Рішення

від 12.10.2020 по справі 908/903/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/54/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2020 Справа № 908/903/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Новасардовій І.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Гармонія» , (69114, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 17)

до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд.20)

про стягнення 47896,28 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

07.04.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Гармонія» , м. Запоріжжя (вих. б/н від 31.03.2020; вх. № 997/08-07/20 від 07.04.2020) до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» , м. Запоріжжя про стягнення 47896,28 грн., яка складається з 46695,00 грн. основного боргу, 149,68 грн.- 3% річних та 1051,60 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

07.04.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, позовну № 908/903/20 розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.04.2020 у справі № 908/903/20 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк терміном не пізніше 30.04.2020 для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.04.2020 вищевказану позовну заяву прийнято судом, відкрито провадження у справі № 908/903/20 (номер провадження 32/54/20). Справу вирішено розглядати у спрощеному провадженні без виклику учасників справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.05.2020 справу № 908/903/20 вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.06.2020.

Ухвалою суду від 15.06.2020 строк судового розгляду справи № 908/903/20 подовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України до 22.06.2020 з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019), підготовче засідання відкладено на 15.07.2020.

Ухвалою суду від 15.07.2020 продовжено строк на дії карантину, відкладено підготовче судове засідання на 03.09.2020.

Ухвалою суду від 03.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 29.09.2020.

12.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма Гармонія надійшло клопотання, відповідно до якого пітримав позовні вимоги та на підтвердження судовихз витрат, понесених товариством просив долучити до матеріалів спави копію платіжного доручення № 114 від 02.04.2020.

Ухвалою суду від 29.09.2020 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 12.10.2020.

В судовому засіданні 12.10.2020 не здійснювалось фіксування судового процесу, у зв`язку з неявкою представників сторін.

Сторони належним чином повідомлялись про розгляд справи.

Враховуючи обізнаність відповідача про розгляд справи, достатність матеріалів справи для розгляду спору, суд визнав можливим розглянути справу.

Згідно позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 47896,28 грн., з яких: 46695,00 грн. - основний борг, 149,68 грн. - 3% річних та 1051,60 грн. пеня, на підставі ст. ст. 526, 549, 611, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 193, 216, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, посилаючись на неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товару № 3486-ДЭ-ЗаТЭС від 13.12.2019, укладеного між сторонами у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

13.12.2019 між Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпроенерго» (покупцем, відповідачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Гармонія» (постачальник, позивачем у даній справі) був укладений договір про закупівлю товару № 3486-ДЭ-ЗаТЭС (надалі - договір).

Згідно з предметом договору, постачальник зобов`язується поставити покупцю товар зазначенний у специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД- далі товар, у 2019 року виготовлення, в кількості комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією: Покажчик продув. повітряного вимикача в кількості 55 штук, загальною вартістю 46695,00 грн.

Пунктом 1.3. Договору сторони визначили, що вантажоодержувач товару: ДТЕК Запорізька ТЕС, м. Енергодар, Запорізька область, вул. Промислова, 95.

Відповідно до п. 3.1., 3.2. Договору ціна на товар, що поставляється, вказується в специфікації (п. 1.1. Договору) є незмінною протягом строку дії цього Договору крім випадків, встановлених діючим законодавством України. Сума цього Договору становить 46695,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 7782,50 грн.

Умовами п. 4.1., 4.5. - 4.7. Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару на 15 (п`ятнадцятий) календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього Договору. Сторони дійшли згоди датою оплати товару вважати дату списання грошових коштів із поточного банківського рахунку покупця. Покупець при перерахуванні грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в призначенні платежу платіжного доручення в обов`язковому порядку вказує реквізити цього Договору (номер, дата укладення), а також період (місяць, рік) за який здійснюється оплата. У разі не вказівки в призначенні платежу платіжного доручення періоду (місяць, рік) за який здійснюється оплата, то здійснена за таким платіжним дорученням оплата за товар за цим Договором зараховується в хронологічному порядку відповідно до дати виникнення зобов`язань з оплати. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Згідно із п. 5.1., 5.2. - 5.6. Договору, поставка товару буде виконуватися на умовах DDP згідно з Правилами «ІНКОТЕРМС» у редакції 2010 р. у місце призначення поставки Товару: ДТЕК Запорізька ТЕС, 71501, м. Енергодар Запорізької область, вул. Промислова, 95. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом. Транспортні послуги по поставці товару входять в ціну товару. Товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару). Право власності на товар, усі ризики втрати або пошкодження товару, переходять від постачальника до покупця з дати поставки товару.

Пунктом 6.1. Договору передбачені обов`язки покупця, а саме: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар згідно з умовами цього Договору.

Згідно із п. 11.1. Договору цей договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.03.2020 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань.

Пунктом 12.13. Договору сторони дійшли згоди, що особи відповідальні за укладення/супроводження цього Договору:

- з боку Покупця: Гашук Оксана Леонтіївна;

- з боку Постачальника: ОСОБА_1 .

Так, на виконання умов Договору позивач (постачальник) поставив відповідачу (покупцю) товар в кількості та асортименті, погодженому у Специфікації, на загальну суму 46695 грн., а відповідач вказаний товар прийняв, що підтверджується підписаними між ними видатковою накладною № 004 від 05.02.2020 та товарно - транспортною накладною від 05.02.2020.

Вказаний товар був отриманий уповноваженим представником Покупця -Гашук О.Л. на підставі довіреності № 66/ДнЭ/2020 від 01.01.2020, засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

На оплату вказаного товару позивачем був виписаний рахунок № 005 від 05.02.2020 на суму 46695 грн.

До матеріалів справи позивачем надана податкова накладна №1 від 05.02.2020, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних разом з квитанцією про прийняття її органом податкової служби України.

Позивач надіслав відповідачу лист (вих 20-0034 від 10.03.2020) яким просив здійснити оплату поставленого товару.

23.03.2020 позивачем на адресу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» надсилався лист вих. № 20-0038 від 23.03.2020 щодо вимоги по сплаті заборгованості за поставлений товар.

Матеріали справи не містять відповіді Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на вказані вище листи.

Позивач в позові вказує, що вартість поставленого товару в сумі 46695 грн. не сплачена в повному обсязі, у зв`язку з чим просить стягнути вказану суму боргу з відповідача.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо вчасної оплати за поставлений товар у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав, інтересів та стягнення у примусовому порядку 46695 грн. основного боргу, 149,68 грн. - 3% річних та 1051,60 грн. пені.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 05.02.2020 поставив відповідачу товар на суму 46695 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 004 від 05.02.2020, товарно-транспортною накладною від 05.02.2020 та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 05.02.2020.

Відповідно до п.6.1 Договору, покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товару згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 4.1. сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару на 15 (п`ятнадцятий) календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього Договору.

Доказів виконання свого обов`язку щодо оплати товару відповідачем матеріали справи не містять. Крім того, представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 46695 грн. 00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 149 грн. 68 коп. 3 % річних за період з 21.02.2020 по 31.03.2020.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок 3% виконано не вірно, отже стягненню з відповідача за загальний період з 21.02.2020 по 31.03.2020 складає 149 грн. 27 коп. У стягненні 3% річних в сумі 0,41 грн суд відмовляє, оскільки дана сума заявлена необґрунтовано.

Також на підставі п. 7.14 Договору позивачем заявлено суму пені в розмірі 1051 грн. 60 коп. за період з 21.02.2020 по 31.03.2020.

Відповідно до пункту 7.1. Договору - у разі невиконання або неналежного виконання будь-якої з Сторін прийнятих на себе за Договором зобов`язань, вона несе відповідальність перед іншою Стороною відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі, відшкодовує збитки, сплачує штрафні санкції. Сторони дійшли згоди, що збитки (витрати), понесені на виконання даного Договору, стягуються з винної Сторони в повному обсязі незалежно від санкцій, передбачених розділом 7 Договору.

Положеннями пункту 7.14. Договору встановлено, що-у разі прострочення оплати товару, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості невчасно оплаченого товару, однак не більше 5% від вартості невчасно оплаченого товару.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд перевірив розрахунок пені за вказаний за допомогою ІПС Законодавство . За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 1046,18 грн. У стягненні пені в сумі 5,42 грн суд відмовляє, оскільки дана сума заявлена необґрунтовано.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд» , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії» ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Гармонія» , є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов`язані з оплатою професійної правової допомоги в розмірі 2000 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України , витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України ).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 2000 грн., позивачем додано до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги (юридичних послуг) б/н від 27.03.2020, ордер на надання правової допомоги Серія АР №1017229 від 15.06.2020. Також, подано рахунок-фактура № 31/03 від 31.03.2020 та платіжне доручення № 114 від 02.04.2020 на суму 2000 грн., що підтверджує понесення (оплату) позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги сумі 2000 грн.

Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Акті передачі-приймання наданих послуг від 31.03.2020.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами понесення ним судових витрат на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Дослідивши зміст наданої Адвокатом професійної правничої допомоги, про який зазначено в Акті передачі-приймання наданих послуг від 31.03.2020 до договору про надання правничої допомоги б/н від 27.03.2020, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правничої допомоги б/н від 27.03.2020, а час, витрачений на складання та подання цих документів, є обґрунтованим, оскільки виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Приймаючи до уваги предмет, категорію та складність спору між сторонами, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, кількість процесуальних документів, складених адвокатом Чмутом С.В., які наявні в матеріалах справи, а також висновок суду про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, суд вважає наявними підстави для покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1999,75 грн., що є пропорційним розміру задоволених судом позовних вимог. В іншій частині витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог - в розмірі 2101,74 грн. Решта судового збору в сумі 0,26 грн залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» , (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Гармонія» , (69114, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 17, код ЄДРПОУ 06949739) 46695 (сорок шість тисяч шістсот дев`яносто п`ять) грн. 00 коп. основного боргу, 149 (сто сорок дев`ять) грн. 27 коп. 3% річних, 1046 (одна тисяча сорок шість) грн. 18 коп. пені, 2101 (дві тисячі сто одна) грн. 74 коп. судового збору та 1999 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 75 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повне судове рішення складено та підписано 22.10.2020.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н. А. Колодій