписанні заяви на відкриття поточного рахунку приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" та Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування №Б/Н від 30.11.2011 та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.

На думку позивача, підписуючи заявку на "гарантований платіж" ОСОБА_1 повторно приєднався до умов і правил надання банківських послуг, тарифів Банку, які розміщені на офіційній сторінці Банку та діють станом на 13.01.2014 (тобто на момент формування заявки на Гарантований платіж), також ОСОБА_1 скористався послугою "Гарантований платіж" чим саме, своїми діями визнав умов і правил надання банківських послуг та тарифи Банку.

6. Рух справи у суді апеляційної інстанції .

02.07.2020 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017 у справі № 904/4883/17.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020 для розгляду справи № 904/4883/17 визначено колегію суддів у наступному складі: Коваль Л.А. - головуючий суддя, судді: Кузнецов В.О., Мороз В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2020 у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач) апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Угрина Андрія Дмитровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017 у справі № 904/4883/17 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: зазначити інші поважні причини для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та надати докази в підтвердження; сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 400, 00 грн та надати суду докази його оплати.

20.07.2020 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 858/20 від 21.07.2020 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Коваль Л.А. (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження тощо) призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/4883/17.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020 для розгляду справи № 904/4883/17 (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження тощо) визначено колегію суддів у наступному складі: Верхогляд Т.А. - головуючий суддя; судді: Кузнецов В.О., Мороз В.Ф.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 918/20 від 27.07.2020 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кузнецова В.О. та Мороза В.Ф. (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження тощо) призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 904/4883/17.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2020 для розгляду справи № 904/4883/17 (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження тощо) визначено колегію суддів у наступному складі: Верхогляд Т.А. - головуючий суддя; судді: Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2020 у складі колегії суддів: головуючого судді Верхогляд Т.А., суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Угрина Андрія Дмитровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017 у справі №904/4883/17 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 1092/20 від 10.08.2020 у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу, а саме, вихід на роботу після відпустки судді-доповідача Коваль Л.А. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/4883/17.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020 для розгляду справи № 904/4883/17 визначено наступний склад колегії суддів: Коваль Л.А. - головуючий суддя, судді: Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 1177/20 від 13.08.2020 у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід з відпустки судді Кузнецова В.О. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 904/4883/17.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.08.2020 для розгляду справи № 904/4883/17 визначено наступний склад колегії суддів: Коваль Л.А. - головуючий суддя, судді: Кузнецов В.О., Мороз В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Угрина Андрія Дмитровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017 у справі № 904/4883/17 прийнято до свого провадження означеним вище складом суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

30.11.2011 Фізична особа-підприємець Угрин Андрій Дмитрович (відповідач 2) згідно заяви приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 30.11.2011, та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу 2 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного або електронно-цифрового підпису усіма його сторонами (п.3.2.2.11.1. Умов).

Відповідно до п.3.2.2.12.2. Умов договір підписано з використанням електронного або електронного цифрового підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис".

При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Після підписання договору Клієнту надається право користуватись послугами Банку, однією з яких є послуга "Гарантований платіж", яка може бути надана як за рахунок власних коштів, так і за рахунок коштів Банку (в кредит).

Розділом 3.2.2. Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Послугу "Гарантований платіж" банк надає для виконання грошових зобов`язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і Банком (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок на договірне списання коштів (далі - "Гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає Банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі та в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається Банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п.3.1.1.73. Умов).

Відповідно до п.3.2.2.1. Умов Банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання (далі - "гарантований платіж" або "заявка"), в обмін на зобов`язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається Банком для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання у майбутньому (гарантованим платежам), термін повернення яких не перевищує терміну повернення кредиту, і які можуть бути змінені або скасовані позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування Інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок 3648, з наступним перерахуванням у дату виконання на поточний рахунок одержувачів, зазначених у заявці.

За п.3.2.2.2. Умов термін повернення кредиту вказаний у заявці. Під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Одержувача, зазначеного в заявці Клієнта. У випадку, якщо термін виконання гарантованого платежу був скорочений одержувачем без узгодження із Клієнтом, то термін повернення кредиту вважається не зміненим. Клієнт погашає заборгованість за кредитом у розмірі, зазначеному у заявці Клієнта, в дату повернення кредиту, але не пізніше 30 днів після настання терміну повернення кредиту. За користування кредитом в період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструмента в розмірі 4% річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного в заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструмента сплачується Клієнтом в дату надання в Банк заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016р.), та починаючи з 01.02.2016. Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016р.). У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют на 5 і більше відсотків, сторони на дату укладання даного договору погодили збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру відсотків за користування кредитом не повинне перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір погодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом банк розміщає для Клієнта одним з таких способів: у письмовій формі, через установлені засоби електронного зв`язку Банку й Клієнта - системи Інтернет- клієнт - банк "Приват24", повідомленні на email, sms-повідомлення на останні відомі Банку номера телефонів/адреси email, надані Банку при ідентифікації й актуалізації відомостей про Клієнта, або іншими засобами. Погоджений сторонами змінений розмір відсотків за користування кредитом набуває чинності з моменту його розміщення способом, визначеним цим пунктом, якщо інша дата не встановлена в інформації про зміну розміру відсотків. У випадку не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів включно, на 31-й день - заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт сплачує відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016р.), і відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016р.). Позичальник зобов`язується негайно передати Банку в заставу майнові права на одержання коштів по господарському (-им) договору (-ам) і/або майнові права на одержання товару по господарському (-им) договору (-ам), і/або товар в обороті через укладання з Банком відповідних договорів застави. Позичальник зобов`язується не ухилятися від виконання даного обов`язку і/або не перешкоджати в його виконанні та передачі даного майна і майнових прав у заставу Банку. Зазначений у даному пункті строк може бути змінений згідно умов даного договору. У випадку, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - Клієнт доручає Банку в односторонньому порядку здійснювати списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів Клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в Банку, так і за рахунок невикористаних коштів по "кредитному ліміту на розрахунковому рахунку", подальші взаємовідносини по якому регулюються розділом 3.2.1. даних "Умов і Правил".

Згідно ст.ст.212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення Клієнтом кожного із зобов`язань, передбачених договором, Банк на власний розсуд, починаючи з 91-го дня порушення кожного із зобов`язань, має право змінити умови даних Умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення (через установлені засоби електронного зв`язку Банку й Клієнта - системи Інтернет- клієнт - банк "Приват24", повідомлення на email) із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку не погашення Клієнтом заборгованості згідно з цими Умовами у термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня після дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості в період до 90 днів (включно) з моменту виникнення кожного із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці.

Інші істотні умови кредитування наведені в заявці.

У випадку порушення Клієнтом, на якого поширюються дії п.3.2.2.13 Умов (Програма "Кредитні канікули"), будь-якого з грошових зобов`язань та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами (у т.ч. діючим п.3.2.2.2), Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 56% річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється, починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов`язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.

Відповідно до п.3.2.2.9.1. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту Клієнт сплачує проценти та винагороди у розмірі, зазначеному у заявці.

Пунктом 3.2.2.9.10. Умов передбачено, що розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати відсотків та/або за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків до поточної дати сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

За п.3.2.2.9.11. Умов нарахування відсотків і комісій здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується.

Згідно п.3.2.2.7.2. Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цими Умовами, в т.ч. в разі порушення цільового використання кредиту змінити умови цього Договору - зажадати від клієнта дострокове повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому відповідно до ст.212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, строки виконання яких настали, строки вважаються настали, у зазначену в повідомленні дату.

Позивач на підставі заявки відповідача 2 від 13.01.2014 провів гарантований платіж у розмірі 20 000,00 грн.

11.08.2015 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Приватбанк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (поручитель, відповідач 1) укладено договір поруки №40113НММ7S05X, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання Фізичною особою-підприємцем Угриним Андрієм Дмитровичем (боржник, відповідач 2) усіх своїх обов`язків за договором №б/н від 30.11.2011 (далі - кредитний договір).

За п. 2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених у кредитному договорі. За кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.4 договору поруки).

Відповідно до п.5 договору поруки у випадку невиконання боржником будь - якого обов`язку, передбаченого п.1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного (їх) обов`язку (ів). Поручитель зобов`язаний виконати обов`язок (ки), зазначений (ні) в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п.5 цього договору (п.6 договору поруки).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2030 (п.8 договору поруки).

Відповідач 2 частково повернув кредит та заборгованість за кредитом за період з 20.02.2014 по 03.03.2017 складає 19 973, 33 грн.

20.02.2017 позивач направив відповідачу 2 претензію про погашення простроченої заборгованості (а.с.36, 38-39), однак відповідач 2 відповіді не надав, вимогу не виконав, ув`язку з чим позивач звернувся із позовом до суду.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідачів заборгованість відповідача 2 перед позивачем за кредитом у розмірі 19 973, 33 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 20.02.2014 по 03.03.2017 у розмірі 34 002, 82 грн, пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 17.11.2014 по 03.03.2017 у розмірі 39 947, 83 грн.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 Цивільного кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Глава 71 Позика. Кредит. Банківський вклад), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина 1 статті 1046 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується факт підписання Фізичною особою-підприємцем Угриним Андрієм Дмитровичем заяви про відкриття поточного рахунку від 30.11.2011.

Як зазначено позивачем, після підписання Договору клієнту надається право користуватися послугами Банку, однією з яких є послуга "Гарантований платіж", яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів Банку, тобто в кредит.

Із матеріалів справи вбачається, що 13.01.2014 відповідачем-2 сформовано заявку на гарантований платіж, згідно якої 20.01.2014 АТ КБ "ПриватБанк" на рахунок НОМЕР_2 сплатив ОСОБА_2 - 20 000 грн за послуги надані ОСОБА_1 , що відображено у виписці, яка долучена до позовної заяви (а.с. 34).

Відповідач 2 частково повернув кредит у сумі 26, 67грн, що підтверджується випискою по рахунку відповідача 2 за період з 30.11.2011 по 30.03.2017 (а.с. 33).

Отже, заборгованість за кредитом за період з 20.02.2014 по 03.03.2017 складає 19 973, 33 грн.

Як зазначено вище, за п. 2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених у кредитному договорі. За кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.4 договору поруки).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Звертаючись до відповідачів із позовом про стягнення заборгованості за договором б/н від 30.11.2011 в розмірі 93 923, 98 грн, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 19 973, 33 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 34 002, 82 грн, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 39 947, 83 грн, позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк» посилався на те, що відповідач 2 належним чином не виконував зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість. Враховуючи, що виконання зобов`язання відповідача 2 за кредитним договором забезпечено договором поруки, позивач просив заборгованість стягнути з відповідачів солідарно.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами належним чином не виконано зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, які підлягають стягненню у вигляді заборгованості за кредитом у розмірі 19 973, 33 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 34 002, 82 грн, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 39 947, 83 грн.

Оскільки відповідач 2 в повному обсязі не повернув кредитні кошти у передбачений термін, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 19 973, 33 грн, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення означеної суми солідарно з відповідача 2 та відповідача 1, як поручителя за Договором.

Доводи скаржника стосовно того, що сума боргу яка була визначена до стягнення рішенням від 13.06.2017 по справі № 904/4883/17 вже була стягнена рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/913/15 від 14.07.2015 є безпідставними, оскільки рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/913/15 від 14.07.2015 стягнення відбулось за іншим видом зобов`язання відповідача 2 за договором № б/н від 30.11.2011, а саме за наданим відповідачу 2 кредитним лімітом на поточний рахунок, що є відмінним від зобов`язання заявленого до стягнення у справі № 904/4883/17.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачів заборгованості по процентам за користування кредитом та пені з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як свідчать матеріали справи, у заяві відповідача 2 на відкриття рахунку та приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 30.11.2011, процентна ставка, а також розмір неустойки не зазначено.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості посилався на Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, розміщений на сайті: https://privatbank.ua/ як невід`ємну частину спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови.

Апеляційний господарський суд зазначає, що витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, який надано позивачем та міститься в матеріалах даної справи, не визнається відповідачем та не містить його підпису, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 30.11.2011 шляхом підписання заяви про відкриття банківського рахунку та приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

В той же час, позивач - Банк не підтвердив належними доказами, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами та розмір неустойки за прострочення сплати кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.09.2019 у справі № 916/2755/18.

З огляду на вищезазначене, у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з відповідачів процентів за користування кредитом у сумі 34 002, 82 грн та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 39 947, 83 грн.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Оскільки змінюється розмір стягуваної суми, розмір судового збору підлягає зміні та стягненню з відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

При цьому, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають покладенню на апелянта та позивача пропорційно розміру задоволених вимог кожного з них.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Угрина Андрія Дмитровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017 у справі №904/4883/17 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017 у справі №904/4883/17 скасувати в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" та Фізичної особи-підприємця Угрина Андрія Дмитровича на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Приватбанк" заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 34 002, 82 грн, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 39 947, 83 грн, відмовивши в цій частині позовних вимог.

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017 у справі №904/4883/17, а саме: в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у сумі 19 973, 33 грн - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, ЄДРПОУ 35201640) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 170, 13 грн за подання позовної заяви.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Угрина Андрія Дмитровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 170, 13 грн за подання позовної заяви.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) на користь Фізичної особи-підприємця Угрина Андрія Дмитровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1 889, 63 грн за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя В.Ф. Мороз